Рішення № 27883017, 04.12.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року справа № 5020-1153/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

За позовом Прокурора Нахімовського району міста Севастополя

(вул. Робоча, 18, м. Севастополь, 99001)

в інтересах держави

в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011)

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про стягнення 103 676,50 грн., розірвання договору оренди та

зобов'язання передати орендоване майно

за участю представників:

прокурор (Прокуратура Нахімовського району міста Севастополя) - Почки А.А. - старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя, посвідчення № 005826 від 25.09.2012;

Позивача (Фонд комунального майна Севастопольської міської ради) - Бекетової Н.С. - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність б/н від 30.10.2012;

Відповідач (ФОП ОСОБА_1) - не з'явився, явку уповноваженого представника у засідання суду не забезпечив.

Суть спору:

Прокурор Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради в порядку статті 29 Господарського процесуального кодексу звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 103 676,50 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 53-12 від 26.03.2012, розірвання цього договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем та зобов'язати Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 передати за актом прийому-передачі вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 70,80 кв. м, які розташовані в житловому будинку літ. "А" за адресою: АДРЕСА_2 Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.

Ухвалою суду від 12.10.2012 порушено провадження у справі № 5020-1153/2012 і прийнято позовну заяву до розгляду. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 24.10.2012 розгляд справи в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено до 19.11.2012.

19.11.2012 розпорядженням керівника апарату суду №287 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Альошиної С.М., відповідно до пункту 3.3. Рішення зборів суддів від 28.12.2010 та на виконання рішення зборів суддів від 19.11.2012 призначено повторний автоматичний розподіл справи №5020-1153/2012 за результатами якого суддею для розгляду зазначеної справи визначено Харченка І.А.

Ухвалою суду від 19.11.2012 справу прийнято до свого провадження суддею Харченком І.А. та призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.12.2012.

У судове засідання Відповідач явку уповноважених представників не забезпечив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, причини неявки суду не повідомив. Вимоги ухвали суду від 19.11.2012 не виконав, витребувані докази не надав, правом, наданим йому статтю 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Зі змісту статті 22 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо засідання нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника Відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали у повному обсязі з підстав у ньому викладених та просили його задовольнити.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням про дату складення повного рішення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2012 між Фондом комунального майна (надалі -Позивач, Фонд) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі -Відповідач) був укладений договір № 53-12 оренди нерухомого майна (надалі -Договір) (арк. с .12-13).

Відповідно до п. 1.1. цього договору з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець (Позивач) передає, а орендар (Відповідач) приймає в оренду майно - вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 70,80 кв.м., розташовані у житловому будинку літ «А», розташоване за адресою: АДРЕСА_2 що знаходиться на балансі РЕП-22 (далі - Об'єкт оренди), вартість яких станом на 20.02.2012 складає 170 800 грн.

Вступ Орендаря в користування майном настає одночасно з підписанням сторонами акту прийому-передачі майна (пункт 2.5 Договору).

Відповідно до пункту 3.2.Договора орендна плата складає 2567,12 грн за перший місяць оренди та перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць (п. 3.3. договору).

Орендар повинен своєчасно вносити орендну плату Орендодавцю (пункт 4.4.3 Договору).

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що він діє строком до 06.03.2015.

Відповідно до пункту 7.4. Договору, він може бути розірваний за рішенням суду за вимогою однієї зі сторін у разі порушення істотних умов Договору іншою стороною.

На виконання умов договору 26.03.2012 Фондом було передано в оренду, а Відповідачем прийнято зазначене вище майно, про що свідчить Акт прийому-передачі орендованого майна (арк. с 17).

Проте, Відповідач належним чином вимоги Договору не виконував, орендну плату у повному обсязі не вносив, у зв'язку з чим станом на 31.07.2012 за ним утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 10 773,00 грн, що й стало підставою звернення Позивача до господарського суду міста Севастополя з вимогою про стягнення боргу з Відповідача, розірвання Договору та звільнення об'єкту оренди та повернення його Позивачу.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з положеннями частини першої ст. 283 Господарського кодексу України та частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно п.4.4.3 Договору, Орендар зобов'язав своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з використанням об'єкту оренди, у тому числі комунальних та експлуатаційних послуг.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання, або неналежне виконання умов Договору.

Так, згідно розрахунку Позивача, заборгованість Позивача станом на липень 2012 року становить 10 773,00 грн.

Контррозрахунків на розрахунки Позивача щодо суми основного боргу Відповідачем суду надано не було. Судом перевірено розрахунок Позивача щодо суми основного боргу та визнано його вірним (арк. с.10), а отже позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 10 773,00 підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.6. Договору передбачено, що у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати триває понад 30 календарних днів, Орендодавець може вимагати з Орендаря 30% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Так, згідно розрахунку Позивача, Відповідачу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України нараховано 30% річних у розмірі 446,27 грн.

Суд, перевіривши розрахунок 30% річних, складений Позивачем (арк.с.11), вважає його невірним. Під час розрахунку, Позивачем не враховано, що у 2012 році 366 днів. У зв'язку з цим, судом здійснено власний розрахунок суми 30% річних, відповідно до якого з Відповідача підлягає стягненню 445,03 грн.

МісяцьСума боргу, грнКількість днів прострочення зобов'язання по сплаті, дн.Розмір процентів річних, %Сума, грнБерезень 2012496,861193048,46Квітень 20122574,829330196,28Травень 20122574,826330132,96Липень 20122567,1323067,33Червень 20122559,4200Всього: 445,03

Щодо стягнення з Відповідача 30 % річних у розмірі 1,24 грн суд вважає за необхідне відмовити.

Пунктом 8.5. Договору передбачена відповідальність Орендаря за недотримання строків внесення орендної плати, а саме, Орендар сплачує на користь Орендодавця поверх збитків 200% від облікової ставки НБУ, що діє в період, за який буде нараховано пеню, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 8.7. Договору передбачено, що якщо прострочення внесення орендної плати буде тривати понад 60 календарних днів, то Орендар повинен сплатити Орендодавцю понад збитків штраф у розмірі, рівному трьохкратному розміру річної орендної плати за Договором.

На підставі зазначених пунктів Договору Позивачем заявлено щодо стягнення з Відповідача 225,23 грн пені та 92 232,00 грн штрафу.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»(з наступними змінами і доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.5 Договору передбачено, що у разі порушення строку внесення орендної плати, передбаченої п.3.2. Договору Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі 200% від облікової ставки Національного Банку України, що діє в період, за який буде нараховано пеню, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, складений Позивачем (арк.с.11), вважає його невірним, оскільки Позивачем не враховано, що у 2012 році 366 днів. У зв'язку з цим, судом здійснено власний розрахунок суми пені, за результатами якого стягненню з Відповідача підлягає 224,62 грн пені. У задоволенні вимоги щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 0,61 грн суд вважає за необхідне відмовити.

Пунктом 8.7. Договору передбачено, що у разі, якщо прострочення внесення орендної плати буде продовжуватись більш ніж 60 календарних днів Орендар зобов'язав сплатити на користь Орендаря поверх збитків штраф у сумі рівної трьохкратному розміру річної орендної плати за Договором.

На підставі зазначеного, Позивачем нараховано Відповідачу штраф у розмірі 92 232,00 грн

Судом перевірено розрахунок штрафу, наданий Позивачем (арк с 10) та визнано його вірним. Проте, відповідно до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З урахуванням викладеного, суд, враховуючи, що штраф значно перевищує суму боргу, вважає можливим зменшити розмір штрафу до 3 400,00 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем обов'язків щодо оплати за користування орендованим майном протягом тривалого часу Позивач вимагає розірвати договір оренди нерухомого майна №53-12 від 26.03.2012 та зобов'язати Відповідача звільнити орендоване майно і повернути його Орендодавцю.

Частиною третьою статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у свою чергу, визначає, що істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Пунктом 7.4.Договору віднесено до істотних порушень умов Договору віднесено, зокрема, своєчасне внесення орендної плати.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 08.05.2012 у справі № 5021/966/2011.

Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Проте, відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин недотримання Позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє Позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до Відповідача про розірвання оспорюваного договору (постанова Верховного Суду України від 01.12.2009 № 50/101-08).

Дана правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду від 15.01.2010 №01-08/12 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)».

Пунктом 4.4.3 Договору встановлено, що Орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.

Сторони погодили, що Договір може бути розірваний за рішенням суду.

Оскільки Відповідачем з березня 2012 року по липень 2012 року зобов'язання щодо оплати за користування орендованим майном виконувалось неналежним чином, у результаті чого за Відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 10 773,00 грн, суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача та розірвати договір оренди нерухомого майна №53-12 від 26.03.2012, зобов'язати Відповідача звільнити орендоване майно і повернути його Орендодавцю.

Пунктом 7.6 Договору передбачено, що дія Договору припиняється, зокрема, за рішенням суду.

Відповідно до статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктами 2.6,2.7 Договору передбачено, що у випадку припинення дії договору Орендар зобов'язується повернути орендоване майно у стані, у якому воно було отримано, з урахуванням нормального зносу.

Пунктом 4.4.14 Договору встановлено, що Орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди у разі припинення дії договору у належному стані протягом 30 календарних днів з дати припинення договору.

Таким чином, вимоги Позивача про розірвання Договору та зобов'язання Відповідача звільнити орендоване майно і повернути його Орендодавцю підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 22, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 25750044 ) заборгованість за договором оренди нерухомого майна №53-12 від 26.03.2012 у розмірі 14 842,65 грн. з яких: основна заборгованість з орендної плати у розмірі 10 773, 00 грн, 224,62 грн -пеня, 445,03 грн -30 % річних та 3 400,00 грн - штраф.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна №53-12 укладений 26.03.2012 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1

4. Зобов'язати Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) протягом тридцяти календарних днів після набрання рішенням законної сили, звільнити вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 70,80 кв. м, які розташовані в житловому будинку літ. "А" за адресою: м. Севастополь, вул. Генерала Коломійця, буд. 9 та передати їх Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044) за актом прийому-передачі.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

5. В задоволенні іншої частини позову відмовити

Повний текст рішення складено 06.12.2012.

Суддя І.А.Харченко

Розсилка рекомендованою кореспонденцією зі зворотним повідомленням:

1. Прокурор Нахімовського району міста Севастополя

(вул. Робоча, 18, м. Севастополь, 99001)

2. Прокуратура міста Севастополя

(м.Севастополь, вул. Л.Павліченко, 1, 99011)

3. Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011)

4. ФОП ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)