Постанова № 27883312, 29.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.12 Справа № 5008/598/2012

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Данко Л.С.

розглянувши апеляційну скаргу Орендного підприємства "Ужгородський коньячний завод" № юр-491/12 від 15.10.2012 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 року

у справі № 5008/598/2012

за позовом: Орендного підприємства "Ужгородський коньячний завод", м. Ужгород

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ Аутомотив Україне", м. Виноградів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тиса", м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Виноградівський комбінат хлібопродуктів", м. Виноградів

про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 81 630,17 грн.

за участю представників:

від позивача: Шерегі В.М. -представник

від відповідача: не з'явився

від третіх осіб: не з'явилися

Права та обов'язки сторін, третьої особи, передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 13.09.2012 року у справі № 5008/598/2012 (суддя -Івашкович І.В.), в задовленні позову Орендного підприємства «Ужгородський коньячний завод»до ТзОВ «ВЕТ Аутомотив Україне», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача: ТзОВ «Торговий дім «Тиса»та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: ПАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів»про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 81 630,17 грн. -відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд мотивував рішення тим, що правовідносини, що виникають у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні, зокрема, при переході на підставі ч. 1 ст. 770 ЦК України до нового власника прав і обов'язків наймодавця, підпадають під дію норм ст. ст. 512-519 ЦК України. А отже, позивач на виконання вимог ст. 517 ЦК України, зобов'язаний був надати відповідачу докази, що засвідчують обсяг його прав, як нового орендодавця спірного складу, які ним мали бути отримані від первісного орендодавця, зокрема договір оренди та усіх внесених до нього змін, розрахунок орендної плати, документи, що підтверджують стан здійснення платежів за оренду складу. Оскільки такий обов'язок позивачем не виконаний, відповідачем не було отримано від позивача документального підтвердження обсягу його прав, як нового орендодавця складу літ. Д-3 згідно з договором №1 від 21.02.2011 року.

Крім цього, місцевий господарський суд прийшов до висновку, про недоведеність позивачем наявності передбачених законом підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 30000,00 грн. та понесених витрат по сплаті 36500.00 грн. штрафу, оскільки в даному випадку позивачем не доведено наявність допущеного відповідачем порушення зобов'язання звільнити займані ним приміщення складу літ. Д-3. Крім цього, актом від 13.02.2012 року, складеним за участю первісного орендодавця за договором № 1 від 21.02.2011 року ПАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів»та орендаря ТзОВ «ВЕТ Аутомотив Україне», підтверджено звільнення відповідачем приміщень складу № 4 (літ. Д-3) та передача приміщень складу орендодавцю, що є належним виконанням, а тому відсутність протиправної поведінки відповідача виключає настання для нього обов'язку по відшкодуванню збитків.

Не погоджуючись з рішення місцевого господарського суду, ОП «Ужгородський коньячний завод»подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, ОП «Ужгородський коньячний завод»покликається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ч. 4 ст. 344 ЦК України).

Відповідно до частини 2 ст. 144 ГК України, право на майно, що підлягає державній реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.

Факт державної реєстрації права власності за ОП «Ужгородський коньячний завод», зокрема і на склад літ. Д-3, підтверджується відповідним витягом про реєстрацію прав власності № 32153049 від 23.11.2011 р., копія якого була надіслана відповідачу листом № юр-12/12 від 12.01.2012 р.

Отже, після реєстрації права власності, власник не зобов'язаний вчиняти будь-які інші дії перед третіми особами, для можливості здійснення свого права власності та/або його підтвердження. Відповідно, отримавши повідомлення про зміну власника та витяг про реєстрацію права власності на майно ОП «Ужгородський коньячний завод»у відповідача не було підстав вважати власником (орендодавцем) майна ПАТ «Виноградівський КХП».

Також, апелянт вважає, що господарський суд безпідставно та необґрунтовано взяв до уваги акт обстеження та прийому-передачі складу № 4 від 13.02.2012 року та прийшов до висновку, що відповідач передавши майно ПАТ «Виноградівський КХП», належно виконав зобов'язання по передачі майна в зв'язку із закінченням договору оренди, оскільки у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця (ст. 770 Цивільного кодексу України). ОП «Ужгородський коньячний завод»стало новим власником приміщення, відповідно виключно позивачу повинно було бути передане складське приміщення.

Крім цього, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки актам від 19.03.2012 року та 09.04.2012 року складеним працівниками ОП «Ужгородський коньячний завод»та директором ТзОВ «Торговий дім «Тиса», якими встановлено, що приміщення складу літ. Д-3 в м. Виноградів, вул. Лейзмана, 27 не можуть бути передані ТзОВ «Торговий дім «Тиса»та використовуватись в його діяльності за договором оренди від 25.01.2012 року, оскільки в даному приміщенні знаходиться майно належне ТзОВ «ВЕТ Аутомотив Україне»і жодних дій по вивільненню приміщення відповідачем не здійснюється.

Відповідач у поданому відзиві, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду -залишити без змін. Вважає оскаржене рішення господарського суду законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними, необґрунтованими, такими, які не підкріплені жодними належними та допустимими доказами, відтак не підлягають задоволенню. Зокрема, відповідач зазначає, що у зв'язку з тим, що об'єктом Договору оренди №1 від 21.02.2011 року (який був укладений відповідачем з ПАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів») був цілий ряд складських приміщень, то могла мати місце тільки часткова заміна кредитора у зобов'язанні, а саме що стосується складу літ. Д-3. Право первісного орендодавця (ПАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів») щодо надання в оренду інших складів сторонами у справі не заперечувалось.

Разом з тим, місцевим господарським судом витребовувались у позивача докази щодо реалізації ним прав як нового кредитора у зобов'язанні, зокрема докази укладення нового або внесення змін до існуючого договору оренди, якими були б чітко ідентифіковані об'єкти оренди та вартість оренди кожного з них орендодавцями (позивачем - щодо складу літ.Д-3, третьою особою -щодо інших складів), розрахунки вартості оренди складу літ. Д-3, за наявності акти приймання-передачі спірного складу від ПАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів». При цьому, відсутність у позивача таких доказів не може бути підставою для перегляду ухваленого законного рішення у справі, а лише додатково підтверджує безпідставність заявлених позовних вимог.

Крім цього, відповідач вважає, що наявність в матеріалах письмового доказу, який підтверджує фактичне звільнення спірного складу літ. Д-3 13 лютого 2012 року та додаткові пояснення ПАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів»правомірно були враховані при ухваленні судового рішення. Більше того, жодними документами, поданими позивачем вказаний факт не спростовується, а акт обстеження, складений позивачем власними силами, без участі відповідача чи ПАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів», об'єктивно не взято до уваги судом, адже на момент його складення жодного майна ТОВ «ВЕТ Аутомотив Україне»у складі літ.Д-3 не було.

Третя особа -ПАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів»у письмових поясненнях від 13.11.2012 року № 89 , зазначив, що за актом від 13.02.2012 року ПАТ «Виноградівський КХП»дійсно здійснювало вивільнення складу літ. Д-3 (склад №4). Оскільки, ПАТ «Виноградівський КХП»не було ні власником, ні орендодавцем даного приміщення, жодних претензій третьою особою не пред'являлось.

Щодо передачі майна третій особі - ПАТ «Виноградівський КХП», то останній зазначає, що спірне майно не було й не могло бути передане третій особі, оскільки ПАТ «Виноградівський КХП»13.02.2012 року вже не було власником, а отже й орендодавцем складу літ. Д-3 (склад №4). Крім цього, з акту від 13.02.2012 року не вбачається, що склад передається саме ПАТ «Виноградівський КХП».

Також, третя особа зазначила, що відповідач був повідомлений про те, що спірне майно знаходиться в заставі ОП «Ужгородський коньячний завод», а в самому договорі іпотеки від 25.09.2009 року є застереження про перехід права власності на майно в разі прострочення виконання зобов'язань ПАТ «Виноградівський КХП».

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представника позивача та відповідача в судовому засіданні 15.11.2012 року, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2011 року між ВАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів»(правонаступником якого є ПАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів»), як орендодавцем, та ТзОВ «ВЕТ Аутомотив Україне», як орендарем, укладено договір оренди № 1 (а.с. 11), за умовами якого (п. 1.1), орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування об'єкт оренди, а саме склади №№1, 2, 3, 6, 7, 8, 13, 18 загальною площею 9000,00 кв.м, що розташовані в м. Виноградів, вул. Лейзмана,27. Орендар зобов'язався сплачувати орендодавцю плату за користування в обумовленому розмірі(п. 2.1).

Сторонами договору оренди № 1 від 21.02.2011 року вносились до нього зміни шляхом підписання додатку від 05.08.2011 року (а.с. 72), змін від 01.11.2011 року (а.с. 73), змін від 01.12.2011 року (а.с. 74), які стосувались зміни кількості переданих в оренду складів із зазначенням відповідної їх нумерації та загальної площі орендованих приміщень складів, а також розміру орендної плати. Зокрема, передачу в оренду за договором № 1 від 21.02.2011 року складу № 4 (літ.Д-3), який є спірним по даній справі, передбачено додатком до договору від 05.08.2011 року.

Окрім цього, 25.09.2009 року між ВАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів», як іпотекодавцем, та ОП «Ужгородський коньячний завод», як іпотекодержателем, укладено договір іпотеки (а.с. 15), за умовами якого, цей договір забезпечує вимоги іпотеко держателя, що випливають з договору про погашення заборгованості від 24.09.2012 року, укладеного між ВАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів»та ОП «Ужгородський коньячний завод».

Відповідно до п. 5.2 договору іпотеки, за домовленістю сторін, звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається у разі невиконання іпотекодавцем зобов'язання, забезпеченого іпотекою, цей договір передбачає передачі права власності на склади мех-дільниці № 1-2 в буд. 27 по вул.. Лейзмана у м. Виноградів ОП «Ужгородський коньячний завод», та є правовою підставою для реєстрації права власності на зазначені вище склади мех-дільниці № 1-2.

На підставі умов п. 5.2 договору іпотеки від 25.09.2009 року, ОП «Ужгородський коньячний завод»набув право власності на об'єкт -склад (літ. Д-3).

23.11.2011 року КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації»проведено державну реєстрацію права власності Орендного підприємства «Ужгородський коньячний завод" за реєстраційним номером 35234291, що підтверджено копією Витягу № 32153049 від 23.11.2011 року про державну реєстрацію прав (а.с. 19).

Після набуття права власності на об'єкт -склад (літ. Д-3), що є предметом договору оренди № 1 від 21.02.2011 року, позивач на правах орендодавця, надіслав відповідачу лист вих. № юр-12/12 від 12.01.2012 року (а.с. 12), яким повідомив останнього про перехід до нього права власності на приміщення складу літ. Д-3, про відсутність наміру продовжувати орендні відносини за договором №1 від 21.02.2011 року, укладеним строком до 31.12.2011, та про необхідність звільнити займані приміщення складу літ. Д-3 і провести розрахунки за використання об'єкту.

На вказаний лист позивача, відповідачем надано відповідь за вих. № 208/01 від 27.01.2012 року (а.с. 13), у якій викладено прохання уточнити конкретний склад, який необхідно звільнити, а також повідомлено про перерахування відповідно до умов договору № 1 від 21.02.2011 року (із змінами від 01.12.2011р.), орендної плати за січень 2012 року в розмірі 13 333,33 грн. на користь ПАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів»на підставі виставленого рахунку. Для забезпечення можливості проведення з 01.02.2012 року розрахунків за використання об'єкту оренди до його повного звільнення запропоновано внести до договору від 21.02.2011 року відповідні зміни, шляхом укладення додаткової угоди.

Листом вих. № юр-62/12 від 09.02.2012 року (а.с. 14), позивач повідомив відповідача про необхідність оплати орендного платежу в розмірі 3 266,73 грн. за використання об'єкту оренди -складу літ. Д-3 в січні 2012 року.

20.03.2012 року позивачем направлено відповідачу претензію № юр-145/12 (а.с. 24), в якій позивач зазначив, що немає наміру продовжувати орендні правовідносини з ТзОВ «ВЕТ Аутомотив Україне»та просить звільнити приміщення. Крім цього, позивач в претензії заявив до відповідача вимогу про складу 48 500,00 грн. збитків, оскільки 25.01.2012 року відповідно до укладеного договору оренди між ОП «Ужгородський коньячний завод»та ТзОВ «Торговий дім «Тиса», склад літ. Д-3 був переданий в оренду останньому. Оскільки, відповідач склад літ. Д-3 не звільнив, позивач поніс збитки в розмірі 48 500,00 грн..

Однак, відповідач у відповіді на претензію № 330/03 від 27.03.2012 року (а.с. 25), відмовився виконувати вимоги позивача, оскільки до претензії не додано доказів щодо оренди відповідачем складу літ. Д-3, належних доказів щодо наявності у приміщеннях складу літ. Д-3 майна відповідача та технічної документації, яка б дала змогу ідентифікувати дане складське приміщення.

У зв'язку з тим, що вимоги здійснити розрахунки за використання об'єкту оренди -складу літ. Д-3 та звільнити об'єкт відповідачем не були задоволені, позивач звернувся з даним позовом про зобов'язання звільнити приміщення складу літ. Д-3 в м. Виноградів, вул. Лейзмана, 27 та стягнення сум за використання об'єкту оренди і відшкодування завданих позивачу збитків.

Місцевий господарський суд приймаючи рішення у справі прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, оскільки за договором найму відбувається заміна кредитора, що узгоджується із приписами ч.ч. 2, 3 ст. 512 ЦК України. Статтею 516 ЦК України, новий кредитор несе ризик настання несприятливих наслідків у випадку, якщо боржника не було письмово повідомлено про заміну кредитора у зобов'язанні. А тому, оскільки, позивач набув право власності на склад, то повинен надати відповідачу, зокрема, договір оренди, розрахунок орендної плати, документи що підтверджують стан здійснення платежів за оренду на момент переходу до позивача прав орендаря, чого не було виконано.

Однак, колегія суддів з таким висновком місцевого господарського суду погодитись не може, виходячи з наступного:

Стаття 512 ЦК України передбачає можливість заміни кредитора у зобов'язанні не тільки на підставі правочину, а й внаслідок інших юридичних фактів, а саме кредитор у зобов'язанні може бути замінений у зв'язку з:

- правонаступництвом;

- виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

- виконання обов'язку боржника третьою особою.

Як вбачається із матеріалів справи, вищевказаних юридичних фактів судом не встановлено і жодна із сторін свої вимоги і заперечення такими юридичними фактами не обґрунтовувала.

Апеляційна інстанція вважає, що не відбулось заміни кредитора у зобов'язанні і на підставі правочину (відступлення права вимоги), оскільки в матеріалах справи не встановлено вчинення особами такого правочину в розумінні ст. 513 ЦК України.

Місцевим господарським судом зроблено висновок, що за регламентацією ч. 1 ст. 770 ЦК України, за договором найму відбувається заміна кредитора, що узгоджується з приписами ч.ч. 2, 3 ст. 512 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Законом України, а саме глава 58 «Найм (оренда)»ЦК України, параграф 5 ГК України «Оренда майна і лізинг», не встановлюють випадку передачі наймодавцем прав і обов'язків за договором найму іншій особі, крім права встановленого ч. 1 ст. 761 ЦК України, яка закріплює право передання у найм речей і майнових прав власником речі і особі, якій належать майнові права, що не є тотожним із відступленням права вимоги за ст. 512 ЦК України.

В результаті невірного застосування норм матеріального права, місцевий господарський суд прийшов до помилкового висновку, про те, що позивач в порушення вимог ст.ст. 512-519 ЦК України, не надав відповідачу доказів, що засвідчують обсяг його прав, як нового орендодавця, які ним були отримані від первісного орендодавця, зокрема договір оренди, розрахунок орендної плати, документи що підтверджують стан здійснення платежів за оренду, а тому виконання боржником свого обов'язку первісному кредитору (передання майна за актом та сплата орендної плати), є належним виконанням.

Натомість, матеріалами справи підтверджується, що позивач набув право власності на майно, склад літ. Д-3 на підставі договору іпотеки від 25.09.2009 року, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати ч. 1 ст. 770 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, ПАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів»уклало з ТзОВ «ВЕТ Аутомотив Україне»договір оренди № 1 від 21.02.2011 року (із змінами і доповненнями), на підставі якого перший передав ТзОВ «ВЕТ Аутомотив Україне» в оренду склади, що розташовані в м. Виноградів, вул. Лейзмана,27, в тому числі склад № 4 (літ.Д-3).

На підставі умов п. 5.2 договору іпотеки від 25.09.2009 року, укладеного між ПАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів», як іпотекодавцем, та ОП «Ужгородський коньячний завод», як іпотекодержателем, ОП «Ужгородський коньячний завод»набув право власності на об'єкт -склад (літ. Д-3).

Відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Так, норма статті 770 ЦК України встановлює, що новий власник речі автоматично набуває прав та обов'язків наймодавця за договором найму та повинен їх виконувати до закінчення строку дії договору або до моменту його припинення з будь-яких інших підстав. Тобто, в результаті переходу права власності на найману річ має місце заміна наймодавця в договорі найму.

Оскільки Цивільний кодекс України не визначає переліку юридичних фактів, які тягнуть за собою зміну власника речі в розумінні цієї статті, можна говорити про перехід права власності на річ за будь-яких законних підстав: спадкування речі після смерті наймодавця, продаж, дарування наймодавцем речі, перехід права власності на річ, яка була предметом іпотеки, тощо (постанова Вищого господарського суду України від 19 грудня 2006 р. № 22/114-06-2526).

Наймодавець, який передав право власності на річ, або покупець (новий наймодавець) мають попередити наймача про заміну сторони у договорі найму. В разі нездійснення такого попередження, виконання наймачем своїх обов'язків на користь первісного наймодавця буде вважатися належним виконанням ним договору найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ч. 4 ст. 344 ЦК України).

Відповідно до частини 2 ст. 144 ГК України, право на майно, що підлягає державній реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.

23.11.2011 року КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації»проведено державну реєстрацію права власності Орендного підприємства «Ужгородський коньячний завод»за реєстраційним номером 35234291, що підтверджено копією Витягу № 332153049 від 23.11.2011 року про державну реєстрацію прав (а.с. 19). Отже, після реєстрації права власності, власник (позивач) не зобов'язаний вчиняти будь-які інші дії перед третіми особами, в тому числі відповідачем, для можливості здійснення свого права власності та/або його підтвердження.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічну норму містить ст. 764 ЦК України.

Договором оренди № 1 від 21.02.2011 року сторони погодили (п. 4.1), що договір укладено на строк до 31.12.2011 року. Якщо в строк не пізніше одного місяця дії цього договору жодна із сторін письмово не заявить іншій стороні про відмову в продовженні договору, то він автоматично продовжує свою дію на тих же умовах на строк один рік.

12.01.2012 року позивач на правах орендодавця, надіслав відповідачу лист № юр-12/12 (а.с. 12) з копією витягу № 32153049 від 23.11.2011 року, яким повідомив останнього про перехід до нього права власності на приміщення складу літ. Д-3 та про відсутність наміру продовжувати орендні відносини за договором № 1 від 21.02.2011 року і необхідність звільнити займані приміщення складу літ. Д-3.

Отже, за таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про припинення строку договору у зв'язку із закінченням терміну його дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Доказів звільнення орендованого приміщення (складу літ. Д-3) у зв'язку із закінченням терміну дії договору відповідачем суду апеляційної інстанції не надано, як і інших доказів щодо наявності підстав для користування відповідачем орендованим складом літ. Д-3.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання ТзОВ «ВЕТ Аутомотив Україне»звільнити склад літ. Д-3, що розташований в м. Виноградів, вул. Лейзмана, 27 підлягають до задоволення.

Щодо покликання місцевого господарського суду в рішенні на акт обстеження та прийому-передачі складу № 4 (літ. Д-3) від 13.02.2012 року (а.с. 40), складеного за участю ПАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів», ТзОВ «ВЕТ Аутомотив Україне»та ПП «Ековторресурси»та яким зафіксовано факт звільнення приміщення складу № 4 (літ. Д-3) за адресою м. Виноградів, вул. Лейзмана, 27 від майна ТзОВ «ВЕТ Аутомотив Україне» та передачу складу орендодавцю, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що даний акт не доводить факту повернення майна позивачу -ОП «Ужгородський коньячний завод», оскільки складений без його участі та не може свідчити про звільнення приміщення складу від майна відповідача, так як актами обстеження приміщення складу літ. Д-3 від 19.03.2012 року та від 09.04.2012 року спростовано факт звільнення приміщення складу.

Крім цього, позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з ТзОВ «ВЕТ Аутомотив Україне»3 266,73 грн. боргу по орендній платі за січень 2012 року, 11 863,44 грн. неустойки, 30 000,00 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди та 36500.00 грн. штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повідомив відповідача листом вих. № юр-12/12 від 12.01.2012 року (а.с. 12) про відсутність наміру продовжувати орендні відносини за договором №1 від 21.02.2011 року та про необхідність звільнити займані приміщення складу літ. Д-3.

Відповідач відмовився виконувати вимоги позивача та не звільнив займане приміщення складу літ. Д-3, що підтверджується листом вих. № 208/01 від 27.01.2012 року (а.с. 13).

Листом вих. № юр-62/12 від 09.02.2012 року (а.с. 14), позивач повідомив відповідача про необхідність оплати орендного платежу в розмірі 3 266,73 грн. за використання об'єкту оренди -складу літ. Д-3 в січні 2012 року. Разом з даним листом, позивач направив відповідачу розрахунок плати за використання складу літ. Д-3 в січні 2012 року. Однак, відповідач вимогу позивача не задоволив. А тому, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 266,73 грн. боргу по орендній платі за січень 2012 року підлягають до задоволення.

Твердження відповідача про сплату орендної плати за січень 2012 року на користь третьої особи ПАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів»платіжним дорученням № 6 від 04.01.2012 року в розмірі 13 333,33 грн., судовою колегією до уваги не приймається, оскільки в платіжному дорученні № 6 від 04.01.2012 року (а.с. 75) не вказано, що оплата здійснюється саме за оренду складу літ. Д-3 в січні 2012 року. Крім цього, третя особа -ПАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів»зазначила, що в користуванні відповідача знаходяться інші склади, що належать ПАТ «Виноградівський комбінат хлібопродуктів», а тому останній прийняв платіж від відповідача в розмірі 13 333,33 грн..

Актом обстеження приміщення складу літ. Д-3 від 09.04.2012 року встановлено, що відповідач приміщення складу літ. Д-3 від майна не звільнив, а отже користувався майном без належних правових підстав протягом лютого, березня та дев'яти днів квітня, без належних на це правових підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, колегія суддів перевіривши розрахунок позивача суми неустойки здійснений останнім у позовній заяві, вважає, що вимогу про стягнення 11 863,44 грн. неустойки за користування майном після закінчення строку оренди слід задоволити.

Щодо вимоги позивача про стягнення 30 000,00 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди та 36500.00 грн. штрафу, сплаченого позивачем на рахунок ТзОВ «Торговий дім «Тиса»згідно платіжного доручення № 1933 від 24.09.2012 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

25.01.2012 року між ОП «Ужгородський коньячний завод»(орендодавець) та ТзОВ «Торговий дім «Тиса»(орендар) укладено договір оренди складу (а.с. 20), відповідно до умов якого, орендодавець передає орендарю в строкове платне користування склад літери Д-3, загальною площею 1 228,1 кв. м., що знаходиться за адресою м. Виноградів, вул. Лейзмана, 27. Орендна плата за кожен місяць користування складу становить 15 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ).

Відповідно до п. 3.3 договору оренди складу, якщо об'єкт оренди не буде переданий орендарю строки вказані в п. 3.1 цього договору, орендодавець сплачує на користь орендаря штраф у розмірі 500,00 грн. за кожен день прострочення передачі об'єкта, що орендується.

Як зазначає позивач, оскільки з вини ТзОВ «ВЕТ Аутомотив Україне»належний ОП «Ужгородський коньячний завод»склад не вивільнений, відповідно власник майна упускає вигоду, яку має право отримувати власник від своєї власності в розмірі 15 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ). Упущена вигода станом на 09.04.2012 року становить 30 000,00 грн. за неможливість передачі об'єкта оренди протягом 2 календарних місяців.

Окрім цього, орендар був зобов'язаний передати майно до 28.01.2012 року. В силу п. 3.3 договору оренди складу від 25.01.2012 р., за прострочення передачі об'єкта оренди позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 500,00 грн. за кожний день прострочення. Платіжним дорученням № 1933 від 24.09.2012 року (а.с. 68) позивач сплатив на користь ТзОВ «Торговий дім «Тиса»36 500,00 грн. штрафу за прострочення передачі об'єкту оренди літ Д-3.

За статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено загальні правила відшкодування збитків та передбачено, зокрема, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відшкодування збитків у сфері господарювання врегламентовано нормами гл. 25 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 224 ГК України встановлено, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) особи, шкідливий результат такої поведінки (шкода), причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою та вина особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що протиправною поведінкою відповідача є неповернення об'єкту оренди на вимогу позивача, , причиновий зв'язок між неповернення об'єкту оренди є неотримання позивачем орендної плати та його витрати у вигляді сплати штрафу, що становить суму збитків 66 500,00 грн..

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимоги позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ОП «Ужгородський коньячний завод»задоволити.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 року -скасувати.

3. Прийняти нове рішення. Позов ОП «Ужгородський коньячний завод»задоволити.

4. Зобов'язати ТзОВ «ВЕТ Аутомотив Україне»звільнити приміщення складу літера Д-3 в м. Виноградів, вул. Лейзмана, 27.

5. Стягнути з ТзОВ «ВЕТ Аутомотив Україне»(88000, м. Ужгород, вул. Тімірязєва, 19, код ЄДРПОУ 00412122) на користь ОП «Ужгородський коньячний завод»(90300, Закарпатська обл., м. Виноградів, вул. Вакарова, 13, код ЄДРПОУ 33285430) -3 266,73 грн. орендної плати, 66 500,00 грн. збитків, 11 863,44 грн. неустойки, 2 705,00 грн. судового збору за позовом та 1 352,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Гриців В.М.

суддя Данко Л.С.