Рішення № 27856806, 28.11.2012, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, 62203, смт Золочів, вул. Комсомольська, 13, inbox@zl.hr.court.gov.ua, т.(05764) 5-01-93

Справа № 2015/1641/2012 р.

2/2015/773/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2012 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: судді Шабас О.С.

при секретарі: Бойко І.О.

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Золочівського районного суду Харківської області позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Довжицької сільської ради Золочівського району Харківської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2012р. позивачі звернулися до суду з відповідним позовом в якому просять визнати за кожною з них право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті їх матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Свої вимоги мотивували тим, що їх матір'ю ОСОБА_5 було побудовано житловий будинок АДРЕСА_1, даний будинок був зареєстрований за нею у Довжицькій сільській раді Золочівського району Харківської області в погосподарській книзі запис №8, особовий рахунок НОМЕР_1. Після смерті матері у 2011 році, позивачі звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте їм було відмовлено, через те, що на вказаний будинок право власності зареєстровано не було, що унеможливлює видачу витягу з реєстру права власності, який є обов'язковою умовою видачі свідоцтва про право на спадщину. Крім того згодом ними було здійснено перебудову вказаного будинку. В даний час позивачі змушені звернутися до суду оскільки їх право власності не визнається і вони не можуть розпорядитися своєю власністю.

У судове засідання позивачі та відповідач ОСОБА_3 з'явилися. Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 позовні вимоги в частині визнання за ними права власності підтримали з мотивів наведених у позові. Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Представник відповідача Довжицької сільської ради Золочівського району Харківської області у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 законні та обґрунтовані, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. ст. 2,3 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 р. №1952-ІV Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

До 19 січня 1996 року згідно з Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.66 Міністерством комунального господарства УРСР, не підлягали реєстрації будинки і домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Відповідно до положень закону «Про сільські Ради народних депутатів трудящих УРСР» від 02 липня 1968 року (ВВС УРСР,1968, №28 ст. 177) кожна сільська рада вела погосподарські книги, в яких відповідним записом посвідчувалося право землекористування всіх громадян на території сільської Ради. У заглавній частині особового рахунку записується прізвище, ім'я, по батькові голови родини, на ім'я якого відкрито особовий рахунок, та він є власником будинку.

Як вбачається з наданих суду листів КП «Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району Харківської області» від 27.07.2012р. №167 житловий будинок АДРЕСА_1 числиться за померлою ОСОБА_5 запис в погосподарській книзі №8, особовий рахунок НОМЕР_1 (а.с.13).

Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_5 володіла будинком АДРЕСА_1, на праві власності, що підтверджується записом у погосподарській книзі Довжицької сільській раді Золочівського району Харківської області.

Як зазначено у позові, підтверджено позивачами у судовому засіданні та визнано відповідачем, позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_5, дана обставина не підлягає доказуванню відповідно до положень ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

Судом встановлено, що 16 липня 2008 року ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким заповіла усе належне їй майно, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося своїм донькам ОСОБА_2 та ОСОБА_1, даний заповіт було посвідчено секретарем Довжицької сільської ради Золочівського району Харківської області ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за №108, заповіт не скасовано та не змінено (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 75 років померла ОСОБА_5, що підтверджується копією відповідного свідоцтва про смерть виданого 18 листопада 2011 р. Довжицькою сільською радою Золочівського району Харківської області (а.с.10).

Статті 1217,1218, 1233 ЦК України встановлюють, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст.ст.1223, 1268, 1278 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Статті 1268,1269 УК України обумовлює порядок прийняття спадщини так спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до наданого суду листа Золочівської державної нотаріальної контори від 03.10.2012 р. позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, які звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 в порядку спадкування за заповітом, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Підставою для відмови послугувала та обставина, що будинок померлої не був зареєстрований на праві власності за нею, а відповідно до інструкції «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012р. - видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після перевірки правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та витягу з реєстру прав власності.

Відповідно до положень ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі. Зазначив, що ніколи не претендував на спадкове майно та не заперечує проти визнання за його сестрами ОСОБА_1, ОСОБА_2 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті їх матері ОСОБА_5. Одночасно вказав, що в даний час підстави для спадкування ним обов'язкової долі у спадщині відповідно до положень ст. 1241 ЦК України відсутні.

Враховуючи наведене та факт визнання позову відповідачем, суд вважає, що до позивачів в порядку спадкування за заповітом перейшло в рівних частках право власності на будинок АДРЕСА_1, яким за життя володіла їх мати ОСОБА_5. Проте у період коли було побудовано будинок існував інший порядок оформлення права власності, що потребував його державної реєстрації, через що спадкодавцю ОСОБА_5, не було видано правовстановлюючого документу в розумінні положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 р. №1952-ІV, що в даний час унеможливлює оформлення позивачами спадщини через нотаріальну контору.

Керуючись наведеними положеннями матеріального закону та ст., ст. 10,11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Шабас О. С.,