Рішення № 27871603, 07.11.2012, Харцизький міський суд Донецької області

Справа №2/0550/1686/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

07 листопада 2012 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді -Труханової Л.М.,

при секретарі - Чикаленковій Я.А.,

за участю адвоката -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду , пов»язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін , на що може бути витрачений значний час, суд вважає на необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись т.ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 224-225 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити, у зв»язку зі спливу строку позовної давності.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133 м.Київ, вул.Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ: 34047020, МФО 380236) на користь ОСОБА_2.ІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, понесені витрати на правову допомогу в сумі 1279,92 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись 12 листопада 2012 року.

Суддя:

Справа №2/0550/1686/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2012 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді -Труханової Л.М.,

при секретарі - Чикаленковій Я.А.,

за участю адвоката -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

09 липня 2012 року ПАТ «Дельта Банк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому, посилаючись на порушення відповідачем кредитних зобов'язань, просило стягнути з останньої заборгованість за раніше укладеним кредитним договором в сумі 12 114,92грн. Позов мотивований тим, що 19 лютого 2008 року між сторонами (позивач є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта») був укладений кредитний договір №001-04032-190208, відповідно до п.1.2 якого позивач відкрив відповідачці картковий рахунок №26256902143013 з видачею платіжної картки та зобов'язався здійснювати обслуговування відповідачки на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку №1 до Договору. Банк надав відповідачці кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії; ліміт розраховується банком самостійно. Кредитні кошти та власні кошти Держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані Держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання Держателем своїх зобов'язань перед Банком за договором, та вчинення інших операцій. Всупереч обов'язку відповідача щомісяця здійснювати погашення частини заборгованості за кредитною лінією остання станом на 23 травня 2012 року порушила умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 12 114,92грн, що складається з наступного: тіло кредиту -3 843,87грн., заборгованість по відсотках -3 209,84грн.; заборгованість по комісії -5 061,21грн., пеня -550,77грн. Просили стягнути з відповідачки вищевказану кредитну заборгованість, а також сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 214,60грн. Справу просить розглянути у відсутності представника.

Відповідач заявлений позов не визнала, суду представила заперечення, в яких, посилаючись на недоведеність заявлених позовних вимог, просила в їх задоволенні відмовити. Окрім того, ОСОБА_2 заявила суду клопотання про застосування строку позовної давності до заявлених банком вимог, що також є підставою для відмови в їх задоволенні.

Представник відповідачки -адвокат ОСОБА_1 -підтримала доводи ОСОБА_2 у повному обсязі, позов не визнала у зв'язку з наступним. Висуваючи вимогу про стягнення кредитної заборгованості, позивач не зазначив суму, що була надана відповідачці на умовах кредиту, в позові ця сума зазначена в 3 843,87грн., а в розрахунку ціни позову в графі «сума кредиту»вказана сума в 3000 гривень, проте безпосередньо в розрахунку тіло кредиту обчислене, виходячи з суми 2015 гривень у березні 2008 року з подальшим збільшенням зазначеної суми до 3 843,87 гривен. Наведені розбіжності, на думку адвоката, не дають підстав приймати долучений до позову розрахунок як належний і допустимий доказ у цивільній справі. Окрім того, представник відповідача в судовому засідання відзначила, що, оскільки укладений між сторонами кредитний договір є по суті споживчим кредитом, то і при його укладанні повинна була бути дотримана чітко прописана в Законі України «Про захист прав споживачів»процедура укладання договору з наданням споживачеві повної інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту. Майже уся необхідна інформація відповідачці не була надана, що в подальшому призвело до суттєвого порушення прав споживача при укладанні споживчого кредиту. Окрім того, представник відповідача також зазначила, що такого поняття як «комісія»ані договір, ані Тарифи на обслуговування платіжних карток взагалі не містять, внаслідок чого неможливо встановити підстави і порядок розрахунку позивачем «заборгованості за комісіями»(як сформульовано в позові) на суму 5 061,21грн. В задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі зі стягненням з позивача на користь відповідача понесених витрат на правову допомогу адвоката в сумі 2000 гривень.

Представник позивача в судове засідання неодноразово не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином і своєчасно, про що свідчать відповідні поштові повідомлення, долучені до матеріалів цивільної справи.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез»явившогося представника позивача при наявності доказів, що є у справі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши відповідачку і її представника, суд вважає позов недоведеним, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суд встановив, що 19 лютого 2008 року між сторонами (позивач є правонаступником ТОВ «Комерційний банк «Дельта»(а.с.14-15)) був укладений договір №001-04032-190208 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки. Виходячи зі змісту розділу 1 «Предмет договору»кредитний договір складають договір №001-04032-190208, Тарифи на обслуговування платіжних карток Visa Classic Тарифний пакет «Visa Класичний», затверджені рішенням Тарифного комітету ТОВ «Комерційний банк «Дельта»протоколом №16 від 03 серпня 2007 року, а також Правила здійснення операцій за картковими рахунками, відкритими фізичним особам, затвердженими Рішенням Ради Директорів ТОВ «Комерційний банк «Дельта», які оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційний стендах Банку в приміщенням банку та на сайті Банку. До позовної заяви не додані Правила здійснення операцій, що діяли під час укладання кредитного договору.

