Рішення № 27870541, 28.09.2012, Городоцький районний суд Львівської області

1305/925/12 2/1305/435/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2012 року Городоцький районний суд Львівської області в складі: головуючої суддіМалахова-Онуфер А. М. з участю секретаряЦап І.М. позивача ОСОБА_3, представника відповідача ТзОВ «Клієнт-Зет-Центр.

Україна»Бойковича Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Городку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клієнт-Зет-Центр. Україна» про стягнення середнього заробітку за час невиплати заробітної плати та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом, просив стягнути з відповідача 10 000грн. невиплаченої заробітної плати, 4 307,12 грн. середнього заробітку за час невиплати заробітної плати та 5 000 грн. моральної шкоди. Під час розгляду справи в суді неодноразово змінював вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача на свою користь 10 997,92 грн. середнього заробітку за весь період затримки розрахунку та 5000 грн. моральної шкоди. Вимоги обґрунтовує тим, що з 01.11.2011 року по 30.03.2012 року перебував в трудових відносинах з відповідачем, працював на посаді юрисконсульта з посадовим окладом згідно з штатним розписом по підприємству. В зв'язку з тим, що відповідач протягом усього цього часу роботи не виплачував йому заробітної плати, позивач вирішив звільнитись з роботи за згодою сторін відповідно до вимог п.1 ст. 36 КЗпП України з 30 березня 2012 року, написавши про це заяву. Наказом відповідача № 5-к від 30.03.2012 року позивача звільнено з займаної посади згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України та видано йому трудову книжку. Станом на 31.03.2012 року, заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі становила 10000 гривень, яку товариство, відповідно до вимог законодавства про працю повинно було виплатити в день його звільнення. Однак, така виплата у встановлені строки проведена не була, лише 30.07.2012р., тому просить стягнути з відповідача 10997,92 грн. середнього заробітку за час невиплати заробітної плати та 5000грн. моральної шкоди, оскільки невиплата відповідачем заробітної плати завдала йому моральних страждань, так як він змушений був позичати гроші у своїх знайомих, а оскільки не міг вчасно віддати борги в нього погіршились з ними стосунки, через відсутність грошей не міг нормально проводити вихідні та свята.

В суді ОСОБА_3 мотиви викладені в заяві підтримав, просить позов задовольнити.

Представник відповідача вимоги позивача визнав частково. Пояснив, що в день звільнення - 30.03.2012 року позивач був відсутній на роботі, а тому відповідач не мав можливості видати йому трудову книжку та провести з ним повний розрахунок саме 30.03.2012 року. 02.04.2012 року відповідач видав позивачу трудову книжку та довідку про наявну заборгованості по заробітній платі і взяв на себе зобов'язання виплатити таку до 30.04.2012 року. Відповідач погодився з тим, що ним неправомірно не було проведено виплату заборгованої заробітної плати до 30.04.2012 року, однак вважає що після 30 квітня 2012 року така затримка в погашенні заробітної плати сталась з вини позивача, так як лише 27.07.2012 року, під час розгляду справи в суді ОСОБА_3 повідомив відповідача про реквізити свого карткового рахунку на який необхідно перерахувати кошти. До цього часу позивач на підприємстві не появлявся, хоча знав про фактичне його місцезнаходження, вимог про виплату заборгованої заробітної плати не пред'являв. Про розгляд справи в суді відповідач дізнався лише з листів позивача, надісланих електронною поштою 08.08.2012 року. Надав суду докази погашення заборгованої заробітної плати та сплати всіх обов'язкових платежів. Заперечує щодо стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження заявленої вимоги.

Заслухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

За положенням ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як убачається із пояснень в суді сторін, матеріалів справи, ОСОБА_3, відповідно до наказу № 9-к з 01.11.2011 року прийнятий на посаду юрисконсульта ТзОВ «Клієнт-Зет-Центр.Україна» з посадовим окладом згідно з штатним розписом. З 30.03.2012 року позивач звільнений з займаної посади відповідно до поданої ним заяви від 29.03.2012 року за згодою сторін, що видно із наказу директора ТзОВ «Клієнт-Зет-Центр.Україна» № 5-к від 30.03.2012 року (а.с.4,7,42-44).

Із довідок ТзОВ «Клієнт - Зет - Центр.Україна» № 6 від 31.03.2012 року та № 1 від 02.04.2012 року, за час роботи на вказаному підприємстві, ОСОБА_3 не виплачувалась заробітна плата і станом на 31.03.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі становила 10 000 гривень (а.с.5,6)

Із пояснень в суді сторін убачається, що 02.04.2012 року, на вимогу позивача провести з ним розрахунок, роботодавцем видано ОСОБА_3 довідку про наявну перед ним заборгованість по виплаті заробітної плати, яка станом на 31.03.2012 року склала 10 000грн., що видно також із довідки ТзОВ «Клієнт-Зет-Центр.Україна» № 6 від 31.03.2012 року.

