29.11.12
УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000,м.Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 67-28-47
Іменем України
РІШЕННЯ
29 листопада 2012 року Справа № 5028/12/63/2012
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пьотінгер Україна",
вул. Привокзальна, 50, м. Бориспіль, Київська область, 08300
Відповідач: Закрите акціонерне товариство Науково-виробниче об"єднання
"Чернігівеліткартопля",
вул. Я. Лизогуба, 13, смт. Седнів, Чернігівський район, Чернігівська область, 15522
Предмет спору: про стягнення заборгованості 171 491,97 грн.
Суддя Л.М.Лавриненко
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: Острянко Б.І., довіреність від 16.10.2012 р., представник
від відповідача: не з»явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 85 380,44 грн. боргу, 16 671,82 грн. пені за період з 01.11.2011 р. по 30.04.2012 р., 27 485,42 грн. інфляційних нарахувань за період з 19.03.2009 р. по 16.10.2012 р., 13 083,77 грн. 3 % річних за період з 19.03.2009 р. по 16.10.2012 р. та 36 336,22 грн. штрафу, за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу № 12032009/1 сільськогосподарської техніки від 12.03.2009 року, договору про реструктуризацію заборгованості від 20.05.2010 р. та договору про реструктуризацію № 2 від 25.03.2011 р.
Відповідач був належним чином попереджений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 602593187 від 27.11.2012 року, але повноважного представника в судове засідання не направив. Документів, витребуваних ухвалою суду від 22.11.2012 року суду не надав.
Представник позивача в судовому засіданні надав письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.
Представник позивача в наданих в судовому засіданні 13.11.2012 р. письмових поясненнях щодо розрахунку визначення суми товарного кредиту зазначив, що для його розрахунку використано наступну формулу: залишок тіла кредиту*12,5% /2*1,2. Загальна сума товарного кредиту відповідно до наведеної формули розрахунку становить - 77 381,90 грн., в той час як сума товарного кредиту згідно п.4.1.договору становить - 77 402,70 грн. Розбіжність у розмірі 20,80 грн. виникла у зв"язку із первісним розрахунком суми кредиту в Євро та подальшою конвертацією у долари США. Сума товарного кредиту у розмірі 77 402,70 грн. погоджена відповідачем, що підтверджується підписанням договору від 12.03.2009 р. та Актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг). Щодо погодження з відповідачем зміни вартості сільськогосподарської техніки згідно видаткової накладної № РН-0000027 від 14.04.2009 р. позивач повідомив, що з метою виправлення помилки, яка допущена у вказаній видатковій накладній, на адресу відповідача було надіслано лист № 74 від 26.06.2009 р. та розрахунок № 2/60 коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 14.04.2009 р. Відповідачем погоджено збільшенні вартості сівалки поставленої за вищевказаною накладною шляхом підписання договору про реструктуризацію № 2 від 25.03.2011 р. та відображенням в даних бухгалтерського обліку. Щодо проведення звірки розрахунків позивач повідомив, що 09.11.2012 р. на адресу відповідача було надіслано Акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.10.2012 р., що підтверджується квитанцією про відправлення листа з оголошеною цінністю та описом вкладення до листа від 09.11.2012 р. Копії зазначених документів залучені судом до матеріалів справи.
Відповідач, в листі №134-5 від 12.11.2012 року вказує на те, що для надання детального відзиву на позовну заяву проводиться детальна перевірка розрахунків, наданих позивачем при поданні позову у зв"язку з тим, що розрахунки не відповідають дійсності, оскільки до них включені не всі сплати. Також, відповідач повідомив, що позивачем не надані копії рахунків-фактур і це ускладнює встановлення факту невиконання зобов"язань згідно спірного договору.
В судовому засіданні 13.11.2012 року було відхилено клопотання відповідача про зобов"язання позивача надати рахунки-фактури, які не оплачені відповідачем, у зв"зку з неналежним обгрунтуванням, яким чином відсутність рахунків - фактур впливає на неможливість встановлення заборгованості.
Ухвалою суду від 22.11.2012 року було прийнято заяву позивача, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, про зменшення розміру позовних вимог та відповідно стягнення з відповідача 80 380 грн. 44 коп. основної заборгованості, 26 969 грн. 61 коп. інфляційних нарахувань, 12 483 грн. 84 коп. 3% річних, 15 321 грн. 86 коп. пені та 36 336 грн. 22 коп. штрафу, оскільки вона не протирічила діючому законодавству та не порушувала нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також подання такої заяви є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 29.11.2012 р. суд перейшов до розгляду спору по суті.
В судовому засіданні 29.11.2012 р. представник позивача виклав свої позовні вимоги та в наданих додаткових письмових поясненнях до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 22.11.2012 р. позивач повідомив, що вважає нарахування суми інфляційних нарахувань та суми 3 % річних правомірним починаючи саме з 19.03.2009 р. (дати першого прострочення щодо виконання зобов»язання) по 21.11.2012 р. у розмірі 26 969,61 грн. та 12 483,84 грн., оскільки при виконанні затвердженого п.4.1. договору від 12.03.2009 р. графіку платежів останній неодноразово відповідачем було прострочено, а керуючись ч.2. ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Дана норма не містить застереження щодо переривання перебігу строку нарахування інфляційних витрат та 3% річних у зв»язку із підписанням договору про реструктуризацію чи іншого документу, яким боржник визнає наявну заборгованість. Щодо нарахування пені позивач повідомив, що оскільки договором про реструктуризацію № 2 від 25.03.2011 р. сторони затвердили новий графік платежів і з 01.11.2011 р. відповідачем було прострочено взяте не себе зобов»язання за договором та враховуючи вимоги ч.6. ст. 232 та п.1.ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позивачем для проведення розрахунків було взято період з 01.11.2011 р. по 30.04.2012 р. та нарахований розмір пені за вказаний період у сумі 8 815,83 грн. Щодо нарахування штрафу, згідно п.5.2. договору від 12.03.2009 р. позивач зазначив, що договір про реструктуризацію від 20.05.2010 р. було укладено в рамках та прив»язці сторонами до затвердженого п.4.1. договору від 12.03.2009 р. графіку платежу. Відповідно до договору про реструктуризацію від 25.03.2011 р. сторони погодили, що розмір простроченої заборгованості за договором від 12.03.2009 р. становить 376 380,45 грн. та затвердили новий графік платежів щодо сплати заборгованості за договором від 12.03.2009 р., тобто п.4.1. договору від 12.03.2009 р. викладено у новій редакції, що дає правові підстави вважати обґрунтованою вимогу щодо сплати відповідачем штрафу в порядку визначеному п.5.2. договору від 12.03.2009 р. в сумі 36 336,22 грн. Щодо сплати пені нарахованої згідно договору від 20.05.2010 р. позивач пояснив, що відповідачем при здійсненні платежу згідно платіжного доручення № 1055 від 30.07.2010 р. на суму 20 000,00 грн. було погашено пеню, нараховану згідно п.5.3. договору від 12.03.2009 р. у розмірі 18 098,42 грн. Погашення пені відбулося з урахуванням п.2ч.1 ст. 534 Цивільного кодексу України.
Крім того, в наданих письмових поясненням позивач, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, просить зменшити розмір позовних вимог та, відповідно, стягнути з відповідача 164 985,94 грн., з яких 80 380,44 грн. сума основної заборгованості, 26 969,61 грн. сума інфляційних нарахувань, 12 483,84 грн. сума 3 % річних, 8 815,83 грн. пені та 36 336,22 грн. штрафу.
Суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та відповідно стягнення з відповідача 80 380 грн. 44 коп. основної заборгованості, 26 969 грн. 61 коп. інфляційних нарахувань, 12 483 грн. 84 коп. 3% річних, 8 815 грн. 83 коп. пені та 36 336 грн. 22 коп. штрафу, оскільки вона не протирічить діючому законодавству та не зачіпає нічиї охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Інших заяв та клопотань від сторін до суду на час розгляду справи не надходило.
Ухвалою суду від 22.11.2012 року сторони були попередженні, що не з'явлення в судове засідання повноважних представників, не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Не з'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:
Враховуючи, що позивачем в судових засіданнях 22.11.2012 р. та 29.11.2012 р. були подані письмові заяві про зменшення позовних вимог, які були прийняті судом, тому суд розглядає справу з урахуванням поданих позивачем заяв про зменшення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець приймає або зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
12.03.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Пьотінгер Україна" (продавець) та закритим акціонерним товариством Науково-виробниче об"єднання "Чернігівеліткартопля" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 12032009/1 сільськогосподарської техніки.
Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору, позивач (продавець) взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця (відповідача), а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити сільськогосподарську техніку, обладнання та аксесуари (товар). Найменування, модель товару, його комплектація, найменування додаткового обладнання, аксесуарів, кількість та ціна зазначені у Специфікації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною договору.
Так, відповідно до Специфікації (додатку № 1 до договору), підписаної сторонами та скріпленої печатками, передачі підлягає товар, а саме: поз. 001 Сівалка трав»яна Einbock Pneumaticstar 1200 в кількості 1 шт. по ціні 207764,87 грн. без ПДВ, та ПОЗ. 002 Рулонний прес Rollprofi 3200 L SC в кількості 1 шт. по ціні 333336,47 грн. без ПДВ.
Згідно п.п. 2.1., 2.3 договору, ціна товару станом на дату укладення договору становить: 649 321,61 грн. Загальна сума договору становить 726 724,31 грн., в тому числі ПДВ: 121 120,72 грн. Еквівалент загальної суми договору становить 94 379,78 грн. доларів США за курсом НБУ на дату підписання договору. Ціна товару включає в себе передпродажну підготовку товару.
У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Відповідно до п. 2.4. договору купівлі-продажу № 12032009/1 сільськогосподарської техніки від 12.03.2009 р., до відносин сторін щодо сплати товару застосовуються положення товарного кредиту. За користування таким товарним кредитом -за відстрочення кінцевого платежу-покупець зобов»язаний сплатити продавцеві відсотки, що розраховуються останнім на основі відсоткової ставки у розмірі 12,5 % річних.
Згідно абз.2. ст. 695 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.
Пунктом 2.5. договору визначено, що загальна сума договору включає ціну товару та відсотки по товарному кредиту за відстрочення кінцевого платежу.
Пунктом 4.3. договору сторони передбачили, що нарахування відсотків по товарному кредиту здійснюється на дату сплати відсотків за графіком платежів. Базою для нарахування відсотків є сума заборгованості покупця перед покупцем за товар, що склалася на день внесення чергового платежу за товар. Сплата відсотків по товарному кредиту здійснюється покупцем разом з черговими платежами щодо сплати остаточної ціни товару. Термін дії товарного кредиту до 20 квітня 2010 р.
Відповідно до додатку № 1 до договору, який підписаний сторонами, відсотки по товарному кредиту складають 64502,25 грн. без ПДВ. (77402,70 грн. з ПДВ).
Згідно п.2.2. договору, датою укладення договору є дата підписання його сторонами, зазначена у преамбулі договору у правому верхньому куті.
Договір вважається укладеним і є обов»язковим для сторін з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань за цим договором, або до моменту його припинення відповідно до умов цього договору (п.8.2. договору).
Згідно п.3.1. договору, продавець зобов»язується передати товар покупцю, а покупець -прийняти товар протягом 14 календарних днів з моменту сплати покупцем попереднього платежу, передбаченого у п.4.1. договору в розмірі, порядку та строки, передбачені п.4.1. договору.
Так, відповідно до п.4.1. договору, оплата товару здійснюється покупцем згідно наступного графіку здійснення платежів:
попередній платіж:
до 18.03.2009 р. у розмірі 51 238,00 грн.(тіло товарного кредиту з ПДВ);
остаточний платіж:
до 12.06.2009 р. у розмірі 30 000,00 грн.(тіло товарного кредиту з ПДВ);
до 02.08.2009 р. у розмірі 52 204,30 грн.(тіло товарного кредиту з ПДВ);
до 15.11.2009 р. у розмірі 210 661,12 грн. (171 959,77 грн. тіло товарного кредиту з ПДВ + 38 701,35 грн. відсотки по товарному кредиту з ПДВ);
до 15.05.2010 р. у розмірі 197 760,67 грн. (171 959,77 грн. тіло товарного кредиту з ПДВ + 25 800,90 грн. відсотки по товарному кредиту з ПДВ);
до 15.11.2010 р. у розмірі 184 860,22 грн. (171 959,77 грн. тіло товарного кредиту з ПДВ + 12 900,45 грн. відсотки по товарному кредиту з ПДВ);
Остаточний платіж може бути сплачений частинами остання з яких іменується «Останній платіж». В межах передбаченого договором строку оплати відповідного чергового платежу, покупець повинен отримати у продавця рахунок-фактуру, або повідомити його про направлення йому рахунку-фактури факсом та здійснити оплату відповідно до виписаного продавцем рахунку-фактури. Рахунок-фактура є дійсним до оплати покупцем протягом 2 банківських днів з дати його виписки продавцем. Датою виконання покупцем грошового зобов»язання вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця або внесення їх у касу продавця. В разі прострочення строку оплати відповідного рахунку-фактури, покупець повинен отримати від продавця новий рахунок-фактуру. У разі недодержання покупцем цієї умови договору, вважається, що він належним чином не виконав свого зобов»язання сплатити відповідний черговий платіж (його частину).
Оплата товару здійснюється відповідно до рахунку-фактури продавця в касу продавця або у безготівковому порядку шляхом банківського переказу на його поточний рахунок. (п.4.3. договору).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
На виконання умов договору купівлі-продажу № 12032009/1 сільськогосподарської техніки від 12.03.2009 року відповідачем було здійснено попередню оплату за товар в сумі 51 238,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 14 від 20.03.2009 р. на суму 51 238,00 грн., яке додано позивачем до матеріалів справи.
Статтею 662 Цивільного кодексу України закріплено обов»язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до п.п.3.3.,3.4. договору, передача товару продавцем покупцеві за кількістю, якістю і комплектністю відповідно до Специфікації оформлюється видатковою накладною (актом приймання-передачі). Продавець зобов»язується надати у розпорядження покупця товарну накладну на товар. Товар передається покупцю або його належним чином уповноваженому представнику за довіреністю на отримання товароматеріальних цінностей (сільськогосподарської техніки).
Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2009 р. позивач передав відповідачу товар (Сівалка трав»яна Einbock Pneumaticstar 1200 в кількості 1 шт.) на суму 248957,84 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000027 від 14.04.2009 р. на суму 248957,84 грн. з ПДВ.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю серія ЯПР № 884654 від 11.04.2009 р., виданої на ім»я Шкурко К.М., копія якої міститься в матеріалах справи.
26.06.2009 р. позивачем на адресу відповідача направлено лист № 74, в якому позивач просить збільшити балансову вартість сівалки трав»яної Einbock Pneumaticstar 1200 на суму 360 грн., у зв»язку з виправленням помилки, що сталася при відгрузці товару згідно видаткової накладної № 27 від 14.04.2009 р. Загальна вартість сівалки трав»яної Einbock Pneumaticstar 1200 із врахованим виправленням становить 249 317,84 грн.(з ПДВ). До листа доданий розрахунок № 2/60 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 14.04.2009 р. № 60, який був підписаний відповідачем та скріплений печаткою 07.07.2009 р.
Таким чином, загальна вартість сівалки трав»яної Einbock Pneumaticstar 1200 із врахованим виправленням становить 249 317,84 грн.(з ПДВ).
