Постанова № 27883346, 03.12.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.12 Справа № 5008/258/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Желіка М.Б.

Малех І.Б.

за участю представників:

від прокуратури -Куцик В.Б. -прокурор відділу;

від позивача -не з'явився;

від відповідача-1 -не з'явився

від відповідача-2 -Бондарєв С.В. -представник

від відповідача-3 -Бондарєв С.В. -представник

від третьої особи-1 -не з'явився;

від третьої особи-2 -Безсмертна Н.В. -представник.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу за вих. № 202 від 05.07.12 Приватного Закарпатського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист», м. Ужгород

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.06.12

у справі №5008/258/2012

за позовом заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ

до відповідача - 1 Воловецької районної державної адміністрації, смт. Воловець

до відповідача - 2 Приватного Закарпатського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист», м. Ужгород

до відповідача -3 Жденієвського дочірнього підприємства туристично-оздоровчого комплексу «Форель», смт. Жденієво, Воловецький район

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 :

1. ПрАТ «Укрпрофтур», м. Київ

2. Федерація профспілок України, м. Київ

про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Воловецької районної державної адміністрації № 224 від 21.08.01, визнання права власності на майно, зобов'язання повернути майно

За письмовим клопотанням третьої особи-2 хід судового засідання з 17.09.12 фіксувався за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Розпорядженням голови суду від 07.08.12 до складу колегії були внесені зміни замість судді Желіка М.Б. було введено суддю Юркевича М.В., з підстав викладених у ньому.

У зв'язку з настанням обставин, що унеможливлюють участь судді Юркевича М.В. у розгляді справи, до складу судової колегії розпорядженням в.о. голови суду від 26.09.12 були внесені зміни, замість судді Юркевича М.В. було введено суддю Желіка М.Б.

Про вказані обставини представників сторін повідомлено на початку судового засідання 10.10.12. Відводів такому складу колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду не заявлено.

Враховуючи зміну складу колегії суддів в процесі розгляду даної справи в порядку апеляційного провадження та з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»принцип незмінності судді, розгляд справи № 5008/258/2012 колегією суддів у складі: Кузь В.Л., Малех І.Б., Желік М.Б. розпочато спочатку.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області (суддя Якимчук Л.М.) від 18.06.12 у справі № 5008/258/2012 позов задоволено, визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Воловецької райдержадміністрації №224 від 21.08.2001 року «Про оформлення права власності цілісного майнового комплексу ЛОК «Форель»в смт. Жденієво, вул. Шевченка, 249»на адміністративно-спальний корпус вартістю 1 124 744,25 грн., господарський корпус вартістю 118 578,79 грн., фінську баню «Сауна»вартістю 62 175 грн., овочесховище вартістю 12 157,85 грн., трансформаторний кіоск вартістю 4 200 грн., визнано право власності за державою Україна в особі Фонду державного майна України на цілісний майновий комплекс «Форель», розташований у Воловецькому районі, смт. Жденієво, вул. Шевченка, 249, а саме: на адміністративно-спальний корпус вартістю 1 124 744,25 грн., господарський корпус вартістю 118 578,79 грн., фінську баню «Сауна»вартістю 62 175 грн., овочесховище вартістю 12 157,85 грн., трансформаторний кіоск вартістю 4 200 грн., зобов'язано приватне Закарпатське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист»та Жденієвське дочірнє підприємство туристично-оздоровчого комплексу «Форель»повернути державі в особі Фонду державного майна України цілісний майновий комплекс «Форель», розташований у Воловецькому районі, смт. Жденієво, вул. Шевченка, 249, а саме: адміністративно-спальний корпус вартістю 1 124 744,25 грн., господарський корпус вартістю 118578,79 грн., фінську баню «Сауна»вартістю 62 175 грн., овочесховище вартістю 12157,85 грн., трансформаторний кіоск вартістю 4 200 грн. Стягнуто судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне Закарпатське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист»звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.06.12 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано наступне:

- лист науково-експертного управління секретаріату Верховної ради України від 20.02.98 № 210/06, висновок ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. Корецького НАН України від 15.06.06 № 126/125-е;

- рішення Вищого арбітражного суду України від 20.01.97 № 138/7, яким встановлено, що статутний фонд ПрАТ «Укрпрофтур», який складається в т..ч з майна товариства (основних засобів), сформовано правильно, майно ПрАТ «Укрпрофтур»належить йому правомірно;

- будівництво Жденієвського ДП ТОК «Форель»фінансувалося Закарпатською обласною радою профспілок за рахунок кредитів банку та власних коштів республіканської ради по туризму та екскурсіям;

- позовна вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння не підлягає задоволенню, адже предметом розгляду по даній справі був спір про встановлення права власності, а з віндикаційним позовом може звернутися виключно титульний володілець, яким Фонд державного майна України не був;

- прокуратурою Закарпатської області було порушено строк позовної давності, адже про наявність спірних майнових питань як ПрАТ «Закарпаттурист», так і ДП «Жданієвський ТОК «Форель»були відомі прокуратурі Закарпатської області ще у 2006 році, що підтверджується листом від 26.12.06 № 07/1/1-94-06, а Генеральній прокуратурі України - у 2000 році.

Прокурор подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.12 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 було залучено ПрАТ «Укрпрофтур», м. Київ та Федерацію профспілок України, м. Київ.

Треті особи на виконання вимог ухвали суду подали пояснення по суті позовних вимог, в яких просять скасувати рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.06.12 у справі № 5008/258/2012 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.12 явку представника відповідача-1 - Воловецької районної державної адміністрації було визнано обов'язковою.

На адресу суду 29.10.12 надійшли пояснення від відповідача-1 про можливість розгляду справи без участі його представника.

За клопотанням сторін строк розгляду апеляційної скарги продовжено.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 03.12.12 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу у судових засіданнях, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, зважаючи на таке:

Як встановлено місцевим господарським судом, спірний об'єкт нерухомого майна кошторисною вартістю 792,5 тис.руб. збудовано протягом 1973-1975 років і прийнято в експлуатацію Державною комісією під назвою «Турбаза у селищі Жденієво на 120 місць», акт якої від 25.12.1975 затверджений рішенням Воловецького райвиконкому від 27.12.1975 року № 305.

Листом від 17.08.01 № 84 Жденієвський ЛОК (лікувально-оздоровчий комплекс) «Форель»звернулося до Воловецької РДА та Воловецького БТІ з проханням прийняти розпорядження про оформлення права власності та проведення державної реєстрації цілісного майнового комплексу за ЛОК «Форель».

Відповідно до оспорюваного розпорядженням голови Воловецької районної державної адміністрації від 27.08.01 № 224 «Про оформлення права власності цілісного майнового комплексу ЛОК «Форель»в смт. Жденієво, вул. Шевченка, 249»об'єкт зареєстровано за ЛОК «Форель», якому видано відповідне свідоцтво на право власності на нерухоме майно, а 06.11.01 -реєстраційне посвідчення за реєстровим номером 51.

Нова редакція статуту дочірнього підприємства Жденієвський туристично-оздоровчий комплекс «Форель»приватного Закарпатського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист»затверджена загальними зборами акціонерів ПрАТ «Закарпаттурист»08.04.11 і зареєстрована державним реєстратором Воловецької РДА 11.11.2011.

Згідно з п. 1.3 статуту єдиним засновником і власником майна дочірнього підприємства є юридична особа -Закарпатське обласне ПрАТ «Закарпаттурист»(найменування до 08.04.11 -Закарпатське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях „Закарпаттурист»). Власником майна дочірнього підприємства, переданого йому у господарське відання, є ПрАТ «Закарпаттурист»(п. 4.1 Статуту). Пунктом 4.3 Статуту встановлено, що для забезпечення діяльності підприємства засновник передає йому в господарське відання майно, проіндексована вартість якого станом на 01.10.03 становить 1 088 700 грн., а пунктом 4.5 статуту зазначено, що дочірнє підприємство обмежене в правомочності щодо розпорядження майном. Відчуження, передача в оренду, заставу чи будь-які інші обтяження або обмеження майна, що передане підприємству у господарське відання, здійснюється виключно в порядку і в межах, встановлених статутом засновника та статутом дочірнього підприємства.

Закарпатське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист» було створене 27.05.03 шляхом реорганізації (перетворення) Закарпатського обласного дочірнього підприємства «Закарпаттурист»Українського ЗАТ по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур».

Закарпатське обласне дочірнє підприємство «Закарпаттурист»створене ЗАТ «Укрпрофтур», яке сформувало статутний фонд ДП за рахунок передачі йому у повне господарське відання майна, що складалося з вартості основних коштів та обігових засобів.

Відповідно до п.п. 4.1 та 4.2 останньої редакції Статуту ПрАТ «Закарпаттурист»(зареєстрований 19.05.11) його статутний капітал складає 27800000 грн. і сформований за рахунок передачі у його власність засновниками основних та обігових засобів в т.ч.:

- Українським закритим акціонерним товариством «Укрпрофтур»на суму 27796000 грн.;

- Закарпатською обласною радою професійних спілок - 2000 грн.;

- Закарпатською обласною профспілковою організацією працівників культури України -2000 грн.

Тобто, майно ПрАТ «Закарпаттурист»сформоване за рахунок юридичних осіб -виключно профспілкових організацій різного рівня та різних організаційно-правових форм.

Постановою Президії Ради Федерацій незалежних профспілок України (колишнього ВЦРПС) № II-7-7 від 23.08.91 зі змінами від 09.10.91 перетворено Українську республіканську раду по туризму та екскурсіях в Акціонерне товариство «Укрпрофтур».

04 жовтня 1991 року Радою Федерацій незалежних профспілок України (правонаступник Укрпрофради) та Фондом соціального страхування України укладено установчий договір про створення акціонерного товариства (АТ) «Укрпрофтур»та затверджено статут товариства. До статутного фонду АТ Рада Федерації незалежних профспілок передала основні фонди та оборотні засоби на суму 381206 тис.руб., а Фонд соціального страхування -10 млн.руб.

Відповідно до зареєстрованого статуту Українського ЗАТ «Укрпрофтур», його засновниками виступили Рада Федерації незалежних профспілок України та Фонд соціального страхування України. В якості внеску до статутного капіталу ЗАТ, серед іншого, Федерацією незалежних профспілок України було передано закритому акціонерному товариству «Укрпрофтур»туристичні бази, комплекси, інші об'єкти.

18 листопада 1990 року між Загальною Конфедерацією Профспілок СРСР і Федерацією незалежних профспілок України було укладено договір, за яким за Федерацією незалежних профспілок України закріплено профспілкове майно, перелік якого зазначено у Додатку до договору. Перелік об'єктів профспілкового майна включає 324 санаторно-курортні установи, 316 туристично-екскурсійні установи, 34 ремонтно-будівельні організації, 46 спортивних об'єктів тощо. Додаток до цього договору в матеріалах справи відсутній, сторонами суду не поданий.

Згідно з Акту від 27.05.03 Українське закрите акціонерне товариство «Укрпрофтур»передало, а Закарпатське обласне ЗАТ по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист»прийняло у власність основні фонди, майно та інші цінності (внесок до статутного фонду), в тому числі лікувально-оздоровчий комплекс «Форель»(с.Жденієво Воловецького району Закарпатської області) загальною балансовою вартістю 1 088 700 грн.

Тобто, спірний об'єкт передано у власність ЗАТ «Закарпаттурист» у 2003 році, а відповідно до оспорюваного розпорядження голови Воловецької районної державної адміністрації від 27.08.01 № 224 власником спірного об'єкта вже було визнано Жденіївський ЛОК «Форель», якому 27.08.01 видано відповідне свідоцтво на право власності (правовстановлюючий документ), на підставі якого Воловецьке БТІ здійснило державну реєстрацію об'єкта за ЛОК.

Відповідно до статті 4 Закону, рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних, спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття постанови Верховної Ради України від 24.08.91 «Про проголошення незалежності України»без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Постановою Верховної Ради України від 10.04.92 «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України»визначено, що майно та фінансові ресурси, розташовані на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР вирішено передати Фонду державного майна України.

Постановою Верховної Ради України від 04.02.94 «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР»встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, це майно є загальнодержавною власністю. Також постановою передбачено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів та організацій (їх структурних підрозділів).

Згідно з висновками Міністерства юстиції України від 19.08.05 №19-37-254, майно колишніх профспілкових організацій після 24.08.91 і на даний час було і залишається державною власністю, оскільки питання щодо суб'єктів права власності цього майна на законодавчому рівні не було врегульовано.

Законом України «Про мораторій на відчуження майна, яке перебуває у володінні Федерації професійних спілок України»(22.02.07) Федерації профспілок України тимчасово заборонено відчужувати зазначене майно, а робочу комісію, утворену Кабінетом Міністрів України уповноважено перевірити законність відчуження майнових комплексів, окремих споруд та іншого майна санаторно-курортного туристичного призначення, проведеного ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», ЗАТ «Укрпрофтур», Федерацією професійних спілок України протягом 1994-2006 років, і в разі порушення законодавства України вжити заходів щодо повернення цих об'єктів законному власнику.

Профспілки діяли за загальним статутом профспілок СРСР і до 1990 року були загальносоюзною громадською організацією. Укрпрофрада в системі профспілок колишнього Союзу РСР представляла республіканську організацію із статусом юридичної особи.

Відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»(15.09.99) профспілки України не є правонаступниками профспілок СРСР. До набуття чинності Зазначеного Закону, профспілки України повинні були діяти у відповідності до Закону України «Про об'єднання громадян»від 16.06.92.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про об'єднання громадян»від 16.06.92 об'єднання може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності. Об'єднання громадян набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

Законом України «Про власність»від 07.02.91 (втратив чинність 20.06.07) було визначено, що професійні спілки та їх громадські об'єднання є суб'єктами права колективної власності. Відповідно до статті 21 цього Закону право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

Законодавством України не було передбачено підстав виникнення права власності громадського об'єднання шляхом залишення в користуванні майна загальносоюзних громадських організацій новоствореним в Україні громадським організаціям або в порядку правонаступництва загальносоюзної громадської організації новоствореною республіканською громадською організацією.

