Рішення № 27855654, 27.11.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/0529/2518/2012 р.

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року Красноармійський міськрайонний суд

Донецької області

у складі: головуючого -судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В..

за участі: представника відповідача ДП «ВК «Краснолиманська»

Пустовгар А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ДП «ВК «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної в наслідок професійного захворювання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, 31 жовтня 2012 року звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ДП ВК «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті отримання професійного захворювання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що з відповідачем державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська»він перебував у трудових відносинах у період з 20.03.2000 року по 04.09.2008 року.

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 08.06.2012 року, йому встановлене професійне захворювання: пневмоконіоз: антракт -силікатом силікатоз інтерстіціальна форма 1/1,т/т.ХОЗЛ друга стадія, помірний перебіг. Легенева недостатність другого ступеню.

Згідно виписки із акту МСЄК №132032 від 26.07.2012 р., йому встановлений ступінь втрати професійно працездатності в розмірі 60 %, а також він визнаний інвалідом третьої групи по професійному захворюванні, згідно виписки із акту огляду МСЄК від 26.07.2012 року.

Рекомендоване спостереження й лікування у лікаря -пульмонолога. Крім того, йому протипоказана робота в підземних умовах у контакті з пилом, газами, несприятливими метеоумовах, важка фізична праця.

Постановою ВВД ФССвНВнВтПЗ України в м. Красноармійську йому були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги, а також щомісячні платежі в частині компенсації частини втраченого заробітку.

Позивач вважає, що умовами виробництва та внаслідок професійного захворювання, йому заподіяна моральна шкода, яка ні Фондом, ні підприємством йому не відшкодовувалась. Відповідно до п. 16 акту професійне захворювання виникло у зв'язку з тривалим періодом праці у шкідливих умовах. Обумовлених впливом виробничого фактору пилу протягом 100% часу робочій зміни.

Пунктом 17 визначено, що згідно атестаційної карти умов праці ДП «ВК «Краснолиманська», запиленість повітря робочої зони складає 31,7 мг/м протягом 100 % часу робочої зміни. Тобто 100 % часу працював у шкідливих умовах, тим самим заробляв собі захворювання.

Так, після встановлення стійко втрати працездатності, він продовжує постійно лікуватися, потребує санаторно-курортного лікування.

Стан його здоров'я не відновився, а навпаки погіршився, все це спричинює йому моральні переживання, які полягають в тому, що він не може вести нормальний спосіб життя, із-за постійного поганого самопочуття він став занадто дратівливий, що впливає на стосунки з рідними, його мучить безсоння. До загострення хвороби його життя уклалося певним чином, він працював, спілкувався з друзями, колегами по роботі, відпочивав. Тепер же його звичайний уклад життя примусово змінився, через хворобу він не може вести активний склад життя, який був характерний для мене. Усе це негативно відображається на відносинах з дружиною, друзями, родичами та викликає в нього моральні страждання. Він став більше замкнутим, уникає спілкування у компаніях, спілкується в основному в кругу родичів.

Позивач вважає, що моральну шкоду, спричинену ушкодження здоров'я повинен йому відшкодовувати відповідач за нижченаведених підстав:

У відповідності зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно зі ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до норм ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування працівнику моральної шкоди у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя провадиться власником або уповноваженим ним органом в порядку встановленим законодавством.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст. 38 Гірничого Закону України до основних обов'язків власника (керівника) гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої гірничим підприємством фізичним та юридичним особам і довкіллю.

Моральну шкоду, яка була йому завдана у результаті отримання професійного захворювання, він оцінює в 100 000 грн.

Виходячи з наведеного позивач просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача у справі на його користь моральну шкоду у сумі 100000 грн.

У судове засідання позивач надав письмову заяву, згідно якої на задоволенні позову наполягає, просить його задовольнити у повному обсязі та розглядати справу в його відсутність (а.с. 31)..