12.06.2009 р. відповідач перерахував на рахунок позивача попередню оплату в сумі 30 000 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ, за товар визначений в додатку №1 до договору купівлі-продажу № 12032009/1 сільськогосподарської техніки від 12.03.2009 року (поз.002), що підтверджується платіжним дорученням № 271 від 12.06.2009 р. на суму 30 000,00 грн., яке додано позивачем до матеріалів справи.
На підставі видаткової накладної № РН-0000130 від 25.06.2009 р. позивачем було передано відповідачу товар визначений в Специфікації (додатку № 1 до договору), а саме рулонний прес-підбирач Rollprofi 3200 L в кількості 1 шт., поз. 002 - на суму 400003,76 грн. з ПДВ. Товар був отриманий відповідачем на підставі довіреності серія ЯПР № 884755 від 25.06.2009 р., виданої на ім»я Сергієнко С.В., копія якої міститься в матеріалах справи.
Таким чином, позивач свої зобов»язання щодо передачі у власність відповідачу сільськогосподарської техніки, обладнання та аксесуарів згідно договору купівлі-продажу № 12032009/1 сільськогосподарської техніки від 12.03.2009 року та додатку № 1 до договору виконав у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджені суми нарахованих відсотків по товарному кредиту, виплата яких передбачена п. 2.4. договору купівлі-продажу № 12032009/1 сільськогосподарської техніки від 12.03.2009 р., що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: акт № ОУ-0000063 К від 16.11.2009 р. на суму 38701,35 грн. (з ПДВ); акт № ОУ-0000031 К від 17.05.2010 р. на суму 25800,90 грн. (з ПДВ); акт № ОУ-0000047 К від 15.11.2010 р. на суму 12900,46 грн. (з ПДВ), які підписані повноважними представниками сторін.
Відповідач, відповідно до графіку здійснення платежів, затвердженого п. 4.1. договору купівлі-продажу № 12032009/1 сільськогосподарської техніки від 12.03.2009 року, станом на 20.05.2010 р. повинен був сплатити 541 864,09 грн., але взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару станом на 20.05.2010 р. виконав частково, сплативши 228 442,28 грн. (з урахуванням здійснених попередніх оплат в сумі 81 238,00 грн.), що підтверджується платіжними дорученнями: № 401 від 23.10.2009р. на суму 4 400,00 грн.; № 455 від 02.11.2009р. на суму 30 000,00 грн.; № 926 від 26.11.2009р. на суму 5 000,00 грн.; № 1015 від 14.12.2009р. на суму 5 000,00 грн.; № 1079 від 29.12.2009р. на суму 7 804,28 грн.; № 82 від 03.02.2010р. на суму 10 000,00 грн.; № 126 від 10.02.2010р. на суму 10 000,00 грн.; № 140 від 11.02.2010р. на суму 10 000,00 грн.; № 169 від 12.02.2010р. на суму 20 000,00 грн.; №190 від 17.02.2010р. на суму 10 000,00 грн.; № 222 від 23.02.2010р. на суму 5 000,00 грн.; № 301 від 09.03.2010р. на суму 5 000,00 грн.; № 457 від 29.03.2010р. на суму 5 000,00 грн.; № 137 від 08.04.2010р. на суму 10 000,00 грн.; № 597 від 20.04.2010р. на суму 10 000,00 грн., які містяться в матеріалах справи.
20.05.2010 р. між сторонами було підписано договір про реструктуризацію заборгованості, що виникла у відповідача у зв»язку з простроченням зобов»язання за договором купівлі-продажу № 12032009/1 сільськогосподарської техніки від 12.03.2009 року.
Пунктами 2,3 договору про реструктуризацію заборгованості від 20.05.2010 р. сторони визначили, що на момент укладення цього договору прострочена заборгованість боржника (відповідача) перед кредитором (позивачем) становить 313 421,79 грн., а розмір пені за прострочення платежу, визначеної згідно п. 5.3. договору № 12032009/1 від 12.03.2009 р., за період з 16.11.2009 р. по 20.05.2010 р. становить 18 098,42 грн. Отже, сума загального боргу складає 331 520,21 грн.
