РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" грудня 2012 р. Справа № 5019/528/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
суддя Олексюк Г.Є. ,
суддя Гудак А.В.
при секретарі Михальчук В.К.
за участю представників сторін:
позивача - Чижевська Р.В., довіреність №113/10 від 26.12.2011 року
відповідача - Михайлов В.О., довіреність №03-05/17 від 03.01.2012 року
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на рішення господарського суду Рівненської області від 18.10.12 р. у справі № 5019/528/11
за позовом Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"
про стягнення в сумі 14 219 032 грн. 55 коп.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Рівненської області (суддя Мамченко Ю.А.) від 18.10.2012 року у справі №5019/528/11 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" від 10.10.2012 року №03-05/3290 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задовольнено частково; наказ господарського суду Рівненської області від 29.11.2011 року у даній справі визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основного боргу на суму 11 714 858, 66 грн. /т.2 а.с.88-92/.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, відповідач ТзОВ "Рівнетеплоенерго" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Рівненської області у даній справі в частині відмови визнання наказу від 29.11.2011 року на суми 912 905, 06 грн. пені, 1 177 325, 86 грн. інфляційних втрат, 413 942, 99 грн. 3% річних таким, що не підлягає виконанню скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати наказ від 29.11.2011 року у справі №5019/528/11 таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі /т.2 а.с.103-106/.
В обгрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає, що ТзОВ "Рівнетеплоенерго" дотрималось процедури списання заборгованості, а відтак, на його думку, заборгованість в розмірі 2 504 173, 91 грн. підлягає списанню. Крім того, скаржник вказує, що місцевим господарським судом було неправомірно застосовано п.7 Постанови КМУ №894 від 08.08.2011 року "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", оскільки останній не обмежує дію п.2.2 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.11 № 3319-VI, яким встановлені умови списання заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій.
При цьому, апелянтом разом з апеляційною скаргою подано судову практику по аналогічним правовідносинам, де зазначена позиція узгоджується з позицією Вищого господарського суду у наступних постановах: від 24.10.2012 року у справі №13/5025/1268/11, від 17.07.2012 року у справі №42/135, від 17.05.2012 року у справі №26/048-11, від 26.04.2012 року у справі №5020-3/139, від 23.07.2012 року у справі №11/21/1704-10.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.11.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд на 06.12.2012 року об 10 год 00 хв. /т.2 а.с. 102/.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Рівненської області при винесенні ухвали правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законну та обгрунтовану ухвалу, а тому просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Окрім того, позивачем разом із відзивом на апеляційну скаргу подано судову практику по аналогічним правовідносинам, де зазначена позиція узгоджується з позицією Вищого господарського суду у наступних постановах: від 21.11.2012 року у справі №26/153, від 14.11.2012 року у справі №5011-35/5110-2012, від 15.10.2012 року у справі №7/612, від 11.10.2012 року у справі №5011-69/4086-2012, від 08.10.2012 року у справі №5011-65/7016-2012, від 01.10.2012 року у справі №7/052-11.
06 грудня 2012 року безпосередньо в судовому засіданні представники сторін повністю підтримали вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї відповідно.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга залишається без задоволення з наступних підстав.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 31.05.2011 року по справі №5019/528/11, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2011 року первісний позов задоволено: стягнуто з ТзОВ "Рівнетеплоенерго" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 11 714 858, 66 грн. основного боргу, 912 905, 06 грн. пені, 1 177 325, 86 грн. інфляційних втрат, 413 942, 99 грн. 3% річних, 25 500, 00 грн. витрат на оплату державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Дане рішення набрало законної сили 20.07.2011 року.
29.11.2011 року господарським судом Рівненської області на виконання вищевказаного рішення виданий відповідний наказ /т.2 а.с.5/.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України та є обов'язковими до виконання.
Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ч. 1 ст. 116 ГПК України).
Приписами ч.ч. 2, 4 ст. 117 ГПК України встановлено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Наведений ч. 4 ст. 117 ГПК України перелік підстав до визнання наказу таким, що не підлягає виконанню є вичерпним.
10.10.2012 року ТзОВ "Рівнетеплоенерго" звернулось до господарського суду Рівненської області із заявою в порядку статті 117 ГПК України, про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню /т.2 а.с.24/.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2011 року між Територіальним органом Казначейства у Рівненській області, Головним фінансовим управлінням Рівненської обласної державної адміністрації, Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Рівненської обласної державної адміністрації, Управлінням бюджету та фінансів Рівненського міськвиконкому, ТзОВ «Рівнетеплоенерго», ДК "Газ України" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" був укладений Договір про організацію взаєморозрахунків №386/503 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року. Предметом цього договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до ст.34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та постанови КМУ № 503 від 11.05.2011 року "Про затвердження Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування" /т.2 а.с.27-31/.
Відповідно до умов вищевказаного договору відповідач перерахував позивачу борг за спожитий природний газ в сумі 11 714 858, 66 грн., що в свою чергу підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №49 від 08.08.2011 року /т.2 а.с.32/.
За наведеного, наказ господарського суду Рівненської області від 29.11.2011 року у справі №5019/528/11 слід визнати таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основного боргу у сумі 11 714 858, 66 грн.
Обґрунтовуючи заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, ТзОВ "Рівнетеплоенерго" посилається на відсутність у нього заборгованості перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за вказаним наказом місцевого господарського суду на підставі приписів Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 року "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію".
04.06.2011 року набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", ст. 1 якого встановлено, що дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".
На умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню, зокрема, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 2 Закону).
Постановою Кабінетом Міністрів України № 894 від 08.08.2011 року "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" встановлено порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію.
Згідно п. 6 вказаного Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.
Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.
Судом апеляційної інстанції встановлено та наявним в матеріалах справи протоколом № 1 підтверджується, що 05.09.2011 року за результатами засідання комісії позивача з питань списання заборгованості за спожитий природний газ прийнято рішення про проведення списання заборгованості за спожитий природний газ перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в розмірі 2 504 173, 91 грн., що складається з 1 177 325, 86 грн. інфляційних втрат, 413 942, 99 грн. 3 % річних та 912 905, 06 грн. пені, яка не була сплачена станом на 04.06.2011 року (дата набрання чинності Законом).
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.11 "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" встановлено, що заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 % річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів.
Як вірно встановлено, місцевим господарським судом, станом на час розгляду даної заяви ТзОВ "Рівнетеплоенерго" заборгованість згідно наказу господарського суду Рівненської області від 29.11.2012 року у справі №5019/528/11 в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних останнім не сплачена та не списана з бухгалтерського обліку ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".
Водночас апеляційним судом встановлено, що будь-яких договорів щодо врегулювання питань списання заборгованості із зазначених сум пені, інфляційних втрат та 3 % річних між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ТзОВ "Рівнетеплоенерго" не укладалось.
Враховуючи ту обставину, що провадження у даній справі про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором від 30.10.2009 року №1-06/09-1860ТЕ-28 про поставку природного газу було порушено до набрання чинності Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", а рішення суду про їх стягнення набрало законної сили 20.07.2011 року, тобто після вступу в дію даного Закону - 04.06.2011 року, висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав до визнання наказу господарського суду Рівненської області від 29.11.2011 року у справі №5019/528/11 таким, що не підлягає виконанню на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 року, є такими, що відповідають п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 року, ст. 117 ГПК України та ґрунтуються на матеріалах справи.
За таких обставин, судом першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Посилання апеляційної скарги на наявність правових підстав до списання з ТзОВ "Рівнетеплоенерго" заборгованості зі сплати пені, інфляційних втрат та 3 % річних, згідно наказу господарського суду Рівненської області від 29.11.2011 року у справі №5019/528/11, на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та п.6 постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 року, не знайшли свого підтвердження при здійсненні перегляду справи судом апеляційної інстанції та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником п. 7 зазначеної Постанови.
Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 117 ГПК України, не входить до повноважень суду.
При цьому, судом апеляційної інстанції було враховано позицію Вищого господарського суду України у справі №26/153 від 21.11.2012 року, якою врегульовані аналогічні правовідносини.
Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи та відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, 106 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Рівненської області від 18.10.2012 року у справі №5019/528/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №5019/528/11 повернути господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.
Судове рішення № 27883328, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 06.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5019/528/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: