Рішення № 27883124, 04.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р.Справа № 5023/4939/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом КП "Міський інформаційний центр", м. Харків до ФОП ОСОБА_1, с. Есхар простягнення 6211,21грн. та зобов*язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

позивача - Молочко Н.Г., дов. № 563 від 02.03.2012р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2282,90грн. заборгованості, 301,86грн. пені та 3626,45грн. неустойки, та про зобов*язання відповідача повернути позивачеві на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: м.Харків, пр.Московський, 276-А. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповдіачем взятих на себе зобов*язань за договором № 5441 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій від 23.06.2011р.

21.11.2012р. через канцелярію суду за вх. № 19233 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій він просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 6211,21 грн., в тому числі: 2282,90грн. заборгованості за щомісячне користування місцем за Договором № 5441 від 23.06.2011р., 301,86грн. пені за неповну сплату платежів за Договором № 5441 від 23.06.2011р., 3626,45грн. неустойки за прострочення повернення місця за Договором № 5441 від 23.06.2011р., а також просить суд зобов*язати відповідача повернути позивачеві на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: м.Харків, пр.Московський,276-А. Окрім того, позивач просить суд покласти на відповідача 2682,50грн. витрат по сплаті судового збору та 20,40грн. судових витрат, пов*язаних із розглядом справи.

У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки подана позивачем заява не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали від 02.11.2012р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду а також ухвали про відкладення розгляду справи від 15.11.2012р. за адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі, яка зазначена в довідці з ЄДРПОУ, що наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

23 червня 2011 року між сторонами було укладено договір № 5441 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" (надалі - позивач, КП) зобов*язався надати ФОП ОСОБА_1 (надалі - відповідач, користувач) в користування місця, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (надалі - місця), згідно Додатку № 1, який є невід*ємною частиною Договору. Під користуванням сторони розуміють тимчасове платне використання розповсюджувачем зовнішньої реклами (користувачем) місць, які перебувають у комунальній власності з метою: а) встановлення на них спеціальних конструкцій, які знаходяться у користувача на законних підставах, та їх використання у формах, не заборонених чинним законодавством, для розміщення зовнішньої реклами; б)обслуговування спеціальних конструкцій (підтримання в належному стані, наклеювання рекламоносіїв тощо).

На виконання умов Договору та взятих на себе зобов*язань позивач, за актом прийому-передачі від 01 липня 2011 року, надав в користування відповідачу місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - щит стаціонарний (1,20х1,80х2) за адресою: м. Харків, пр. Московський, 276-А строком з 01 липня 2011 р. по 30 червня 2012р. (п.1.4 Договору).

Згідно до п.п. 3.4.6., 4.1.,4.5. Договору та Додатку № 1 до Договору, відповідач зобов'язався кожний місяць здійснювати оплату за користування наданим йому місцем авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата, у розмірі - 252 грн. 72 коп. (у т.ч. ПДВ 20%).

Пунктами 4.5., 4.6. Договору сторонами узгоджений порядок розрахунків, який здійснюється шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок позивача авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата.

У зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати за надане у користування місце, у відповідача виникла заборгованість у сумі 2282,90 грн., яка до цього часу не погашена.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами ч.2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі, кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для визнання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість перед позивачем не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за Договором №5441 від 23.06.2011 року про надання в користування місць, що знаходяться у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за щомісячне користування місцем за Договором №5441 від 23.06.2011 року у розмірі 2282,90 грн. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до п. 6.1. Договору сторонами встановлено відповідальність за несплату, несвоєчасну або неповну сплату платежів, передбачених розділом 4 цього Договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого (або не повністю сплаченого) платежу за кожен день прострочення.

За прострочення внесення платежів по договору позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну та неповну сплату платежів за Договором №5441 від 23.06.2011р. у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка за період з 05.07.2011р. по 30.10.2012р. склала 301,86грн.

У відповідності до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 ст.343 ГК України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.6.6. договору сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, не припиняється.

Відповідно до пункту 1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений Договором, заявлена позивачем вимога про стягнення пені у сумі 301,86грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до п.п.8.1.2. п.8.1. Договору, цей договір припиняє свою дію, якщо „Користувач" не платить, несвоєчасно або в неповному обсязі вносить платежі за користування місцями, передбаченими розділом 4 цього Договору.

Відповідно до п.8.2. Договору, у разі припинення дії цього Договору на підставах, передбачених підпунктами 8.1.2., 8.1.3., 8.1.8 пункту 8.1. розділу 8 цього Договору, він вважається таким, що припинив свою дію через 10 днів з дати відправлення (за допомогою поштового зв'язку) письмового повідомлення „Користувачу" про припинення дії Договору (або його частини), при цьому „КП" залишає за собою право відкликати своє погодження у дозволі на розміщення зовнішньої реклами.

22 березня 2012р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення (вих. №1137) про припинення дії Договору № 5441 від 23.06.2011р. через 10 днів з дати відправлення даного письмового повідомлення.

