Рішення № 27874909, 06.12.2012, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

1

Справа № 22ц/0590/12097/12 Головуючий в I інстанції: Федько С.П.

Категорія 55 Суддя доповідач: Тимченко О.О.

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Жданової В.С.,

суддів: Алексєєва А.В., Тимченко О.О.,

при секретарі Бордюга Л.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 28 вересня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 року позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилались на те, що 25 лютого 2009 року між ОСОБА_1 та відповідачем був укладений договір страхування наземних засобів (автокаско). Об'єктом договору були майнові інтереси, пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом марки CHEVROLET AVEO SF69Y, номер кузову НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску. Вигонабувачем за договором є ПАТ «Державний ощадний банк України». 12 квітня 2009 року о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_2 на автодорозі «Горлівка - Артемівська» біля авторинку «Майорськ» на стоянці залишив вказаний автомобіль. Після поверхня до автомобіля через години, виявив, тріснутий передній бампер, деформовану передню панель, розбиту фару, деформований капот. Після чого, відразу викликав працівників ДАІ та представників страхової компанії, в подальшому звернувся до страхової компанії. Просить виплатити страхове відшкодування в сумі 26 159,28 грн. виходячи з розміру, встановленого спеціалістом автотоварознавцем та відшкодувати моральну шкоди у розмірі 10 000 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 28 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з АТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 страхову виплату за договором страхування № 0110135 наземних транспортних засобів (автокаско) від 25 лютого 2009 року, укладеного між страховиком АТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_1, яким було застраховано транспортний засіб CHEVROLET AVEO SF69Y, номер кузову НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску в розмірі 10 087, 30 грн. перерахувавши цю суму на рахунок вигодонабувача за договором страхування ПАТ «Державний ощадний банк України». Вирішено питання про розподіл судових витрат.

З зазначеним рішенням не погодився відповідач АТ «Українська пожежно-страхова компанія», приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове про відмову в задоволені позовних вимог, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідальність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд в своєму рішення не врахував, що позивачем ОСОБА_1 порушено п. 5.1.3 договору страхування, тобто вона протягом двох робочих днів з моменту настання події повинна надати страховику письмову заяву із зазначенням обставин пригоди, характеру і розмір збитків, що нею не було зроблено та стало підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Крім того, вважають, що позивачі не мають права вимоги за цим позовом, оскільки вигодонабувачем за договором є ПАТ «Державний ощадний банк України» і він повинний звертатись до суду з позовом.

.

Представник відповідача АТ «Українська пожежно-страхова компанія» в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити.

Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 183, 188).

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 лютого 2009 року між ОСОБА_1 та АТ «Українська пожежно-страхова компанія» було укладено договір страхування № 0110135 наземних транспортних засобів (автокаско), яким було застраховано транспортний засіб CHEVROLET AVEO SF69Y, номер кузову НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, дія якого поширувалася також і на ОСОБА_2 (а.с. 15-17). За умовами страхового договору страховик зобов'язується при дотриманні всіх викладених в договорі умов страхування компенсувати страхувальнику прямі збитки, що перевищують встановлену франшизу, які відбулись в період дії договору, але у межах страхової суми. Вигодонабувачем за договором страхування є ПАТ «Державний ощадний банк України».

Під час дії договору страхування, 12 квітня 2009 року відбулась дорожньо-транспортна подія на автодорозі «Горлівка - Артемівськ» поблизу стели «Горлівка», в якій застрахований автомобіль отримав механічні ушкодження: пошкоджена кришка капота, передній бампер, передня права фара.

23 квітня 2009 року від страхувальника ОСОБА_1 до АТ «Українська пожежно-страхова компанія» подано заяву про сплату страхового відшкодування (а.с. 92).

Розмір реальних збитків, з якого визначається розмір страхової виплати, підтверджений висновком судової автотоварознавчої експертизи складеної 16 листопада 2012 року за № 190/11 дорівнює 16 966, 49 грн. (а.с. 101-110).

Листом № 2356 від 01.07.2009 року ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті страхової виплати в зв'язку з тим, що остання своєчасно не звернулась до страхової компанії з письмовою заявою із зазначенням обставин пригоди, характеру і розміру збитків ( а.с.18-19).

