Рішення № 27840343, 17.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.10.12 р. Справа № 2/77

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сич Ю.В., судді Осадчої А.М., судді Соболєвої С.М.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Керампром», с.Артемівка (ідентифікаційний код 24655289)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудремпуть», м.Костянтинівка (ідентифікаційний код 33560720)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Будівельного колективного підприємства «Монолит», м.Костянтинівка (ідентифікаційний код 20842837)

про стягнення збитків у сумі 72985,00грн.

за участю представників:

від позивача: Колбаєв О.В. за довіреністю №214 від 12.09.2012р.,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: Цимбалюк В.Г. за довіреністю №1 від 16.01.2012р.

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Керампром», с.Артемівка до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудремпуть», м.Костянтинівка про стягнення збитків у сумі 72985,00грн.

Ухвалою від 21.03.2011р. господарський суд Донецької області прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі №2/77 (суддя Мартюхіна Н.О.).

Ухвалою від 06.04.2011р. господарський суд Донецької області на підставі ст.27 Господарського процесуального кодексу України за своєю ініціативою залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Будівельне колективне підприємство «Монолит».

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 18.05.2011р. справу №2/77 передано на розгляд колегії суддів: головуючого судді Мартюхіної Н.О., судді Сгари Е.В., судді Мальцева М.Ю.

Ухвалою від 21.06.2011р. господарський суд у справі №2/77 в порядку ст. 41 Господарського процесуального кодексу України призначив судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою від 21.06.2011р. господарський суд на підставі п.1 ч.2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинив провадження у справі№2/77.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 06.10.2011р. у зв'язку із обранням судді Мартюхіної Н.О. суддею Донецького апеляційного господарського суду, справу №2/77 передано на автоматичний розподіл, за результатами якого головуючим суддею у справі визначено суддю Сич Ю.В.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 03.01.2012р. у справі №2/77 змінено склад судової колегії: суддю Сгару Е.В. замінено на суддю Гриник М.М.

Ухвалою від 03.01.2012р. господарський суд поновив провадження у справі №2/77 та призначив останню до розгляду у зв'язку із поверненням матеріалів справи та не проведенням призначеної експертизи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 13.01.2012р. у справі №2/77 змінено склад судової колегії: суддю Мальцева М.Ю. замінено на суддю Сгару Е.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 16.01.2012р. змінено склад судової колегії: суддю Сгару Е.В. замінено на суддю Лейбу М.О.

Ухвалою від 21.02.2012р. господарський суд Донецької області проведення судової будівельно-технічної експертизи доручив Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз в порядку ст. 41 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 21.02.2012р. господарський суд на підставі п.1 ч.2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинив провадження у справі№2/77.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 01.06.2012р. склад суд змінено: суддю Лейбу М.О. на суддю Осадчу А.М.

Ухвалою від 01.06.2012р. господарський суд поновив провадження у справі №2/77 та призначив останню до розгляду у зв'язку із поверненням матеріалів справи та не проведенням призначеної експертизи.

Ухвалою від 14.06.2012р. господарський суд Донецької області проведення судової будівельно-технічної експертизи доручив Державному підприємству «Випробувальний центр будівельних конструкцій» в порядку ст. 41 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 14.06.2012р. господарський суд на підставі п.1 ч.2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинив провадження у справі№2/77.

Ухвалою від 03.09.2012р. господарський суд поновив провадження у справі №2/77 у зв'язку із поверненням матеріалів справи та не проведенням призначеної експертизи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 16.10.2012р. змінено склад судової колегії: суддю Гриник М.М. замінено на суддю Соболєву С.М.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на виконання підрядних робіт №34 від 10.06.2010р. щодо якісного виконання робіт з будівництва ваг автомобільних, внаслідок чого 17.09.2010р. стався перелом бетонної плити вагової платформи, у зв'язку із чим, позивачу було нанесено збитків у розмірі 72985,00грн.: 68900,00грн. - згідно дефектного кошторису, 1300,00грн. - затрати на проведення експертизи, 2785,00грн. - затрати на послуги адвоката.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №В-153/10 від 20.04.2010р. та специфікації до нього, договору на виконання підрядних робіт №34 від 10.06.2010р. та додаткової угоди №1 від 16.08.2010р. до нього, договірної ціни, підсумкових відомостей ресурсів, локального кошторису №3-1-1, договірної ціни, локального кошторису №2-1-1, розрахунку загально виробничих видатків до локального кошторису №2-1-1, актів приймання виконаних будівельних робіт б/н за серпень 2010р., №2 за серпень 2010р., рахунків-фактури №СФ-0000067 від 13.08.2010р., №СФ-0000048 від 09.06.2010р., банківських виписок, листа №215/1 від 20.09.2010р., дефектного акту, протоколу визначення міцності бетону плити автомобільних ваг ВА 121ПБ від 28.09.2010р., акту здачі-приймання науково-технічної продукції №7/м-409 від 28.09.2010р., листів №19 від 21.01.2011р., №62 від 22.02.2011р., акту вартості понесених збитків, підсумкової відомості ресурсів, договору про надання юридичних послуг від 06.10.2010р., протоколу узгодження вартості послуг від 06.10.2010р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.839 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 322 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

05.04.2011р. відповідачем надано клопотання про залучення в якості відповідача по справі Колективне підприємство «Монолит», оскільки поставлений останнім бетон марки М-300 у кількості 16500м3 та М-4 у кількості 12300м3 на загальну суму 23940,00грн., з якого була виготовлена плита автомобільних ваг ВА 121ПБ, не відповідає якості, встановленої для даної марки.

Ухвалою від 06.04.2011р. господарський суд Донецької області залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Будівельне колективне підприємство «Монолит».

05.04.2011р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким останній заперечує проти позовних вимог та посилається на те, що поставлений БКП «Монолит» бетон марки М-300 у кількості 16500м3 та М-4 у кількості 12300м3 на загальну суму 23940,00грн., з якого була виготовлена плита автомобільних ваг ВА 121ПБ, не відповідає якості, встановленої для даної марки. Також відповідачем надано для долучення до матеріалів копії заявки на поставку бетону №566 від 09.08.2010р., рахунку-фактури №12/08-1 від 12.08.2010р., видаткових накладних від 16.08.2010р., від 21.08.2010р., від 13.08.2010р., накладних від 21.08.2010р., №30 від 13.08.2010р., №31 від 13.08.2010р., №32 від 16.08.2010р., №33 від 16.08.2010р., платіжного доручення №137 від 09.09.2010р., квитанції до прибуткового касового ордеру №1793 від 12.08.2010р., платіжного доручення №103 від 13.08.2010р., №101 від 12.08.2010р., №105 від 19.08.2010р., №104 від 17.08.2010р., картки-рахунка №631 за 2010р., дефектного акту від 28.09.2010р., претензії з якості продукції №1 від 01.10.2010р. та доказів її вручення, фотоматеріалів, рішення суду по справі №25/259, повідомлення про направлення апеляційної скарги.

26.04.2011р. відповідачем надано клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи.

26.04.2011р. позивачем також надано лист, за яким останній повідомив, що виготовлена відповідачем згідно договору №34 на виконання підрядних робіт від 10.06.2010р. вагова платформа, яка була пошкоджена при випробуванні, знаходиться на території підприємства (прирільсовий склад) за адресою: м.Костянтинівка, р-н Сільгосптехнікуму.

18.05.2011р. третьої особою надано письмові пояснення, за якими зазначено, що отриманий відповідачем бетон за видатковими накладними від СКП «Монолит» вже використовувався за заявленими позовними вимогами ТОВ «Укрбудремпуть», згідно актів виконаних робіт за вересень 2010р. на суму 92506,08грн., що підтверджується матеріалами справи №25/259 та до цього предмету спору не має ніякого відношення (рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2011р. по справі №25/259).

16.06.2011р. представником відповідача надано клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи, яке ухвалою від 21.06.2011р. було задоволено та призначено судову будівельно-технічну експертизу.

19.12.2011р. Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз надано повідомлення про неможливість дачі висновку у зв'язку з тим, що в інституті відсутні відповідні приладної бази.

12.01.2012р. та 30.01.2012р. від відповідача надійшли клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручити Харківському НДІСЕ та оплату покласти на позивача.

31.01.2012р. від позивача надійшло клопотання про доручення судової будівельно-технічної експертизи Дочірньому підприємству «Науково-дослідний та проектний інститут «Донецький ПромбудНДІпроект» Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд».

21.02.2012р. третьою особою надано клопотання про витребування у позивача для повного, об'єктивного та всебічного розгляду справу всієї проектно-технічної документації, всієї проектно-кошторисної документації та робочих креслень, проекту організації будівництва та інших документів, дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт в органах державного архітектурного контролю.

Відповідно до приписів ст. 38 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Однак, заявником в порушення вищевказаних приписів не зазначено обставин, що перешкоджають отриманню всієї проектно-технічної документації, всієї проектно-кошторисної документації та робочих креслень, проекту організації будівництва та інших документів, дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт в органах державного архітектурного контролю та обставини, які можуть підтвердити вищевказані документи, у зв'язку із чим, вищевказане клопотання не підлягає задоволенню.

20.03.2012р. Харківським НДІСЕ на адресу суду надіслано матеріали справи №2/77 та лист, за яким останній повідомляє про неможливість проведення експертизи та надання висновку у зв'язку із тим, що в інституті відсутні фахівці, які мають відповідні знання та кваліфікацію у даній галузі.16.05.2012р. на запит господарського суду надійшов лист Міністерства юстиції України, за яким запропоновано суду звернутися до спеціалістів (технологів із бетонних конструкцій) відповідних фахових установ (підприємств), зокрема до Державного підприємства «Випробувальний центр будівельних конструкцій».

16.07.2012р. на адресу господарського суду надійшли матеріали справи №2/77 та лист Державного підприємства «Випробувальний центр будівельних конструкцій» про неможливість проведення призначеної експертизи у зв'язку з ліквідацією підприємства.

17.10.2012р. відповідачем надано клопотання про відкладення розгляду справи №2/77 на іншу дату у зв'язку з відрядженням представника.

Дослідивши вищевказане клопотання, господарський суд зазначає наступне.

Згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України відповідач як юридична особа мав можливість забезпечити представництво у суді своїх інтересів шляхом видачі довіреності іншому представнику, який не перебуває в іншому судовому засіданні, або особистою присутністю керівника відповідача у судовому засіданні 17.10.2012р. Ухвалою від 02.10.2012р. про відкладення розгляду у даній справі суд визначив явку сторін у судове засідання обов'язковою. Про дату, час, місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином. Також розгляд справи неодноразово відкладався. Тому вказане клопотання представника відповідача суд залишив без задоволення та розглянув спір між сторонами за наявними у справі документами, яких вважає достатніми для винесення судового рішення.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

20.04.2010р. між ТОВ «Компанія «Ваговимірювальні системи» та ЗАТ «Керампром» укладено договір №В-153/10, за умовами якого замовник приймає та оплачує, а виконавець здійснює поставку ваг автомобільних «060Т-CS-0312» в якості 1-го комплекту, найбільша межа зважування (НМЗ) - 60т, довжина вагопідйомного пристрою (L) - 12 м, та надає послуги з їх установки за адресою визначеною замовником.

На виконання своїх обов'язків за вищевказаним договором 10.06.2010р. між Закритим акціонерним товариством «Керампром» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудремпуть» (підрядник) укладено договір на виконання підрядних робіт №34 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботу з будівництва ваг автомобільних за адресою: м.Костянтинівка, р-н Сільгосптехнікума, обсяг яких та строки здачі (поетапно) визначаються доданим переліком та кошторисом-замовленням, який є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.1. статут ПрАТ «Керампром» Приватне акціонерне товариство «Керампром» є юридичною особою із новим найменуванням в результаті проведення державної реєстрації змін до статуту, які пов'язані із зміною найменування Закритого акціонерного товариства «Керампром», що було створене згідно з Установчою угодою від 27 січня 1997 року відповідно до законодавства України.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Доказів визнання недійсним в судовому порядку зазначеного Договору сторонами суду не представлено.

За п.6.1. Договору приймання-здавання проміжних об'єктів (етапів, видів робіт) та всієї роботи оформлюється актами виконаних робіт, які повинні підписуватись уповноваженими представниками підрядника та замовника.

Як вбачається з матеріалів справи та як стверджують сторони, 19.08.2010р. та 31.08.2010р. між сторонами складено акти виконаних робіт, за якими замовником виконані роботи прийнято без заперечень.

Проте, як стверджує позивач, 17.09.2010р. при першому пробному важенні завантаженого автомобіля на цих вагах скоївся перелом бетонної плити вагової платформи.

Відповідно до п.6.4. Договору якщо після приймання замовник виявив відступи від умов цього договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі їх прийомки, в тому числі такі, які умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

За приписами п.6.5. Договору при виникненні між замовником та підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин за вимогою будь-кого з них повинна бути проведена експертиза.

Як вбачається з матеріалів справи, представниками замовника та підрядника 20.09.2010р. обстежено бетонну плиту вагової платформи авто вагової, складено акт, який підписаний комісією у складі головного інженера ПрАТ «Керампром» Щербакова Ю.Л., механіка Іваненко Н.Н., директора ТОВ «Укрбудремпуть» Перепилиця О.В., інженера-будівельника ТОВ «Компанія «Ваговимірювальні системи» Маковєєва В.С., та встановлено:

1) при зважуванні навантаженого автомобілю на авто ваговій виникла поломка бетонної плити вагової платформи;

2) на місці злому арматурна сітка не порушена;

3) кількість та діаметр арматури відповідає проекту;

4) клас бетону не відповідає заявленому.

У відповідності з замовленням ЗАТ «Керампром» Донецький ПромстройНІІпроект виконав випробування на міцність бетону плити автомобільних ваг ВА 121 ПБ. Відповідно до висновків вищезазначеного дослідження встановлено, що бетон за міцністю не відповідає проектному класу, низька міцність бетону пояснюється недостатньою кількістю в'язкого для отримання бетону класу В25 та застосування некондиціонованих заповнювачів.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що вищевказані недоліки замовник не міг встановити при звичайному способі прийняття, оскільки зазначені недоліки виявились прихованими.

Листом №62 від 22.02.2011р. позивач повідомив відповідача про спричинення позивачу збитків у розмірі 72985,14грн. та просив узгодити акт понесених збитків та оплатити понесені збитки.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За ч.1 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач не вимагав від підрядника безоплатного усунення недоліків.

Відповідно до банківських виписок, копії яких наявні в матеріалах справи, виконані підрядником роботи за Договором фактично оплачені в повному обсязі 07.09.2010р., відтак, на момент виявлення дефекту замовник не мав можливості пропорційно зменшити ціну роботи.

Крім того, як встановлено судом, умовами Договору не встановлено право замовника усунення недоліків своїми силами з подальшим відшкодуванням понесених витрат.

За п.9.2. Договору строк дії договору встановлюється з моменту підписання до повного виконання робіт.

Враховуючи, що підрядником робота не виконана відповідно до умов Договору, вищезазначений Договір не закінчив свою дію.

У відповідності до ч.3 ст. 858 Цивільного кодексу України зазначеної статті якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

За п.4.2.5. Договору замовник має право вимагати розірвання цього договору та відшкодування збитків при наявності в роботі суттєвих відступів від умов цього договору або інших суттєвих недоліків.

Проте, в порушення вищевказаного припису про таку відмову від Договору позивачем відповідачу не заявлено, у зв'язку із чим, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення збитків передчасними.

Таким чином, оскільки з наведеної норми права вбачається, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, спричинених неналежним виконанням підрядником робіт, потрібна наявність невиконання підрядником вимоги замовника щодо усунення недоліків, однак судом встановлено, що замовник не висував підряднику вимог щодо усунення виявлених недоліків, у зв'язку із чим, вимоги позивача про відшкодування збитків є безпідставними.

Частиною 2 ст. 623 ЦК України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

За приписами ст. 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є: 1) втрати, яких зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до змісту позовної заяви при визначенні збитків позивач виходив з наступного.

Як зазначено позивачем, збитки завдані неякісним виготовленням вагової платформи складають 36500,00грн. Ця сума визначена згідно з державними кошторисними нормами, відповідно до затверджених норм витрат матеріалів та вартості робіт. Перелік матеріалів та вартість робіт по виготовленню саме плити, визначені у повній відповідності з підсумковою відомостью ресурсів та локальним кошторисом, які є складовою частиною договірної ціни, яка у свою чергу є невід'ємною частиною договору на виконання підрядних робіт №34 від 10.06.2010р., укладеного з відповідачем і відповідно до якого здійснювались роботи по будівництву ваг автомобільних. Щодо узгодження зазначеної суми з відповідачем, то вартість виготовлення платформи була узгоджена ще при укладанні договору №34 від 10.06.2010р. та саме відповідачем складалась договірна ціна та кошторис.

Як встановлено сторонами в дефектному акті, зруйновним є виключно бетон. Зокрема, п.2. дефектного акту свідчить, що на місці злому арматурна сітка не порушена, тоді як позивач просить суд стягнути в якості збитків вартість робіт з виготовлення, встановлення арматурних каркасів та вартість стержневої арматури. Проте, позивачем належними доказами не доведено руйнування саме арматурної сітки, та не надано доказів, які б свідчили про неможливість її використання в подальшому. Крім того, з клопотанням про призначення товарознавчої експертизи позивач до суду не звертався.

Також позивач зазначає, що збитки у розмірі 32400,00грн. визначені у відповідності з вартістю каркасу металевого, передбаченого пунктом 1.6. специфікації до договору №В-153/10 від 20.04.2010р. на постачання ваг автомобільних, укладених позивачем з ТОВ «Ваговимірювальні системи» (27000,00грн. вартість без ПДВ, разом з ПДВ 20% вартість 32400,00грн.). Виникнення цього збитку обумовлене тим, що внаслідок руйнування платформи, збудованої відповідачем, зазначений каркас металевий є негодним для подальшого використання.

Проте, господарський суд не може погодитись з вищезазначеним твердженням, оскільки при виявленні недоліків, зафіксованих в дефектному акті 20.09.2010р., уповноваженими сторонами не зазначено про факт порушення каркасу та позивачем не надано доказів, які б підтвердили непридатність металевого каркасу для подальшого використання.

Також позивач посилається на виникнення збитків у розмірі 2875,00грн. у зв'язку із зверненням позивача за юридичною допомогою щодо підготовки та судового супроводження позову проти відповідача.

Однак, суд зазначає, що витрати з оплати послуг адвоката за своєю правовою природою є судовими витратами, а не збитками у розумінні приписів чинного законодавства України.

Згідно приписів ст. 44 ГПК України до складу судових витрат відносяться суми судового збору, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт проведення оплати за надані адвокатські послуги.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 22, 623, 837, 858 Цивільного кодексу України; ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Керампром», с.Артемівка до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудремпуть», м.Костянтинівка про стягнення збитків у сумі 72985,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 17.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2012р.

Головуючий суддя Сич Ю.В.

Суддя Осадча А.М.

Суддя Соболєва С.М.