Рішення № 27862236, 26.11.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/139/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.12 Справа № 5009/4084/12

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Вільнянського району електричних мереж, 70002 м. Вільнянськ Запорізької області, вул. Чехова, 45

до відповідача Вільнянського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України, смт. Кам'яний Вільнянського району Запорізької області, вул. Зелена

про стягнення 40 384,47 грн.

Суддя Горохов І.С.

Представники:

від позивача: Галутва Р.О., представник за довіреність №324 від 29.12.2011

від відповідача: Демченко Т.І., представник за довіреніть №3/12204 від 19.11.2012

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Вільнянського району електричних мереж до відповідача Вільнянського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України про стягнення 40 384,47 грн.

Ухвалою господарського суду від 02.11.2012 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 26.11.2012.

В судовому засіданні 26.11.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: на підставі договору про постачання електричної енергії № 133 від 15.05.2000 відповідачеві поставлено електричну енергію. Відповідач в порушення умов договору отриману у грудні 2011 року електричну енергію не оплатив, у зв'язку з чим на момент звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 36 750,68 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення суму 3% річних в розмірі 885,04 грн. та пеню в розмірі 2 748,75 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Просить позов задовольнити.

Відповідач позов визнав. У відзиві зазначив, що на даний час на рахунках відсутні кошти для погашення заборгованості. При надходженні фінансування від держави зобов'язався погасити борг.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

15.05.2000 між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго»- Постачальник електричної енергії (позивач у справі) та Вільнянським слідчим ізолятором №11 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (правонаступником якого є відповідач у даній справі) -Споживач (відповідач у справі) укладено договір про постачання електричної енергії № 133, за умовами якого Постачальник електричної енергії зобов'язався доводити споживачу до початку розрахункового періоду договірні величини використання електроенергії та потужності в години максимальних навантажень, виходячи з балансу енергосистеми України та граничного споживання по області лімітними повідомленнями. Споживач зобов'язався оплачувати спожиту електроенергію, а також вносити інші платежі за розрахунковий період в грошовій формі або іншій формі за домовленістю сторін, у відповідності із встановленою системою обліку електроенергії, класом навантаження по діючим на період розрахунків тарифам та умовам цього договору.

Відповідно до п. 4.4. додаткової угоди до договору від 30.07.2011, оплата за спожиту електричну енергію (при відсутності попередньої оплати) за підсумками розрахункового періоду виконується відповідачем по рахункам або платіжним вимогам-дорученням, направленими йому позивачем.

Згідно рапорту про використання електроенергії за грудень 2011 року відповідачем спожито 95946 кВт/год на суму 36750,68 грн. Для оплати відповідачеві виставлено рахунок №133/12а від 30.12.2011, який до теперішнього часу не оплачений.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не притупив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу за спожиту активну електричну енергію в розмірі 36 750,68 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача: пеню за період з 02.05.2012 по 30.10.2012 у сумі 2748,75 грн., 885,04 грн. 3% річних за період з 02.05.2012 по 30.10.2012 за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.7. додаткової угоди від 30.07.2001, у разі недодержання строків оплати активної енергії, зазначених у п. 4.5., споживач зобов'язаний сплачувати електропостачальній організації пеню в розмірі 0,5% від уми платежу за кожен день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня).

Судом перевірено правильність нарахування сум та встановлено, що позивачем розрахунок здійснено без врахування кількості днів у 2012 році -366 у зв'язку з чим, стягненню підлягає сума пені в розмірі 2741,24 грн. та сума 882,62 грн. 3% річних.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізьких міських електричних мереж до відповідача Вільнянського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України про стягнення 40 384,47 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Вільнянського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України (смт. Кам'яне Вільнянського району Запорізької області, вул. Зелена буд. 34, код ЄДРПОУ 14319099) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Вільянського району електричних мереж (70002 м. Вільянськ Запорізької області, вул. Чехова, 45, ЄДРПОУ 00130926) вартість спожитої електроенергії в розмірі 36 750 (тридцять шість тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 68 коп., 882 (вісімсот вісімдесят дві) грн. 62 коп. 3% річних, пеню в розмірі 2 741 (дві тисячі сімсот сорок одну) грн. 24 коп., 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 10 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 03.12.2012р.