Відповідно до п.4. договору про реструктуризацію заборгованості від 20.05.2010 р., сторони погодили наступний графік погашення загального боргу у розмірі 331 520,21 грн.:
Липень 2010 р. -20 000,00 грн.;
Серпень 2010 р. -70 000,00 грн.;
Вересень 2010 р. -100 000,00 грн.;
Жовтень 2010 р. -100 000,00 грн.;
15.11.2010 р. -23 421,79 грн. та пеня у розмірі 18 098,42 грн.
Згідно п. 8. договору, останній вважається укладеним і є обов»язковим для сторін з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань за цим договором.
Таким чином, відповідач взяв на себе зобов»язання до 15.11.2010 р. сплатити загальний борг у розмірі 331 520,21 грн., згідно договору про реструктуризацію заборгованості від 20.05.2010 р., а також останній платіж у розмірі 184 860,22 грн., відповідно до графіку здійснення платежів, затвердженого п.4.1. договору купівлі-продажу № 12032009/1 сільськогосподарської техніки від 12.03.2009 року. Загальна сума боргу, яка підлягала до сплати відповідачем до 15.11.2010 р. становила 516 380,43 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в період з 21.05.2010 р. по 25.03.2011 р. свої зобов»язання щодо оплати суми заборгованості виконав частково, сплативши 140 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 1055 від 30.07.2010р. на суму 20 000,00 грн.; № 1316 від 20.09.2010р. на суму 5 000,00 грн.; № 1471 від 15.10.2010р. на суму 10 000,00 грн.; № 1489 від 21.10.2010р. на суму 20 000,00 грн.;№ 1516 від 27.11.2010р. на суму 15 000,00 грн.; № 1682 від 13.12.2010р. на суму 20 000,00 грн.; № 49 від 24.01.2011р. - на суму 10 000,00 грн.; № 123 від 07.02.2011р. на суму 20 000,00 грн.;№ 167 від 17.02.2011р. на суму 10 000,00 грн.; № 172 від 17.02.2011р. на суму 10 000,00 грн.
Позивачем було отримано лист № 86 від 10.03.2011 р. за підписом генерального директора ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля», в якому відповідач просить змінити графік погашення простроченої заборгованості.
25.03.2011р. між сторонами було підписано договір про реструктуризацію №2, відповідно до п.2 якого, сторони погодили, що на момент укладання цього договору прострочена заборгованість боржника (відповідача) перед кредитором (позивачем) за договором купівлі-продажу № 12032009/1 сільськогосподарської техніки від 12.03.2009 року становить 376 380,45 грн.
Пунктом 3 договору про реструктуризацію №2 від 25.03.2011 р., сторонами затверджений наступний графік погашення заборгованості:
березень 2011р. - 10 000,00 грн.;
квітень 2011р. - 20 000,00 грн.;
травень 2011р. - 20 000,00 грн.;
червень 2011р. - 20 000,00 грн.;
липень 2011р. - 20 000,00 грн.;
серпень 2011р. - 50 000,00 грн.;
вересень 2011р. - 118 190,23 грн.;
жовтень 2011р. -118 190,23 грн.
Згідно ч.3. п. 3 договору, останній вважається укладеним і є обов»язковим для сторін з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань за цим договором.
Як слідує із матеріалів справи, відповідач свої зобов»язання за договором купівлі-продажу № 12032009/1 сільськогосподарської техніки від 12.03.2009 року та договором про реструктуризацію №2 від 25.03.2011 р. щодо оплати суми заборгованості згідно затвердженого сторонами графіку платежів на день подачі позову (23.10.2012 р.) виконав частково, сплативши 291 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 416 від 05.04.2011р. на суму 10 000,00 грн.; № 586 від 29.04.2011р. на суму 20 000,00 грн.; № 759 від 06.06.2011р. на суму 20 000,00 грн.; № 867 від 29.06.2011р. на суму 20 000,00 грн.; № 1170 від 06.09.2011р. на суму 10 000,00 грн.; № 1225 від 21.09.2011р. на суму 10 000,00 грн.; № 1413 від 14.10.2011р. на суму 10 000,00 грн.; № 1465 від 26.10.2011р. на суму 20 000,00 грн.; №1724 від 01.12.2011 р. на суму 10 000,00 грн.; № 35 від 11.01.2012р. на суму 20 000,00 грн.; № 207 від 21.02.2012р. на суму 7 000,00 грн.; № 284 від 13.03.2012р. на суму 20 000,00 грн.; № 301 від 14.03.2012р. на суму 4 000,00 грн.; № 328 від 21.03.2012р. на суму 10 000,00 грн.; № 393 від 28.03.2012р. на суму 5 000,00 грн.; № 621 від 11.05.2012р. на суму 50 000,00 грн.; № 29 від 31.05.2012р. на суму 5 000,00 грн.; № 178 від 20.07.2012р. на суму 20 000,00 грн.; № 250 від 31.07.2012р. на суму 5 000,00 грн.; № 239 від 31.07.2012р. на суму 5 000,00 грн.;№ 429 від 13.09.2012 на суму 10 000,00 грн.. які містяться в матеріалах справи.
Отже, на момент подачі позову основна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становила 85 380 грн.45 коп.
22.08.2012р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про виконання грошового зобов'язання вих.№101 від 21.08.2012 р., а також акт звірки взаємних розрахунків станом на 21.08.2012 р., що підтверджується квитанцією про направлення листа 22.08.2012 р. та списком згрупованих внутрішніх поштових відправлень.
Відповідач вимогу позивача про виконання грошового зобов»язання не виконав, підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 21.08.2012 р. на адресу позивача не надіслав.
09.11.2012 р. позивачем повторно на адресу відповідача супровідним листом вих. № 123 від 30.10.2012 р. було направлено акт звірки взаєморозрахунків з відповідачем за період з 01.01.2009 р. по 30.10.2012 р., що підтверджується квитанцією № 0830004810859 від 09.11.2012 р. про направлення листа та описом вкладення до цінного листа. Факт отримання відповідачем вказаного акту звірки взаєморозрахунків підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 04810859 від 14.11.2012 р., копія якого додана позивачем до матеріалів справи.
Після порушення провадження у справі, відповідачем було здійснено оплату в рахунок погашення основної заборгованості на суму 5000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 737 від 31.10.2012 року на суму 5000,00 грн., копії якого додана до матеріалів справи. На вказану суму позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, яка була прийнята судом.
Таким чином, розмір основної заборгованості відповідача становить 80 380 грн. 45 коп., а стягненню підлягає 80 380 грн. 44 коп., як заявлено позивачем.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 12 483,84 грн. за період з 19.03.2009 р. по 21.11.2012 р. та 26 969,61 грн. інфляційних нарахувань за період з 19.03.2009 року по 30.10.2012 року.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленого товару, але приймаючи до уваги, що сторонами були змінені зобов»язання відповідача щодо строків оплати товару шляхом підписання договору про реструктуризацію № 2 від 25.03.2011 р., яким затверджено новий графік здійснення платежів, а тому суд доходить висновку , що інфляційні нарахування та три проценти річних підлягають нарахуванню саме за порушення графіку платежів, встановленого договором про реструктуризацію №2 від 25.03.2011 р., тобто починаючи з 01.04.2011р. ( дати прострочки здійснення першого платежу згідно графіку).
