Рішення № 27862414, 29.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/15266-2012 29.11.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»Простягнення 50 000 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Лисенко В.М.- за дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»50 000 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте надав відзив на позовну заяву від 23.11.2012р., в якому визнає суму боргу в розмірі 49 490,00 грн., оскільки відповідно до п.2. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на розмір франшизи, яка за полісом № АА/3179526 складає 510 грн.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 49 490,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, за вирахуванням франшизи.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 49 490,00 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2011 року між Закритим акціонерним товариством "Європейський страховий альянс", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс", та Бондаренко Сергієм Анатолійовичем був укладений Договір страхування транспортних засобів № 30881, відповідно до умов якого Страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля «Мерседес», д/н АА 2412 IP.

08.07.2011 року на пр. на 21 км автодороги Київ - Чопу с. Стоянка Київської області сталася ДТП за участю автомобіля «Ауді 80», д/н 459-44 МА, під керуванням Смолякова Віктора Володимировича, та автомобіля «Мерседес», д/н АА2412 IP, яким керував Бондаренко Д.А..

Постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області 22 вересня 2011 року (справа №3-2207/761/1) Смолякова В.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України.

Вартість відновлювального ремонту, що настав у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вищевказаної ДТП, склала 103600,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт СТО № 22 від 05.08.2011 року.

На підставі повідомлення Страхувальника про подію з застрахованим автомобілем від 11.07.2011, заяви на виплату страхового відшкодування від 11.07.2011, сформованого страхового акту № 1069/11/50/ТР25/00/2 від 20.10.2011, Страховик на виконання умов Договору страхування виплатив Страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 103600,00 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами № 473 від 28.03.12, № 2417 від 15.12.11, №171 від 01.02.12, № 390 від 15.03.12, № 618 від 01.07.11, №26515 від 05.07.11, № 26613 від 06.07.11.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика у межах фактичної виплати, перейшло право вимоги, яке потерпілий Страхувальник мав до особи, відповідальної за нанесення шкоди, тобто, до Смолякова В.В.

Суду доведено, що Позивач направляв відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) 11.05.2012 року № 1496/8, проте HACK «ОРАНТА»на час звернення до суду не відшкодувала збитки на користь позивача.

Цивільно-правові відповідальність Смолякова В.В. застрахована відповідно до Полісу АА/3179526 обов'язкового страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів HACK «ОРАНТА».

Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3179526 передбачений ліміт відповідальності відповідача у розмірі 50 000,00 грн., франшиза 510 грн.

Відповідно до п.2. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на розмір франшизи, яка за полісом № АА/3179526 складає 510 грн.

Таким чином відповідно до вищезазначеного ПАТ «Європейський страховий альянс»отримало право вимагати від HACK «ОРАНТА»відшкодування матеріальної шкоди у розмірі виплаченого страхового відшкодування у розмірі -49 490,00 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між; фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату виплаченого позивачем страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності (регресна вимога про відшкодування шкоди в порядку регресу за вих. № 1496/8 від 11.05.2012).

Відповідач в добровільному порядку відмовився здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до полісу №АА/3179526 обов'язкового страхування цивільно-правової відпо відальності власників наземних транспортних засобів», франшиза складає 510,00 грн.

Відповідно до п.2. ст.. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на розмір франшизи, яка за полісом № АА/3179526 складає 510 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування шкоди в порядку регресної вимоги, що становить вартість страхового відшкодування в розмірі 49490,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, в судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточненні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (01135, м. Київ, вул. Г.Андрющенка, 4-Г, код ЄДРПОУ 19411125) 49 490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. грн. відшкодування в порядку регресу, 1593 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто три) грн. 08 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 04.12.2012р.