Постанова № 27864509, 15.11.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року (о 09 год. 40 хв.) Справа № 0870/9167/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Батечко М.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (далі - УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3710,30 грн.

Вимоги позову обґрунтовує Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) та зазначає, що відповідач веде підприємницьку діяльність по спрощеній системі оподаткування та за наданою звітністю за 2011 рік ФОП ОСОБА_1 повинна сплатити єдиний внесок у розмірі 4010,30 грн. Відповідач за вказаний період частково сплатила суму боргу у розмірі 300,00 грн. Вказує, що відповідач має заборгованість до Пенсійного фонду з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (недоїмку) в розмірі 3710,30 грн. Враховуючи несплату заборгованості у добровільному порядку, просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 14.11.2012 надав суду клопотання (вх. № 48703) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заперечення на адресу суду від відповідача не надходили.

Згідно з ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, місце проживання якої: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 та Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та знаходиться на обліку в УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя.

28.03.2012 відповідачем до УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік (вх. № 3913), відповідно до якого відповідачем самостійно визначена сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, на загальну суму 4010,30 грн., а саме за січень - березень 2011 року у сумі 326,53,00 грн., за квітень - вересень 2011 року у сумі 333,12 грн., за жовтень - листопад у сумі 341,80 грн., за грудень 2011 року у сумі 348,39 грн.

Судом встановлено, що відповідачем частково сплачено суму боргу у розмірі 300,00 грн.

07.08.2012 позивачем прийнято вимогу про сплату боргу № Ф-18/4, відповідно до якої зобов'язано відповідача сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3710,30 грн. Зазначена вимога надіслана на адресу відповідача поштою, проте повернулась позивачу з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Оскільки заборгованість з єдиного внеску у розмірі 3710,30 грн. відповідачем у добровільному порядку не сплачена, УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя звернулась до суду із позовною заявою про стягнення зазначеної суми заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2. ст. 6 Закону № 2464-VI).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (ч. 11 ст. 8 Закону № 2464-VI).

За змістом ч. 2 ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 8 ст. 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абз. 3 та 4 п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, - календарний рік.

Судом встановлено, що 28.03.2012 відповідачем до УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на 2011 рік (вх. № 3913), відповідно до якого відповідачем самостійно визначена сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, на загальну суму 4010,30 грн. У рахунок погашення заборгованості відповідачем було сплачено 300,00 грн.

За приписами ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

На виконання вищезазначених вимог позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу про сплату боргу від 07.08.2012 № Ф-18/4 у сумі 3710,30 грн.

Частиною 4 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено право платника на узгодження та оскарження вимоги про сплату недоїмки. Вимога про сплату недоїмки відповідачем не оскаржена, доказів протилежного відповідачем не надано.

За змістом абз. 7 ч. 4 ст. 25 вищезазначеного Закону територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Як встановлено ч. 16 ст. 25 Закону № 2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

На момент розгляду справи в суді заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3710,30 грн. відповідачем не погашена. Під час розгляду справи відповідач проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 3710,30 грн. (три тисячі сімсот десять гривень 30 копійок) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя на р/р 37198076000826, МФО 813012, ЄДРПОУ 20508427 в УДКСУ у Заводському районі м. Запоріжжя.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) І.В.Батрак

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В.Батрак