Вирок № 27839418, 05.12.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/18654/12

пр. № 1/2608/1195/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Жмудь В.О.,

за участю секретаря Мікулінської Н.М.,

прокурора Швеця Т.О., Смітюха В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заді суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, освіта середня, яка не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судима:

- 31.05.1996 Ленінградським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 141, ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 21.05.2007 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнена з місць позбавлення волі 11.03.2011 по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_1 27.07.2012 приблизно о 21 год. 55 хв. після вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, через сварку з ОСОБА_2, вирішила скоїти крадіжку його майна. З метою виконання свого злочинного умислу підсудна ОСОБА_1 приблизно о 22 год. 00 хв. прослідувала до квартири АДРЕСА_1, в якій проживає потерпілий ОСОБА_2 Підійшовши до вхідних дверей даної квартири, вона, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, штовхнула вхідні двері плечем від чого вони відкрилися. Зайшовши до квартири підсудна з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно, таємно викрала чуже майно, яке належить ОСОБА_2, а саме: ноутбук «Toshiba Satellite L300-11», ціною 3 940 грн. З викраденим майном підсудна з місця скоєння злочину втекла та в подальшому розпорядилася ним на власний розсуд.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй складі злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнала повністю, щиро розкаявся, підтвердила суду обставини скоєння нею злочину, вказавши на час, місце, спосіб і мету, та показала, що вона проживає разом із ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1. 27.07.2012 в продовж дня знаходилася на роботі. Приблизно о 19 год. 00 хв. вона зустрілася зі своїми знайомими у кафе, що розташоване по пр. Л.Курбаса в м. Києві, з якими розпивала алкогольні напої. Після цього, приблизно о 22 год. 00 хв. вона вирішила забрати свої особисті речі із квартири, в якій проживає разом із ОСОБА_2, оскільки посварилася з останнім. Так як її особистих речей у вказаній квартирі було багато, вона попросила свого знайомого ОСОБА_3 допомогти їй, на що останній погодився. Коли вони підійшли до квартири ОСОБА_2, вона подзвонила в дзвінок, однак їй ніхто н відкрив. Тоді вона плечем вибила вхідні двері та зайшла до квартири. ОСОБА_3, в свою чергу, побачивши, що вона вибила вхідні двері плечем пішов додому. Побачивши, що в квартирі нікого немає, вона ще більше розсердилася на свого співмешканця ОСОБА_2 та вирішила викрасти ноутбук, який знаходився на столі у кімнаті. Взявши ноутбук, вона пішла з квартири. В подальшому вказаний ноутбук вона продала незнайомому таксисту за 150 грн., які витратила на власні потреби. Також зазначила, що вона в повному обсязі відшкодувала потерпілому ОСОБА_2 завдану шкоду, в підтвердження чого надала розписки ОСОБА_2 від 16.10.2012 та 26.11.2012 року.

Оскільки підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнала повністю та не оспорює фактичні обставини справи, судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями підсудної, дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудної, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудної ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй складу злочину повністю доведена і її дії за ч. 3 ст. 185 КК України: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, кваліфіковано вірно.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання підсудної, є щире каяття у вчиненому злочині та добровільне відшкодування заданого збитку.

Відповідно п.п. 1, 13 ч. 1 ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання підсудної, є рецидив злочину та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи міру покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, те що злочини згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставини, які пом'якшують (щире каяття у вчиненому злочині та добровільне відшкодування заданого збитку) та обтяжують (рецидив злочину та вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння) покарання підсудної; особу підсудної, те що вона посередньо характеризується за місцем проживання, незаміжня, не працює, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судима, та вважає за можливе призначити підсудній ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що покарання підсудній ОСОБА_1 слід призначити у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки, на думку суду, таке покарання є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Речові докази по справі, що зазначені у постанові про визнання і прилучення до справи речових доказів від 10.10.2012 та залишені на зберігання при матеріалах справи, суд вважає за необхідне залишити на зберіганні у матеріалах справи (а.с. 102).

Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості (а.с. 88).

Цивільний позов по справі не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покласти такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі: копію фіскального чеку на покупку ноутбука «Toshiba Satellite L300-11», копію керівництва по використанню програми «Toshiba face recognition", копію посібника користувача, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи -залишити на зберіганні у матеріалах кримінальної справи.

Стягнути із ОСОБА_1 на відшкодування витрат за проведення експертизи 470 (чотириста сімдесят) грн. 40 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (ГУ ДКСУ в Київській області, р/р № 31253272210699, код 25575285, МФО 821018, з приміткою: код послуги 60000 «за проведення експертизи»).

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.

Суддя Жмудь В.О.