Постанова № 27861706, 04.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа № 5023/2414/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -Корнієнко Б.Д.,відповідачів третьої особи-не з'явились, -не з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Авіаспецтехніка Імпекс"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2012у справі№5023/2414/12 за позовомТОВ "Авіаспецтехніка Імпекс"до1.ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, 2.Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради(третя особа- Управління Державної казначейської служби у Харківській області)простягнення 19956,06 грн. збитків ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.07.2012 (суддя Жигалкін І.П.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 (судді Камишева Л.М., Здоровко Л.М., Лакіза В.В.), в задоволенні позовних вимог відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

ТОВ "Авіаспецтехніка Імпекс" в поданій касаційній скарзі просить скасувати рішення та постанову, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.22,11666,1173 ЦК України та ст.ст.32,43,101 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на ненадання судами оцінки первинними документам, зокрема, наявним у справі платіжним дорученням, митній декларації зі штампом Харківської обласної митниці та розрахункам сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою, які підтверджують суми виручки, факт та розмір перерахування до держбюджету сум єдиного податку за спірний період. При цьому, суд не зазначив, які саме первинні бухгалтерські документи не надав позивач на підтвердження суми завданих відповідачами збитків. Крім того, суд першої інстанції не навів мотивів відмови у задоволенні позовної вимоги про відшкодування збитків у вигляді зайво стягнутого митницею податку ПДВ у сумі 7135,18 грн. та не врахував того, що бухгалтерський облік позивач повинен здійснювати за правилами ч.3 ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме в порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет повноти їх встановлення і правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Харківської області з наступних підстав.

Залишаючи без змін рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

15.05.2000р. було проведено державну реєстрацію юридичної особи -ТОВ "Авіаспецтехніка Імпекс" за адресою: 61166, м.Харків, пр.Леніна, 20, що підтверджується довідкою №10829 з Державного реєстру підприємств та організацій України та свідоцтвом про державну реєстрацію (т.1 а.с.29,39).

30.11.2009 року позивачу видано свідоцтво №2030015724 про право сплати єдиного податку за ставкою 6 відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 1 кварталі 2010 року (т.1 а.с.26).

Згідно свідоцтва №2030018499 від 30.06.2011 позивачу надано право сплати єдиного податку за ставкою 10 відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2011 році з 2 кварталу. Вказане свідоцтво діє з 19.05.2011 року (т.1 а.с.27).

З листа ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова №10934/10/11-125 від 30.05.2011 вбачається, що, у зв'язку з анулюванням реєстрації товариства як платника податку на додану вартість, позивач в подальшому не може знаходитись на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності за ставкою 6 відсотків (т.1 а.с.28).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2011 у справі №2а-6411/11/2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011, визнано неправомірними дії державного реєстратора Департаментом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради виконавчого комітету Харківської міської ради щодо внесення запису від 17.05.2011 року №14801440006007677 щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу - ТОВ "Авіаспецтехніка ІМПЕКС", та зобов'язано виключити з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначений реєстраційний запис, а також скасовано рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Авіаспецтехніка ІМПЕКС" №335 від 19.05.2011 (т.1 а.с.14-16).

Розмір збитків повинен бути обґрунтованим та підтверджений належними доказами, зокрема, первинними бухгалтерськими документами. Відповідні обставини повинні бути підтвердженні документально відповідно до вимог ст.ст.1,8,9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

В матеріалах справи, крім наданого позивачем розрахунку суми збитків (шкоди) за 2011 рік (виходячи з різниці ставок єдиного податку), інші належні докази відсутні.

Проте, касаційна інстанція не може погодитися з висновками судів з огляду на таке.

Згідно зі ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, на відміну від загальної норми ст.1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини), спеціальна норма ст.1173 ЦК України допускає обґрунтованість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів, тобто за наявності трьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків та їх розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками).

Згідно з ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Судами правильно враховано встановлення судовими рішеннями у адміністративній справі №2а-6411/11/2010 протиправності рішень та дій відповідачів щодо анулювання реєстрації свідоцтва ТОВ "Авіаспецтехніка Імпекс" як платника ПДВ за 2011 рік щодо та внесення певного реєстраційного запису до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, внаслідок яких позивачу було завдано шкоди.

Проте, подальший висновок судів про недоведеність завдання шкоди у заявленому розмірі є передчасним та не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.105 ГПК України у постанові мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Як роз'яснено в п.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "про судове рішення", рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Однак, в порушення вимог ст.ст.43,84,101,105 ГПК України судами першої та апеляційної інстанцій помилково не надано належної правової оцінки, не відхилено та не спростовано наявні у справі первинні бухгалтерські документи та документи податкової звітності, зокрема, платіжні доручення (а.с.19-23 том 1), митна декларація зі штампом Харківської обласної митниці (а.с.24 том 1) та розрахункам сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою (а.с.130-134 том 1), які містять дані щодо сум виручки та розмірів перерахованого до держбюджету єдиного податку за спірний період (з 20.05.2011р. по 31.12.2011р.).

Апеляційним судом також залишено поза увагою та не враховано, що суд першої інстанції в прийнятому рішенні не навів мотивів для відмови у задоволенні позовної вимоги про відшкодування збитків у вигляді зайво стягнутого митницею податку ПДВ у сумі 7135,18 грн., обмежившись по суті лише посиланнями на недоведеність збитків у вигляді різниці ставок єдиного податку (у розмірі 12820,88 грн.).

Колегія погоджується з твердженням скаржника про те, що вказуючи в обґрунтування недоведеності розміру завданої шкоди на відсутність надання позивачем належних доказів (первинних документів), окрім розрахунку збитків, суд першої інстанції помилково не зазначив, які ж саме первинні бухгалтерські документи мав надав позивач на підтвердження суми завданих відповідачами збитків.

Слід також зазначити, що посилаючись в обґрунтування підстав відмови в позові на недотримання позивачем приписів ст.ст.1,8,9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", місцевий господарський суд помилково не врахував положення ч.3 ст.2 цього ж закону, згідно яких суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Адже, позивач у 2011 році мав статус платника єдиного податку за ставкою 6% та підтвердив цей статус за результатами розгляду спору в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 ст.11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, наведене вище вимагає від суду касаційної інстанції встановлювати фактичні обставини справи, зокрема, щодо встановлення дійсного розміру завданих збитків, що безумовно виходить за межі перегляду справи в порядку касації (ч.2 ст.1117 ГПК України) та є підставою для скасування оскаржуваної постанови і передачі справи на новий розгляд до місцевого господарського суду у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням ним обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно усунути допущені недоліки, з'ясувати всі обставини справи, дослідивши первинні документи на підтвердження обставин, що мають значення у справі, правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та винести законне і обґрунтоване судове рішення.

Разом з тим, в силу вищенаведених обставин та задля всебічного, повного та об'єктивного вирішення даного спору, суду першої інстанції при новому розгляді справи слід вирішити питання про доцільність призначення судово-бухгалтерської експертизи з метою належної оцінки документів бухгалтерської та податкової звітності позивача та достеменного встановлення розміру завданих збитків.

Відповідно до п.3 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на те, що вищезгадані порушення норм процесуального права (ст.ст.43,84,101,105 ГПК України), які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, колегія вбачає правові підстави для задоволення скарги шляхом скасування рішення та постанови і передачі справи на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Вказані процесуальні порушення неможливо усунути на стадії касаційного перегляду справи в силу недопустимості виходу за межі перегляду справи в касаційній інстанції, оскільки відповідно до імперативних приписів ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Авіаспецтехніка Імпекс" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 у справі №5023/2414/12 скасувати з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун