Рішення № 27855348, 03.12.2012, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 1402/752/12

2/1402/815/12

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

___________

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

03.12.2012 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., при секретарі -Рижньовій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виселення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про виселення їх з належної позивачу квартири. На обґрунтування вимог позивач в заяві та в судовому засіданні зазначила, що є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. В липні 2012 року вона домовилась з відповідачами про продаж їм вказаної квартири в строк до 01.10.2012 року, на вказаний строк з дозволу позивача відповідачі вселились до належної позивачу квартири та проживають там. В подальшому позивач відмовилась від свого наміру продати житло, проте відповідачі не бажають добровільно виселитись з квартири позивача.

Посилаючись на це, позивач просила виселити відповідачів з належного їй житлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином (рекомендований лист отримала дружина відповідача та відповідно до наданого клопотання від 03.12.2012 року, підписане в тому числі і відповідачем ОСОБА_2, слідує, що відповідач обізнаний про час та місце розгляду справи).

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, вказавши, що дійсно між сторонами була досягнута попе5редня домовленість про купівлю квартири позивача та до оформлення договору купівлі-продажу, яке мало відбутись до 01.10.2012 року, - позивач дозволила відповідачам проживати в належній їй квартирі. В подальшому позивач відмовилась від укладення вказаного договору та не повернула відповідачам попередньо сплачені ними суми за квартиру, тому відповідачі не бажають виселятись з квартири позивача доки вона не поверне їм сплачені кошти та доки вони не знайдуть іншого житла.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у справі матеріали (договір купівлі-продажу №1-49 від 29.10.2003 року; рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 09.08.2007 року по справі №2-500/2007; витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.08.2012 року; технічний паспорт на житлове приміщення; постанову про відмову в порушенні кримінальної справи №1870 від 01.11.2012 року; попередній договір від 11.08.2012 року; постанову про порушення кримінальної справи від 17.11.2012 року), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

В липні 2012 року сторони домовились про продаж позивачем вказаної вище квартири до 01.10.2012 року.

На виконання вказаних домовленостей, позивач дозволила відповідачам проживати в належній їй квартирі до вказаного періоду.

В подальшому позивач відмовилась від свого наміру продати житло, проте відповідачі не бажають добровільно виселитись з квартири позивача.

Відповідно ч. 1 ст. 311 ч.1 ст. 321 та ст. 391 ЦК України житло фізичної особи є недоторканним. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вказані дії відповідачів обмежують право позивача володіти, користуватись та розпоряджатись належною йому нерухомістю.

На момент розгляду справи в суді між сторонами відсутні будь-які договірні правовідносини з приводу володіння та користування відповідачів квартирою позивача, оскільки в судовому засіданні не добуто належних та допустимих доказів укладення між позивачем та відповідачами договорів найму належного позивачу житла (який відповідно до ст. 811 ЦК України має укладатись в письмовій формі, а договір найму житла з правом викупу підлягає також нотаріальному посвідченню та державній реєстрації) та такі факти сторонами заперечуються і відсутні будь-які дані про досягнення між сторонами домовленостей по всім істотним умовам договору найму житла (предмет, строк, плата).

Досягнуті сторонами домовленості з-приводу вірогідної купівлі відповідачами до 01.10.2012 року житла, належного позивачу, не є ні договором найму, ні попереднім договором про купівлю-продаж житла, оскільки такий попередній договір відповідно до абз. 4 ч.1 ст. 635 ЦК України має укладатись у формі, встановленій для основного договору, тобто, договору купівлі-продажу нерухомого майна (житла), який відповідно до ст. 182, 657 ЦК України підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Визнання сторонами факту таких домовленостей та їх викладення в письмовій формі свідчить лише про факт та підстави проживання відповідачів у квартирі позивача з його дозволу до 01.10.2012 року та настання вказаної дати є обставиною, яка, за умови не укладення сторонами інших правочинів, припиняє право відповідачів на проживання в належному позивачу житлі та така домовленість між сторонами містить ознаки короткострокового найму (ч. 2 ст.821 ЦК України), проте, як вказано вище, вказаний договір істотних умов найму не містить взагалі та формі попереднього договору купівлі-продажу нерухомості не відповідає.

Підстав для проживання відповідачів у житлі позивача після вказаної дати (01.10.2012 року) судом не встановлено та відповідачами в супереч вимогам ст. 60 ЦПК України не доведено. Не дає таких підстав і факт неповернення позивачем відповідачам отриманого по неукладеному правочину, оскільки такі правовідносини стосуються питання забезпечення виконання зобов'язання, натомість правовідносини, що є предметом судового розгляду, -стосуються прав власника майна та підстав проживання та користування відповідачів чужим майном.

Судом також не встановлено підстав, визначених ст.ст. 594-597 ЦК України для притримання відповідачами майна позивача.

За такого, суд приходить до висновку, що проживання відповідачів в належному позивачу житлі відбувається без достатніх правових підстав та такі дії відповідачів порушують правомочності власника майна.

У зв'язку з наведеним відповідачі підлягають виселенню з квартири позивача, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі викладеного, ст.ст. 10; 11; 60; 214; 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_3 з житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Виселити ОСОБА_2 з житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 107 (сто сім) гривень 30 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 107 (сто сім) гривень 30 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Миколаївської області через Баштанський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: