Рішення № 27881987, 21.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.11.12 р. Справа № 5006/8/133/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка

до відповідача: Спільного підприємства "Агроспецмонтажнік", м. Ясинувата

про стягнення пені в сумі 2234,85 грн., 3 % річних в сумі 1755,31 грн.

за участю представників:

від позивача: Цацуліна Т.О. - за довір. від 03.04.2012 № 52-12 «Д»

від відповідача: Паламарчук Д.В. - за довір. від 18.06.2012 р. № 2253

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою від 05.11.2012 р. на підставі ст. 69 ГПК України було продовжено процесуальний строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 21.11.2012 р.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Спільного підприємства "Агроспецмонтажнік" про стягнення пені в сумі 2234,85 грн., 3 % річних в сумі

1755,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії № 7210 від 18.01.2005 р. з додатками та додатковими угодами до нього, акти прийняття-передавання товарної продукції за період серпень 2010 р. - січень 2012 р., рахунки за активну та реактивну електричну енергію за серпень 2010 р. - січень 2012 р., правовстановлюючі документи тощо.

Позивач у судових засіданнях підтримав позовні вимоги, наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України та п. 5.1. Правил передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

18.01.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (Постачальник) та Спільним підприємством "Агроспецмонтажнік" (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 7210, відповідно до умов якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Судом встановлено, що відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які пов'язані із набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» № 514 - VI від 17.09.2008 р. та зміною найменування з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго». Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Відповідно до п. 9.4 Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 18.09.2006 р. Договір може бути продовженим на наступний календарній рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору за згодою сторін буде укладенв відповідна додаткова угода.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами здійснені конклюдентні дії, спрямовані на продовження дії договору, в тому числі й на час заявлених у позові вимог.

Таким чином, з пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.1.2. Договору передбачений обов'язок постачальника з постачання електроенергії постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в межах 1140 кВт приєднаної потужності і в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 Договору. Згідно п. 2.2.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, згідно з умовами додатків № 5 «Порядок розрахунків» та 6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Облік електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами розділом 7 Договору та Додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію" до Договору.

Пунктом 9 Додатка 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» передбачено, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом 5 операційних днів з дня його отримання.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Факт надання послуг з електропостачання в спірний період позивачем відповідачу підтверджено матеріалами справи, зокрема двостороннім актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за спірний період (за серпень 2010 р. - січень 2012 р.).

Відповідно до п. 6.11. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. У таких рахунках обов'язково зазначається кінцева дата їх оплати згідно з договором про постачання електричної енергії.

На виконання умов договору позивачем відповідачу були надані рахунки за активну та реактивну електроенергію за період серпень 2010 р. - січень 2012 р., які були отримані останнім, в підтвердження чого на рахунках № 66/91 за період серпень 2010 р. - січень 2012 р. мається підпис відповідача про отримання рахунку саме 03.01.2012 р., 03.12.2011 р., 03.11.2011 р., 04.10.2011 р., 02.09.2011 р., 02.08.2011 р., 04.07.2011 р., 01.06.2011 р., 04.05.2011 р., 04.04.2011 р., 02.03.2011 р., 02.02.2011 р., 04.01.2010 р., 02.12.2010 р., 02.11.2010 р., 01.10.2010 р., 02.09.2010 р. відповідно

Відповідач зобов'язання по оплаті електричної енергії за період серпень 2010 р. - січень 2012 р виконав невчасно.

В процесі розгляду справи судом було з'ясоване наступне.

Заборгованість за період серпень-листопад 2010 р. була стягнута рішенням господарського суду Донецької області від 05.04.2011 р.

Заборгованість за період грудень 2010 р. - травень 2011 р. була стягнута рішенням господарського суду Донецької області від 25.08.2011 р. № 24/83. Відповідно до цього рішення на борг грудень 2010 р. - травень 2011 р. були нараховані та стягнуті 3% річних та пеня з 12.02.2011 р. по 12.08.2011 р.