А тому, як правильно зазначено місцевим господарським судом, спірний об'єкт не був об'єктом права власності профспілок УРСР, це майно є загальнодержавною власністю і право розпорядження ним повинен здійснювати Фонд державного майна України.

Постановою Верховної Ради Української РСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР»від 29.11.90 № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Статтею 1 Закону України «Про підприємства, установи організації союзного підпорядкування, розташовані на території України»встановлено, що майно підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю.

Відповідно до Закону України «Про Фонд державного майна України»Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності.

Зазначені обставини та застосування вищенаведених законодавчих актів були предметом оцінки Верховним судом України при прийнятті постанови від 25.09.07 у справі за позовом першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України до ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»та ТОВ «Кварта», третя особа -Фонд державного майна України про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Даною постановою встановлено, що майно санаторіїв, будинків відпочинку та пансіонатів передавалось профспілкам у відання, а власником такого майна є держава.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Таким чином, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 82 ГПК України, обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

З огляду на те, що Фонд державного майна України не надавав згоди відповідно до постанови Верховної ради України від 04.02.94 № 3943-ХІІ на передачу в оренду або приватизацію майна, яке знаходилося у віданні Федерації профспілок України, а тому відсутні підстави вважати, що таке майно правомірно набуте АТ «Укрпрофтур».

Згідно зі ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З огляду на наведене, спірне майно є державною власністю, яке перебувало виключно на праві безоплатного відання (користування) у професійних спілках, а тому не могло бути відчужене на користь іншої юридичної особи, в тому числі шляхом внесення його до статутного капіталу цієї особи без згоди Фонду державного майна України.

Виходячи з наведених вище нормативних документів, суд дійшов правомірного висновку, що право власності на спірний об'єкт набула держава в особі Фонду державного майна України, ЛОК «Форель»перебував у віданні Федерації профспілок України та в подальшому був переданий АТ «Укрпрофтур». А тому, будь-які дії, направлені на зміну права власності на це майно суперечать вимогам діючого законодавства.

Приписами статей 4 та 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд підставно та правомірно дійшов висновку про те, що позов про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Воловецької РДА від 21.08.01 № 224 «Про оформлення права власності цілісного майнового комплексу ЛОК «Форель»в смт. Жденієво по вул. Шевченка, 249», визнання права власності за державою Україна в особі Фонду державного майна України на цілісний майновий комплекс «Форель»та повернення зазначеного об'єкта державі в особі Фонду державного майна України є підставними та підлягає задоволенню. Враховуючи, що держава була власником спірного майна, яке вибуло з її відання неправомірно, що встановлено судом, доводи скаржника про передчасність віндикаційного позову є безпідставними.

Твердження скаржника щодо пропуску прокурором строку позовної давності спростовується Перехідними та прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку вдосконалення порядку здійснення судочинства»від 20.12.01 № 4176-VI, яким п. 4 ч. 1 статті 268 ЦК України, відповідно до якого позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, виключено, та передбачено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом (15.01.12) особа має право звернутися до суду з таким позовом.

Посилання ПрАТ «Закарпаттурист»на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.11 у справі № 45/55 щодо встановлення факту набуття права власності на майно, зазначене у Акті передачі від 27.05.03 ЗАТ «Укрпрофтур»у власність ЗАТ «Закарпаттурист» ЛОК «Форель»не знаходить підтвердження у тексті зазначеної постанови, оскільки вона містить вичерпний перелік 9 об'єктів, що передані засновником вказаному вище відповідачу, у який ЛОК «Форель»не входить. Крім того, факти встановлені судом при прийнятті судового рішення по справі № 45/55, не мають преюдиційного значення при розгляді даної справи, оскільки за суб'єктним складом сторони по цих двох справах є різними. Крім того, предметом спору по справі № 45/55 є визнання недійсним рішення Закарпатської обласної ради № 141 від 16.11.06 про передачу в комунальну власність профспілкових туристичних і санаторно-курортних об'єктів ЗАТ «Укпрофоздоровниця»та ЗАТ «Укрпрофтур». Натомість, предметом позову по даній справі є визнання права власності за державою.

Щодо доводів скаржника про те, що судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги висновок ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. Корецького НАН України від 15.06.06 № 126/125-е, лист Науково-експертного управління секретаріату Верховної Ради України від 20.02.98 № 210/16, то суд апеляційної інстанції зазначає про те, що дані документи не є допустими доказами при вирішенні даного господарського спору та носять рекомендаційний характер.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Закарпатської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для зміни чи скасування такого.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного Закарпатського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист»залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.06.12 у справі № 5008/258/2012 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 07.12.12

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Малех І.Б.