Постанова № 27864331, 26.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/15170/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі

за участі: представника позивача Костіної Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою : м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до державного підприємства «Орджонікідзевугілля» про стягнення заборгованості у розмірі 223462,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, звернувся з адміністративним позовом до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» про стягнення податкової заборгованості з екологічного податку у розмірі 223462,41 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем самостійно задекларовані податкові зобов'язання по сплаті екологічного податку (надходження від викидів забруднюючих речовин), а саме: декларація № 9014914619 від 03.02.2012 року на суму 75081,90 грн., декларація № 9022901201 від 28.04.2012 року на суму 79751,32 грн., декларація № 9047575016 від 09.08.2012 року на суму 68629,19 грн. Відповідачем зазначені податкові зобов'язання не сплачені, у зв'язку з чим виник податковий борг. Станом на 06.11.2012 року податковий борг залишається непогашеним.

Позивачем направлялась відповідачу податкова вимога № 1/244 від 23.11.2009 року та друга податкова вимога № 2/275 від 31.12.2009 року, які були вручені посадовим особам відповідача.

На підставі вищезазначеного позивач просив суд стягнути з Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» податкову заборгованість з екологічного податку у розмірі 223462,41 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень чи клопотань до суду не надав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа 03 березня 2003 року, ідентифікаційний код юридичної особи 32276912 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, перебуває на обліку як платник податків у Єнакієвській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби, взятий на облік як платник податків з 14.03.2003 року згідно довідки про взяття на облік платника податків № 1869/10/29-014-14/104 від 18.06.2010 року.

Судом встановлено, що відповідачем надано до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби наступні податкові декларації екологічного податку:

- від 03.02.2012 року (вх. № 9014914619) за звітний податковий період - четвертий квартал 2011 року, рядком 1.1.1 якої відповідач визначив суму нарахованого податкового зобов'язання з екологічного податку за звітний квартал, у тому числі за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 75081,90 грн.;

- від 28.04.2012 року (вх. № 9022901201) за звітний податковий період - перший квартал 2012 року, рядком 1.1.1 якої відповідач визначив суму нарахованого податкового зобов'язання з екологічного податку за звітний квартал, у тому числі за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 79751,32 грн.;

- від 09.08.2012 року (вх. № 9047575016) за звітний податковий період - другий квартал 2012 року, рядком 1.1.1 якої відповідач визначив суму нарахованого податкового зобов'язання з екологічного податку за звітний квартал, у тому числі за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 68629,19 грн.

Тобто, на час розгляду справи у відповідача існує податкова заборгованість з екологічного податку у загальному розмірі 223462,41 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків станом на 23.11.2012 року.

Згідно п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач податкові зобов'язання, визначені у вищезазначених податкових деклараціях з екологічного податку не сплатив у строк встановлений законом.

Шахтарською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби 23.11.2009 року виставлено відповідачу першу податкову вимогу № 1/244 від 23.11.2009 року, згідно якої загальна сума податкового боргу відповідача за узгодженими податковими зобов'язаннями станом на 23.11.2009 року становить 220596,26 грн. Зазначену податкову вимогу отримано відповідачем 30.11.2009 року, про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Також позивачем виставлено відповідачу другу податкову вимогу № 2/275 від 31.12.2009 року, згідно якої загальна сума податкового боргу відповідача за узгодженими податковими зобов'язаннями станом на 31.12.2009 року становить 220596,26 грн. Зазначену податкову вимогу отримано відповідачем 28.01.2010 року, про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Отже, законодавчими нормами (Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач починаючи з 23 листопада 2009 року (дата формування першої податкової вимоги) по теперішній час безперервно мав податковий борг, у зв'язку з цим податкові вимоги № 1/244 від 23.11.2009 року та № 2/275 від 31.12.2009 року є чинними.

Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з екологічного податку та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з позивача суми податкового боргу у розмірі 223462,41 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до державного підприємства «Орджонікідзевугілля» про стягнення заборгованості у розмірі 223462,41 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» (ЄДРПОУ 32276912, адреса: 86405, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Трестовська, буд. 10) суму податкової заборгованості з екологічного податку у розмірі 223462 (двісті двадцять три тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 41 коп. р/р 33114362700392 в УДК в Донецькій області ВДК в м. Шахтарськ та Шахтарському районі, код платежу 8519010105, МФО 834016, ЄДРПОУ 37885550.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 26.11.2012 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 30.11.2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.