Рішення № 27853011, 03.08.2012, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2033/5755/2012

Провадження № 2/2033/1975/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2012 року Фрунзенський районний суд м. Харкова

у складі : головуючий -суддя Іващенко С.О.

секретар судових засідань Байбак О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом, яким просить визнати за нею право власності на житловий будинок літ. «А-1», з житловою прибудовою літ. «А'-2»загальною площею 134,0 кв.м. з надвірними будівлями -господарською будівлею літ. «Е», огорожею №№ 6, 7, льохом літ. «Б»що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що їй на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями за вищевказаною адресою, а також земельна ділянка, на який розташований будинок. Позивачем протягом 2010-2011 років за власний рахунок було здійснено реконструкцію будинку шляхом будівництва прибудови, крім того позивачем також у межах належної земельної ділянки збудовано господарчу будівлю. Під час будівництва позивачем не порушувались права інших осіб. Згідно технічного висновку технічний стан відповідає нормам діючого законодавства.

Представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, якою просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, розглянути справу у її відсутність.

Представник відповідача, який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився, надав відзив, яким заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачем не був дотриманий порядок вирішення питань, пов'язаних з самочинним будівництвом, просив розглянути справу у його відсутність.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 22.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстрованого комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за № 3095503 належить одноквартирний житловий будинок літ. «А-1»загальною площею 52,3 кв.м. з надвірними будівлями під АДРЕСА_1.

Право власності на зазначене нерухоме майно зареєстровано комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»за № 18688536 (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.09.2008 року № 20150322)

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 21 вересня 2010 року, позивачу було передано у власність земельну ділянку площею 0,0689 га за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташованих за зазначеною адресою.

Згідно зі ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ньому будинки і спорудження, власник земельної ділянки здобуває право власності на зведені їм будинки, спорудження та інше нерухоме майно.

Судом встановлено, що протягом 2010-2011років позивачем за рахунок власних коштів у межах належної йому земельної ділянки, самовільно, без розробки та погодження проекту, отримання дозволу на початок будівельних робіт, здачі об'єктів до експлуатації було добудовано прибудову до житлового будинку літ. «А'-2»та збудовано господарчу споруду літ. «Е»

На зазначені житловий будинок комунальним підприємством «Харківське бюро технічної інвентаризації»було виготовлено та видано позивачу технічний паспорт, згідно якого домоволодіння АДРЕСА_1 складається з житлового будинку літ. «А-1», житлової прибудови літ. «А'-2»загальною площею 134,0 кв.м., надвірних будівель літ. «Е»-господарська будівля, літ. «Б»- льох, огорож №№ 6, 7.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Здійснивши будівництво прибудови до житлового будинку та господарської будівлі на території належного їй домоволодіння позивач реалізував своє право власності.

Відповідно до ст.. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена

(створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Позивачем, на момент розгляду справи, завершено будівництво прибудови до житлового будинку, а також господарської будівлі.

Згідно технічного висновку ПП «Модулор-Сервіс», державна ліцензія АВ № 358726 від 19.10.2007 року, основні несучі конструкції житлового будинку та надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1 перебувають у нормальному стані, в цокольній частині, наружних стінах та у приміщеннях, що обстежені, не виявлено дрібних тріщин, отмостка по периметру будівлі не має явних порушень, пошкоджень перекриття, що негативно впливають на експлуатаційну здатність немає. Фізико-геологічні процеси та явища, що негативно впливають на умови експлуатації відсутні.

Таким чином, судом встановлено, що будівництво прибудови до житлового будинку та будівництво господарчої будівлі на території домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Харкові виконано з дотриманням санітарно-технічних вимог та не порушує права інших осіб.

У відповідності до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦПК України -за вимогою власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самовільно збудоване на ньому, якщо це не порушує права інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 80, 88, 197 212-215 ЦПК України, ст.ст.319, 328, 331, 375, 376, 377, 380, 383 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності -задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок літ. «А-1», літ. «А'-2»загальною площею 134,0 кв.м. з надвірними будівлями -господарською будівлею літ. «Е», огорожею №№ 6, 7, льохом літ. «Б»що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Фрунзенський районний суд м. Харкова з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги або шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана -після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги -після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя