Постанова № 27864309, 26.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14793/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І.В.

при секретарі Могілевському А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Сагіна М.В. (дов.)

відповідача: Гоя В.П. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод»

до Спеціалізованої державної податкових інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» (надалі - позивач, ПАТ «ЄМЗ») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби (надалі - відповідач, СДПІ у м.Донецьку) про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2012р. №0000151510/11323/10/15-17/1-1/00191193.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 19.06.2012р. №186/15-17/1-1-00191193, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яке винесене без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні від 26.11.2012р. представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву за змістом яких проти вимог позивача заперечував вважаючи, що згідно наданих до перевірки документів не є можливим встановити факт сплати спірної частини від'ємного значення з податку на додану вартість та встановити факт участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів.

В судовому засіданні від 26.11.2012р. представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити повністю в їх задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Публічне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» зареєстровано виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради Донецької області в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 00191193, місце знаходження: 86429, Донецька область м.Єнакієве, пр.Металургів, буд.9), про що видане відповідне свідоцтво серія А01 №231453.

Відповідно до свідоцтва №100332685 позивача зареєстровано в якості платника податку на додану вартість від 17.07.1997р.

ПАТ «ЄМЗ» надало до відповідача податкові декларації з податку на додану вартість:

- за березень 2012 року від 18.04.2012р., відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 33 760 939,00 грн.;

- за квітень 2012 року від 16.05.2012р., відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 377 851,00 грн.

СПДІ у м.Донецьку була проведена камеральна перевірка ПАТ «ЄМЗ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2012 року, по закінченню якої було складено акт перевірки від 19.06.2012р. №189/15-17/1-1-00191193.

Згідно висновків вказаного акту в порушення п.201.10 ст.201, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ), суб'єкт господарювання не має право на бюджетне відшкодування по декларації за квітень 2012 року у сумі 377 851,00 грн. За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2012 року на суму 377 851,00 грн., у зв'язку з тим, що ПАТ «ЄМЗ» не підтверджено факт сплати частини залишку від'ємного значення за березень 2012 року у сумі 377 851,00 грн.

Заперечення від 02.07.2012р. до акту перевірки від 19.06.2012р. №189/15-17/1-1-00191193 залишені без задоволення.

На підставі акту перевірки від 19.06.2012р. було винесено податкове повідомлення-рішення від 12.07.2012р. №0000151510/11323/10/15-17/1-1/00191193, відповідно до якого ПАТ «ЄМЗ» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 377 851,00 грн.

Із акту перевірки судом було встановлено.

Перевіркою показників Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додатку 2 до податкової декларації) за квітень 2012 року встановлено, що на порушення пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.4 ст.200 ПКУ ПАТ «ЄМЗ» у податковій декларації з ПДВ за квітень 2012 року та заяві про повернення суми бюджетного відшкодування не підтверджено факт сплати частини залишку від'ємного значення саме березня 2012 року у сумі 377 851 грн.

Перевіркою встановлено, що ПАТ «ЄМЗ» в порушення пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.4 ст.200 ПКУ надано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2012 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображена у податковій декларації за квітень 2012 року. Тобто у ході перевірки ПАТ «ЄМЗ» не підтверджено факт сплати частини такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів за березень 2012 року у сумі 377 851,00 грн.

Відповідач зазначає, що частина залишку від'ємного значення фактично сплачена ПАТ «ЄМЗ» постачальникам у сумі 377 851,00 не підтверджується.

Таким чином, відповідачем відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у зв'язку із не можливістю підтвердження фактичної сплати суми податку на додану вартість за вказаний вище період.

Позивач зазначає, що відповідно до податкової декларації з ПДВ за березень 2012 року, різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у березні 2012 року становить від'ємне значення у розмірі 4 844 530,00 грн. Згідно з декларацією з ПДВ за квітень 2012 року позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 4 466 679,00 грн.

Із акту вбачаться, що за результатами опрацювання податкових декларацій за звітні (податкові) періоди починаючи з періоду, за наслідками якого виникло від'ємне значення до періоду, у якому заявлено бюджетне відшкодування ПДВ включно не встановлено розбіжностей сум податкових зобов'язань та сум податкового кредиту за даними платника та за даними перевірки. Таким чином, перевіркою підтверджено, що сума від'ємного значення у розмірі 4 844 530 грн., зазначена у рядку 19 декларації з ПДВ за березень 2012 року та позитивного значення у розмірі 4 466 679 грн., зазначена у рядку 18 декларації з ПДВ за квітень 2012 року є правильними.

