Рішення № 27836210, 03.12.2012, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №0903/592/2012 Номер провадження № 2/0903/158/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Данилюк М.П.,

секретаря Фурманюк В.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, страхової компанії "Універсальна" про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до суду із позовними вимогами про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки до відповідачів.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 26 вересня 2011 року він припаркував свій автомобіль марки MERSEDES BENZ по вул.Гоцульського Повстання (над берегом річки Чорний Черемош і його автомобіль не створював загрози безпеці дорожнього руху або виконанню робіт), він знаходився в автомобілі та розмовляв по телефону, як раптом відчув удар в автомобіль, який розвернуло і він вдарився головою об скло у дверях. Коли він вийшов з автомобіля, то побачив, що його автомобіль отримав механічні пошкодження (задня ліва частина), іншим автомобілем MERSEDES BENZ н.з. НОМЕР_1. За наслідками згаданого ДТП було складено протокол про адміністративне правопорушення на громадянина ОСОБА_2. За результатами розгляду даного протоколу Калуським міським судом винесено постанову від 31.01.2012 р. за якою провадження по справі закрито за строками притягнення до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 розглядався Верховинським районним судом 23.11.2011 р., провадження по якому закрито за ст.124 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Власником транспортного засобу автомобіля НОМЕР_1 є ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 житель АДРЕСА_1

25.09.2011 року позивач звернувся із заявою на отримання страхового відшкодування до ПАТ "Страхова компанія" Універсальна" та надав на їх вимогу всі документи. 19.12.2011 р. вих № 0385 йому відмовили у отриманні страхового відшкодування вказавши, що із матеріалів страхової справи, слідує, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом без документів вепедбачених п.п."б"п.2.1 Правил дорожного руху (в редакції яка діяла на момент ДТП 25.09.2011 р.), тобто експлуатував ТЗ не на законних підставах, а тому "Страхова компанія "Універсальна" на даний той час не мала правоових підстав для визнання вище вказаної дорожно-транспортної пригоди страховим випадком та, відповідно, виплати коштів..

12.04.2012 року судовим експертом - автотоварознавцем ОСОБА_7, складено висновок спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості нанесеного йому матеріального збитку №73 від 13.04.2012 р., який складає 14 604 грн.75 коп., за проведення автотоварознавчої експертизи ним понесено витрати в сумі 700 грн, що підтверджується квитанцією №098963 від 13.04.2012 р.

Крім матеріальної шкоди, йому та його сім'ї завдано моральної шкоди. В той момент, коли відбулося ДТП, він пережив значний переляк, сильне нервове потрясіння та нервовий стрес. Після цього у нього пропав сон та апетит, а також він втратив надію на відновлення свого автомобіля. Також ним втрачена матеріальна вигода, так як він являється приватним підприємцем і транспортний засід є його джерелом доходу. Його моральні та фізичні страждання посилилися через відмову відповідача добровільно сплатити відповідну суму грошей для проведення відновлювальних робіт по ремонту його пошкодженого автомобіля, а також те, що відповідач заперечував свою вину в ДТП. Тому вважає, що завдана моральна шкода становить 5000 грн.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, та просять стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 14 604,75 коп., 700 грн. затрат на проведення автотоварознавчої експертизи, 419,98 нгрн. затрат на топливо; завдану моральну шкоду в сумі 5000 грн. та стягнути з них судові витрати в сумі 107,30 грн. судового збору та 1000 грн. за надання правової допомоги.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги заперечив, вважає, що відшкодовувати шкоду повинна страхова компанія із якою укладений страховий договір на автомобілья який є його власністю, однак переданий в користування ОСОБА_8 та який доручив керувати транспортним засобом ОСОБА_2, а також що ОСОБА_8 уклав із страховою компанією страховий договір про цивільно-правову відповідальність від 17.09.2011 р. Просить в позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивача не визнав, просить в позові відмовити та вважає, що шкоду за вчинене ДТП повинна відшкодувати Страхова Компанія "Універсальна" із якою укладений страховий договір про повну цивільно-правову відповідальність по відшкодуванню шкоди при вчиненні ДТП.

Представник страхової компанії "Універсальна" в судове засідання не з'явився повторно хоча належним чином судом був повідомлений, однак від отримання поштової кореспонденції, яка направлялася на адрес страхової компанії - відмовилась.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, прийшов до висновку, що позов позивача підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 25.09.2011 о 18 год. 20 хв. в смт. Верховина по вул.Гуцульського Повстання було скоєно ДТП за участю автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_9 та автомобіля MERSEDES BENZ 310D н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу MERSEDES BENZ н.з НОМЕР_2, даний автомобіль належить на праві власності ОСОБА_5.

З довідки ПАТ "Страхова компанія" Універсальна" № 0385 від 19.12.2011 року ОСОБА_5 відмовлено у виплаті страхового відшкодування по ДТП, яке мало місце 25.09.2011 р. на підставі п.15.1 ст.15 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", так як ОСОБА_2 керував транспортним засобом без документів передбачених п.п. "б" п.2.1 ПДР (а.с.11).

Як вбачається з висновку №73 експертного автотоварознавчого дослідження від 13.04.2012 року, матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля НОМЕР_2 пошкодженого в результаті ДТП складає 14 604 грн.75 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

З постанови в справі про адміністративне правопорушення від 23.11.2011 року вбачається, що провадження у справі за ст.124 КУпАП проти ОСОБА_5 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.8). Згідно постанови Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.01.2012 р. провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП закрито, так як на момент розгляду справи закінчилися строки передбачені ст.38 КУпАП, але суд, вбачає в діях ОСОБА_2 ознаки правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.10).

Загальні підстави відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, вказані у ст. 1187 ЦК України: шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Автомобіль MERSEDES BENZ310D н.з. НОМЕР_1, на момент скоєння ДТП належав ОСОБА_3 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.(а.с. 58). В момент скоєння ДТП транспортним засобом керував ОСОБА_2

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ Постановою Пленуму від 30.03.2012 № 2 «Про узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у 2010-2011 роках» передбачено, що вирішуючи питання про притягнення тієї чи іншої особи до відповідальності за ст. 1187 ЦК України, слід визначити дві основні ознаки володільця: юридичну та матеріальну (фактичну).

Юридична ознака володільця полягає в тому, що володільцем визнається тільки та особа, яка на відповідних правових підставах володіє об'єктом, діяльність з яким створює підвищену небезпеку.

У свою чергу матеріальна або фактична ознака володільця джерела підвищеної небезпеки означає, що особа повинна здійснювати фактичне володіння (експлуатацію, використання, зберігання, утримання) небезпечними об'єктами. У разі, якщо управління небезпечним об'єктом передається третій особі без належного юридичного оформлення (наприклад, управління транспортним засобом без оформлення довіреності), вважається, що об'єкт не виходить із володіння його безпосереднього володільця, і саме він нестиме відповідальність за заподіяну шкоду. Тобто, як правило, обидві ознаки володільця небезпечного об'єкта повинні мати місце, крім випадків, передбачених законом.

В матеріалах справи відсутні будь які докази того, що на момент скоєння ДТП автомобілем "Mercedes-benz 310D", д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, що він є власником джерела підвищеної небезпеки, або якому власником передано, на відповідній правовій підставі, свій автомобіль в користування або володіння третій особі.

Крім того, суд вважає за необхідне скористатися передбаченим п.2 ч.5 ст. 216 ЦК України правом з власної ініціативи застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме договору оренди автомобіля "Mercedes-benz 310D" д.н.з. НОМЕР_1 у фізичної особи ОСОБА_2, який не був нотаріально посвідчений, що призвело до відсутності повної цивільної дієздатності ОСОБА_2 при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.09.2011 р., тобто до наслідку, передбаченого ч.3 ст. 203 та ч.1 ст. 215 ЦК України (а.с. 57).

При таких обставинах суд вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача до АТ Страхова компанія "Універсальна" слід відмовити.

Таким чином, судом встановлено, що вину відповідачів ОСОБА_3, як власника автомобіля, та особи, ОСОБА_2 який керував транспортним засобом в період вчинення ДТП у нанесенні матеріальної шкоди позивачу доказано, також доказано суму матеріальної шкоди, а отже вимоги позивача, в частині стягнення матеріальної шкоди, є законними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 3 статті 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування , а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно з пунктами 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди»(з подальшими змінами) від 31.03.1995 № 4 під час вирішення питання про відшкодування моральної шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювання, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, залежності від наявності вини.

Визначаючи розмір моральної шкоди, заподіяної позивачу, суд бере до уваги наступне: відповідачем під час ДТП позивачу було спричинено значної матеріальної шкоди шляхом пошкодження його автомобіля, який є засобом пересування для всієї сім'ї, що призвело до значної зміни життєвих зв'язків, оскільки замість його використання за призначенням позивач був змушений збирати відомості про власника автомобіля, витрачати час на спілкування з працівниками ДАІ, що заважало як сім'ї, так і роботі, моральні та фізичні страждання позивача посилилися через відмову відповідача добровільно сплатити відповідну суму грошей для проведення відновлювальних робіт по ремонту його пошкодженого автомобіля, а також те, що відповідач заперечував свою вину в ДТП.

Розмір моральної шкоди визначений позивачем в розмірі 5000 грн., суд вважає завищеним, а тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що грошова сума в розмірі 1000 грн. буде достатньою для відшкодування завданої позивачу діями відповідачів моральної шкоди.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За вказаних вище обставин, суд, оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позивач частково довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 23, 203 ч.3, 2015 ч.1, 216 ч.5 п.2, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 № 4, постановою Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 14604 грн.75 коп. вартості відновленого ремонту пошкодженого автомобіля, 700 грн. затрат на проведення автотоварознавчої експертизи, 419,98 грн. на затрати топлива, 1000 грн. моральної шкоди та 107, 30 коп. судового збору та 1000 грн. за надану правову допомогу, а всього 17832 грн.03 коп.( сімнадцять тисяч вісімсот тридцять два грн. 03 коп.)

В частині позовних вимог ОСОБА_5до ПАТ Страхова компанія "Універсальна" відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Данилюк М.П

Повний текст рішення виготовлено 05.12.2012 р.