Рішення № 27837427, 05.12.2012, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 2/1519/7062/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2012 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді: Буран О.М.

при секретарі: Татар Ю.Г.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту та просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку суму заборгованості у розмірі 3 876 090 (три мільйона вісімсот сімдесят шість тисяч дев*яносто) гривень 06 копійок, а також судові витрати: держмито у розмірі 1 700,00 грн. та витрати, пов*язані з інформаційно-технічним розглядом справи у розмірі 120,00 грн.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 20 серпня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 331/ФКВІП-07, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти (кредит) в іноземній валюті у сумі 400 000( чотириста тисяч) доларів США на період з 20 серпня 2007 року по 19 серпня 2017 року зі сплатою 14,1 % річних. Відповідно до положень зазначеного кредитного договору та графіку погашення кредиту, ОСОБА_1 зобов'язався повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені строки. До цього часу відповідач зобов'язання не виконав, кредит не погасив. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №331/ZФПОР-07/1 від 20.08.2007 року, та з ОСОБА_2 договір поруки №331/ZФПОР-07/2 від 20.08.2007 року, згідно з якими відповідачі несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання договору.

У судове засідання представник позивача з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В останні судові засідання відповідачі та їх предствавник не з'явилися, про час, дату і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причину неявки суду не повідомили, відповідних доказів, щодо поважності причин відсутності не надали.

Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки всіх відповідачів, які належним чином були повідомлені про день, годину та місце слухання справи та про причину неявки суду не повідомили, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.512-519 ЦК України, ст.92, 95 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», Постанови правління НБУ №369 «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства», 30.06.2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк» та НБУ України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов*язань ТОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк», відповідно до п.4.1 якого ТОВ «Укрпромбанк» передає ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитним договором та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов*язань перед НБУ, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов*язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Судом встановлено, що згідно з Договором про надання споживчого кредиту № 331/ФКВІП-07 від 20 серпня 2007 року, ТОВ «Український промисловий банк» надав ОСОБА_1 кредит в сумі 400 000( чотириста тисяч) доларів США на період з 20 серпня 2007 року по 19 серпня 2017 року зі сплатою 14,1 % річних..

ОСОБА_1 зобов'язався використовувати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни. Терміни сплати кредиту та відсотків встановлені пунктом 2.4., 2.7. Кредитного договору, згідно з якими відповідач зобов'язалася кожного місяця сплачувати встановлені договором суми по погашенню кредиту.

Однак, відповідач встановлені Договором терміни повернення наданого йому кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредит не дотримується.

Пунктом 7.1. Кредитного договору встановлено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він повністю розуміє всі умови даного договору, свої права та обов'язки за даним договором і погоджується з ними.

Таким чином, ОСОБА_1 відомо про можливість застосування процедури примусового дострокового повернення кредиту, оскільки зазначені положення вказані в договорі, який підписаний ним особисто.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №331/ZФПОР-07/1 від 20.08.2007 року, а також укладено договір поруки з ОСОБА_2 №331/ZФПОР-07/2 від 20.08.2007 року, згідно з якими відповідачі несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов'язання, а також відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.

Згідно з пунктом 1, 2, 3 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором (Позивачем) у тому ж обсязі, що й Позичальник, у тому числі за повернення основної суми боргу, відсотків, комісій за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, зазначених в Кредитному договорі. Згідно з пунктом 3 Договору поруки відповідальність Поручителя і Позичальника є солідарною.

Ці пункти Договору поруки цілком відповідають ст. 554 ЦК України, в яких зазначено, що при порушенні боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не передбачена додаткова (субсидіарна відповідальність) поручителя.

Відповідно до пункту 8,9 Договору поруки у випадку невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов'язковими до виконання.

Згідно з положеннями пункту 6.2. Кредитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим договором, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 4 Кредитного договору. Позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін у повному обсязі.

Згідно з положеннями статей 530, 612, 1050, 1054 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

Через невиконання Відповідачами своїх зобов'язань по Договору про надання споживчого кредиту № 331/ФКВІП-07 від 20 серпня 2007 року, станом на 08.08.2011 року, загальний розмір заборгованості становить 3 876 090 (три мільйона вісімсот сімдесят шість тисяч дев*яносто) гривень 06 копійок, з яких: - заборгованість за кредитом - 2 938 858,60 грн.; - заборгованість по відсотках за користування кредитом - 937 231,46грн.; - сума комісій -0,00грн.

Відповідно до вимог ст.. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 628 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачами кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті держмита у розмірі 1 700,00грн. та витрат, пов*язаних з інформаційно-технічним розглядом справи у розмірі 120,00 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню, так як не одержання прибутку банку від виконання банківських операцій може призвести до порушення фінансового стану установи, акції якої повністю належать державі, а відтак до зменшення надходжень до бюджету в якості платежів та податків, що негативно вплине на можливість кредитування вітчизняного виробника, розвитку ощадної справи, всебічного банківського обслуговування юридичних та фізичних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 38, 44, 57, 60, 61, 88, 118-119, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 524-526, 530, 532-534, 536, 549, 554, 559, 590, 610- 612, 624, 625, 628, 629, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236 код ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 876 090 (три мільйона вісімсот сімдесят шість тисяч дев*яносто) гривень 06 копійок.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236 код ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) держмито у сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок та витрати, пов*язані з інформаційно-технічним розглядом справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів після отримання відповідачем копії рішення, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: Буран О.М.