Рішення № 27862820, 15.11.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2012 р. Справа №18/1864/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", вул. Прокоф'єва, 9, м. Суми, 40024

до Квартирно - експлуатаційного відділу міста Полтави, вул. Сінна, 36, м. Полтава, 36039

про стягнення 32 410,95 грн.

Суддя Погрібна Світлана Василівна

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 32 410,95 грн., з яких 24669,45 грн. - пеня, 2904,04 грн. - індекс інфляції, 4837,46 грн. - 3% річних за неналежне виконання умов договору №342 від 25.09.2006р. про постачання електричної енергії.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися.

Відповідач в судовому засіданні 18.10.2012р. та у наданому через канцелярію суду відзиві на позовну заяву (вхід.№13569д від 15.10.2012р., а.с. 110) проти задоволення позову заперечує, посилаючись на відсутність належного фінансування.

Також зазначає, що Квартирно - експлуатаційний відділ м. Полтави є бюджетною організацією і проводить розрахунки по мірі надходження коштів від фінансового органу, який проводить фінансування.

Крім того, відповідач у своєму відзиві посилається на те, що у державному бюджеті України на 2012р. для Міністерства оборони України витрати на оплату штрафних санкцій (інфляціні збитки, 3% річних, пеня) не передбачені.

У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджатиме вирішенню спору (п. 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18).

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

25 вересня 2006 року між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" (позивач, постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Полтава (відповідач, споживач), був укладений договір № 342 про постачання електричної енергії (надалі - договір) (а.с. 11-14).

Відповідно до умов договору, постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач - це фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримувати житлово-комунальну послугу.

За умовами даного договору відповідач повинен оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов додатку № 4 до Договору (п.2.2.3 Договору).

В п. 1. додатку № 4 до Договору розрахунковим вважається період з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до Переліку об"єктів і точок комерційного обліку фіксуються 20 числа кожного місяця та оформлюються "Актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії" у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони.

Пунктом 3 додатку № 4 до договору встановлено, що остаточний розрахунок Відповідач проводить протягом 10 днів з моменту отримання рахунку (а.с.15).

Як вбачається з матеріалів справи, факт належного виконання позивачем умов договору за період з серпня 2011р. по червень 2012р. підтверджується актами про обсяги переданої відповідачу (спожитої відповідачем) електричної енергії (а.с.21-33).

Однак, взяті на себе зобов"язання за договором відповідач належним чином не виконував і своєчасно за спожиту електроенергію не розрахувався.

В зв"язку з цим, позивачем було нараховано 24669,45 грн. - пені, 2904,04 грн. - індекс інфляції та 4837,46 грн. - 3% річних, які просить задовольнити в повному обсязі.

Вимоги позивача обґрунтовані, доведені наданими по справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу згідно якого, в силу ст. 714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст.2 цього закону, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Пунктом 5 додатку № 4 до договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів, позивач проводить відповідачу нарахування за весь час прострочення:

- пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума боргу за спожиту електричну енергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Таким чином, позивачем нараховано відповідачу за порушення умов договору №342 від 25.09.2006р. про постачання електричної енергії, щодо не вчасного розрахунку за електроенергію 24669,45 грн. - пені, 2904,04 грн. - індекс інфляції та 4837,46 грн. - 3% річних.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних за допомогою ІАЦ "Ліга" та з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України (лист Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ"), дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 24669,45 грн. - пені, 2904,04 грн. - індексу інфляції та 4837,46 грн. - 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України

На підставі матеріалів справи та керуючись 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу (м. Полтава, вул. Сінна, 36, м. Полтава, Полтавська область, 36039, р/р 35219004002942 в ГУ ДКУ Полтавської обл., МФО 831019, код 08377170) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (вул.Прокоф"єва, 9, м. Суми, 40024, р/р 26001060500505 в ПАО КБ "Приватбанк", МФО 337546, код 24000329) 24669,45 грн. - пені, 2904,04 грн. - індексу інфляції, 4837,46 грн. - 3% річних та 1609,50 грн. - судового збору

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Погрібна С.В.