Про те, що роботодавцем позивачу в день його звільнення - 30.03.2012р., або ж наступного дня після пред»явлення вимоги - 02.04.2012 року, не було проведено з ним розрахунку по заборгованій заробітній платі, видно із свідчень ОСОБА_6

Із показань ОСОБА_7 в суді, позивач у день звільнення не був на роботі, а наступного дня - 02.04.2012 року на вимогу останнього, товариством видано йому довідку №1 від 02.04.2012 року про дохід та довідку-зобов»язання №6 від 31.03.2012 року про 10 000 грн. заборгованої заробітної плати та зобов»язання виплатити таку до 30 квітня 2012 року.

За положенням п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж працівник у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановления рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Покликання представника відповідача про те, що позивач у день звільнення не був на роботі, а наступного дня вимог роботодавцеві про розрахунок з ним не пред»являв, реквізитів свого банківського рахунку для перерахування коштів - не повідомив, а тому невиплата заробітної плати сталась з вини самого позивача, нічим об»єктивно не підтверджені, а тому з огляду на вищенаведені докази, суд оцінює критично.

Про те, що керівником ТзОВ «Клієнт-Зет-Центр.Україна» позивача звільнено 30.03.2012 року, трудову книжку видано 02.04.2012 року, а виплату «розрахункових» коштів проведено лише 30.07.2012 року чим порушено вимоги ч.1 ст.47 КЗпП України, видно із протоколу Територіальної Державної інспекції з питань праці у Львівській області про адміністративне правопорушення від 11.09.2012 року складеного за наслідками перевірки ТзОВ «Клієнт-Зет-Центр.Україна».

Як убачається із пояснень в суді сторін, свідків, позивач в день звільнення не був на роботі, довідка № 6 від 31.03.2012 року видана на вимогу позивача наступного дня після звільнення - 02.04.2012 року, таким чином, відповідач зобов'язаний був провести розрахунок з позивачем не пізніше ніж 03.04.2012 року.

Із копії банківської виписки видно, що ТзОВ «Клієнт-Зет-Центр.Україна» виплатило позивачу заборговану заробітну плату лише 30 липня 2012 року, а тому позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за період з 03.04.2012 року по 30.07.2012 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню (а.с. 41,45,46).

При визначенні середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за час затримки розрахунку, суд керується вимогами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (зі змінами і доповненнями) виходячи з розміру заробітної плати за два останні повні місяці роботи та кількості робочих днів.

Оскільки двома останніми повними місяцями роботи позивача, які передували його звільненню, були січень і лютий 2012 року, то для визначення середнього заробітку, судом враховується заробітна плата саме за ці місяці.

Як видно із пояснень в суді сторін, матеріалів справи, заробітна плата позивача за січень та лютий 2012 року становила по 1100 гривень на місяць. Кількість робочих днів у січні та лютому 2012 року становить 20 та відповідно 21 день. Таким чином середньоденний заробіток позивача становив 53,66 грн. Кількість робочих днів за період затримки виплати заборгованої заробітної плати з 03.04.2012 року по 29.07.2012 року включно становить 78 днів. А відтак, розмір середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 4185 гривень 48 копійок (а.с.62-65).

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 5000 грн. моральної шкоди, оскільки позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами в чому саме полягає ця шкода, з яких міркувань виходив позивач при визначенні розміру моральної шкоди та якими доказами це підтверджується.

Підстав для винесення окремої ухвали у справі щодо усунення порушень вимог трудового законодавства відповідачем, як про це просить позивач, суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 159, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, Постановою Пленуму Верховного Суду України N 13 від 24.12.99 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ТзОВ «Клієнт-Зет-Центр Україна» в користь ОСОБА_3 4185 грн. 48 коп. середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 03 квітня 2012 року по 29 липня 2012 року включно, з утриманням з цієї суми всіх податків та обов'язкових платежів.

Стягнути з ТзОВ «Клієнт-Зет-Центр Україна» в користь УДКСУ у Городоцькому районі Львівської області р/р 312172067000076, ЄДРПОУ 37965536, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014 - 214 грн. 60 коп. судового збору.

В задоволенні решти вимог ОСОБА_3 до ТзОВ «Клієнт-Зет-Центр Україна» - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів.

СуддяА. М. Малахова-Онуфер