Заборгованість за період червень 2011 р. - вересень 2011 р. була стягнута рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2011 р. № 38/306. Відповідно до цього рішення на борг серпень - листопад 2010 р., стягнутий раніше рішенням від 05.04.2011 р. № 38/16 були стягнуті 3% річних нараховані за період з 06.04.2011 р. по 15.10.2011 р. та пеня за період з 06.04.2011 р. по 09.06.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПромБуд-Інвест» (Поручитель) та ПАТ «Донецькобленерго» (Кредитор) було укладено договір поруки № 123, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором за виконання зобов'язань Спільного підприємства "Агроспецмонтажнік" (Боржник), передбачених договором на поставку електроенергії від 18.01.2005 р. № 7210, який укладений між Кредитором та Боржником.

Відповідно до п. 3.1. Договору поруки від 01.11.2011 р. № 123 Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником грошового зобов'язання за договором на поставку електроенергії від 18.01.2005 р. № 7210 в повному обсязі, а також відшкодування Кредитору збитків, спричинених невиконанням або неналежним виконанням грошового зобов'язання за Договором на поставку електричної енергії Боржником та сплату відповідних штрафних санкцій за цим Договором, в тому числі відшкодування судових витрат.

Згідно п. 4.1. Договору Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання грошового зобов'язання за Договором на поставку електричної енергії від 18.01.2005 р. № 7210.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.05.2012 р. по справі 5006/17/39пн/2012 було затверджено мирову угоду між ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та ТОВ «ПромБуд-Інвест», відповідно до умов якої ТОВ «ПромБуд-Інвест» взяло на себе зобов'язання зі сплати боргу, 3% річних, пені та інфляційних, нарахованих до 29.02.2012 р. за договором від 18.01.2005 р. № 7210, кінцевий строк оплати яких встановлений по пені - до 30.07.2012 р., 3% річних - до 30.08.2012 р.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти, встановлені вищезазначеними рішеннями господарського суду мають преюдиціальне значення при вирішенні справи № 5006/8/133/2012.

Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника вії відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями за відсутністю реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільно чи примусово) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін. Такої позиції дотримується також і Вищий господарський суд України (постанова від 25.10.2010р. у справі № 20/242).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості активної та реактивної електроенергії в період серпень 2010 р. - січень 2012 р. позивач звернувся до суду та просить стягнути з Спільного підприємства "Агроспецмонтажнік" 3% річних в сумі 1755,31 грн. за період з 01.03.2012 р. по 31.05.2012 р., пеню в сумі 2234,85 грн. за період з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.

Сплата боргу з урахуванням 3% річних - є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Таким чином, приписи даної норми права не заперечують можливість звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання.

Тобто, приписами чинного законодавство не передбачено звільнення боржника (відповідача) від відповідальності за невиконання основного грошового зобов'язання або його виконання із порушенням встановлених Договором (угодою тощо) термінів та не позбавлено кредитора (позивача) права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1755,31 грн. за період 01.03.2012 р. - 31.05.2012 р.

Дослідивши всі матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 3% річних саме за вказаний ним у розрахунку період є обґрунтованими та правомірними.

Сума 3% річних перерахована судом у відповідності до вимог діючого законодавства та складає 1755,31 грн.

Відповідно до вимог ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язань та його розмір встановлено статтею 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та статтями 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору у випадку порушення Покупцем строку оплати товару, Покупець несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент сплати пені, від суми, оплату від якої прострочено, за кожен день прострочення.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р. в сумі 2234,85 грн.

Сума пені перерахована судом у відповідності до вимог діючого законодавства та складає 2234,85 грн. Тому суд задовольняє в повному обсязі вимоги позивача щодо стягнення пені за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р. в сумі 2234,85 грн.

Відповідач не спростував належними доказами обґрунтованості позовних вимог позивача, тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 526, 527, 530, 549, 610, 625, 712, 714 Цивільного кодексу України, ст. 67, 179, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику" №575/97-ВР від 16.10.1997 р., Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»,

м. Горлівка до Спільного підприємства "Агроспецмонтажнік", м. Ясинувата про стягнення пені в сумі 2234,85 грн., 3 % річних в сумі 1755,31 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Спільного підприємства "Агроспецмонт?ажнік", м. Ясинувата (86000,

м. Ясинувата, вул. Орджонікідзе, 179, ЄДРПОУ 21952182) на користь Публічного акціонерного то?вариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11 ЄДРПОУ 00131268) пеню в сумі 2234,85 грн., 3 % річних в сумі 1755,31 грн., судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 26.11.2012 р.

Суддя Бокова Ю.В.