Рішення № 27859638, 16.11.2012, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

№ пров. 2/2035/2295/2012

Справа № 2035/7433/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2012 року Червонозаводський районний суд міста Харкова в складі:

Головуючого судді Міндарьової М.Ю.

при секретарі судових засідань Литвин О.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Служба у справах дітей державної Адміністрації Червонозаводського району міста Харкова про вселення та виселення особи, що незаконно вселилась в квартиру,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Служба у справах дітей державної Адміністрації Червонозаводського району міста Харкова про вселення та виселення особи, що незаконно вселилась в квартиру.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначили, що вони та їхній малолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у 2005 році вселились до квартири АДРЕСА_1, яка на праві власності належить відповідачу ОСОБА_6 При вселенні ними було дотримано всіх норм житлового законодавства і власник на свій розсуд визначила їм житлове приміщення для проживання. Їх сім'я несла всі розрахунку по утриманню квартири, своєчасно сплачувала комунальні платежі і ніяких спорів між ними та власником житла не виникало. В липні 2012 року в квартиру самовільно вселився відповідач ОСОБА_5, який хворіє на відкриту форму туберкульозу та веде бродячий спосіб життя. Звернувшись до останнього з проханням звільнити самовільно зайняти ним житло, ОСОБА_5 відмовився і, як зазначають позивачі здійсни психологічний вплив на ОСОБА_6, яка після цього викинула їх речі на вулицю, змінила замки, припинила доступ до житла. Посилаючись на зазначені обставини та на норми Житлового Кодексу позивачі просили суд вселити їх до квартири АДРЕСА_1 та виселити з зазначеної квартири ОСОБА_5 без надання іншого жилого приміщення.

В судовому засіданні позивачі та їхній представник позовні вимоги підтримали та пояснили про обставини викладені вище.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, в обґрунтування своєї позиції зазначила, що вона не створює позивачам перешкод в користуванні квартирою, позивачі жодного дня у зазначеній квартирі не проживали, речей їхніх у квартирі не має, останні мають доступ у квартиру. Відповідач ОСОБА_5 є її племінником і у зазначеній квартирі проживає за її згоди, доказів того, що останній є хворим на сухоти позивачі не навели.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про слухання справи за їхньої відсутності.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (№ 8019699) ОСОБА_6 є власником 300/900 будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до копій довідок Червонозаводського РВ у місті Харкові від 07 серпня 2012 року, що містяться в матеріалах справи позивачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно копії довідки № 22 Державного закладу охорони здоров'я «Обласна туберкульозна лікарня № 3»відповідач ОСОБА_5 у період з 28.03.2008 року по 16.06.2009 року знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом захворювання легенів.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ч. 1 ст. 179 ЦПК України).

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Як встановлено положеннями частини 1 статті 3 Цивільного процесуального Кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі»N 14, від 18.12.2009 року, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК) , то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб.

Встановлення фактів позбавлення позивачів житла, незаконне виселення їх із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням і є підставою для захисту прав позивачів на житло, оскільки право на житло (користування ним, усунення перешкоду користуванні ним) підлягає захисту лише у випадку порушення прав особи.

Звертаючись до суду з позовом про вселення позивачі не надали суду доказів того що їх право на користування жилим приміщенням за місцем їхньої реєстрації було порушено, не визнано або оспорено відповідачами, що їм чиняться перешкоди у користуванні зазначеним жилим приміщенням, не надано доказів існування обставин які б свідчили про те, що відповідач ОСОБА_5 на час розгляду справи в суді перебуває на обліку чи на лікуванні з діагнозом на який посилаються позивачі у своїй позовній заяві.

Отже, суд дійшов до висновку, що позивачами не доведена наявність підстав для їхнього вселення в судовому порядку до квартири АДРЕСА_1 та виселення із зазначеного житлового приміщення ОСОБА_5

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягає, в зв'язку із їхньою недоведеністю позивачами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60,209,212 -215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги через Червонозаводський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги -після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: