Рішення № 27840200, 28.11.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/129/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.12 Справа № 5009/3971/12

За позовом Дочірнього підприємства "Кримцемент"(01034, м.Київ, пр. Рильський, 6)

до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 9981 грн. 44 коп. основного боргу за договором № 66/06-11 від 24.06.2011 р., 37792 грн. 45 коп. штрафу

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача -Устинов В.В., дов. № 01 від 05.11.2012 р.

Відповідача -ОСОБА_4, дов. від 30.07.2010 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 9981 грн. 44 коп. основного боргу за договором № 66/06-11 від 24.06.2011 р., 37792 грн. 45 коп. штрафу.

В судовому засіданні, відкритому 12.11.2012 р., оголошувалася перерва до 28.11.2012 р. з метою надання можливості сторонами врегулювати спір в добровільному порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 28.11.2012 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору № 66/06-11, укладеного з відповідачем 24.06.2011 р., відповідно до Специфікацій № 1, № 2, № 3 в період з 07.07.2011 р. по 08.10.2011 р. останньому передано товар -сухі будівельні суміші - загальною вартістю 127296 грн. 50 коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними. В порушення умов договору оплата за отриманий товар відповідачем здійснена частково та несвоєчасно, внаслідок чого на час пред'явлення позову за ним склалася заборгованість в сумі 9981 грн. 44 коп., яку позивач просить стягнути СПД-ФО ОСОБА_2 За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно до умов Специфікацій позивач просить стягнути з відповідача 37792 грн. 45 коп. штрафу.

Відповідач заявлені позовні вимоги вважає безпідставними. У відзиві на позов зазначає, що договір № 66/06-11 від 24.06.2011 р. та специфікації до нього не підписувалися відповідачем або уповноваженими ним особами. Наявність штампу не може бути підставою для виникнення зобов'язання, а тим більше для застосування штрафних санкцій. Також відповідач вказує, що оплату вартості товару згідно виставлених рахунків проведено в повному обсязі на час вирішення спору.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що сторонами по справі 24.06.2011 р. укладено договір № 66/06-11 за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити, а відповідач (покупець) оплатити та прийняти продукцію, асортимент, кількість, умови й строки поставки, а також інші необхідні умови зазначаються в Специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до даного договору та є його невід'ємними частинами. Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата відповідної партії товару здійснюється покупцем у відповідності з умовами, визначеними в Специфікації до даного договору на відповідну партію товару. Відповідно до п. 7.1 договору сторони несуть відповідальність, передбачену договором (специфікацією, додатками, які є невід'ємними частинами договору) та діючим законодавством.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № 66/06-11 від 24.06.2011 р. сторонами підписано Специфікації № 1 від 24.06.2011 р., № 2 від 12.07.2011 р., № 3 від 20.09.2011 р., якими узгоджено найменування, кількість, вартість, умови оплати та поставки товару, відповідальність тощо. Відповідно до специфікацій за видатковими накладними № КЦ-0002349 від 08.08.2011 р., № КЦ-0002057 від 07.07.2011 р., № КЦ-0002151 від 16.07.2011 п., № КЦ-0002382 від 29.07.2011 р., № КЦ-0002616 від 12.09.2011 р. (а.с. 19-23), № КЦ-0002965 від 08.08.2011 р. (а.с. 34) позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 127296 грн. 50 коп., який отримано відповідачем, про що свідчить підпис відповідача на зазначених накладних.

Відповідно до Специфікацій, які є додатками № 1, 2, 3 до договору № 66/06-11, узгоджено, що оплата вартості продукції здійснюється протягом 30 днів з дати поставки продукції.

З наданих позивачем розрахунку та банківських виписок вбачається, що оплату отриманої продукції відповідач здійснював з порушенням узгоджених строків оплати та не в повному обсязі.

В судовому засіданні судом встановлено, що після порушення провадження по даній справі відповідачем здійснено оплату заявленого до стягнення основного боргу в розмірі 9981 грн. 44 коп., про що свідчать надані позивачем платіжні документи. Суд вважає за необхідне в частині стягнення з відповідача 9981 грн. 44 коп. основного боргу провадження у справі припинити внаслідок врегулювання спору в добровільному порядку.

Щодо вимоги про стягнення штрафу в розмірі 37792 грн. 45 коп., які позивач обґрунтовує з посиланням на специфікації №1,№ 2, № 3, суд зазначає наступне:

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов`язання як сплата неустойки. Частина 2 статті 549 ЦК України визначає що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Укладаючи договір поставки, сторони визначили невід'ємною його частиною специфікації №1, № 2, № 3 до договору поставки № 66/06-11 від 24.06.2011 року, якими визначено перелік продукції, що підлягає поставці, загальну вартість продукції, що поставляється, відповідальність сторін та інші умови. Зазначеними специфікаціями передбачено умови, за яких покупець несе відповідальність в разі прострочення оплати вартості товару, більше ніж на 3 банківських дня від строків, вказаних в специфікації, а саме: специфікаціями № 1 та № 2 передбачено сплату покупцем штрафу у розмірі 25% від вартості відповідної партії товару, а специфікацією № 3 -в розмірі 50% від вартості відповідної партії товару.

Як вказує позивач та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, в порушення вимог договору відповідач у встановлені строки зобов'язання щодо оплати поставленої продукції не виконував.

З огляду на наведене судом встановлено підстави щодо стягнення штрафу за несвоєчасне виконання грошове зобов'язання. Суд знаходить представлений розрахунок штрафу обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо підписання договору № 66/06-11 та специфікацій до нього не уповноваженою особою суд вважає безпідставними.

Стаття 33 ГПК України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. При цьому, відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано будь-яких доказів в обґрунтування заперечень. Доводи відповідача спростовано встановленими обставинами та матеріалами справи, враховуючи, що поставлена продукція прийнята відповідачем без зауважень та оплачена, претензії до позивача стосовно якості чи кількості поставленої продукції у відповідача відсутні.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Підлягає поверненню із Державного бюджету України позивачу судовий збір в розмірі 67 грн. 50 коп. внаслідок сплати судового збору в розмірі більшому, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір», про що судом винесено відповідну ухвалу.

На підставі викладеного, ст. ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 526, 549, 610, 611, 628, 629, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 80 п. 1-1, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В частині стягнення основного боргу в сумі 9981грн. 44 коп. провадження по справі припинити.

В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства «Кримцемент»(01034, м.Київ, пров. Рильський, 6, ЄДРПОУ 30860346) 37792 (тридцять сім тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 45 коп. штрафу, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 30 листопада 2012 року.

Суддя І.А. Попова