Постанова № 27883936, 13.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/7061/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі

представника позивача Краснікової О.В.,

представника відповідача Захарчука В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кант» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000672340 від 20.03.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Кант», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання нечинним акту Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 15/23-2/19383142 від 15.03.2012 року про результати документальної невиїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Кант» з питання визначення повноти нарахування та своєчасної сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000672340 від 20.03.2012 року, зобов'язання спрямувати суму 72761,40 грн., що була спрямована на погашення податкового боргу у березні 2012 року, на збільшення залишку від'ємного значення різниці найближчого звітного періоду в сумі 71300,00 грн., зарахувати як сплату податку на додану вартість в бюджет найближчого звітного періоду в сумі 1461,40 грн.

Ухвалою суду від 10.07.2012 року замінено відповідача по справі: Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька на Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Ухвалою суду від 10.07.2012 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Агенство Сервіс».

До початку розгляду справи по суті, позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000672340 від 20.03.2012 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем на підставі акту про результати документальної невиїзної позапланової перевірки з питання визначення повноти нарахування та своєчасної сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року від 15 березня 2012 року №15/23-2/19383142 стосовно нього винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 0000672340 від 20.03.2012 року про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 71010,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 56808,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 14202,00 грн.

Представник позивача зазначає, що викладені в зазначеному акті висновки зроблено на підставі акту від 14.02.2012 року №345/236-36713483 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс Агенство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.10.2011 року». Однак рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року по справі №2а\1270\1874\2012 встановлена відсутність підстав для висновків відповідача щодо порушення нашим підприємством ст.198 Податкового кодексу України у взаємовідносинах з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» і відповідного донарахування податку на додану вартість в сумі 56808,00 грн., штрафних санкцій в сумі 14202,00, грн., пені в сумі 1751,40 грн., всього - 72761,40 грн.

Позивач вважає, що вищезазначений акт перевірки та податкове повідомлення - рішення не відповідають нормам Податкового кодексу України щодо підстав для здійснення висновків податкової перевірки.

На підставі вищезазначеного позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000672340 від 20.03.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в його задоволенні відмовити у повному обсязі, надав заперечення, згідно яких відповідач вказує на те, що відповідно до договору перевезення вантажів №11144/2 від 01.06.2011 року послуги по транспортуванню металопрокату надавало товариство з обмеженою відповідальністю «ТАС - Трейдінг», що підтверджується актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000282 від 31.10.2011 року на загальну суму 5600,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 933,33 грн., товаро - транспортними накладними від 17.10.2011 року та від 18.10.2011 року. Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» безпідставно сформовано податкові зобов'язання, які задекларовані в деклараціях та уточнюючих розрахунках, за рахунок сум податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців, одним із яких є товариство з обмеженою відповідальністю «Кант». Таким чином, позивач не має права на включення до податкового кредиту податку на додану вартість по операціях з купівлі товарів по податкових накладних, отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс». Отримана продукція від товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» була використана у власному виробництві товариства з обмеженою відповідальністю «Кант».

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду надав письмові пояснення, згідно яких зазначив про наступне. Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» в жовтні 2011 року здійснювались поставки металопрокату до позивача, операції з продажу були зафіксовані в бухгалтерському обліку та в податкових накладних, які були направлені покупцеві - позивачу та відповідно були використані третьою особою під час формування податкових зобов'язань та були зазначені у податковій звітності.

Просив розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 04 лютого 1993 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 19383142 згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 308663 серія А00, взятий на облік як платник податків Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків.

Відповідач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» зареєстровано як юридична особа 19 листопада 2009 року виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області, ідентифікаційний код юридичної особи 36713483 згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 720467 серія А00.

Судом встановлено, що 15 березня 2012 року відповідачем здійснено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року, за результатами якої складено акт № 15/23-2/19383142 від 15.03.2012 року.

Актом встановлено, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» укладено договір поставки від 12 жовтня 2011 року № ТДД-12/11203/2, відповідно до умов якого постачальник, тобто товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс», зобов'язується поставити, а покупець (позивач по справі) прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, металопродукцію, іменовану в подальшому за текстом «товар», асортимент, кількість, якість та ціна якого вказані у рахунку - фактурі, який надається постачальником покупцю відповідно до умов цього договору та є його невід'ємною частиною, або у Специфікаціях, що є додатками до цього договору і його невід'ємними частинами.

В вищезазначеному акті перевірки зазначено, що для проведення перевірки достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість використано акт Алчевської об'єднаної Державної податкової інспекції № 345/236-36713483 від 14.02.2012 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року».

Також згідно вищевказаного акту відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем по взаємовідносинам із ТОВ «Транс Агентство Сервіс» ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у жовтні 2011 року на 56808,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року № 0000672340, яким нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 71010,00 грн., з якої за основним платежем - 56808,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14202,00 грн.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи висновки акту перевірки позивача №15/23-2/19383142 від 15.03.2012 року ґрунтувались на даних акту Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області №345/236-36713483 від 14.02.2012 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року».