Таким чином, станом на 01 квітня 2012 року Договір №5441 від 23.06.2011р. вважається таким, що припинив свою дію.

Відповідно до п.5.1. Договору, протягом семи календарних днів після припинення дії Договору на будь-яких підставах, передбачених пунктами 8.1., 8.3. Договору, або з дати виключення місць з Переліку місць, які надаються «Користувачу» для розташування спеціальних конструкцій та розміру плати за їх користування (Додаток №1), «Користувач» зобов'язаний звільнити надані в користування місця і передати їх «КП". Повернення місць, наданих в користування, здійснюється „Користувачем" на підставі Актів прийому-передачі, які складаються „Користувачем" та підписуються уповноваженими представниками „КП" та „Користувача". При цьому демонтаж спеціальних конструкцій і приведення території місць у належний стан (прибирання місця, вивіз сміття тощо) здійснюється «Користувачем» самостійно за власний рахунок.

Відповідно до п.5.2 Договору, місця вважаються фактично повернутими „КП" з моменту підписання Актів прийому - передачі. Акт прийому-передачі місця підписується «КП» після надання «Користувачем» фото місця демонтованої спеціальної конструкції, а у разі неможливості визначення стану місця по наданим фотознімкам, після виїзду представника «КП» на місце розташування спеціальної конструкції. У випадку неналежного стану місця розташування спеціальної конструкції (засмічення території, пошкодження місць, наявності фундаменту конструкції тощо) Акт прийому-передачі місця з боку «КП» не підписується, а складається Акт огляду місця з зазначенням виявлених порушень. Повторний виїзд представника «КП» на місце розташування спеціальної конструкції здійснюється після усунення порушень, що зазначені в Акті огляду місця, за рахунок «Користувача."

Відповідно до п.5.3. Договору, місця, надані в користування «Користувачу» за цим Договором, повинні бути повернуті «КП» у належному стані (демонтована спеціальна конструкція та її частини (фундаменти, елементи кріплень, тощо), відновлена тротуарна плитка, асфальтне або трав'яне покриття, вивезене сміття та інше).

У відповідності до п. 6.2. Договору, сторонами встановлено, що у разі прострочення повернення місць, наданих у користування, «Користувач» сплачує „КП" неустойку, яка складає 7% від розміру плати за користування неповернутим місцем, встановленої Додатком №1 цього Договору (з ПДВ), за кожний день затримки повернення вказаного місця.

Отже, відповідно до умов Договору, відповідач повинен був станом на 09.04.2012 року повернути місце позивачеві на підставі акту прийому-передачі.

У зв'язку з тим, що відповідач не повернув відповідно до умов Договору місце, надане йому в користування, на підставі акту прийому-передачі, позивач нарахував неустойку за прострочення повернення місця за період з 09.04.2012 року по 30.10.2012 року у розмірі 3626,45 грн.

04 вересня 2012 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення №11293 (вих.№3326) з вимогою погасити заборгованість, яка виникла за спірним Договором та з вимогою повернути місце, яке було передано в користування за Договором №5441 від 23.06.2011р., та попередженням про те, що у разі невиконання вимог даного повідомлення спеціальна конструкція буде демонтована позивачем з покладенням на відповідача витрат, пов'язаних з демонтажем спеціальної конструкції та її зберіганням.

16.05.2012 року позивач направив на адресу відповідача претензію (вих. №2341) з вимогою погасити загальну заборгованість, яка виникла за Договором №5441 від 23.06.2011р., що залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Враховуючи, що відповідач не повернув позивачеві надане йому в користування місце у встановлений п.5.1. Договору строк, суд вважає, що позивачем обґрунтовано нараховано неустойку за прострочення повернення місця за період з 09.04.2012р. по 30.10.2012 р. у розмірі 3626,45 грн., у зв*язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Як встановлено вище, Договір №5441 від 23.06.2011р. припинив свою дію, проте відповідач у встановленому порядку та строки не передав надане в користування місце, отже позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача повернути на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, за адресою : м. Харків, пр. Московський, 276-А є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 2682,50грн. та судові витрати, пов*язані із розглядом справи, а саме понесені позивачем витрати по оплаті за отримання довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ згідно платіжного доручення № 1062 від 16.11.2012р. у сумі 20,40грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 173, 174, 179, 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог від 21.11.2012р. (вх. № 19233).

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) на користь комунального підприємства „Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф.618, код ЄДРПОУ 32135675, в тому числі р/р 2600030114375 в АТ „БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", м. Харків, МФО 351931) 2282,90грн. заборгованості, 301,86грн. пені, 3626,45грн. неустойки, 2682,50грн. витрат по сплаті судового збору та 20,40грн. судових витрат.

Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) повернути комунальному підприємству „Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф.618, код ЄДРПОУ 32135675, в тому числі р/р 2600030114375 в АТ „БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", м. Харків, МФО 351931) на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: м. Харків, пр. Московський, 276-А.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.12.2012 р.

Суддя Присяжнюк О.О.