Рішення № 27882539, 04.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/14638-2012 04.12.12

За позовом комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим

господарством Дарницького району м. Києва»

до комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва»

про стягнення 13 593, 62 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт Савченко Г.М. (довіреність № 45/54-Д від 02.10.2012 року)

відповідача: представник Перелигіна О.А. (довіреність № 66 від 02.10.2012 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» 13 593, 62 грн., (у тому числі 12 387, 00 грн. -основного боргу, 796, 86 грн. - пені, 18, 65 грн. -інфляційні втрати та 391, 11 грн. -3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/14638-2012 та призначено її розгляд на 13.11.2012 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову позову в частині стягнення пені та 3 % річних заперечував та надав контррозрахунок штрафних санкцій.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 18.07.2011 року укладено договір № 10, відповідно до якого Позивач зобов'язався надати транспортні послуги легковим автомобілем в технічно-справному стані та забезпечити його з розрахунку нормативних витрат паливно-мастильними матеріалами в межах з 8 до 20 години у робочі дні з водіями та подорожніми листами, а Відповідач сплатити їх вартість.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 3.1 договору № 10 від 18.07.2011 року вартість послуг за один робочий день користування автомобілем склала 555, 04 грн.

Надання транспортних послуг Позивачем у період з липня 2011 року по грудень 2011 року Позивачем підтверджено наданими суду актами № 44, № 51, № 58, № 65, № 72, № 79 (копії залучені до матеріалів справи) підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № 10 від 18.07.2011 року на суму 22 201, 54 грн.

Відповідно до пункту 3.5 договору № 10 від 18.07.2011 року Відповідач сплачує вартість транспортних послуг легковим автомобілем в семиденний строк після надання Позивачем рахунку-фактури та підписання сторонами акту виконаних робіт.

На виконання умов договору № 10 від 18.07.2011 року Позивач надав Відповідачу рахунки-фактури № 10/07 від 29.07.2011 року, № 10/09 від 27.09.2011 року, №10/10 від 18.10.2011 року, № 10/11 від 16.11.2011 року, № 10/12 від 09.12.2011 року, № 10/01 від 17.01.2012 року для оплати.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач повністю не оплатив вартість наданих транспортних послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 12 387, 00 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт надання транспортних послуг підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 12 387, 00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині сплати коштів за надані послуги.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.3 договору № 10 від 18.07.2011 року встановлено, що при порушенні термінів виконання своїх зобов'язань за договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день затримки.

Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення 796, 86 грн. пені за період з квітня 2012 року по вересень 2012 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вимога в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі за період з листопада 2011 року по вересень 2012 року.

Враховуючи умови договору № 10 від 18.07.2011 року щодо строків оплати вартості транспортних послуг та період часткової оплати, наданий Відповідачем контррозрахунок штрафних санкцій не приймається судом до уваги.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені комунальним підприємством «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» (02096, м. Київ, Дарницький район, вулиця Костянтина Заслонова, будинок 3, ідентифікаційний код 14315687) на користь комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва»(02091, м. Київ, Дарницький район, Харківське шосе, будинок 148-А, ідентифікаційний код 31722755) 12 387 (дванадцять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 00 коп. -основного боргу, 796 (сімсот дев'яносто шість) грн. 86 коп. -пеня, 18 (вісімнадцять) грн. 65 коп. -інфляційні втрати, 391 (триста дев'яносто одна) грн. 11 коп. -3 % річних та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено: 05.12.2012 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.