Відповідно до п.1.3 договору Банк надає Держателю кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 гривень та на день укладання цього договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000 гривень. Згідно з п.1.4 договору кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами у цьому договору, та не потребує підписання додаткових угод. Відповідно до п.1.5 договору кошти кредитної лінії та власні кошти Держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, що придбаваються Держателем у суб'єктів господарювання, та зняття готівки, виконання Держателем своїх зобов'язань перед Банком за цим договором, та вчинення інших операцій, які не заборонені діючим законодавством України.

Враховуючи вищевикладені договірні положення, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є споживчим кредитом, а тому правовідносини сторін регулюються в тому числі Законом України «Про захист прав споживачів».

Так, ЗУ «Про захист прав споживачів»чітко прописана процедура укладання договору, в якій йдеться й про питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип процентної ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення.

Наведена законодавча вимога узгоджується з вимогами, викладеними в Правилах надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного Банку України від 10 травня 2007 р. №168, відповідно до п.2.4, п.2.5 яких Банки зобов'язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з вищенаведеною інформацією. Банки розробляють форму (бюлетень, довідка, повідомлення тощо) надання споживачу достовірної інформації про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка повинна бути затверджена рішенням уповноваженого органу банку та доведена до відома його відповідних структурних підрозділів.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачці на під час укладання кредитного договору була надана вичерпна інформація про сукупну вартість кредиту.

Внаслідок недотримання позивачем зобов'язання щодо належного інформування споживача під час укладання споживчого кредиту, а також внаслідок включення до тексту договору складних речень та підсилочних норм суд позбавлений можливості встановити точну суму кредитних коштів, що була надана ОСОБА_2 на договірних умовах; також суд не має можливості перевірити обчислення заборгованості за комісіями на суму 5 061,21грн., оскільки сам термін «комісія»в Тарифах на обслуговування платіжних карток взагалі відсутній, в позові ж не зазначений тариф, що використовується позивачем при здійсненні відповідного обчислення, відсутнє посилання і на відповідний пункт Тарифів, що надавав би можливість ідентифікувати конкретну банківську операцію як «комісію».

За приписами статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивач не представив в суд доказів, що беззаперечно доводили б розмір кредитної заборгованості, суд вважає, що заявлений позов є недоведеним і таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст.256, 257, 258, 261, 267 ЦК України загальна позовна давність, тобто строк, в межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг позовної давності розпочинається від дня, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки в п.2.4, п.3.6 договору, а також в Тарифах на обслуговування платіжних карток передбачено, що погашення кредитної заборгованості здійснюється щомісяця, то початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що прострочення боржника щодо внесення чергової частини кредитної заборгованості мало місце у листопаді 2008 року у платіжний період з 03 по 28 листопада. Таким чином, першим днем прострочення платежу є 29 листопада 2008 року. Суд вважає, що саме з зазначеної дати розпочинати перебіг строку позовної давності.

Як зазначено в п.31 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Як вбачається зі штампу Харцизького міського суду Донецької області, позовна заява ПАТ «Дельта Банк»надійшла на адресу суду за вхідним №16716 09 липня 2012 року, а строк позовної давності сплив 29 листопада 2011 року, тобто позов пред'явлений зі спливом строків позовної давності, що є підставою для відмови з його задоволенні.

Відповідно до вимог ч.1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За приписами п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України витрати на правову допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом цивільної справи.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як вбачається з п.4.1 договору №12-12/Гр про надання правових послуг від 12 жовтня 2012 року, укладеного між відповідачкою і адвокатом ОСОБА_1, розмір гонорару адвоката встановлюється у погодинній роботі, при цьому одна година роботи оплачується в розмірі 400 гривень. Зазначена сума на виходить на межі граничного розміру, встановленого вищенаведеним Законом.

Відповідно до розрахунку суми гонорару №51-12/И від 07.11.2012 року, адвокат ОСОБА_1 витратила в цілому 5 годин для надання правової допомоги відповідачці (ознайомлення з матеріалами справи -1 година, підготовка і складання заперечення проти позову -2 години, участь в судовому засіданні - 2 години).

Згідно з квитанцією №50 від 12 жовтня 2012 року ОСОБА_2 оплатила адвокату ОСОБА_1 гонорар в сумі 2000 гривень.

Разом з тим, відповідно до журналу судового засіданні адвокат ОСОБА_1 приймала учать в судовому засіданні 07 жовтня 2012 року протягом 12 хвилин, а не двох годин, як зазначено в розрахунку, що становить 79,92 гривень, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу в сумі 1279,92 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.256, 257, 258, 261, 267 ЦК України, п.7 ч.13 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів", п.31 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 224-225 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити, у зв»язку зі спливу строку позовної давності.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(01133 м.Київ, вул.Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ: 34047020, МФО 380236) на користь ОСОБА_2.ІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, понесені витрати на правову допомогу в сумі 1279,92 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя: