Постанова № 27883282, 04.12.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р.Справа № 5017/1971/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.

(відповідно до розпорядження голови суду від 17.10.2011р. №828 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Яцук Є.В., за довіреністю №22 від 03.01.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця"

на рішення господарського суду Одеської області від 17 вересня 2012 року

по справі №5017/1971/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Ровенькиантрацит"

до відповідача Державного підприємства „Одеська залізниця"

про стягнення 21994,38 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Ровенькиантрацит" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця" 21994,38 грн. вартості нестачі вантажу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17 вересня 2012 року у справі №5017/1971/2012 (суддя Зайцев Ю.О.) позов ТОВ „ДТЕК Ровенькиантрацит" задоволено: з ДП „Одеська залізниця" на користь позивача стягнуто 21994,38 грн. вартості недостачі вантажу та 1609,50 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на те, що обставини, які встановлені в актах загальної форми та у комерційному акті щодо наявності поглиблень та порушення маркування свідчать про наявність ознак втрати вантажу під час його перевезення, що в силу вимог ст.111 Статуту залізниць України є підставою для покладення відповідальності за недостачу вантажу на перевізника, при цьому наявність поглиблень, що встановлено вищевказаними комерційними актами, свідчить про доступ до вантажу у вагонах та наявність ознак втрати вантажу в процесі його перевезення. Окрім того, місцевий господарський суд зазначив, що ДП „Одеська залізниця" не наведено будь-яких доказів відсутності її вини у втраті вантажу під час перевезення, тобто не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач (ДП „Одеська залізниця") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ „ДТЕК Ровенькиантрацит" в повному обсязі, з посиланням при цьому на необґрунтованість вказаного рішення та невідповідність нормам діючого законодавства, з мотивів викладених в апеляційній скарзі.

У судових засіданнях представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача (ТОВ „ДТЕК Ровенькиантрацит") у судовому засіданні надавав пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою ДП „Одеська залізниця", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 14.11.2011р. між ТОВ „ДТЕК Ровенькиантрацит" (продавець) та DTEK Trading Limited (покупець) було укладено контракт №51-2, за умовами якого продавець зобов'язався поставити у власність покупця кам'яне вугілля (антрацит) походженням з вугільних басейнів України, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вугілля, що поставляється на умовах, передбачених даним контрактом.

Матеріалами справи встановлено, що 05.03.2012р. між ТОВ „ДТЕК Ровенькиантрацит" (постачальник, позивач) та DTEK Trading Limited було укладено специфікацію №13 (надалі -специфікація) до контаркту №51-2 від 14.11.2011р., за умовами якої продавець зобов'язався поставити у власність покупця 20000 т вугілля марки АС, фракції 6-13 мм, на суму 1940000 доларів США. Постачання вугілля за цією специфікацією здійснюється на умовах терміну „FOB -Порт відвантаження", згідно Міжнародним правилам тлумачення комерційних термінів (ІНКОТЕРМС) в редакції 2000р., порт відвантаження вугілля: ДП „Іллічівський морський торгівельний порт".

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2012р. на станції Фащівка Донецької залізниці працівниками ДП „Донецька залізниця" та представником позивача було складено пам'ятку про подавання вагонів №308, відповідно до якої 16.03.2012р. о 01:40 год. залізницею було подано позивачу навантажений вагон №66108622.

17.03.2012р. на станції Фащівка Донецької залізниці працівниками ДП „Донецька залізниця" та представником позивача було складено пам'ятку про забирання вагонів №1597, відповідно до якої 17.03.2012р. о 13:30 год. залізницею було забрано у позивача навантажений вагон №66108622.

Як перевірено під час апеляційного перегляду справи, на виконання вищезазначеного контракту та специфікації 17.03.2012р. зі станції Фащівка Донецької залізниці ТОВ „ДТЕК Ровенькиантрацит" на адресу вантажоодержувача -ДП „Іллічівський морський торгівельний порт" (станція призначення -Іллічівськ (експ.) Одеської залізниці) у вагоні №66108622 було відправлено вантаж -антрацит сорту АС, що підтверджується накладною №49226426 (а.с. 10).

Згідно з цією накладною, вантаж завантажений у вагон засобами відправника (ТОВ „ДТЕК Ровенькиантрацит") навалом, розміщено й закріплено згідно з п.3, 4, 8 гл 1 прил 14 СМГ пар 3-5р 2 ТУ. При цьому вказано, що вагон власний. Навантажено нижче бортів, вантаж такий, що змерзається, фракція вантажу 6-13 мм. Профілактика змерзанню проведена промасленням. Маркування проведено двома паралельними смугами з нанесенням вапна завширшки 100 мм. по довжині вагону. Переуступний напис на даній накладній свідчить про передачу вантажоодержувачем відповідних прав та відповідних документів на користь ТОВ „ДТЕК Ровенькиантрацит".

