Рішення № 27862863, 03.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.12 Справа№ 5015/3925/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпці О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -ТЗОВ) «Компанія «Західбудінвест», м. Львів,

про стягнення 30527045,35 грн.

За участю представників:

від позивача - Руккас Д.М. - представник,

від відповідача - не з»явився.

Суть спору: Державна інноваційна фінансово-кредитна установа, м. Київ, звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з ТзОВ «Компанія «Західбудінвест», м. Львів, 17567567,68 грн. заборгованості, 3800456,62 грн. відсотків за користування кредитом, 7266904,71 грн. пені, 464133,46 грн. збитків від інфляції та 1427982,88 грн. трьох процентів річних. Позовні вимоги мотивовані нормами Договору про надання кредиту № 07-0010/К від 25.10.2007 р. з додатками та додатковими угодами, а також ст.ст. 526, 611, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 218, 231 ГК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом. Вказане підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення відповідачу 25.09.2012 р.

Враховуючи відсутність з боку відповідача клопотань про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у матеріалах справи доказами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду. За клопотанням позивача строк розгляду справи продовжено на 15 днів ухвалою суду від 12.11.2012 р.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов"язання не допускається. Договір є обов"язковим до виконання сторонами. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім цього, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що між сторонами у справі 25 жовтня 2007 року укладено Договір № 07-0010/К про надання кредиту та додаткові угоди до нього. На підставі вказаного Договору позивачем надано відповідачу 50000000 грн. кредиту на реалізацію інвестиційних та інноваційних проектів у галузях економіки, у першу чергу з впровадження передових енергозберігаючих технологій з виробництва альтернативних джерел палива», а саме: на впровадження та реалізацію інвестиційного проекту «Організація виробництва електроенергії і тепла на території ТзОВ «Компанія «Західбудінвест». Вказане підтверджується платіжними дорученнями № 68, № 69 та № 70 від 12 грудня 2007 р. Відповідно до п. 2.1. Договору відповідач зобов»язався сплачувати позивачу за користування кредитом сім відсотків річних. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості по кредиту. Сплата відсотків за користування кредитом мала здійснюватись щомісячно, у строки та у розмірах, передбачених Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. У Додатковій угоді № 3 до Договору № 07-0010/К сторони погодили графік повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Позивач стверджує, що платежі з повернення кредиту, які підлягали сплаті згідно з графіком повернення кредиту, відповідачем сплачені не були. Сума основного боргу в період з 01.08.11 -31.08.12 становить 17567567,68 грн. Крім цього, позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення 3800456,62 грн. заборгованості з відсотків за користування кредитом, нарахованих відповідно до п. 2.1. Договору на залишок заборгованості по кредиту за час фактичного використання неповернутого кредиту з 01.08.2011 р. по 31.08.2012 р. Доводи позивача про наявність вищезгаданої заборгованості відповідача ТзОВ «Компанія «Західбудінвест»не спростовані, у матеріалах справи відсутні та відповідачем на неодноразові вимоги ухвал суду не подані докази, які б спростовували позовні вимоги в цій частині або свідчили про добровільне погашення заборгованості по тілу кредиту та по відсотках за користування кредитом. За наведених обставин, 17567567,68 грн. заборгованості з тіла кредиту та 3800456,62 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 7266904,71 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за користування кредитом на підставі пунктів п.п. 5.7. та 5.8. Договору. Як вбачається з долучених позивачем розрахунку пені та Таблиці заборгованості відповідача, станом на 01.08.2011 р., заборгованість відповідача перед позивачем за тілом кредиту та за відсотками за фактичне користування кредитом становила 33919289,27 грн. Пеню позивачем розраховано за несвоєчасне погашення зазначеної заборгованості за тілом кредиту та відсотками за фактичне його використання. У матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані докази, які б спростовували наявність станом на 01.08.2011 р. зазначеної суми заборгованості. При розрахунку пені позивачем помісячно виводився наростаючий підсумок заборгованості (до 33919289,27 грн. додавались належні у подальшому до сплати платежі за тілом кредиту та відсотками). При цьому пеня розрахована з 01.08.2011 р. по 31.08.2012 р. включно, у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у цей період часу.

Згідно з ч. 2 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано. Відтак, позивачем у Договорі встановлено інший порядок нарахування штрафних санкцій. Пунктами 5.7. та 5.8. Договору № 07-0010/К встановлено, що у разі порушення строків погашення кредиту та відсотків, визначених Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, відповідач повинен сплатити позивачу пеню. Пеня нараховується на несвоєчасно погашену частину кредиту та на несвоєчасно погашені відсотки за користування кредитом за фактичну кількість прострочених днів, виходячи з розрахунку 365 (366) днів у році, починаючи з визначеної Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом дати погашення і до дати повного погашення цієї частини кредиту та відсотків. Заяв в порядку, встановленому ч. 3 ст. 267 ЦК України від відповідача на адресу суду до винесення ним рішення не надходило. Докази, які спростовують правильність нарахування позивачем 7266904,71 грн. пені за період прострочення виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов»язань з повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані. Відтак, 7266904,71 грн. пені підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 1427982,88 грн. трьох процентів річних та 464 133,46 грн. інфляційних за період прострочення виконання грошових зобов»язань зі сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитом з 01.08.2011 р. по 31.08.2012 р. Три проценти річних обчислено позивачем, виходячи з того, що станом на 01.08.2011 р. заборгованість відповідача за тілом кредиту та відсотками становила 33919289,27 грн. У подальшому позивачем обчислювались три проценти річних, виходячи з цієї заборгованості з урахуванням її помісячного наростаючого підсумку. У матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимогу ухвал суду не подано доказів, які б спростовували позовні вимоги в цій частині. За таких обставин 1427982,88 грн. трьох процентів річних підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних за прострочення виконання грошових зобов»язань з 01.08.2011 р. по 31.07.2012 р. підлягають задоволенню частково, в сумі 110910,88 грн., обчислених у відповідності до рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 р. Вирішуючи спір у справі в частині стягнення інфляційних, суд виходив із розміру заборгованості, яка існувала у відповідача перед позивачем станом на 01.08.2011 р. Решта позовних вимог в частині стягнення інфляційних задоволенню не підлягають, оскільки при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 N 52/30). Такий висновок суду відповідає висновкам Вищого господарського суду, викладеним у інформаційному листі № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. Крім цього, індекс інфляції за серпень 2012 р. становив 99,6 %, а сукупний індекс інфляції за період з січня 2012 р. по 31.07.2012 р. був меншим 100 %.

Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 121 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Західбудінвест», (79008, м. Львів, пр.-т Свободи, 26, ідентифікаційний код 33419424) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 65б, код ЄДРПОУ 00041467) 17567567,68 грн. заборгованості з тіла кредиту, 3800456,62 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 7266904,71 грн. пені, 1427982,88 грн. трьох процентів річних, 110910,88 грн. інфляційних та 63635,07 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 05.12.2012 р.

Суддя Бортник О.Ю.