Таким чином, ПАТ «ЄМЗ» у декларації за квітень 2012 року у рядку 22 відобразило залишок від'ємного значення у розмірі 377 851 грн.

Відповідно до пояснень позивача, листом №73/07-96 від 17.05.2012р. ПАТ «ЄМЗ» було надано СДПІ у м.Донецьку документи, що підтверджують фактичну сплату податкового кредиту у розмірі, що перевищує заявлену до бюджетного відшкодування суму у розмірі 377 850,48 грн.

Як вбачається із акту перевірки від 19.06.2012р. №189/15-17/1-1-00191193 перевіряючими при проведені перевірки використані у тому числі виписки банків, декларації за квітень 2012 року та за березень 2012 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування рахунок, вантажно-митні декларації.

Позивачем до матеріалів справи надана копія платіжного доручення на суму 2 453 812,84 грн., яке на думку відповідача не дає можливості підтвердити фактичну сплату податкового кредиту.

У платіжному дорученні позивач у призначенні платежу зазначав товар (роботу, послугу) за який здійснюється платіж та відповідні рахунки.

У відповідному рахунку від ТОВ «Сервис-Інвест» зазначені дані щодо найменування товару та його кількості.

Згідно з п.3.8 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, встановлено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Із наданих до суду платіжного доручення вбачається, що реквізит «Призначення платежу» має посилання про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів.

Крім того, до перевірки були надані рахунки (рахунки-фактури) із яких вбачається також періоди за які здійснювались платежі за надані послуги (роботи) та кількість і одиниця виміру придбаного товару.

Згідно пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, судом встановлено, що наявність податкової накладної, яка оформлена згідно вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України є виключною підставою для виникнення у суб'єкта господарювання права на формування податкового кредиту.

У ході судового розгляду справи встановлено, що факту відсутності належним чином оформленої податкової накладної щодо спірних господарських відносин позивача з ТОВ «Сервис-Інвест» при перевірці податковим органом не виявлено.

Згідно п. 200.1 та п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України 200.10. протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Підпунктом 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПКУ встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Таким чином, вбачається, що податковий орган при виявленні порушень в розрахунку суми бюджетного відшкодування повинен був провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування, а не приймати податкове повідомлення-рішення, яким повідомив про виявлення відсутності права на отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.5 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

У податковому повідомленні-рішенні від 12.07.2012р. №0000151510/11323/10/15-17/1-1/00191193 відповідач повідомив про виявлення відсутності права на отримання бюджетного відшкодування та зазначив суму, на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування, але не зазначив певні підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування, тобто факту, за яким законодавство позбавляє платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

Суд вважає, що у разі якщо на думку відповідача позивач не мав документального підтвердження правомірності включення 377 851,00 грн. до податкового кредиту та відповідно бюджетного відшкодування, СДПІ у м.Донецьку мало зменшити розмір бюджетного відшкодування на відповідну суму, а не визнавати позивача таким, що не має права на бюджетне відшкодування.

При цьому, Суд зазначає, що п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України передбачаються наслідки у разі, якщо сума, що розрахована за правилами п.200.1 ст.200 цього Кодексу, буде мати від'ємне значення, а не встановлює або скасовує право платника податку на додану вартість на отримання бюджетного відшкодування.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що ПАТ «ЄМЗ» не має право на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 377 851,00 грн. за податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2012р., а позивачем спростоване твердження відповідача щодо неможливості за наданими до перевірки документами встановити факт сплати відповідних платежів, у тому числі з податку на додану вартість, за відповідні періоди.

Суд зазначає, що при визначенні суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, ПАТ «ЄМЗ» в повному обсязі дотримані умови отримання права на бюджетне відшкодування.

Тобто, позовні вимоги ПАТ «ЄМЗ» обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення від 12.07.2012р. №0000151510/11323/10/15-17/1-1/00191193, яким Публічному акціонерному товариству «Єнакієвський металургійний завод» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 377 851,00 грн. - скасувати.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» (ЄДРПОУ 00191193, місцезнаходження: 86429, Донецька область, м.Єнакієве, пр.Металургів, 9) 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок судового збору.

3. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 КАС України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 26 листопада 2012 року, повний текст виготовлено 3 грудня 2012 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.