Однак постановою Луганського окружного адміністративного суду по справі №2а/1270/1874/2012 від 09 квітня 2012 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволені у повному обсязі, а саме:

- визнані протиправними та скасовані накази № 41 від 12.01.2012 року, № 63 від 18.01.2012 року та № 184 від 13.02.2012 року Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за періоди з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року та з 01.09.2011 року по 30.10.2011 року;

- визнані протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо проведення позапланових невиїзних документальних перевірок товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за періоди з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року та з 01.09.2011 року по 30.10.2011 року;

- зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Луганської області утриматись від вчинення певних дій, а саме: утриматись від використання акту №345/236-36713483 від 14.02.2012 року позапланової невиїзної документальної перевірки «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.10.2011 року»;

- зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Луганської області вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірок товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс», оформлених актами № 345/236-36713483 від 14.02.2012 року та № 310/236-36713483 від 10.02.2012 року, і поновити в ній дані, що містяться у наданих товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» податкових звітах з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.10.2011 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року по справі № 2а/1270/1874/2012 вищезазначену постанову залишено без змін.

Таким чином, акт №345/236-36713483 від 14.02.2012 року позапланової невиїзної документальної перевірки «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.10.2011 року» в розумінні ст.70 КАС України не є належним доказом порушення позивачем по взаємовідносинам із ТОВ «Транс Агентство Сервіс» вимог Податкового кодексу України.

Крім того, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12 жовтня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кант», яке є покупцем та товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс», яке є постачальником укладено договір №ТДД-12/11203/2, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, металопродукцію, іменовану в подальшому за текстом «товар», асортимент, кількість, якість та ціна якого вказані у рахунку - фактурі, який надається постачальником покупцю відповідно до умов цього договору та є його невід'ємною частиною, або у Специфікаціях, що є додатками до цього договору і його невід'ємними частинами.

Відповідно до розділу 6 вказаного договору, оплата продукції здійснюється покупцем шляхом попередньої оплати в розмірі сто відсотків (п.6.6).

На поставлений товар - металопродукцію, товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс», були видані позивачу наступні документи: рахунок - фактура № ТДД-800706 від 11.10.2011 року, рахунок - фактура №ТДД-800707 від 11.10.2011 року, рахунок - фактура №ТДД-800763 від 18.10.2011 року, видаткова накладна від 17 жовтня 2011 року № ТДД-800982 на загальну суму 145992,60 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 24332,10 грн., видаткова накладна від 18 жовтня 2011 року № ТДД-800988 на загальну суму 96619,50 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 16103,25 грн., видаткова накладна від 19 жовтня 2011 року № ТДД-800996 на загальну суму 93924,01 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 15654,00 грн., видаткова накладна від 21 жовтня 2011 року № ТДД-801007 на загальну суму 937,50 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 156,25 грн., податкова накладна від 12 жовтня 2011 року № 800281 на загальну суму 245947,50 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 40991,25 грн., податкова накладна від 18 жовтня 2011 року № 800320 на загальну суму 93924,01 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 15654,00 грн., податкова накладна від 19 жовтня 2011 року № 800329 на загальну суму 975,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 162,50 грн., розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 12 жовтня 2011 року № 800281 за договором від 12 жовтня 2011 року № ТДД-12 на загальну суму -2779,50 грн., з яких сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту -555,90 грн., розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 19 жовтня 2011 року № 800329 за договором від 12 жовтня 2011 року № ТДД-12 на загальну суму -31,25 грн., з яких сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту -6,25 грн., рахунок фактура № ТДД-800706 від 11 жовтня 2011 року на загальну суму 245947,50 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 40991,25 грн., рахунок фактура № ТДД-800706 від 11 жовтня 2011 року на загальну суму 242612,10 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 40435,35 грн., рахунок фактура № ТДД-800707 від 11 жовтня 2011 року на загальну суму 93924,01 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 15654,00 грн., рахунок фактура № ТДД-800763 від 18 жовтня 2011 року на загальну суму 11271,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 1878,50 грн., рахунок фактура № ТДД-800763 від 18 жовтня 2011 року на загальну суму 937,50 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 156,25 грн.

Факт сплати позивачем за поставлений товар підтверджується платіжним дорученням №885 від 12 жовтня 2011 року; платіжним дорученням № 947 від 18 жовтня 2011 року; платіжним дорученням № 963 від 19 жовтня 2011 року; платіжним дорученням №2102 від 03 листопада 2011 року.

Отже, при дослідженні первинної документації суд приходить до висновку, що сторонами по договору від 12 жовтня 2011 року №ТДД-12/11203/2 належним чином виконані його умови по постачанню, відвантаженю та оплаті продукції.

Крім того, 04 січня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кант», яке є замовником та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, який є перевізником укладено договір перевезення вантажів №1006/2, відповідно до р.1 якого перевізник зобов'язується систематично у встановлені строки приймати для перевезення вантажу за заявами замовника в обумовлених обсягах за певну оплату. Перевезення здійснюються транспортними засобами: автомобіль ГАЗ 3302 414 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить перевізнику. На підтвердження взаємовідносин з вищезазначеним перевізником позивачем були надані наступні документи: рахунок № 52 від 24 жовтня 2011 року, згідно якого загальна сума послуг перевезення, у тому числі податок на додану вартість, складає 1225,00 грн., акт № 52 від 24.10.2011 року приймання - передання виконаних робіт на перевезення автомобільним транспортом за договором № 1006/2 від 04 січня 2010 року, згідно якого надано послуг на суму 1225,00 грн., талон замовника 02 АА № 050644 від 21.10.2011 року. Позивачем сплачено за послуги перевезення по рахунку № 52 від 24.10.2011 року без податку на додану вартість 1225,00 грн. згідно платіжного доручення № 1015 від 25 жовтня 2011 року.

Також 01 червня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кант», яке є замовником та товариством з обмеженою відповідальністю «Тас-Трейдинг», яке є перевізником, укладено договір перевезення вантажів № 11144/2, відповідно до предмету якого перевізник зобов'язується систематично у встановлені строки приймати для перевезення вантажу за заявами замовника в обумовлених обсягах за певну оплату. На підтвердження взаємовідносин з вищезазначеним перевізником позивачем були надані наступні документи: рахунок - фактура № СФ-0000282 від 21 жовтня 2011 року на загальну суму 5600,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 933,33 грн., акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000282 на загальну суму 5600,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 933,33 грн., видаткова накладна № ТДД-800996 від 19 жовтня 2011 року на загальну суму 93924,01 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 15654,00 грн., товарно - транспортна накладна від 18 жовтня 2011 року, товарно - транспортна накладна від 17 жовтня 2011 року, видаткова накладна № ТДД-800988 від 18 жовтня 2011 року на загальну суму 96619,50 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 16103,25 грн., видаткова накладна № ТДД-800982 від 17 жовтня 2011 року на загальну суму 145992,60 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 24332,10 грн., талон замовника від 19.10.2011 року на загальну суму 1000,00 грн., талон замовника від 18 жовтня 2011 року на загальну суму 2200,00 грн. Позивачем сплачено за послуги транспортування вантажів по рахунку № СФ-0000282,283,284 від 21.10.2011 року 15140,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 2523,33 грн. згідно платіжного доручення № 1012 від 25 жовтня 2011 року.

Крім того, представником позивача в якості доказу наявності необхідних умов для отримання та зберігання від постачальника металопродукції наданий договір оренди №1170/2 від 14.02.2011 року нежитлових будівель та споруд загальною площею 3011,6 кв.м., які розташовані за адресою: 83004, м. Донецьк, вул. Батищева, 10б, та договір користування №6\2518 від 14.04.2011 року земельною ділянкою площею 3834,0 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Батищева,10 б.

Отже, при дослідженні наявних у справі документів, суд приходить до висновку, що відповідачем не було доведено, що сторони за договором від 12 жовтня 2011 року №ТДД-12/11203/2, укладаючи господарські зобов'язання, мали не меті надання податкової вигоди для позивача з метою штучного формування податкового кредиту.

Частинами 1,5 ст. 19 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Згідно частини 7 ст. 66 Господарського кодексу України держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Наведені норми мають загальний характер та приводяться як засіб гарантії держави щодо захисту законних інтересів господарюючих суб'єктів від незаконних дій органів державної влади та захисту права власності, а не з точки зору регулювання відносин між податковим органом та платником податків.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків.

Суд зазначає, що правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства визначені статтею 228 Цивільного Кодексу України.

02 грудня 2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності з 01 січня 2011 року.

Відповідно до цього Закону №2756, до статті 228 ЦК України внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Виходячи з обставин справи, правового змісту частини 3 статті 228 ЦК України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. Податковий орган, роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутності господарських операцій, економічною необґрунтованістю) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на надання позивачу податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу на не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своєї суті нікчемністю укладених правочинів, що в свою чергу не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є ні чим іншим як припущеннями відповідача, які ні чим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Досліджені в судовому засіданні документи по справі, підтверджує сплату позивачем суми податку на додану вартість при оплаті за продукцію, яка постачалась йому за вищезазначеним договором.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про обґрунтованість позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кант» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000672340 від 20.03.2012 року, у зв'язку із чим задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кант» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000672340 від 20.03.2012 року - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 0000672340 від 20.03.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кант» судовий збір в сумі 759 грн. 80 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 13.09.2012 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 18.09.2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.