Відповідно підлягають стягненню три проценти річних за період з 01.04.2011 року по 21.11.2012 року в сумі 5 598,37 грн .та інфляційні нарахування за період з 01.04.2011 р. по 30.10.2012 р. в сумі 1 053,65 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 8 815,83 грн. за період прострочки з 01.11.2011 р. по 30.04.2012 р., а також штраф у сумі 36 336,22 грн., які розраховані відповідно до п.п.5.2, 5.3 договору купівлі-продажу № 12032009/1 сільськогосподарської техніки від 12.03.2009 року.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. З
Частиною 2 та ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.08 року.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.5.3. договору купівлі-продажу № 12032009/1 сільськогосподарської техніки від 12.03.2009 року, у випадку неможливості дотримання покупцем графіку виплат відповідно до п.4.1. у силу об»єктивних обставин, покупець за 10 робочих днів до дати відповідної проплати повідомляє продавця у письмовій формі про даний факт з зазначенням дати коли буде здійснена проплата, але проплата повинна бути здійснена не пізніше ніж через 14 днів після вказаної в п.4.1. відповідної дати. У іншому випадку покупець зобов»язується сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день затримки.
Згідно п.5.2. договору купівлі-продажу № 12032009/1 сільськогосподарської техніки від 12.03.2009 року, за порушення покупцем зобов»язання здійснити оплату 100 % загальної суми договору в передбачений п.4.1. договору строк, покупець повинен сплатити на користь продавця штраф у розмірі 5 % від загальної суми договору.
Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманого товару, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно було нараховано пеню в сумі 8 815,83 грн. за період прострочки з 01.11.2011 р. по 30.04.2012 р., а також штраф у сумі 36 336,22 грн.
Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 80 380 грн. 44 коп. боргу, 1 053 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань, 5 598 грн. 37 коп. 3 % річних, 8 815,83 грн. пені та 36 336,22 грн. штрафу. В решті позову відмовити.
Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2 643 грн. 69 коп.
Пунктом 4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»визначено, що у разі коли зменшення позовних вимог пов»язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову , то судовий збір у відповідній частині, з урахуванням припису частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, може бути покладений на відповідача.
Враховуючи, що відповідачем після порушення провадження у справі було здійснено оплату в сумі 5000,00 грн. згідно платіжного доручення № 737 від 31.10.2012 року та на вказану суму позивачем було зменшено розмір позовних вимог, а тому судовий збір в цій частині покладається на відповідача .
Відповідно з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2743 грн. 69 коп.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, у разі зменшення розміру позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позивачем в судових засіданнях 22.11.2012 р. та 29.11.2012 р. було зменшено позовні вимоги на 8971,73 грн. та при ціні позову 178957 грн. 67 коп. було сплачено судовий збір в сумі 3580 грн. ( переплата 0,85 грн.), відповідно до ст. 7 Закону України „Про судовий збір", позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Пьотінгер Україна" підлягає поверненню 180,28 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 1277 від 15.10.2012 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 5028/12/63/2012.
Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625, 626, 629, 655, 662, 692, 693, 694, 695 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 175, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.. 4, 7 Закону України „Про судовий збір", господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Науково-виробниче об"єднання "Чернігівеліткартопля", вул. Я. Лизогуба, 13, смт. Седнів, Чернігівський район, Чернігівська область, 15522 (код ЄДРПОУ 00497377, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пьотінгер Україна", вул. Привокзальна, 50, м. Бориспіль, Київська область, 08300 (р/р 26004684137478 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 34864680) 80 380 грн. 44 коп. основної заборгованості , 1053 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань, 5598 грн. 37 коп. 3 % річних, 8815 грн. 83 коп. пені, 36 336 грн. 22 коп. штрафу та 2743 грн. 69 коп. судового збору.
Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Пьотінгер Україна", вул. Привокзальна, 50, м. Бориспіль, Київська область, 08300 (р/р 26004684137478 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 34864680) з державного бюджету м. Чернігова (рахунок 31217206783002 в ГУДКСУ України в Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач -УДКСУ у м. Чернігові, Державний бюджет) у зв»язку із зменшенням розміру позовних вимог 180,28 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 1277 від 15.10.2012 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 5028/12/63/2012.
5. Це рішення є підставою для повернення судового збору з державного бюджету.
Повне рішення підписано 03.12.2012 р.
Суддя Л.М. Лавриненко
Судове рішення № 27842519, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 29.11.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 12/63. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: