Постанова № 27850672, 06.12.2012, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 118/8043/12

06.12.2012 рокум. Сімферополь

Суддя Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим Паніна П.Є., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відношенні громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Грузії, що мешкає за адресою: Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Житловий квартал нижній, 113, працює на посаді керівника ТОВ «НВСП «Агро-Комплекс», -

ВСТАНОВИВ:

За даними протоколу про адміністративне правопорушення від 22.11.2012 року № 40/15-02 серії АС № 553269, який складено уповноваженою посадовою особою органу державної податкової служби України, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 163-1 КУпАП за наступних обставин:

-при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВСП «Агро-Комплекс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійснені фінансово-господарських операції з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року порушив вимоги п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-V1 із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у сумі 27956,34 грн.

Громадянин ОСОБА_1 в суд не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Як слідує з копії акту перевірки від 18.10.2012 року № 1834/15-02/32503043, в основу висновку про порушення платником податку правил оподаткування, покладено такі обставини.

За даними акту, під час перевірки проводиться досудове слідство у кримінальній справі № 69-0146 відносно директора ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного надходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України та відносно директора ТОВ БВП «Строитель-плюс» ОСОБА_3, фізичних осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за фактами фіктивного підприємництва-створення та придбання субєктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-груп», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_2 в мінімалізації ним податкових зобовязань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_2, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст..ст. 28 ч.2, 205 ч.2, 27 ч.5, 212 ч.3 КК України. Однак в акті перевірки відсутні дані про те, чи завершено досудове слідство у справі і чи постановлено обвинувальний вирок, який може бути єдиним доказом вчинення відповідного злочину.

Підпункт 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинний на час вимкнення спірних відносин) встановлює, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Значення терміну «господарська діяльність» наведено у пункті 1.32 статті 1 цього Закону, а саме: «будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи».

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинний на час виникнення спірних відносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналогічні правила встановлені нормами Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2011 року), про порушення яких вказано в акті перевірки.

Припущення податкового органу про порушення вказаних норм повязується із висновком про безтоварність проведених господарських операцій і нікчемністю укладених угод із вищеназваними постачальниками.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Докази наявності такого наміру у ТОВ «НВСП «Агро-Комплекс» або у його посадових осіб в матеріалах перевірки не зазначені.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування ТОВ «НВСП «Агро-Комплекс» та про порушення правил ведення податкового обліку ОСОБА_1

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

В матеріалах справи відсутні належні докази неможливості виконання своїх договірних зобов'язань ПП «Комманд» і ПП «Скипер», доказів, які б свідчили про не пов'язаність відповідних операцій із господарською діяльністю ТОВ «НВСП «Агро-Комплекс», доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб. Жодного доказу несплати суми податку на додану вартість постачальниками або не відображення ними отриманих у ціні товарів сум ПДВ у складі податкового зобов'язання (або не відображення отриманих сум у складі валових доходів) не наведено в акті перевірки.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає передчасним висновок про порушення правил ведення податкового обліку ОСОБА_1

Згідно із пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись пунктом 1 статті 247, статтями 221, 283, 285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 163-1 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, за винятком постанов про застосування адміністративного арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим.

Суддя