Постанова № 27842909, 25.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6789/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Савчуку Р.А.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саксесс Інвест»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Саксесс Інвест»звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 21 грудня 2011 року №0000637225.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2012 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їхню думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні вимог позивача.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про порушення ТОВ «Саксесс Інвест»підпункту 7.2.8 пункту 7.2, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 3.4 розділу 3, пункту 4.2 розділу 4 наказу Державної адміністрації України від 30 травня 1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»та завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку за грудень 2007 року в розмірі 2 261 133,00 грн., за січень 2008 року в розмірі 5 550 405,00 грн., є помилковими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21 грудня 2011 року №0000637225 є протиправним та підлягає скасуванню.

Апеляційна інстанція не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З матеріалів справи вбачається, що спірне податкове повідомлення рішення прийнято відповідачем на підставі акта від 06 грудня 2011 року №211/07-214/33886535 «Про документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Саксесс Інвест»(код ЄДРПОУ 383886535) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2007 року, січень 2008 року»та листа ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16 грудня 2011 року №10820/10/07-224 «Про надання відповіді на заперечення по акту перевірки».

Згідно Акта перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та розділу 4 наказу Державної адміністрації України від 30 травня 1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за грудень 2007 року в розмірі 1 550 452,00 грн., за січень 2008 року в розмірі 1 080 803,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21 грудня 2011 року №0000637225 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 7.2.8 пункту 7.2, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 3.4 розділу 3, пункту 4.2 розділу 4 наказу Державної адміністрації України від 30 травня 1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»ТОВ «Саксесс Інвест»зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 7 811 538,00 грн., визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та зобов'язано сплатити штрафні санкції у розмірі 1 295 070,75 грн..

Висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що в додатку 2 "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" до уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2007 року та січень 2008 року не вказано період виникнення від'ємного значення.

За результатами розгляду заперечення на Акт перевірки у Відповіді на заперечення відповідач зазначив, що при складанні Акта перевірки допущено механічну помилку в частині зазначення суми зменшення бюджетного відшкодування за грудень 2007 року та січень 2008 року, та виклала розділи 3, 4 Акта перевірки у новій редакції, а саме: ТОВ «Саксесс Інвест»порушило підпункт 7.2.8 пункту 7.2, підпункти 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункт 3.4 розділу 3, пункт 4.2 розділу 4 наказу Державної адміністрації України від 30 травня 1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»- завищило суму бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку за грудень 2007 року в розмірі 2 261 133,00 грн., за січень 2008 року - в розмірі 5 550 405,00 грн..

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками акта перевірки, що стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступних обставин справи.

З матеріалів справи вбачається, що 26 травня 2009 року ТОВ «Саксесс Інвест»подали до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва уточнюючий розрахунок податкових з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2007 року разом з додатками 2, 3, 4 , в якому визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на рівні 2 261 113,00 грн. та уточнюючий розрахунок за січень 2008 року разом з додатками 2, 3, 4 , в якому визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на рівні 5 550 405,00 грн..

Відповідно до п.1.11 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючою органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

За змістом абз.1 п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою.

Відповідно до абз.5 п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Згідно п. 10.6 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» форми декларацій та податкових розрахунків з ПДВ встановлюються відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Форма податкової декларації, порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджена Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання».

Положеннями п.п. 3.4. наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»від 30 травня 1997 року №166 (із змінами і доповненнями) зазначено, зокрема, що «Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством».

Підпунктом 4.3. наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»від 30 травня 1997 року №166 (із змінами і доповненнями) визначено, що «Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків».

Відповідно до Наказу ДПА України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність наказів ДПА України»№ 979 від 22.12.2010 року при взятті на облік платника подається заява за формою Ф1-ОПП, в якій зазначено про керівника, головного бухгалтера чи іншу особу на яку покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.

З податкових декларацій за грудень 2007 року та січень 2008 року та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до них (з додатками 2, 3, 4) встановлено відсутність обов'язкових реквізитів.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2007 року та за січень 2008 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в наявності правобіжна похила риска перед назвою посади (керівника), відсутні ініціали та прізвище керівника підприємства, тобто податкова звітність підписана невстановленою особою. В додатку 2 в наявності правобіжна похила риска перед назвою посади (керівник), відсутні ініціали та прізвище керівника підприємств, тобто податкова звітність підписана невстановленою особою. В додатку 3 та 4 в наявності правобіжна похила риска перед назвою посади (керівника)

З урахуванням вище викладено, колегією суддів не приймаються до уваги обґрунтування позивача, що акт перевірки не містить мотивів порушення ТОВ «Саксесс Інвест»норм Закону України «Про податок на додану вартість», яке б позбавляло права на бюджетне відшкодування, а правомірність визначення суми бюджетного відшкодування підтверджено довідкою від 23 липня 2009 року №1338/23-07/33886535.

Згідно висновку Науково-дослідного екпертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці від 16 грудня 2011 року №546 зазначено, що податкова звітність за грудень 2007 року та січень 2008 року ймовірно підписана невстановленою особою, що не спростовано позивачем.

В порушення підпункту 7.2.8 пункту 7.2, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 3.4 розділу 3, пункту 4.2 розділу 4 наказу Державної адміністрації України від 30 травня 1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»Товариством з обмеженою відповідальністю «Саксесс Інвест»завищено суму до бюджетного відшкодування за грудень 2007 року та січень 2008 року.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Саксесс Інвест»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 21 грудня 2011 року №0000637225 помилковим.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи позивача не ґрунтуються на належній доказовій базі та правильному трактуванні норм права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2012 року та постановлення нової про відмову в задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2012 року - скасувати.

Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні вимог позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Саксесс Інвест»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови суду виготовлено 31.10.2012 року.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.