Рішення № 27862325, 04.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/15154-2012 04.12.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталюкс»

До Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»

Про стягнення 102 525,16 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Панчук В.В. -по дов. № б/н від 25.09.2012

Сергійчук А.О. -по дов. № б/н від 25.09.2012

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталюкс»про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»102 525,16 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про медикаментозне забезпечення застрахованих осіб № 22/11/10-ком від 09.11.2010

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/15154-2012 та призначено її до розгляду на 13.11.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/15154-2012 від 13.11.2012, в зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 31.10.2012, розгляд справи був відкладений на 04.12.2012.

Позивач в судовому засіданні 04.12.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 04.12.2012 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 31.10.2012 та ухвали від 13.11.2012 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, отриманого на запит суду, станом на 31.10.2012 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвали суду, надіслані за вищевказаною адресою, отримав 06.11.2012 та 20.11.2012, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 04.12.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

09.11.2010 між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віталюкс»(виконавець) було укладено договір про медикаментозне забезпечення застрахованих осіб № 22/11/10-ком/09/11-10/7 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору предметом даного договору є надання виконавцем медикаментів та виробів медичного призначення (далі -медикаменти) застарахованим особам в порядку передбаченому розділом 2 договору та отримання плати за надані медикаменти від замовника в порядку передбаченому розділом 3 договору.

Згідно п. 1.3. договору медикаменти надаються безкоштовно застрахованим особам в аптеках та аптечних кіосках виконавця, або доставляються за зазначеними у заявці адресами. Перелік аптек та аптечних кіосків, їх адреси, час роботи (час, коли можна розміщувати заявки), наявність доставки і умови доставки медикаментів, відповідальні особи та їх контактні телефони, адреси електронної пошти відповідальних осіб зазначених в додатку № 3 до договору. Відповідальні особи з боку замовника (в т.ч. лікарі-координатори) їх телефони, адреси електронної пошти, графік роботи наведені в зазначеному додатку.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено за відпущенні медикаменти, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 102 525,16 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п. 3.3. договору виконавець один раз на місяць надає замовнику документи, зазначені в п.п. 3.2., 3.3., 3.4. договору.

3.2. Акт виконаних робіт (додаток № 2) (зведений звіт наданих медичних препаратів) у 2-х примірниках. Зведений звіт має містити таку інформацію:

- № і дата звіту

- посилання на договір

- дати початку та закінчення звітного періоду (включно)

- № та серія страхового полісу застрахованих осіб

- ПІБ застрахованих осіб

- дату надання медикаментів

- назву медикаменту

- кількість наданих медикаментів

- ціна упаковки

- загальна вартість наданих медикаментів в замовлені

3.3. Копії заявок; копії документів, що засвідчують отримання медикаментів застрахованою особою; копії документів, що зазначають кількість і вартість наданих медикаментів.

3.3.1. Отримання медикаментів засвідчує копія підписаного клієнтом та працівником виконавця, який видав медикаменти, товарного чеку або рецепту або заяви.

3.3.2. Вартість наданих медикаментів зазначена у копії товарного чеку або у зведеному звіті.

3.4. Рахунок-фактура.

Згідно п. 3.5. договору документи, які є підставою для розрахунку згідно з п. 3.1. надаються виконавцем за адресою, зазначеною в додатку № 3 до договору. Дата і факт одержання документів замовником фіксується в акті передачі документів один екземпляр якого залишається у виконавця. Зразок акту передачі документів наведено в додатку № 5 до договору.

З матеріалів справи вбачається, що згідно актів передачі документів для розрахунку від 29.08.2012 позивачем відповідачу були вручені для підпису наступні акти виконаних робіт (зведені звіти) разом з рахунками-фактурами:

- акт № 3999 від 15.11.2011 та рахунок № 900399 від 01.12.2011 на суму 11 375,28 грн.;

- акт № 4047 від 30.11.2011 та рахунок № 9004047 від 14.12.2011 на суму 16 169,79 грн.;

- акт № 4095 від 15.12.2011 та рахунок № 9004096 від 28.12.2011 на суму 17 838,71 грн.;

- акт № 42 від 31.12.2011 та рахунок № 42 від 16.01.2012 на суму 18 592,99 грн.;

- акт № 55 від 15.01.2012 та рахунок № 55 від 15.01.2012 на суму 10 536,79 грн.;

- акт № 114 від 31.01.2012 та рахунок № 114 від 15.02.2012 на суму 11 973,72 грн.;

- акт № 171 від 15.02.2012 та рахунок № 171 від 29.02.2012 на суму 11 072,59 грн.;

- акт № 196 від 29.02.2012 та рахунок № 196 від 15.03.2012 на суму 4 965,29 грн.

Відповідно до п. 3.6. договору протягом 10 днів замовник підписує та повертає виконавцю другий примірника зведеного звіту разом з оригіналами заявок.

В матеріалах справи наявні наступні, підписані та скріплені печатками обох сторін, акти виконаних робіт (зведені звіти наданих медичних матеріалів):

№ 3999 від 15.11.2011 на суму 11 375,28 грн.;

№ 4047 від 30.11.2011 на суму 16 169,79 грн.;

№ 4095 від 15.12.2011 на суму 17 838,71 грн.;

№ 42 від 31.12.2011 на суму 18 592,99 грн.;

№ 55 від 15.01.2012 на суму 10 536,79 грн.;

№ 114 від 31.01.2012 на суму 11 973,72 грн.;

№ 171 від 15.02.2012 на суму 11 072,59 грн.;

№ 196 від 29.02.2012 на суму 4 965,29 грн.

Отже, виконавцем відпущено для застрахованих осіб медичні препарати, з чим погодився замовник, на загальну суму 102 525,16 грн.

Згідно п. 1.4. договору замовник на умовах цього договору сплачує виконавцю вартість виданих застрахованим особам медикаментів та виробів медичного призначення.

Пунктом 3.7. договору визначено, що замовник здійснює розрахунок з виконавцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок останнього протягом 5-ти банківських днів після одержання документів.

Розрахунок проводиться в національній валюті України за роздрібними цінами, що діють на момент відпуску медикаментів в аптечних закладах виконавця (п. 3.8. договору).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.4.1. договору замовник зобов'язався своєчасно розрахуватись з виконавцем за відпущені медикаменти та вироби медичного призначення, відповідно до розділу 3 договору.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання по сплаті за видані медикаменти своєчасно та в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка неоспорена відповідача та становить 102 525,16 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 102 525,16 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталюкс»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»(01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1, код ЄДРПОУ 33831166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталюкс»(01023, м. Київ, вул. Л.Первомайського, 11, код ЄДРПОУ 32248361) 102 525 (сто дві тисячі п'ятсот двадцять п'ять) грн. 16 коп. основного боргу, 2 050 (дві тисячі п'ятдесят) грн. 51 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 05.12.2012.

СуддяВ.В. Сівакова