Рішення № 27839330, 04.12.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2012 р. Справа № 5004/1300/12

за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Луцьку, м. Луцьк

до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД, м. Луцьк

товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, м. Луцьк

про солідарне стягнення 13 335 675,58 доларів США (еквівалент 106 592 054,91 грн.) та 8 771 360,68 грн.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Гарщаль Г.В. -головний юрисконсульт філії АТ "Укрексімбанк" у м. Луцьку (дов. №010-01/6116 від 24.07.2012р.)

від відповідачів: не з'явились

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Луцьку звернулось до господарського суду з позовом про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД та товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД 13 335 675,58 доларів США (еквівалент 106 592 054,91 грн.) та 8 771 360,68 грн., в тому числі:

- 10 300 000 доларів США (еквівалент 82 327 900 грн. згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ станом на 16.10.2012р.) заборгованості за кредитною угодою №8606К5 від 30.03.2006р. з додатковими угодами до неї;

- 3 035 675,58 доларів США (еквівалент 24 264 154,91 грн.) процентів за користування кредитом;

- 783 764,61 грн. комісійної плати за управління кредитом;

- 6 184 883,49 грн. пені, нарахованої за невиконання договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів (тіла кредиту);

- 1 748 739,01 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами;

- 53 973,57 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату комісійних нарахувань,

згідно з укладеним між відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Укрексімбанку в м. Луцьку та товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД кредитним договором №8606К5 від 30.03.2006р., а також згідно з укладеним між Луцькою філією зазначеної кредитної установи, товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД та товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД договором поруки №151211Р1 від 31.01.2011р.

Ухвалою господарського суду від 17.10.2012р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 05.11.2012р. розгляд справи відкладався за клопотанням ТзОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД.

Ухвалою суду від 19.11.2012р. розгляд справи відкладався у зв'язку з невиконанням відповідачами вимог суду (неподання витребуваних документів та ненаправлення в судове засідання своїх повноважних представників).

В судовому засіданні 03.12.2012р. представник позивача надавши на вимогу суду витребувані документи та матеріали та посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях кредитної установи, пред'явлені до відповідачів позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному об'ємі, поклавши при цьому на боржників обов'язок солідарного відшкодування кредитній установі понесених нею у зв'язку з поданням позову до суду витрат (сплата судового збору).

Надавши суду письмові пояснення від 03.12.2012р. №086-04/3577 та матеріали судової практики (том 2 а.с. 44-50) представник позивача заперечив з приводу клопотання ТзОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД від 12.11.2012р. №1211/12 (том 2 а.с. 10-15) про зменшення розміру пені, котра підлягає до стягнення з товариства на користь ПАТ "Укрексімбанк".

У визначений ухвалою господарського суду від 19.11.2012р. про відкладення розгляду справи день та час відповідачі повноважних представників в судове засідання не направили, витребуваних судом документів та пояснень не подали, хоча про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином -зазначені ухвали направлялись на юридичні адреси товариства "Каскад-Продакшн" ЛТД та товариства "Каскад-Транспорт" ЛТД рекомендованою кореспонденцією та були вручені адресатам 23.11.2012р. про що свідчать відповідні поштові повідомлення (том 2 а.с. 42, 43).

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідачів існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованих відзивів на позовну заяву, письмових пояснень з приводу пред'явленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час своїх повноважних представників.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги, що відповідачі належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направили в судове засідання своїх представників, не подали заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників солідарних відповідачів за наявними у справі матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності представників ТзОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД та ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД не заперечив.

При цьому господарський суд виходив також із необхідності дотримання вимог Конвенції від 04.11.1950р. "Про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, пунктом 6 котрої визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно з п. 25 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" поняття "розгляд справи упродовж розумного строку", вживане у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід розуміти насамперед, як необхідність дотримання установлених процесуальним законом строків вирішення спору, для яких ГПК установлено строки їх розгляду судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши представлені останнім додатково документи та матеріали, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2006 року між відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Укрексімбанку в м. Луцьку (на даний час публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Луцьку -постанова Кабінету Міністрів України від 15.04.2009р. №375 "Про збільшення статутного капіталу відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України", Статут АТ "Державний експортно-імпортний банк України" -том 1 а.с. 77-90, витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.10.2012р. №14795738 -том 1 а.с. 91-92, положення про філію АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Луцьку -том 1 а.с. 105-115), м. Луцьк та товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД, м. Луцьк було укладено кредитну угоду №8606К5 з додатками (том 1 а.с. 15-21).

07.03.2007р., 02.08.2007р., 30.08.2007р., 29.10.2008р., 07.11.2008р., 27.11.2008р., 04.12.2008р., 29.12.2008р., 06.01.2009р., 15.01.2009р., 30.01.2009р., 06.02.2009р., 06.03.2009р., 30.03.2009р., 07.04.2009р., 30.04.2009р., 07.05.2009р., 13.05.2009р., 29.05.2009р., 30.06.2009р., 31.07.2009р., 07.08.2009р., 01.09.2009р., 08.09.2009р., 29.09.2009р., 08.10.2009р., 30.10.2009р., 05.11.2009р., 01.12.2009р., 18.12.2009р., 03.03.2010р., 31.03.2010р., 30.04.2010р., 03.06.2010р., 30.07.2010р., 31.01.2011р., 03.03.2011р., 31.03.2011р., 01.06.2011р., 29.02.2012р. між зазначеними суб'єктами господарювання було укладено додаткові договори за №№8606К5-1 -8606К5-40 до визначеної кредитної угоди (том 1 а.с. 22-69).

У відповідності до умов зазначеної угоди акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі в особі філії АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Луцьку (далі Банк) було відкрито товариству з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД (далі Позичальник) відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 4 500 000 доларів США та з кінцевим терміном погашення кредиту 29 березня 2009 року для поповнення обігових коштів (закупівлі казеїну, сухого молока та ін.), оплати товарів та послуг, пов'язаних із здійсненням виробничо-комерційної діяльності.

Згідно із додатковою угодою №8606К5-1 від 07.03.2007р. до кредитної угоди №8606К5 від 30.03.2006р. Позичальнику було збільшено відновлювальну кредитну лінію до 10 300 000 доларів США.

Згідно з п.п. 3.4.1 кредитної угоди №8606К5 зі змінами та доповненнями Позичальник зобов'язувався погасити кредит на рахунок, вказаний в п. 3.8 цієї угоди в строк, визначений в. п. 3.2 договору згідно з Графіком зниження ліміту заборгованості за угодою за рахунок будь-яких грошових надходжень Позичальника.

За клопотанням Позичальника Банком неодноразово продовжувався термін погашення кредиту, про що між сторонами було укладено відповідні додаткові угоди.

Відповідно до умов додаткової угоди №8606К5-39 від 01.06.2011р. було внесено зміни до п.п. 3.2.3. п. 3.2 Кредитного договору, якими встановлено граничний термін погашення кредиту 07 жовтня 2011 року.

Згідно з п.п. 3.2.5. п. 3.2 Кредитної угоди №8606К5 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами, процентна ставка за кредитом встановлювалась між сторонами наступним чином: ставка на рівні LIBOR (6m) + 7,03%, але не менше 11,75% річних, з 01.03.2010р. процентна ставка встановлюється у розмірі 8,1% річних, з 04.06.2010р. -11,75% річних, з 01.12.2010р. -8,3% річних, з 01.02.2012р. -0,1% річних.

Відповідно до п.п. 3.5.1., 3.5.2. Кредитної угоди №8606К5 Позичальник зобов'язувався сплачувати Банкові проценти за користування Кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2. цієї Угоди, у валюті кредиту. Банк щомісяця нараховує проценти на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту. Проценти підлягають сплаті з 01 по 07 число кожного місяця, наступного за звітним на рахунок, зазначений у п. 3.8 Угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць.

Згідно п.п. 3.2.6, 4.1.1 Кредитної угоди №8606К5 за управління кредитом Позичальник зобов'язувався сплачувати Банку плату за управління кредитної лінії -0,05% від суми ліміту кредитної лінії щомісячно. Плата за управління кредитом нараховується у національній валюті за курсом Національного банку України на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця не пізніше останнього банківського дня кожного місяця. З 01.02.2012р. плата за управління кредитом була встановлена між сторонами в розмірі 0%, про що було укладено додаткову угоду №8606К5-40 від 29.02.2012р.

Одержання товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД кредиту у визначеному сторонами за кредитним договором №8606К5 від 30.03.2006р. з додатковими угодами розмірі (1 300 000 доларів США), використання коштів товариством підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи (том 1 а.с. 73-74, 116-147) первинними банківськими документами (виписка про рух коштів на рахунку, платіжні доручення в іноземній валюті, заяви Позичальника про продаж іноземної валюти).

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повертати позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно із ст. 1054 "Кредитний договір" ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Боржником прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконано, що призвело до виникнення заборгованості, загальна сума якої станом на день звернення позивача до суду з відповідним позовом та на час розгляду справи судом складає 10 300 000 доларів США (еквівалент 82 327 900 грн. -7,993 грн. за 1 долар США згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ станом на 16.10.2012р. -службове розпорядження НБУ №205/398 від 15.10.2012р. -том 2 а.с. 17).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

З моменту укладення угоди №8606К5 від 30.03.2006р. між відкритим (публічним) акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Луцьку та товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД виникли цивільно-правові відносини, які врегульовані як загальними положеннями про зобов'язання, так і окремими зобов'язаннями щодо кредиту.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Укладена між відкритим (публічним) акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Луцьку та товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД кредитна угода №8606К5 від 30.03.2006р. за своєю правовою природою виступає кредитним договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України ).

Кредит -це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Овердрафт -короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку.

Згідно з ч. 1 ст. 1056№ Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Судом встановлено, що в даному випадку відносини між відкритим (публічним) акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Луцьку та товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД носять договірний характер, укладена між останніми кредитна угода №8606К5 від 30.03.2006р. з додатковими угодами предметом судових розглядів не виступала, недійсною судом не визнавалась, сторонами розірвана не була.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що взяті на себе у відповідності до умов кредитної угоди від 30.03.2006р. №8606К5 зобов'язання в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування (у порядку та строки, визначені договором) товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД не виконало.

Згідно наданих в судовому засіданні представником позивача пояснень та розрахунків, документів в їх обґрунтування, станом на 16.10.2012р. та на час розгляду справи судом заборгованість ТзОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД склала:

- 10 300 000 доларів США (еквівалент 82 327 900 грн. згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ станом на 16.10.2012р.) основної заборгованості за кредитною угодою №8606К5 від 30.03.2006р. з додатковими угодами до неї;

- 3 035 675,58 доларів США (еквівалент 24 264 154,91 грн.) нарахованих процентів за користування кредитом;

- 783 764,61 грн. комісійної плати, нарахованої у відповідності до умов кредитної угоди, за управління кредитом.

Окрім цього кредитною установою у відповідності до положень чинного законодавства України та умов кредитного договору від 30.03.2006р. №8606К5 було нараховано товариству "Каскад-Продакшн" ЛТД штрафні санкції, а саме:

- 6 184 883,49 грн. пені, нарахованої за невиконання договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів (тіла кредиту);

- 1 748 739,01 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами;

- 53 973,57 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату комісійних нарахувань.

З огляду на викладене станом на 16.10.2012р. заборгованість ТзОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД перед ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Луцьку склала 13 335 675,58 доларів США (еквівалент 106 592 054,91 грн.) та 8 771 360,68 грн.

Надані кредитною установою суду розрахунки (том 1 а.с. 11-14, 148) з письмовими поясненнями від 05.11.2012р. №086-04/3222 щодо методики нарахування комісійних сум та штрафних санкцій (том 1 а.с. 149-150) перевірено та визнано вірними.

При цьому суд виходив з тих обставин, що статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За умовами п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за грошовими зобов'язаннями розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ що діяла.

Крім цього, здійснюючи перевірку методики та підстав нарахування Банком Позичальнику сум пені 6 184 883,49 грн. за невиконання договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів (тіла кредиту), 1 748 739,01 грн. за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами та 53 973,57 грн. за несвоєчасну сплату комісійних нарахувань судом було враховано та взято до уваги те, що можливість нарахування відповідних сум штрафних санкцій була передбачена умовами п. 7.2 кредитної угоди від 30.03.2006р. №8606К5, нарахування пені було здійснено позивачем з дотриманням положень Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Судом встановлено, що нарахування пені було здійснено також з врахуванням періодів та визначень "Банківського року" тривалістю 360 днів (стаття 1 кредитної угоди від 30.03.2006р.), що застосовується для нарахування процентів за користування кредитом та пені, що також не суперечить та відповідає постанові Національного банку України №255 від 18.06.2003р. "Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України" , пунктом 1.18 Розділу ІІІ котрого визначено, що для обрахування процентних доходів і витрат банками застосовуються такі методи визначення кількості днів: метод "факт/факт" -передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році; метод "факт/360" -передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів; метод "30/360" -передбачає, що для розрахунку використовується умовна кількість днів у році - 360, у місяці - 30.

Поруч з цим з метою забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД, які виникають з умов кредитної угоди від 30.03.2006р. №8606К5 з додатковими договорами до неї, між Кредитором -публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Укрексімбанку в м. Луцьку, Позичальником -товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД, м. Луцьк та Поручителем -товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, м. Луцьк було укладено Договір поруки №151211Р1 від 31.01.2011р. (том 1 а.с. 70-71).

30 червня 2011 року між зазначеними сторонами було підписано договір про внесення змін №151211Р1-1 до договору поруки від 31.01.2011р. №151211Р1 (том 1 а.с. 72).

За умовами зазначеного договору поруки Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Позичальником зобов'язань за Кредитною угодою від 30.03.2006р. №8606К5 в частині своєчасного повернення наданого кредиту, сплати процентів, комісійних та штрафних санкцій у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором. Відповідальність Поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) Позичальником зобов'язань за Кредитним договором. Поручитель і Позичальник несуть перед Кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій, комісій, а також всіх витрат, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту.

Положеннями зазначеного договору поруки визначено, що останній вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання зобов'язань по Кредитному договору Позичальником. Пунктом 4.1 договору поруки було визначено право Кредитора вимагати від поручителя задоволення в повному обсязі всіх своїх грошових вимог, що випливають із Основного зобов'язання у випадку, якщо Позичальник не виконає грошове зобов'язання, передбачене Кредитною Угодою, протягом двадцяти днів з моменту отримання Поручителем письмового повідомлення Кредитора про факт такого невиконання, а також право Кредитора вимагати дострокового виконання Основного зобов'язання Поручителем та/або Позичальником у випадку, якщо протягом 20 робочих днів з моменту отримання Поручителем письмового повідомлення Кредитора про факт невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитною Угодою та/або Поручителем за цим Договором, вони не будуть виконані.

В процесі розгляду господарської справи по суті судом було встановлено, що зазначений вище договір поруки предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнався, договірними сторонами розірваний не був.

Матеріалами справи -письмові вимоги від 15.12.2011р. №086-05/4300 та від 28.12.2011р. №086-05/4431 (том 1 а.с. 75-76) підтверджується факт виконання кредитною установою -ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Луцьку положень умов договору поруки в частині направлення письмових вимог Поручителю та Позичальнику невиконання зобов'язань за кредитним договором, необхідності вжиття останніми заходів, спрямованих на погашення кредитної заборгованості та сплату відповідних відсотків.

Зазначені вимоги були вручені відповідачам особисто відповідно 24 грудня 2011 року та 06 січня 2012 року про що свідчать відповідні поштові повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції (том 1 а.с. 75,-76 на звороті, 104).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України).

Частиною 4 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно ст. 543 ЦК України при наявності солідарного зобов'язання боржників, кредитор має право вимагати виконання як від усіх боржників разом, так і від кожного окремо, причому, як повністю, так і в частині боргу.

Станом на день розгляду справи судом доказів сплати кредитних коштів, процентів за їх користування та пені відповідачі за первісним позовом суду не надали, існуючу заборгованість та нараховані відсотки не спростували, відсутність відповідних заборгованих сум належними доказами не довели.

Отже, враховуючи все вищевикладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Луцьку до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД та товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД про стягнення з них в солідарному порядку 13 335 675,58 доларів США (еквівалент 106 592 054,91 грн.) та 8 771 360,68 грн., в тому числі: 10 300 000 доларів США (еквівалент 82 327 900 грн. згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ станом на 16.10.2012р.) заборгованості за кредитною угодою №8606К5 від 30.03.2006р. з додатковими угодами до неї, 3 035 675,58 доларів США (еквівалент 24 264 154,91 грн.) процентів за користування кредитом, 783 764,61 грн. комісійної плати за управління кредитом, 6 184 883,49 грн. пені, нарахованої за невиконання договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів (тіла кредиту), 1 748 739,01 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, а також 53 973,57 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату комісійних нарахувань, згідно з укладеною між відкритим (публічним) акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Луцьку та товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД кредитною угодою №8606К5 від 30.03.2006р. з додатками та додатковими угодами, а також згідно з укладеним між зазначеною кредитною установою та товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД і товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД договором поруки №151211Р1 від 31.01.2011р. з договором про внесення змін №151211Р1-1 від 30.06.2011р. до нього є правомірними, останні ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та умовах укладених між сторонами договорів, а відтак підлягають задоволенню повністю з покладенням на боржників обов'язку солідарного відшкодування кредитній установі понесених нею при поданні позову до суду витрат (сплата судового збору).

При цьому господарським судом було враховано також і те, що відповідно до ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України -гривня. Однак, ч. 2 вказаної норми визначає, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Також, в силу ч. 1 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Разом з тим, згідно ч. 3 вказаної норми, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Статтею 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (нормами якого визначаються, зокрема, правові засади діяльності банків) передбачено, що банки на підставі банківської ліцензії мають право здійснювати таку банківську операцію як розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, яка є кредитною операцією в силу ч.1 ст. 49 Закону.

При цьому, за змістом ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність", термін "кошти" вжитий у значенні гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно ч. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Водночас, у відповідності з ч. 4 вказаної норми, індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Вказаною нормою також визначено, що режиму індивідуального ліцензування потребує, зокрема, така операція як надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, однак, лише, у випадку, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Між тим, відповідні межі чинним законодавством для кредитних операцій в іноземній валюті не визначені.

Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Отже, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що укладення товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД кредитної угоди №8606К5 від 30.03.2006р. з позивачем в іноземній валюті не суперечить вимогам діючого законодавства; сторони були вільними у визначенні умов договору, зокрема, щодо валюти кредиту.

Відповідність чинному законодавству кредитних договорів, в яких використовувалась іноземна валюта в якості валюти кредиту вбачається із аналізу постанов Вищого господарського суду України від 31.08.2011р. у справі №10/5009/890/11, від 25.08.2011р. у справі №17/93, від 23.08.2011р. у справі №48/61 тощо.

Приймаючи рішення у справі судом також враховано абз. 3 пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №14 "Про судове рішення у цивільній справі", в якому визначено, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

Також при цьому суд приймає до уваги п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. №01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" в якому визначено, що господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях. Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідачів, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному об'ємі за рахунок ТзОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД та ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД (в порядку солідарного стягнення).

Розглянувши клопотання ТзОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД від 12.11.2012р. №1211/12 (том 2 а.с. 10-15) про зменшення розміру пені, котра підлягає до стягнення з товариства на користь ПАТ "Укрексімбанк", а також підтверджуючі його документи, господарський суд відхиляє останнє як безпідставне та необґрунтоване. При цьому судом зауважується, що відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, на котру посилається боржник в якості мотивації заяви, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. №01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" при застосуванні статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

В даному випадку в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях позивачем зазначено, що з відповідачів підлягає солідарному стягненню заборгованість в сумі основного боргу -10 300 000,00 дол. США (еквівалент 106 592 054,91 грн.), проценти -3 035 675,58 дол. США (еквівалент 24 264 154,91 грн.), плата за управління кредитом -783 764,61 грн., пеня за несплату основного боргу (кредиту) -6 184 883,49 грн., пеня за несплату процентів -1 748 739,01 грн., пеня за несплату комісії за управління кредитом -53 973,57 грн.

За таких обставин суд вважає, що розмір пені не є значним порівняно з основним боргом, процентами та іншими платежами за кредитом.

Крім того судом встановлено, що позивачем за клопотаннями ТзОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД неодноразово продовжувались терміни погашення кредиту (основного боргу), а також переносились терміни сплати відсотків за користування кредитом, комісії за управління кредитом, що підтверджується укладеними між банком та позичальником додатковими угодами до Кредитної угоди №8606К5 від 30.03.2006р. У зв'язку з цим прострочення виконання зобов'язань у ТзОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД виникло після закінчення терміну погашення кредиту, а саме з 07.10.2011р.

Щодо ступеня виконання зобов'язання судом було взято до уваги, що за кредитною угодою №8606К5 від 30.03.2006р. товариством "Каскад-Продакшн" ЛТД було сплачено проценти в сумі 3 100 239,72 дол. США, а також комісію за правління кредитом в сумі 2 250 565,00 грн.

Заявляючи відповідне клопотання відповідачем було надано суду лише документи щодо майнового стану товариства, що, на думку суду, не є достатніми доказами для зменшення розміру неустойки в розумінні ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи зі змісту положень ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. В той же час, саме на відповідача покладено обов'язок доведення наявності зменшення штрафних санкцій та винятковості цих обставин.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення у численних судових рішеннях, зокрема, у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 29.10.2012р. у справі №№5004/341/12.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 198, 202, 216, 230, 231, 232, 343, 345 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 16, 192, 203, 215, 509, 525, 526, 527, 530, 533, 543, 546, 549, 553, 554, 559, 599, 627-629, 1054, 10561 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД (м. Луцьк, вул. Єршова, 3, код ЄДРПОУ 13345568) та товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД (м. Луцьк, вул. Єршова, 3, код ЄДРПОУ 21747631) на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Луцьку (м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 5, код ЄДРПОУ 26196437) 10 300 000 доларів США (еквівалент 82 327 900 грн.) заборгованості за кредитною угодою №8606К5 від 30.03.2006р., 3 035 675,58 доларів США (еквівалент 24 264 154,91 грн.) процентів за користування кредитом, 783 764,61 грн. комісійної плати за управління кредитом, 6 184 883,49 грн. пені за невиконання договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів (тіла кредиту), 1 748 739,01 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, 53 973,57 грн. пені за несвоєчасну сплату комісійних нарахувань, а всього 13 335 675,58 доларів США (еквівалент 106 592 054,91 грн.) та 8 771 360,68 грн., 64 380 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Суддя В. А. Войціховський

Повне рішення

складено

04.12.12