Рішення № 27862309, 03.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/14513-2012 03.12.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»доКомунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»простягнення 304 568,73 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Гаркавенко С.В.від відповідача:Коломийченко І.В.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(надалі -ПАТ «Київенерго») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»(надалі -«Підприємство») про стягнення 304 568,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на постачання електричної енергії №8674035 від 18.11.2003 р. позивач поставив теплову енергію, а відповідач грошові зобов'язання по оплаті поставленої енергії належним чином не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 298 311,99 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 861,84 грн. та інфляційних у розмірі 3 394,90 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 08.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.11.2012 р. розгляд справи відкладено до 03.12.2012 р. у зв'язку із неявкою відповідача та невиконанням ними вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала документи та відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечувала з огляду на те, що невиконання ним зобов'язань за спірним договором зумовлено ненадходженням коштів від населення та орендарів.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2003 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якого є ПАТ «Київенерго», (постачальник) та Підприємством (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №8674035 (надалі -«Договір»).

Згідно з п. 2.2.1 Договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Споживач відповідно до пункту 2.3.1 Договору зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку 2.

В пункті 10 Додатку №2 до Договору сторони погодили, що споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Договір є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач вказує, що за період з 01.11.2010 р. по 01.09.2012 р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.09.2012 р. становить 298 311,99 грн. що підтверджується відомостями обліку спожитої теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) та підписаним сторонами актом звірки розрахунків за теплову енергію станом на 01.11.2012 р.

Спір виник у справі у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором по сплаті спожитої теплової енергії.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Додатком 2 до Договору сторони погодили, що споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком (п. 10 додатку).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем вірно та правомірно здійснено нарахування суми грошових коштів за спожиту теплову енергію у розмірі 298 311,99 грн. за спірний період.

Заборгованість Підприємства перед ПАТ «Київенерго»у розмірі 298 311,99 грн. підтверджується матеріалами справи та підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за теплову енергію станом на 01.11.2012 р. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 298 311,99 грн. правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 861,84 грн. та інфляційних у розмірі 3 394,90 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з грудня 2010 року по серпень 2012 року.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних, а тому вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 2 861,84 грн. та інфляційних у розмірі 3 394,90 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь ПАТ «Київенерго» заборгованості у розмірі 298 311,99 грн., 3% річних у розмірі 2 861,84 грн. та інфляційних у розмірі 3 394,90 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8; ідентифікаційний код 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) заборгованість у розмірі 298 311 (двісті дев'яносто вісім тисяч триста одинадцять) грн. 99 коп., 3% річних у розмірі 2 861 (дві тисячі вісімсот шістдесят одна) грн. 84 коп., інфляційні у розмірі 3 394 (три тисячі триста дев'яносто чотири) грн. 90 коп. та судовий збір у розмірі 6 091 (шість тисяч дев'яносто одна) грн. 37 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.12.2012 р.

Суддя В.П. Босий