Постанова № 27840175, 29.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 листопада 2012 року 10:53 № 2а-11528/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів Пісоцької О.В. та Шейко Т.І., при секретарі судового засідання Руденко Н.В., за участю представників сторін:

від позивача: Драч В.М. (довіреність від 05.07.2012 р. № 3564/10/10-010), Бібік С.В. (довіреність від 11.06.2012 р. № 2925/10/10-010)

від відповідача: Старцева О.О. (довіреність від 25.04.2012 р. № 7/8-6842)

від третьої особи: Карпачов В.В. (керівник, діє на підставі статуту), Калініна-Заєць Ю.М. (довіреність від 20.11.2012 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя ДПСдо Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Українитретя особаДержавне підприємство «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект»про звернення стягнення податкового боргу у розмірі 1 145 667,45 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Запоріжжя ДПС (далі -ДПІ) з позовом до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі -Міністерство) про звернення стягнення податкового боргу у розмірі 1 145 667,45 грн. (з податку на додану вартість) на кошти Міністерства в управлінні якого перебуває Державне підприємство «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект»(код з ЄДР 05482972; далі -«Державне підприємство», «Третя особа», «Підприємство»).

Позивач зазначає, що Державне підприємство має податковий борг у розмірі 1 145 667,45 грн., проте вжиті ДПІ заходи з погашення податкового боргу не призвели до погашення податкового боргу Державним підприємством.

Позивач також зазначає, що на виконання вимог ст. 96 ПК України він звернувся до Міністерства з поданням від 25.01.2012 р. № 557/10/24 про виділення коштів на погашення податкового боргу Державного підприємства.

Однак, як зазначає ДПІ, листом від 07.05.2012 р. Міністерство не надало позитивної відповіді щодо врегулювання питання щодо погашення податкової заборгованості Державного підприємства, що і зумовило звернення позивача до суду з позовом до Міністерства на підставі п. 96.3. ПК України.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що в межах компетенції Міністерством вживаються всі можливі заходи з погашення податкового боргу Підприємства. При цьому, Міністерство зазначає, що ДПІ не вжито всіх заходів із стягнення податкового боргу з Підприємства, які є передумовою стягнення суми боргу з Міністерства. Відповідач зазначає, що на даний час визначено перелік майна Підприємства на яке може бути звернуто стягнення з метою задоволення позову.

Представники Державного підприємства проти позову заперечили та по суті зазначили про передчасність звернення з позовом до Міністерства, оскільки ДПІ не вжито всіх заходів, які є передумовою стягнення боргу з Міністерства та, з урахуванням наявності майна, яке не включено до складу цілісного майнового комплексу підприємства та може бути джерелом погашення податкового боргу, вважають, що наявність цього майна забезпечує погашення податкового боргу та не свідчить про його недостатність для цілей погашення боргу.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.11.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

Згідно з розпорядженням КМ України від 9 листопада 2011 р. № 1114-р Державне підприємство «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект»(код з ЄДР 05482972; адреса: 69095, м. Запоріжжя, Жовтневий район, пл. Пушкіна, 4) входить до переліку державних підприємств, цілісні майнові комплекси яких знаходяться у сфері управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, що також підтверджується і Спеціальним витягом з ЄДР, залученим до справи.

Згідно із Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та відповідно до повідомлення ФДМУ від 31.05.2012 р. № 10-24-82-16 «Державне підприємство»включено до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Міністерством, Державним підприємством не спростовується та підтверджується матеріалами справи, що Державне підприємство на час звернення ДПІ із позовом має податковий борг у розмірі 1 145 667,45 грн., який виник у зв'язку із самостійним визначенням Державним підприємством у податкових деклараціях (уточнюючих розрахунках), поданих в період з червня 2009 року по березень 2012 року, сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які не були сплачені у встановлений строк та набули статусу податкового боргу.

Крім того, податковий борг виник також за результатами перевірок Державного підприємства на підставі податкових повідомлень-рішень від 19.04.2012 р. № 0000751600 на суму 5 465,74 грн. (ПДВ), від 26.10.2011 р. № 0003031600 на суму 34614,65 грн. (ПДВ), від 05.10.2011 р. № 0002291600 на суму 6 989,09 грн. (ПДВ), які отримані Державним підприємством та не оскаржувались, а визначені в них податкові зобов'язання не були сплачені своєчасно та також набули статусу податкового боргу, що також не заперечується Міністерством та Державним підприємством.

У зв'язку з наявністю у Державного підприємства податкового боргу останньому надсилалися податкові вимоги: від 02.02.2009 р. № 1395/10/04 на суму 99462,56 грн. та від 16.03.2009 р. № 2/415 на суму 122419,56 грн., які також отримані Державним підприємством, але борг за якими, як не заперечується відповідачем та третьою особою, не був погашений та з урахуванням несплати податкових зобов'язань, що виникали надалі та не були сплачені своєчасно, збільшувався.

Щодо заходів, які вживалися позивачем для цілей погашення Державним підприємством податкового боргу, під час розгляду справи надано копію постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2011 р. по справі № 2а-0870/6745/11 про стягнення з Державного підприємства податкового боргу з ПДВ у розмірі 533 709 грн., який обліковувався за цим підприємством станом на 11.07.2011 р. та виник на підставі його декларацій, поданих в період з 20.08.2009 р. по 19.04.2011 року. На підставі цього рішення 01.03.2012 р. та у зв'язку з набранням ним законної сили видано виконавчий лист.

Крім цього, до матеріалів справи залучено також копію постанови цього ж суду від 21.12.2009 р. по справі № 2а-4836/09/0870, на підставі якої надалі видано виконавчий лист про стягнення з Державного підприємства податкового боргу з ПДВ у розмірі 218005,34 грн., який виник на підставі податкових декларацій, поданих за період з січня по липень 2009 року.

Згідно із повідомленням Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (лист від 10.11.2010 р. № 16820) виконавчою службою вживаються заходи щодо виконання судового рішення, зокрема, описано майно, призначено експерта для оцінки майна, зазначено, що після проведення оцінки майно буде передано на реалізацію.

При цьому до матеріалів справи також надано акт від 11.03.2011 р. № 06 опису майна (щодо заміни податкової застави), складений за участю представників Державного підприємства, відповідно до якого до складу майна, на яке поширюється право податкової застави, включено: автомобіль УАЗ вартістю 5276,11 грн., автомобіль ПЕЖО вартістю 10660,19 грн., автомобіль Honda вартістю 136575,43 грн., будинок відпочинку «Дружба»вартістю 76015,52 грн., будинок відпочинку «Фрегат»вартістю 96802,25 грн., всього вартістю 325329,53 грн.

У той же час, як вбачається із позовної заяви та матеріалів справи, позивач звернувся до Міністерства з поданням «Про виділення коштів» від 25.01.2012 р. № 557/10/24 (далі -Подання), яке отримано Міністерством 01.02.2012 р.

У зазначеному поданні позивач зазначив про те, що за Державним підприємством обліковується податковий борг, зокрема, з ПДВ у сумі 911,4 тис.грн. Зазначається, що податковий борг виник 30.01.2009 р. та вказується, що вимоги податкового органу підтверджені вищезгаданими постановами суду.

У цьому ж поданні зазначається, що 05.04.2011р. на запит ДПІ у Жовтневому районі до Міністерства про виділення коштів або активів для продажу та погашення податкового боргу, від Міністерства надійшов лист від 30.03.2011 р. за № 15/25/2588/0/6-11, в якому повідомлено, що з метою запобігання банкрутства підприємства, прийнято рішення про проведення досудової санації (наказ від 28.03.2011 р. № 40), обставини щодо чого не заперечуються сторонами.

Проте, як зазначається у поданні, затвердженого плану досудової санації, який би передбачав вжиття заходів з погашення податкового боргу, з боку Міністерства не було надано.

З урахуванням наведеного та на підставі п. 96.2. ПК України ДПІ просила «…розглянути питання щодо надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів до сфери управління якого належить дане підприємство та розглянути питання про надання дозволу на продаж майна ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект».

У свою чергу, листом від 07.05.2012 р. № 7/25-7517 Міністерство повідомило ДПІ, що відповідно до наказу Мінрегіонбуду від 30.05.2011 р. № 60 відхилено план досудової санації Державного підприємства. У відповіді також зазначено, що згідно статуту підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, Держава та Уповноважений орган управління не відповідають за його зобов'язаннями, крім випадків, встановлених законодавством. Зазначено про передбачені ПК України джерела погашення податкового боргу та відсутність у Міністерства повноважень на прийняття рішення про виключення підприємства із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації. Вказується у відповіді, що у травні 2012 року буде проведено засідання тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із виплати заробітної плати, на які буде розглянуто питання доцільності подальшого перебування керівника підприємства на посаді.

Саме у зв'язку з неналежним, на думку ДПІ, реагуванням Міністерства на зазначене подання від 25.01.2012 р., позивач просить задовольнити позов.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, беручи до уваги те, що сторонами та третьою особою не заперечується сума податкового боргу Державного підприємства, заявлена у позові, суд зазначає наступне.

Статтею 96 ПК України визначено особливості погашення податкового боргу, зокрема, державних підприємств, які не підлягають приватизації.

Так, відповідно до п. 96.2. ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків (п/п. 96.2.1. ПК України);

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету (п/п. 96.2.2. ПК України);

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (п/п. 96.2.3. ПК України);

- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України (п/п. 96.2.4. ПК України).

Згідно з п. 96.3. ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

У взаємозв'язку з наведеним, слід також зазначити, що підпунктом 87.3.5. ПК України визначено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств.

Згідно із цією нормою Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України.

Наказом ФДМУ від 29.12.2010 № 1954, зареєстрованим в Мінюсті України 24 січня 2011 р. за № 109/18847 затверджено Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства (далі -Положення № 1954), яким передбачено складання підприємством та затвердження органом, уповноваженим управляти державним майном, переліку майна, що (1) включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке (2) може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, за загальними правилами, викладеними у п. 87.5. та 95.22. ПК України, у разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби. Зокрема, орган державної податкової служби звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Відтак, для цілей звернення ДПІ до Міністерства з поданням та стягнення з нього сум податкового боргу, ДПІ має довести вжиття нею вичерпних заходів щодо погашення Державним підприємством податкового боргу, а також дотримання всіх правил та процедур, які є передумовою звернення з поданням до Міністерства та звернення з позовом до нього.

Зокрема, для цілей стягнення боргу Підприємства з Міністерства, ДПІ має, крім іншого, довести: (1) відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень п. 96.2. ПК України та приписів Положення № 1954, може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, або ж, (2) у разі ж наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, -(3) недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; (4) відсутність у підприємства, в контексті положень п. 87.5. та 95.22. ПК України, додаткових джерел погашення податкового боргу (дебіторської заборгованості) або ж (5) недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.

Окрім того, ДПІ має довести факт відмови Міністерства у вжитті заходів з погашення податкового боргу або ж невжиття Міністерством заходів в контексті положень п. 96.2. та п. 96.3. ПК України.

У той же час, як встановлено під час розгляду справи, Міністерством не заявлялось про відмову у вжитті зазначених вище заходів, спрямованих на погашення Державним підприємством податкового боргу.

Натомість, Міністерством в межах його повноважень вживались заходи щодо проведення досудової санації та станом на час розгляду справи затверджено перелік майна, що не включається до складу цілісного майнового комплексу Державного підприємства, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

До складу цього майна входить майно, яке описано ДПІ згідно з актом опису майна від 11.03.2011 р., на яке поширюється право податкової застави, зокрема, наведені вище автомобілі, майно баз відпочинку «Фрегат»та «Дружба», вартість якого (майна) згідно із наданим Міністерством переліком, складеним за результатами інвентаризації, у сукупності складає суму 2527779,16 грн. та перевищує суму податкового боргу підприємства.

Тобто, в даному випадку наявне майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу та ДПІ не доведено недостатності вартості цього майна для цілей погашення податкового боргу.

Окрім того, як зазначено вище, в матеріалах справи також наявні повідомлення виконавчої служби щодо опису майна боржника на виконання вищезгаданих рішень суду та щодо здійснення заходів по його оцінці, підготовки до реалізації. Проте, під час розгляду справи ДПІ не надано доказів здійснення реалізації цього майна та недостатності отриманих коштів для цілей погашення податкового боргу.

Окрім того, в даному випадку ДПІ не надано доказів вжиття заходів щодо виявлення додаткових джерел погашення податкового боргу, а саме - дебіторської заборгованості підприємства, вжиття заходів щодо стягнення цих сум з дебіторів боржника та недостатності стягнутих коштів для цілей погашення податкового боргу підприємства. При цьому, під час розгляду справи ДПІ не спростовано твердження керівника Державного підприємства щодо наявності такої заборгованості.

Відтак, в даному випадку ДПІ не доведено вжиття вичерпних заходів з погашення Державним підприємством податкового боргу за рахунок його коштів та майна, у т.ч. за рахунок додаткових джерел, недостатності цих заходів (майна, коштів) для цілей погашення податкового боргу підприємства, відмови Міністерства у вжитті заходів (в контексті положень п. 96.2. та п. 96.3. ПК України), що у сукупності є передумовою стягнення з Міністерства податкового боргу Підприємства.

Відповідно до ч. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В даному випадку, як приходить до висновку колегія суддів, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, які б зумовлювали можливість задоволення позову, а відтак, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя ДПС до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про стягнення 1 145 667,45 грн. залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Кармазін О.А.

Судді: Пісоцька О.В.

Шейко Т.І.