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для відмови у сплаті страхової виплати, страхувальником ОСОБА_1 та водієм ОСОБА_2 були виконані усі зобов'язання щодо повідомлення страховика про настання страхового випадку, передбачені умовами договору страхування, проти чого представником страховика заперечень суду не надано. Розмір страхової виплати складає 10 087,30 грн. На підставі положень ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено.

Але з таким висновком суду повністю погодитись на можливо з наступних підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Згідно до п.5 ч.1 ст.911 ЦК України у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розмірі збитків є підставою для відмови у виплаті страхової виплати.

Така підстава для відмови у страховій виплати або страховому відшкодуванні визначена також у п.5 ч.1 ст.26 Закону України «Про страхування».

Пунктом 5 ч.1 ст.21 Закону України «Про страхування» визначено зобов'язання страхувальника про повідомлення страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений страхувальником.

При укладанні страхового договору між ОСОБА_1 та АТ «Українська пожежно-страхова компанія» на страхувальника було покладено обов'язок у разі настання події протягом 2 робочих днів з моменту настання події страхувальник (вигодонабувач) або його представник зобов'язаний надати страхувальнику письмову заяву із зазначенням обставин пригоди, характеру і розміру збитків (пункт 5.1.3. договору страхування (а.с.16).

Також пунктом 4.2.6 договору страхування визначено, що при настанні події, яка в подальшому може кваліфікуватися як страховий випадок, негайно, але не пізніше 30 хвилин, повідомити диспетчерську службу технічного аси стансу страховика, а страховика повідомити про настання страхового випадку протягом 2 робочих днів з моменту, коли стало відомо про настання страхового випадку. Якщо страхувальник з поважних причин не мав можливості виконати зазначені дії, він повинен довести це документально.

Зі змісту вказаних норм та положень договору страхування вбачається, що обов'язок по своєчасному повідомленню про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування покладено саме на страхувальника, а у разі не виконання або не належного виконання даного обов'язку є однією з правових підстав для відмови страховиком у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до страхової компанії з письмовою заявою лише 23.04.2009 року ( а.с.166-168), тобто зі значним порушенням дводенного терміну, передбаченого договором страхування та Законом, що стало підставою для відмови у виплаті страхової виплати.

Таким чином, виходячи із вище викладеного у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими, і рішення суду в частині стягнення з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 страхової виплати за договором страхування № 0110135 у розмірі 10 087 гривень 30 коп. підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

Проте не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що позивачі не мають права вимоги за цим позовом .

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Згідно зі ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Зазначене положення міститься і в ст. 3 Закону України "Про страхування".

За змістом наведених нормативних актів, третя особа ( вигодонабувач) за договором страхування має право вимагати від страховика здійснення страхових виплат на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, хоча і не покладає на нього обов'язків останнього.

Відповідно до ч. 2 ст. 636 ЦК України виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

В судовому засіданні представник ПАТ «Державний ощадний банк України» не заперечував, що ним надано позивачам право вимоги на одержання страхового відшкодування за договором страхування.

Оскільки правові підстави для задоволення позову відсутні, то апеляційний суд вважає, що на підставі ст.88 ЦПК України відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивачів судових витрат.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» - задовольнити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 28 вересня 2012 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 страхову виплату за договором страхування № 0110135 наземних транспортних засобів (каско) від 25 лютого 2009 року, укладеного між страховиком Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» і ОСОБА_1, яким було застраховано транспортний засіб CHEVROLET AVEO SF69Y, номер кузову НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску в розмірі 10 087 гривень 30 коп. перерахувавши цю суму на рахунок вигодонабувача за договором страхування Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - Горлівське міське відділення № 2864 «Ощадбанк», номер рахунку - 37390005; ЄДРПОУ 02789291; МФО 394103; призначення платежу - «Страхове відшкодування ОСОБА_3 кредитний договір 8676» скасувати.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», про стягнення страхової виплати за договором страхування № 0110135 наземних транспортних засобів (каско) від 25 лютого 2009 року, укладеного між страховиком Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» і ОСОБА_1, яким було застраховано транспортний засіб CHEVROLET AVEO SF69Y, номер кузову НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску та судових витрат відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: