Рішення № 27839885, 03.12.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.12р. Справа № 21/5005/8416/2012За позовом Публічного акціонерного товариства Науково - дослідного та проектного інституту по Збагаченню та агломерації чорних металів "Механоброчормет", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЗМО Ропчице", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 44 345,18 грн. за договором надання послуг № 429-а від 01.01.05р.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - Шкарбатюк С.В., дов. б/н від 22.10.12р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми боргу у розмірі 15 697,41 грн., пені - 28 647,77 грн. за договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 429-а від 01.01.05р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.10.12р., 19.11.12р. та 03.12.12р. не з'явився, позовних вимог не заперечив, витребуваного ухвалами суду від 02.10.12р., 23.10.12р. та 19.11.12р. відзиву на позов та документи не подав.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Ухвали господарського суду по даній справі було направлено судом на адреси відповідача, наявні у матеріалах справи, в т.ч. на адресу, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (станом на 10.08.2012р.). За таких обставин, з огляду на вище наведені нормативні акти, відповідач вважається повідомленим про час та місце слухання даної справи.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про розгляд спору належно, а в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2005 р. року Публічним акціонерним товариством Науково - дослідного та проектного інституту по Збагаченню та агломерації чорних металів "Механоброчормет" (далі - Основний споживач, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЗМО Ропчице" (далі - Субспоживач, Відповідач) було укладено договір № 429-а про спільне використання технологічних мереж основного споживача (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Основний споживач зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених Субспоживачу до використання, а Субспоживач - своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Відповідно до п.10.4. Договір укладається на термін з 01.09.2005 р. до 31.12.2005 р., та вважається продовженням на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього Договору або його перегляд.

Додатковою угодою до договору від 09.12.2005 р. № 1 продовжено строк дії договору до 31.12.2006 р.

Додатковою угодою до договору від 17.12.2009 р. № 2 продовжено строк дії договору до 31.12.2010 р.

Додатковою угодою до договору від 07.12.2011 р. № 3 продовжено строк дії договору до 31.12.2012 р.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Основний споживач зобов'язаний забезпечувати технічну можливість для передачі Субспоживачу електричної енергії в межах 100 кВА (кВт) потужності на 2 класі напруги (ступінь напруги 6 кВ) в обсягах, визначених відповідно до договору про постачання електричної енергії, шляхом формування електричної схеми відповідної пропускної здатності. Забезпечувати на межі балансової належності електромереж підтримання параметрів якості електроенергії та узгодженого рівня надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів Субспоживача згідно з "Правилами устройства злектроустановок" (далі - ПУЕ) (п.2.2. Договору).

На виконання умов договору Позивач надав Відповідачу послуги з технічного обслуговування в період з 01.02.2009 р. по 31.08.2011 р. та виставив відповідні рахунки на оплату даних послуг.

У відповідності до пункту 4.1. Договору Субспоживач зобов'язаний здійснювати оплату за використання електричних мереж Основного споживача за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж Основного споживача здійснюється згідно з «Кошторисом витрат на утримання та обслуговування електричних мереж». Плата за використання електричних мереж Основного споживача вноситься Субспоживачем на підставі рахунку, одержаного від Основного споживача. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунка становить 10 днів.

В пункті 4.2. Договору зазначено, що споживач зобов'язаний здійснювати оплату за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії на межі балансової належності електромереж відповідно до додатка «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».

Відповідач свої обов'язки по оплаті, згідно умов договору не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед Позивачем в сумі 15 697,41 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства та з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, крім того, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За умовами ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач електроенергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією згідно із законодавством України.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

Крім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню - 28 647,77 грн. за період з 17.09.2011р. по 17.09.2012р.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час и користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, зазначений вид забезпечення виконання зобов'язань є спеціальним заходом майнового характеру, який стимулює належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора.

Пунктом 8.2.1. Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 4.1. цього Договору, з порушенням термінів, Субспоживач сплачує Основному споживач) пеню у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що пеня нарахована невірно, тому розмір пені за період 17.09.2011р. по 17.09.2012р. становить 2 396,63 грн.

В частині стягнення 26 251,14 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати у справі слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЗМО Ропчице" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, буд. 3 ж, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32693432) на користь Публічного акціонерного товариства Науково - дослідного та проектного інституту по Збагаченню та агломерації чорних металів "Механоброчормет" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, буд. 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04689352) основний борг у розмірі 15 697,41 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто сім грн. 41 коп.), пеню у розмірі 2 396,63 грн. (дві тисячі триста дев'яносто шість грн. 63 коп.), витрат по сплаті судового збору у розмірі 656,72 грн. (шістсот п'ятдесят шість грн. 72 коп.), про що видати наказ.

В частині стягнення пені у розмірі 26 251,14 грн. - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 04.12.2012р.