Вирок № 27873117, 06.12.2012, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 1322/1034/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2012 року м.Старий Самбір

Старосамбірський

районний суд Львівської області

у складі: головуючої -судді Лойзик М.В.,

при секретарі Бебич Г.Р.,

з участю: прокурора Брящей В.І., захисни- ків - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Самбір кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Борислав Львівської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, не судженого; у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, ч.2 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

15.08.2011 о 01.00 годині ОСОБА_4, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом -належним ОСОБА_5 автомобілем «Форд-Транзит», реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходився біля будинку № 10 по вулиці Стуса у місті Трускавець Львівської області, використовуючи заздалегідь підготовлений інструмент, шляхом зламу заднього скла проник у салон цього автомобіля, провернувши кермо, зламав замок запалювання, перерізав електричні проводи системи запалювання і замкнувши їх завів двигун, після чого перевіз автомобіль до міста Борислав, де зберігав у гаражі ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 до вилучення працівниками міліції 21.02.2012 року.

Крім того, 11.12.2011 о 01.00 годині ОСОБА_4 повторно маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом -належним ОСОБА_7 автомобілем «Мерседес-Бенц 208Б Спринтер», реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 80000 гривень, прибув на подвіря будинку АДРЕСА_3, де зберігався цей автомобіль, і шляхом вільного доступу через двері водія проник у салон, зняв декоративну деталь передньої панелі, з'єднав електричні дроти системи запалювання завівши двигун, після чого перевіз автомобіль до міста Борислав, де збув невстановленій слідством особі.

Підсудний ОСОБА_4 визнав себе винним та дав признавальні показання, у відповідності з якими, прогулюючись містом Трускавець звернув увагу на припаркований біля будинку № 10 по вулиці Стуса автомобіль марки «Форд-Транзит»р.н. НОМЕР_3 білого кольору. Автомобіль йому сподобався, тому вирішив ним заволодіти. З цією метою запасся ножицями і в ніч з 14 на 15.08.2011 року годині о 01.00 підійшов до цього автомобіля, розрізав ущільнювач заднього вікна і виламавши скло проник в салон. Сівши за кермо, зламав його захист, витягнув електричні дроти, перерізав їх, після чого з'єднав та завів автомобіль і поїхав до міста Борислав. Тут поставив викрадений автомобіль у гараж знайомого по вулиці Бандери. Через тиждень відремонтував замок запалювання викраденого автомобіля і залишив його стояти в гаражі, оскільки не знав, що з ним робити. Приблизно в листопаді загубив ключі від гаражу і тому більше в нього не заходив. В подальшому автомобіль був вилучений працівниками міліції.

Крім того, буваючи у місті Хирів, на одному із подвірї по вулиці Січових Стрільців побачив автомобіль «Мерседес-Бенц 208Б Спринтер», р.н. НОМЕР_1, яким також вирішив заволодіти. Вночі 11.12.2011 року, годині о 01.00, прибув на подвіря будинку АДРЕСА_3 і переконавшись у відсутності посторонніх, шляхом вільного доступу через незамкнені двері водія проник у салон, зняв декоративну деталь передньої панелі, з'єднав електричні дроти системи запалювання, завів двигун і виїхав на вулицю та перевіз автомобіль до міста Борислав, де через деякий час збув випадково знайденому покупцю.

Розуміє, що вчинив неправильно. Дуже шкодує, що так сталося. Приносить вибачення потерпілим, радий, що потерпілій ОСОБА_5 автомобіль повернено, бажає якнайшвидше відбути покарання та відшкодувати заподіяну злочином матеріальну шкоду у сумі 80000 гривень потерпілому ОСОБА_7.

У суду не виникає сумніву в істинності показань підсудного, оскільки такі є логічними, достовірними, відповідають обставинам справи.

Вислухавши думку учасників судового розгляду про порядок і межі дослідження доказів, у відповідності до ч.3 ст.299 КПК України переконавшись у правильності розуміння підсудним і іншими учасниками процесу змісту обвинувачення, враховуючи, що доведеність вини підсудного та кваліфікація його дій ніким не оспорюється, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, суд прийшов до переконання про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і вирішив обмежитися допитом підсудного та дослідженням характеризуючих його особу документів.

У суді достовірно встановлена винність ОСОБА_4 у неза-конному заволодінні 15.08.2011 року належним ОСОБА_5 автомобілем «Форд-Транзит», тому ці його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.289 КК України.

Хоч 23.02.2012 року ОСОБА_4 і зізнався у вчиненні цього злочину, однак це зізнання нема підстав вважати добровільною заявою, яка в сенсі ч.4 ст.289 КК України дає підстави для звільнення від

кримінальної відповідальності, оскільки на той час викрадений автомобіль уже був виявлений та вилучений працівниками міліції, а ОСОБА_4 уже знаходився під вартою у якості підозрюваного.

Достовірно встановлена судом також винність ОСОБА_4 у не- законному заволодінні повторно 11.12.2011 року належним ОСОБА_7 автомобілем «Мерседес-Бенц 208Б Спринтер» вартістю 80000 гривень, тому ці його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.289 КК України.

Обираючи покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів; особу винного, який позитивно характеризується, вину визнав, співпрацював зі слідством, сприяв розкриттю злочину, у скоєному розкаявся, перед потерпілими вибачився і вони не настоюють на суворому покаранні, що дає суду вважати можливим його виправлення і перевиховання мінімальним покаранням, передбаченим санкцією ч.2 ст.289 КК України.

При вирішенні цивільного позову ОСОБА_7 суд враховує, що у відповідності зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправо-мірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тому вимоги потерпілого від злочину в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню у розмірі вартості викра-деного автомобіля - 80000 гривень; вимога ж про стягнення вартості наборів інструментів та інших речей на суму 3000 гривень задоволенню не підлягає, так само, як і вимога про стягнення 27500 гривень упущеної вигоди, як не підтверджені у відповідності з вимогами ст.60 ЦПК України, належними доказами.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, то при його вирішенні слід врахувати, що у відповідності до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, внаслідок проти-правної поведінки щодо неї чи її близьких. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопо-рушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення зді-бностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала шкоди. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З огляду на те, що внаслідок викрадення автомобіля, який потер-пілий використовував для забезпечення свого бізнесу, що підтверджу-ється свідоцтвом про державну реєстрацію ОСОБА_7 як фізичної особи-підприємця, очевидно, що він страждав та терпів незручності, переживав за матеріальне забезпечення родини, оскільки був обмежений у можливості реалізації своїх планів.

За таких обставин ОСОБА_7 має право на моральне відшко-дування від ОСОБА_4 у розмірі половини вартості викраденого майна -40000 гривень.

Речові докази по справі -автомобіль «Форд-Транзит», реєст-раційний номер НОМЕР_2, що знаходився на арешт майданчику Трускавецького РВ МВСУ у Львівській області, слід повернути за належністю ОСОБА_5, уламки скла, що зберігаються у Старо-самбірському РВ ГУМВУ у Львівській області доцільно знищити, а диски із записом допиту та відтворення ОСОБА_4 -зберігати при справі.

Судові витрати, що складаються із вартості проведених по справі експертиз у сумі 813.12 копійок слід покласти на ОСОБА_4

А тому, керуючись ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним за ч.1 ст.289 КК України та обрати йому покарання 3 (три) роки позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнати винним за ч.2 ст.289 КК України та обрати йому покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі.

У відповідності зі ст.70 КК України остаточно визначити ОСОБА_4 до відбуття шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим -5 (п'ять) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку у законну силу залишити раніше обраний -тримання під вартою.

Початок відбування покарання рахувати з часу затримання, тобто з 17.02.2012 року.

Речові докази - автомобіль «Форд-Транзит», реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходився на арешт майданчику Трускавецького РВ МВСУ у Львівській області, - повернути за належністю ОСОБА_5; уламки скла, що зберігаються у Старосамбірському РВ ГУМВУ у Львівській області, - знищити; диски із записом допиту та відтворення з ОСОБА_4 -зберігати при справі.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ України на рахунок 31259272210042 банк ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код 25575150 за проведення експертиз 813 (вісімсот тринадцять) гривень 12 копійок.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_7 120000 (сто двадцять тисяч) гривень на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, а в решті позовних вимог -відмовити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд на протязі 15 діб з часу його проголошення, а засудженим -в той же строк з часу вручення копії вироку.

Суддя