Як встановлено матеріалами справи, 18.03.2012р. на станції Дебальцеве-Сорт Донецькою залізниці складено акт загальної форми №0008, відповідно до якого по прибутті вагону №66108622, було виявлено нерівномірне навантаження нижче бортів на 200 мм., маркування відсутнє, з 4 по 6 люка наявне воронкоподібне поглиблення, довжиною 4000 мм. та шириною на всю ширину вагону, глибиною до полу, над 5 люком ліворуч щілина 40 мм. Щілини закладені та протікання усунуто.

Водночас, 18.03.2012р. було складено акт про технічний стан вагону №18, в якому зазначено, що вагон №66108622 технічно несправний, втрата вантажу можлива. Вантажовідправник дану несправність бачити міг але не прийняв всіх необхідних мір щодо збереження вантажу. Зазор до 30 мм вантажовідправником не було усунуто між кришкою люка та балкою вагону.

З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2012р. по прибутті вагону №66108622 на станцію П'ятихатки Донецької залізниці, було складено акт загальної форми №9042, у якому зазначалось, що в даному вагоні навантаження нерівномірне, нижче бортів на 70 см. З 3-го, 4-го, 5-го по 6-ий люки наявні поглиблення на всю ширину вагону, глибиною до днища вагона. Між хребтовою та поперечною балками наявні зазори шириною 3-5 см., довжиною 50-70 см. Ці зазори на станції було закладено дошками та папером. На вагоні маються сліди просипання вантажу. Згідно із залізничними документами зазначено, що вагон марковано по довжині вагона паралельними смугами вапном, але фактично маркування відсутнє. Додатково зазори було закладено паклею. Двері люків щільно замкнені. На момент прибуття вагону, просипання вантажу відсутнє.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту загальної форми №9042 від 20.03.2012р., було проведено комісійне переважування вагону №66108622 на справних 150 тонних вагах, у зв'язку з чим було складено акт загальної форми №10625, відповідно до якого було виявлено, що маса вантажу була меншою ніж зазначено в перевізних документах на 29800 кг.

25.03.2012р. було складено акт про технічний стан вагона №4, відповідно до якого по прибуттю вагона №66108622 на станцію призначення Іллічівськ Одеської залізниці було визнано несправним вагон №66108622, причиною виникнення несправності визнано зазори між 3, 4, 5, 6 люками, хребтовими та поперечними балками.

26.03.2012р. при надходженні вантажу на станцію Іллічівськ Одеської залізниці було проведене переважування на 150-тонних вагонних вагах вагону №66108622 та виявлено, що по документу тара 22400, нетто 71000 кг., в дійсності -брутто 63600, тара 22400, нетто 21200 кг., що менш ніж зазначено у документі на 29800 кг. Навантаження вантажу не рівномірне, нижче бортів на 80-120 см, над 3, 4, 5, 6 люками наявні поглиблення довжиною 5 м., шириною на всю ширину вагона, глибиною до днища вагону. Вантаж не марковано. Між 3, 4, 5, 6 люками хребтової та поперечної балок наявні зазори шириною 3-5 см., довжиною 50-70 см, закладені дошками та папером. Просипання вантажу відсутнє. На деталях вагону №66108622 наявні ознаки від раніше просипаного вантажу. На момент прибуття та огляду вагону, просипання відсутнє. Двері цільнометалеві, решта люків щільно замкнені. Зазори додатково закладені паклею. Вагон в технічному відношенні - несправний, про що складено комерційний акт БК №012595 від 26.03.2012р. (а.с. 9).

З наявної в матеріалах справи довідки ТОВ „ДТЕК Ровенькиантрацит" №566 від 26.06.2012р. вбачається, що вартість 1 тони вугілля марки АС, переданого до перевезення по накладній №49226426 у спірному вагоні, становить 774,45 грн. без ПДВ.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно із ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Таким чином матеріали справи свідчать, що між ТОВ „ДТЕК Ровенькиантрацит" (вантажовідправник) та залізницею (перевізник) укладений договір перевезення вантажу на користь ДП „Іллічівський морський торгівельний порт" для DTEK Trading Limited (вантажоодержувач), оскільки в силу вимог ч.2 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги матеріали справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність ознак втрати вантажу під час його перевезення.

Частиною 5 ст. 307 ГК України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 314 ГК України, яка кореспондується зі ст. 110 Статуту залізниць України, встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Згідно із ст. 113 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ст. 114 Статуту Залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до п. 5, п.6. Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, які затверджені Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється та з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Параграфами 3-5 р. 2 Технічних умов розміщення на рухомому складі вантажів мілких фракцій, що перевозяться без тари встановлено, що в незалежності від роду вантажу, який містить дрібні фракції, поверхня після його завантаження на відкритий рухомий склад повинна бути розрівняна, а при необхідності ущільнена.

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, завантаження у спірний вагон №66108622 здійснювалось засобами відправника, який за змістом ч.3 ст. 308 ГК України, ч.1 ст. 918 ЦК України, ст. 32 Статуту залізниць України зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення, згідно з відмітками відправника у залізничній накладній, вантаж у вагоні №66108622 розміщено й закріплено згідно з п. п. 3, 4, 8 гл 1 прил 14 СМГ пар 3-5 р 2 ТУ, вантаж марковано вапном; даний вантаж зданий до перевезення залізниці, якою в свою чергу вантаж прийнятий до перевезення без зауважень.

Частиною 2 ст. 32 Статуту залізниць України передбачено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, вантаж, який завантажений засобами відправника, через станцію Дебальцеве-Сорт Донецької залізниці та П'ятихатки Донецької залізниці слідував у несправному вагоні, про що свідчать обставини, встановлені у акті загальної форми №0008 від 18.03.2012р. (наявні поглиблення, маркування відсутнє) та акті про технічний стан вагону №18 від 18.03.2012р. (вагон технічно несправний, можлива втрата вантажу, наявні зазори), актах загальної форми №9042 і 10625, та надійшов до станції призначення Іллічівськ Одеської залізниці у несправному вагоні, про що свідчать обставини, які встановлені у комерційному акті БК №012595 від 26.03.2012р. (наявні поглиблення, маркування відсутнє; наявні сліди старого просипання вантажу, наявні зазори) та актах про технічний стан вагону №4 від 25.03.2012р. (вагон у технічному стані несправний, можлива втрата вантажу, зазори між 3, 4, 5, 6 люками, хребтовими та поперечними балками).

Згідно з п. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Пунктом 111 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема, коли: втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок: завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція).

За ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника про наявність здвоєної опирації, як підстави для звільнення залізниці від вини з втрати вантажу, оскільки відповідно до норм чинного законодавства залізниця зобов'язана подавати справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Між тим, апеляційний господарський суд зазначає, що ДП „Одеська залізниця" було подано під навантаження несправний вагон та окрім того не доведено відсутності своєї вини з втрати вантажу в розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України.

Водночас, при вирішенні питання щодо відповідальності вантажовідправника у недостачі вантажу, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Накладна №49226426 свідчить, що завантаження вантажу у піввагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст. 308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082. При цьому в силу вимог ч.1 ст. 918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п.1 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001р. №542, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001р. за №796/5987, у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т. ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.

Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до вимог ч.5 ст.31 Статуту залізниць України, придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Як вже було вказано вище, актами загальної форми та актами про технічний стан вагону встановлено, що вантажовідправник міг бачити несправності вагону, проте не вжив всіх заходів щодо запобігання просипання вантажу, при цьому, апеляційний господарський суд зауважує, що вантажовідправник не був позбавлений права заміни вагону з несправностями.

Таким чином встановлені обставини справи свідчать про те, що вантажовідправником та залізницею не вжито заходів щодо збереження вантажу під час його перевезення, з чого можливо дійти висновку про наявність вини як вантажовідправника так і залізниці у недостачі вантажу в рівних частинах.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 11.11.2010р. по справі №14/61-10-1388.

Згідно зі ст. ст. 113, 114 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Дослідивши матеріали справи, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ДП „Одеська залізниця" повинна відшкодувати позивачу вартість нестачі вантажу з врахуванням довідки ТОВ „ДТЕК Ровенькиантрацит" №566 від 26.06.2012р. у вагоні №66108622 в сумі 11264,38 грн. без ПДВ: ((71 т -1%) -41,2 т / 2) * 774,45 грн.

З огляду на вищевикладене апеляційний господарський суд вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права.

За умовами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Ровенькиантрацит" в частині стягнення з ДП „Одеська залізниця" 11264,38 грн. вартості нестачі вантажу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ДП „Одеська залізниця" слід частково задовольнити, а рішення господарського суду Одеської області від 17 вересня 2012 року у справі №5017/1971/2012 -частково скасувати.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 17 вересня 2012 року у справі №5017/1971/2012 скасувати частково, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

„Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Ровенькиантрацит" задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Ровенькиантрацит" (94700, м. Ровеньки, вул. Леніна, 82, код ЄДРПОУ 37713861) 11264 (одинадцять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 38 коп. вартості нестачі вантажу та 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. судового збору.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Ровенькиантрацит" (94700, м. Ровеньки, вул. Леніна, 82, код ЄДРПОУ 37713861) на користь з Державного підприємства „Одеська залізниця"(65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) 402 (чотириста два) грн. 38 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 06 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов М.В. Михайлов А.І. Ярош