Представник відповідача ДП ВК «Краснолиманська»позов не визнає, оскільки між позивачем та ними мали місце трудові стосунки і вони регулюються Кодексом Законів про Працю України, який встановлює, що шкода заподіяна працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодується згідно норм законодавства, тобто на підставі норм Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Позивачу усі суми у відшкодування шкоди на підставі вказаного Закону України сплачуються, тому у задоволенні позову відповідач просить ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську просить розглянути справу на розсуд суду та розглядати справу у відсутність представника фонду, що підтверджується письмовою заявою на а.с. 21.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач у справі працював на Державному підприємстві ВК «Краснолиманська» у період з 20.03.2000 року по 04.09.2008 року у якості горно робочим підземним та гірником очисного вибою з повним робочим днем. Загальний стаж роботи у шкідливих умовах складає більш 20 років (а.с. 06-08).

Актом про розслідування хронічного професійного захворювання від 05 червня 2012 року (форма П-4) вбачається, що професійне захворювання у позивача у с праві виникло за таких обставин, що він 100% часу робочій зміни працював у шкідливих умовах праці і згідно атестаційної картки умов праці ДП «ВК «Краснолиманська»запиленість повітря робочої зони склала 31,7 мг/м3 при допустимих 10 мг/м3 (а.с. 09-12).

Позивач чоловік середніх років, в нього багато енергії та бажань, однак ОСОБА_2 не може вести активний образ життя. Через хворобу позивачу довелося змінити свої звички та життєві плани.

До загострення хвороби позивачеві життя уклалося певним чином, ОСОБА_2 працював, спілкувався з друзями, колегами по роботі, відпочивав. Тепер же звичайний уклад життя позивача примусово змінився, через хворобу позивач не може вести активний склад життя, який був характерний для нього.

Усе це негативно відображається на відносинах з дружиною друзями, близькими, родичами, та викликає в позивача моральні страждання. Позивач став більше замкнутим, уникає спілкування у великих компаніях, спілкується в основному в кругу родичів.

Усі ці фактори викликають негативні емоції й переживання. Порушено нормальні життєві зв'язки позивача у справі й тому йому доводити докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що є підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача ДП ВК «Краснолиманська»

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки відповідач, ДП ВК «Краснолиманська», не забезпечило безпечних умов праці своєму робітнику ОСОБА_2, у зв'язку з чим позивач у справі отримав професійне захворювання та позивачу встановлено часткову стійку втрату професійної працездатності, моральну шкоду необхідно стягнути з підприємства.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.03.2007 р. № 717-V ( п.1.абз.3 п.5,п.9, абз. 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов'язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров'я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Визнаючи розмір моральної шкоди, суд вважає необхідним врахувати роз'яснення, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди „ №4 від 31 березня 1995 року.. з наступними змінами та доповненнями, де вказано, що розмір моральної /немайнової/шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань...Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість отриманого професійного захворювання, наслідки захворювання, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача.

При цьому судом враховується, що позивач відчував і відчуває фізичні страждання, частково втратив професійну працездатність на 60 % (а.с. 13-14), тяжко хворіє, неодноразово лікувався і продовжує лікування, що підтверджується епікризами лікувальних закладів на а.с. 15, 22-28, а також враховуючи глибину моральних страждань позивача, суд визначає суму морального відшкодування.

Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути моральну шкоду у суми 50000 грн.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду 3-х місячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з вересня 2007 року до теперішнього часу лікувався амбулаторно та стаціонарно, постійно приймає ліки, проходить нагляд у лікарів, при першому огляді у МСЕК позивачу була встановлена третя група, в зв'язку з професійним захворюванням (а.с. 15, 22-28).

Позивач звернувся до суду з позовом 31 жовтня 2012 року (а.с. 1). Суд приходить до висновку, що позивач з поважних причин пропустив строк на звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України, тому вказаний строк підлягає поновленню.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ДП «ВК «Краснолиманська» на користь держави підлягають стягненню: судовій збір 214, 30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 153 ч. 2, 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами та доповненнями внесеними постановою ПВС України від 25 травня 2001 року № 5, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»з р/р 26006301620720 МФО 334497, код ЄДРПОУ 31599557 в Філії «відділення ПАТ «Промінвестбанк в м. Красноармійськ Донецької області» моральну шкоду на користь ОСОБА_2 у сумі 50000 грн. (п'ятдесят тисяч грн.)

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»на користь держави: судовий збір в розмірі 214 грн. 30 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: