Ухвала суду № 27845994, 18.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1870/4522/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2012р. по справі № 2а-1870/4522/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр"Оріон-Д"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "Оріон-Д", звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі -відповідач, ДПІ у м. Сумах) в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000182230/0/13420 від 15.05.2012 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 13 534, 00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 383, 50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000192230/0/1342 від 15.05.2012 р. в частині зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 52 239, 00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 30 577, 00 грн.

Позовні вимоги ТОВ ІТЦ "Оріон-Д" обґрунтовує тим, що висновки ДПІ у м. Сумах про порушення податкового законодавства, викладені в акті перевірки, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки господарські операції з придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП "Промспецтех" та ТОВ "Валісей", а також господарська операція по наданню послуг ФОП ОСОБА_2, є реальним, придбаний у контрагентів товар та отримані послуги були оплачені ТОВ ІТЦ "Оріон-Д", фактично отримані та використані у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, а саме: договорами, рахунками, видатковими накладними, податковими накладними, документами про оплату, актами прийняття виконаних робіт та ін.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр"Оріон-Д" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 15 травня 2012 року № 0000182230/0/13420 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 13 534, 00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 383, 50 грн. та № 0000192230/0/1342 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 52 239, 00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 30 577, 00 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно ст. 77 Податкового кодексу України, головними державними податковими ревізорами-інспекторами Рибальською І.П., Іванченко Н.В., Аніщенко Р.М., Скубою Л.В., Куценко Т.І. та Бистровим І.М. проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ІТЦ "Оріон-Д" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р. За результатами перевірки ДПІ у м. Сумах 27 квітня 2012 року складений акт № 569/2230/23638107/13 (а.с. 15-82), згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем, окрім іншого, пп. 7.3.7 п. 7.3, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за 2010 рік на суму 161 907, 00 грн., завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за грудень 2011 року на суму 122 308, 00 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 11 251, 00 грн.

Враховуючи висновки акту перевірки, ДПІ у м. Сумах 15 травня 2012 року були прийняті: податкове повідомлення-рішення № 0000182230/0/13420 (т. 1 а.с. 83) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 202 384, 00 грн., з яких 161 907, 00 грн. основний платіж, 40 477, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції; та податкове повідомлення-рішення № 0000192230/0/1342 (т. 1 а.с. 84) про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, на суму 152 885, 00 грн., з яких: 122 308, 00 грн. основний платіж, 30 577, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Отже, підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень, окрім іншого, податковий орган визначив нереальність господарських операцій між ТОВ ІТЦ "Оріон-Д" і ПП "Промспецтех", ТОВ "Валісей" та ФОП ОСОБА_2, вчинення цих операцій без мети настання правових наслідків, які обумовлені ними, з метою надання податкової вигоди позивачу, про що свідчать, відсутність товарно-транспортних накладних, ліцензії на право здійснення будівельної діяльності, а також інформація, надана ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Проте, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів не може погодитись з указаними доводами відповідача, з огляду на нижченаведене.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) в період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року, визначався Законом України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, які складаються у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року порядок визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, в тому числі формування податкового кредиту, визначався Податковим кодексом України.

Так, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, в якості підтвердження здійснення господарської операції з купівлі товарно-матеріальних цінностей у ПП "Промспецтех", позивачем були надані договір поставки № 271010 від 27.10.2010 р., специфікації до договору, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, документи про оплату, реєстри отриманих і виданих податкових накладних та вантажні декларації компанії "Нічний експрес" (т. 1 а.с. 188-250, т. 2 а.с. 1-3). Здійснення господарської операції з купівлі товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Валісей", підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладними та документами про оплату товару (т. 2 а.с. 4-8). Відсутність товарно-транспортних накладних, представник ТОВ ІТЦ "Оріон-Д" пояснив тим, що за домовленістю, поставка товару здійснювалась за рахунок і силами продавця на склад позивача.

Придбані за наслідками здійснення зазначених господарських операцій товарно-матеріальні цінності, були використані ТОВ ІТЦ "Оріон-Д" у власній господарській діяльності, про що свідчать акти списання ТМЦ у виробництво (т. 2 а.с. 17).

В підтвердження здійснення господарської операції по виконанню ФОП ОСОБА_2 робіт по утепленню фасадів з облицюванням профнастилом та робіт з облаштування покрівлі металопрофілем, позивачем були надані договори підряду № 12 від 12.07.2011 р., № 18 від 20.09.2011 р., рахунки-фактури, акти приймання-передачі виконаних робіт, податкові накладні та документи про оплату виконаних робіт. (т. 1 а.с. 143-187).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що, господарські операції з купівлі товарно-матеріальних цінностей у ПП "Промспецтех" і ТОВ "Валісей" та виконання робіт ФОП ОСОБА_2, є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, ТОВ ІТЦ "Оріон-Д" має право на відображення цих господарської операції у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема формування податкового кредиту.

Щодо посилань відповідача у акті про встановлення порушення платником податків податкового законодавства на акти перевірок інших суб'єктів господарювання, зокрема ПП "Промспецтех", ТОВ "Валісей", ФОП ОСОБА_2,, у якості доказів порушень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.З ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Колегія суддів також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності ТОВ "Оріон-Д". Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 02.08.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2012р. по справі № 2а-1870/4522/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.