Постанова № 27883795, 02.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/8206/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участі: представника позивача Леонова І.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою : м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Прокурора Куйбишевського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 451240, 51 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Куйбишевського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 451240,51 грн., в тому числі 450335 грн. основний платіж та 905,51 грн пеня, з рахунків у банках обслуговуючих Державне підприємство «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду».

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Державним підприємством «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» до позивача подані податкова декларація з податку на додану вартість (вх.№9020568631 від 19.04.2012 року) та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. № 9022171056 від 26.04.2012 року, вх. №9022172524 від 26.04.2012 року; вх. №90217169092 від 06.04.2012 року). Відповідно до зазначених декларацій в квітні 2012 року відповідачем самостійно нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 451240,51 грн., в тому числі 450335 грн. - основний платіж та 905,51 грн. - пеня.

Державне підприємство «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» оплату узгоджених зобов'язань здійснювало не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість з податку на додану вартість в сумі 450335,00 грн. Податковий борг відповідача станом на 11.06.2012 року складає 450335,00 грн.

На час прокурорської перевірки податковий борг у сумі 451240,51 грн. відповідачем до бюджету не сплачений.

На підставі вищезазначеного прокурор просив суд стягнути з Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 451240,51 грн. з рахунків у банках обслуговуючих Державне підприємство «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду».

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ніяких заперечень та клопотань до суду не надав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» основною функцією органів прокуратури України є функція по представництву інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом. Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Позивач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа 01 серпня 2008 року виконавчим комітетом Донецької міської ради згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, серія А00 № 742789, ідентифікаційний код юридичної особи 36061246 (а.с. 24), взятий на облік як платник податків Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 142 від 11.03.2011 року (а.с. 26).

Судом встановлено, що 19 квітня 2012 року відповідачем надано до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість (вх. № 9020568631 від 19.04.2012 року) за звітний податковий період - березень 2012 року, рядком 25 якої відповідач визначив до сплати суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 412287 грн. (а.с. 8-9).

Також відповідачем подано до позивача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. № 9022171056 від 26.04.2012 року) за звітний (податковий) період квітень 2012 року, а звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - грудень 2011 року, рядком 25 якого відповідач визначив до сплати суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 36944 грн. (а.с. 10-11); уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. № 9022172524 від 26.04.2012 року) за звітний (податковий) період квітень 2012 року, а звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - січень 2012 року, рядком 25 якого відповідач визначив до сплати суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 325 грн. (а.с. 12-13); уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. № 9017169092 від 06.04.2012 року) за звітний (податковий) період квітень 2012 року, а звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - лютий 2012 року, рядком 25 якого відповідач визначив до сплати суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі -339 грн. (а.с. 14-15).

Крім того, податковим органом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання була нарахована сума пені у розмірі 905, 51 грн.

Тобто, на час розгляду справи у відповідача існує податкова заборгованість перед бюджетом, яка складає у загальному розмірі 451240,51 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків (а.с. 34-35). Отже, ця сума є узгодженою з моменту подання декларацій по теперішній час.

Згідно п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Керуючись п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Також відповідно до п.п.129.1.3 у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що відповідач податкові зобов'язання, визначені у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року та податкові зобов'язання, визначені уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок не сплатив у строк, встановлений законом.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з позивача загальної суми податкового боргу у розмірі 451240,51 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора Куйбишевського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість та штрафних санкцій у загальному розмірі 451240,51 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» (код ЄДРПОУ 36061246) суму податкової заборгованості з податку на додану вартість перед бюджетом з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду» у загальному розмірі 451240 (чотириста п'ятдесят одну тисячу двісті сорок) грн. 51 коп. на користь бюджету р/р 31118029700008, код платежу 3014010100, одержувач управління Державного казначейства у Куйбишевському районі м. Донецька, ОКПО 34687187, банк ГУДК у Донецькій області, МФО 834016.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.