Постанова № 27842585, 30.11.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2012 р. Справа № 18/1350/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Гетьман Р.А.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 -ОСОБА_2, ордер № 30/02 від 22.11.2012 р.

позивача -не з'явився.

відповідача -не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (вх. № 3439 П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 21.08.2012 року у справі № 18/1350/12

за позовом Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради, м. Кременчук, Полтавська область

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Кременчук, Полтавської області

про стягнення 10316,06 грн.

встановила:

У липні 2012 року позивач -Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради, м. Кременчук, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Кременчук 9359,00 грн. заборгованості, пені 956,67 грн., 1609,50 грн. судового збору, у зв'язку з невиконанням умов договору на послуги водопостачання та водовідведення № 441 від 01.12.2005 року.

16.08.2012 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з іншої особи, тобто ФОП ОСОБА_1 9359,36 грн. заборгованості, 956,67 грн. пені, 1609,50 грн. судового збору.

Того ж дня позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про виправлення ним помилки, в якій зазначив про те, що в позові невірно зазначений відповідач - ФОП ОСОБА_3, замість ФОП ОСОБА_1 та просив суд вважати це помилкою.

Рішенням господарського суду Полтавської області (суддя Іваницький О.Т.) від 21.08.2012 р. по справі № 18/1350/12 позов задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради суму основного боргу в розмірі 9359,36 грн., пені в розмірі 956,67 грн. та судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Рішення мотивоване з тих підстав, що відповідач не сплатив позивачеві кошти за надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення за договором № 441 від 01.12.2005 р. та ін.

В описовій частині рішення суд зазначив про прийняття та задоволення заяв позивача від 16.08.2012 р., хоча відповідної ухвали про це не виносив та не зазначив в резолютивній частині рішення.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 вважаючи себе особою, яка не брала участь у справі з урахуванням того, що суд вирішив питання про його права та обов'язки, з рішенням господарського суду не погоджується, вважає рішення необґрунтованим та незаконним таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10316,06 грн. відмовити, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що господарський суд під час розгляду справи грубо порушив його процесуальні права, а саме прийняв рішення за його відсутності та ін. Крім того, також зазначає що судом при прийнятті позовної заяви до провадження порушені вимоги ст. ст. 22, 24, 56, 64, 87 ГПК України та ін.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання з проханням відкласти розгляд апеляційної скарги на інший день, в зв'язку з неможливістю його прибуття у призначене судове засідання.

Однак, вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки, позивач, як юридична особа мав змогу та повинен був направити у судове засідання іншого представника для надання пояснень щодо заявленої апеляційної скарги. Разом з тим, відповідно до статті 77 ГПК України, господарський суд відкладає справу в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, і тільки в разі якщо за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому обставин, які б перешкоджали розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні колегія суддів не вбачає.

Від відповідача ФОП ОСОБА_3 надійшло клопотання, в якому він повністю погоджується з доводами та обставинами викладеними в апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати та задовольнити апеляційну скаргу, також просить розглядати справу без його участі та ін.

Позивач та відповідач у призначене судове засідання не з'явились.

Враховуючи факт належного повідомлення позивача та відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Неявка в судове засідання представника позивача та відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі стало невиконання відповідачем ФОП ОСОБА_3 своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг за укладеним між сторонами договором на послуги водопостачання та водовідведення № 441 від 01.12.2005 р.

Господарський суд прийняв даний позов до провадження ухвалою від 16.07.2012 р. у цій справі зазначивши відповідачем ФОП ОСОБА_3

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.07.2012 р. у цій справі суд також зазначив відповідачем ФОП ОСОБА_3

З матеріалів справи вбачається, що 16.08.2012 р. позивач звернувся до господарського суду про збільшення розміру позовних вимог та стягнення з ФОП ОСОБА_1 9359,36 грн. заборгованості, 956,67 грн. пені, 1609,50 грн. судового збору, яка була прийнята судом.

Того ж дня, позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про виправлення помилки, а саме виправлення в позові невірно зазначеного відповідача -ФОП ОСОБА_3 на ФОП ОСОБА_1.

При цьому, зазначаючи про технічні помилки, допущені в позові щодо суми заборгованості позивач не зазначив про обставини та підстави стягнення боргу саме з ФОП ОСОБА_1, про помилкове обґрунтування позову іншими обставинами виходячи з правовідносин, що склалися між позивачем та ФОП ОСОБА_3 на підставі відповідних документів та в свою чергу не змінив мотивів та підстав позовних вимог.

Крім того, позивач не зазначив мотивів, обставин та підстав зміни позовних вимог щодо ФОП ОСОБА_1, вважаючи відповідачем іншу особу ФОП ОСОБА_1 визначених в заяві за вх. № 10901, як помилку.

Приймаючи оскаржуване рішення суд виходив з того, що відповідач не сплатив позивачеві кошти за надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення за договором № 441 від 01.12.2005 р. та ін.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.08.2012 р. по справі № 18/1350/12 позов задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради суму основного боргу в розмірі 9359,36 грн., пені в розмірі 956,67 грн. та судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, суд при винесенні ухвали грубо порушив норми процесуального права, в зв'язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою -посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Згідно з ч. 3 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Тобто, ще однією необхідною умовою для захисту в судовому порядку свого порушеного права є доведення того факту, що таке порушення відбулось внаслідок дій чи бездіяльності конкретної особи, або порушене право може бути відновлене шляхом задоволення вимоги, заявленої до цієї особи.

Відповідно до ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Судом першої інстанцій не надано належної оцінки та не враховано, що в силу ч. 1 ст. 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 24 ГПК України, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

При цьому, суд першої інстанції не виносив відповідної ухвали, іншого відповідача не залучав та заміну відповідача належним відповідачем не допускав, не повідомив належним чином ФОП ОСОБА_1 про розгляд справи та про залучення його до участі у справі у якості відповідача.

Проте, рішенням господарського суду Полтавської області від 21.08.2012 р. по справі № 18/1350/12 позов задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради суму основного боргу в розмірі 9359,36 грн., пені в розмірі 956,67 грн. та судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Таким чином, прийняте судом рішення, стосується прав і обов'язків ФОП -ОСОБА_1, який не був належним чином залучений до участі в справі, що в будь-якому випадку є підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач обґрунтував первісний позов наявністю правовідносин між позивачем та ФОП ОСОБА_3 за договором № 441 від 01.12.2005 р. та порушенням останнім умов зазначеного договору.

При цьому, як видно з договору № 441 від 01.12.2005 р. він укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_1 і не стосується ФОП ОСОБА_3 Отже позивач не надав доказів наявності правовідносин з ФОП ОСОБА_3 та порушення ним своїх обов'язків щодо позивача.

Більше того, до матеріалів справи додано документи: листи та претензії (а. с. 23, 24, 27, 28, 29), які свідчать про наявність стосунків між позивачем та ФОП ОСОБА_3, але не визначено в чому полягають правопорушення останнього з огляду на зазначені стосунки. До того ж стосовно вищезазначеного відповідач ФОП ОСОБА_3 наголошував у відповідному листуванні та у відзиві на позов (а. с. 41-44).

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Таким чином, позивач в розумінні ст. 34 ГПК України, не надав суду належних та допустимих доказів наявності правовідносин з ФОП ОСОБА_3 та порушення ним своїх обов'язків щодо позивача.

Враховуючи викладене, прийняте по даній справі рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню в цій частині. В іншій частині, що стосується відмови в позові щодо ФОП ОСОБА_1 апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з урахуванням того, що останній не був залучений та не є стороною у цій справі.

З урахуванням вимог ст. 49 ГПК України з позивача на користь ФОП ОСОБА_1 підлягають стягнення 804,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 21.08.2012 р. по справі № 18/1350/12 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Стягнути з Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (пров. Героїв Бресту, буд. 35 А, м. Кременчук, Полтавська область, 39602, код ЄДРПОУ 03361655, р/р 26005050002200 в КФ АКБ «Індустріалбанк», МФО 331304) на користь з Фізичної особи підприємця -ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АБ «Укрінбанк», МФО 331177) 804,75 грн. судового збору.

Наказ доручити видати господарському суду Полтавської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 30.11.2012 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Гетьман Р.А.