Рішення № 27840715, 20.11.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/96/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.12 Справа № 5009/3585/12

За позовом: Комунального підприємства «Облводоканал»Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя

до Комунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжя

про стягнення 150 000 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Скворцова О.О., дов. № 01/2072 від 27.12.2011р.

Від відповідача: Гриценко О.І., дов. № 1 від 10.01.2012р.

КП «Облводоканал»Запорізької обласної ради звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з КП «Водоканал», Запоріжжя, 150 000 грн. заборгованості із оплати простих векселів за договором оренди від 01.07.2000р.

Ухвалою суду від 24.09.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі 5009/3585/12, присвоєно справі номер провадження 13/96/12 та призначено судове засідання на 10.10.2012р.

У зв'язку із виробничою необхідністю розгляд справи відкладався судом на 23.10.2012р., на 07.11.2012р., на 20.11.2012р.

До початку розгляду справи представниками сторін заявлене клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги на підставах, зазначених у позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача 150 000 грн. заборгованості із оплати простих векселів за договором оренди від 01.07.2000р. Позовні вимоги засновані на умовах договору, ст..ст. 11, 16, 509, 526, 530, 545, 622 ЦК України, ст..ст. 1, 4, 6 Закону України «Про обіг векселів в Україні», ст..ст. 34, 43, 47, 53, 48, 70, 75 Уніфікованого Закону про переказні та прості векселі.

Відповідач проти позову заперечив, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень посилається на те, що прості векселі, видані КП «Водоканал»03.11.2011р., не були пред'явлені відповідачу належним чином, тобто строк виконання зобов'язання щодо оплати векселів на даний час не настав. Зокрема, зазначає, що лист від позивача про пред'явлення векселів до платежу 30.08.2012р. надійшов на адресу КП «Водоканал»07.09.2012р., тобто вже після спливу визначеного позивачем строку. Також, на думку відповідача, підтвердженням пред'явлення векселів до платежу мав бути двосторонній акт, складений сторонами.

В судовому засіданні 20.11.2012р. справу розглянуто, прийнято рішення на підставі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2000 року між Запорізьким обласним комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства «Запоріжжяводоканал»(Орендодавець), правонаступником якого згідно п.1.1 Статуту є КП «Облводоканал»Запорізької обласної ради, та ДКП «Водоканал»(Орендар), правонаступником якого згідно Статуту є Комунальне підприємство «Водоканал» укладено договір оренди цілісних майнових комплексів (далі -Договір).

Згідно із п.1.1 Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування цілісні майнові комплекси структурних підрозділів ЗОКП «Запоріжжяводоканал»- Вільнянського міжрайонного виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства та Запорізької дільниці водопровідного господарства, склад і вартість яких визначено відповідно до акта оцінки та передаточного балансу вказаного підприємства.

Розділом 5 Договору до обов'язків Орендаря віднесено також своєчасну і у повному обсязі сплату орендної плати Орендодавцю (п.5.2 Договору).

Додатковою угодою сторін від 27.04.2006р. доповнено Договір п.3.8, згідно із яким оплата за договором може здійснюватись будь-яким способом відповідно до чинного законодавства, в тому числі векселями.

У додатковій угоді до Договору від 24.11.2009р. сторони погодили, що орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним.

03.11.2011р. в рахунок погашення заборгованості з орендної плати за Договором від 01.07.2000р. відповідач за актом приймання-передачі векселів видав позивачу прості векселі зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше встановленої дати.

28.08.2012р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення (вих.. № 01/912) про пред'явлення до платежу наступних простих векселів:

1) № 1764888 серії АА, дата видачі 03.11.11р., строк платежу за векселем -за пред'явленням, але не раніше 29.02.2012р., номінальна вартість векселя -50 000 грн.;

2) № 1764889 серії АА, дата видачі 03.11.11р., строк платежу за векселем -за пред'явленням, але не раніше 30.03.2012р., номінальна вартість векселя -50 000 грн.;

3) № 1764890 серії АА, дата видачі 03.11.11р., строк платежу за векселем -за пред'явленням, але не раніше 30.04.2012р., номінальна вартість векселя -50 000 грн.

Таким чином, загальна сума пред'явлених до платежу векселів становить 150 000 грн.

У зв'язку із тим, що КП «Водоканал»не сплатив вказані вище векселі, позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача на свою користь150 000 грн. заборгованості із оплати простих векселів за договором оренди від 01.07.2000р.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір оренди цілісних майнових комплексів від 01.07.2000р., а також Додаткові угоди до нього, відповідач таким чином прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобов'язання по виконанню умов договору.

Зокрема, у Додатковій угоді від 27.04.2006р. сторони узгодили, що оплата за договором оренди може здійснюватись будь-яким способом відповідно до чинного законодавства, в тому числі векселями.

Статтею 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", Закону України "Про обіг веселів в Україні" від 05.04.2001 року №2374-III та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Статтею 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" встановлено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі простого векселя його векселедавець повинен мати перед особою, за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що в рахунок погашення заборгованості з орендної плати відповідач 03.11.2011 р. за актом прийому-передачі видав позивачу прості векселі зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше встановленої дати.

Прості векселі № 1764888 серії АА номінальною вартістю 50 000 грн., № 1764889 серії АА номінальною вартістю 50 000 грн., № 1764890 серії АА номінальною вартістю 50 000 грн. були пред'явлені позивачем до платежу відповідачу 28.08.2012р., про що свідчить представлене суду повідомлення № 01/912 від 28.08.12р. із описом вкладення від 28.08.12р. та фіскальним чеком поштового відділення.

Відповідач, в порушення умов договору оренди заборгованість за векселями в загальній сумі 150 000 грн. не погасив.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги КП «Облводоканал»Запорізької обласної ради про стягнення з КП «Водоканал»150 000 грн. 00 коп. заборгованості із оплати простих векселів згідно умов договору оренди цілісних майнових комплексів від 01.07.2000р. обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на викладене вище. Твердження відповідача про те, що прості векселі не були пред'явлені КП «Водоканал»до платежу належним чином, оскільки не був складений відповідний двосторонній акт, судом визнаються необґрунтованими, оскільки відсутні посилання на конкретні норми закону, що вимагають складання такого акту при пред'явленні векселів до платежу. Крім того, слід зазначити, що на підтвердження заперечень, зокрема, стосовно отримання вимоги про пред'явлення векселів до платежу після спливу визначеного для оплати строку, відповідачем не було представлено суду жодного документального доказу відповідно до приписів ст.. 33 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 3000 грн. 00 коп. покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 -85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Водоканал»(69002, м. Запоріжжя, вул.. Артема, 61, ЄДРПОУ 03327121, п/р 26032045720004 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) на користь Комунального підприємства «Облводоканал»Запорізької обласної ради (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180-а, п/р 26005702930007 в АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805) 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн.. 00 коп. заборгованості із оплати простих векселів, 3 000 (три тисячі) грн.. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 21.11.2012р.

Згідно з оригіналом