Рішення № 27834545, 21.11.2012, Веселівський районний суд Запорізької області

Справа № 0804/1706/2012

Р І Ш Е Н Н Я Провадження № 2/0804/496/2012

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2012 року Веселівський районний суд

Запорізької області

В СКЛАДІ:

Головуючого судді: Кравцова С.О.

При секретарі: Василенко Л.В.

За участю позивача: ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому засіданні в залі засідань Веселівського районного суду цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 до Веселівської селищної ради

про визнання права власності за набувальною давністю

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 23.10.2012 року звернулась до Веселівського районного суду з позовною заявою до Веселівської селищної ради, в якій просить визнати за нею право власності на гараж по АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

В позовній заяві вказала наступні обставини.

ОСОБА_1 06 лютого 1998 року придбала у власність квартиру АДРЕСА_1. З моменту придбання квартири у власність до теперішнього часу вона проживає в останній та веде господарство. У 1998 році вона отримала дозвіл на будівництво гаражу на прибудинковій території в АДРЕСА_1, і було розпочато будівництво гаражу. Весною 2000 року був збудований гараж на прибудинковій території в АДРЕСА_1.

Вказаним гаражем позивачка, як власник користується протягом повних 11 років, проводе в ньому ремонт та зберігає майно, яке вважає своєю власністю.

Після будівництва гаражу, будь-які правовстановлюючі документи на останній не оформлювалися, у зв'язку з їх відсутністю. Крім того в подальшому також не були оформлені правовстановлюючі документи на гараж, через необізнаність ОСОБА_1 з норами чинного законодавства, оскільки вона вважала, що побудований нею особисто гараж, є її власністю, і вона зможе в будь-який час оформити на нього документи.

Оскільки позивачка має похилий вік, і намір розпорядитися своїм майном за час життя шляхом написання заповіту, то було встановлено, що розпорядитися майном вона не має змоги, так як відсутні правовстановлюючі документи на гараж, який розташований на прибудинковій території будинку № 11 по вулиці Будівельна в смт. Веселе.

Крім того, право власності на майно, тобто гараж, не може бути визнаним Веселівським районним бюро технічної інвентаризації, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього, і останнє можливо лише після визнання за ОСОБА_1 у судовому порядку права власності за набувальною давністю.

Тому з метою захисту своїх прав ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання права власності на майно за набувальною давністю.

В судовому засіданні позивач по справі на позові наполягає, просять визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж по АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Відповідач в судове засідання не з*явився, надав заяву про визнання позову в повному обсязі та крім того зазначив, що не заперечує проти розгляду справи без участі відповідача.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 06 лютого 1998 року придбала у власність квартиру АДРЕСА_1. З моменту придбання квартири у власність до теперішнього часу вона проживає в останній та веде господарство. У 1998 році позивачка отримала дозвіл на будівництво гаражу на прибудинковій території в АДРЕСА_1, і було розпочато будівництво гаражу яке завершилось весною 2000 року.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 331 ЦК України ОСОБА_1 фактично набула право власності на новостворене майно тобто гараж. Вказаним гаражем вона, як власник користується протягом повних 11 років, проводе в ньому ремонт та зберігає майно, яке вважає своєю власністю.

Факт того, що ОСОБА_1 користується гаражем на прибудинковій території в АДРЕСА_1 з весни 2000 року по теперішній час підтверджується, окрім паспортних даних щодо відомостей по прописці, документами, які підтверджують придбання нею будівельних матеріалів на будівництво гаражу.

Після будівництва гаражу, будь-які правовстановлюючі документи на останній не оформлювалися, у зв'язку з їх відсутністю.

Крім того в подальшому також не були оформлені правовстановлюючі документи на гараж.

Починаючи з весни 2000 року по теперішній час, протягом повних 12 років, позивачка фактично володіє, користується і розпоряджається гаражем, який розташований на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1. Право власності ОСОБА_1 на вказаний гараж ніким не оспорювалось, та останній не перебуває під арештом, заставою чи забороною.

З метою захисту своїх прав щодо користування та розпорядження майном на власний розсуд, ОСОБА_1 зверталася як до районного бюро технічної інвентаризації, так і до нотаріуса.

Проте вчинити будь-які нотаріальні дії щодо вказаного гаражу, або оформити правовстановлюючі документи на останній не є можливим, у зв'язку з відсутністю останніх.

Отже, викладене свідчить про те, що встановити право власності позивачки на вказаний гараж можливо лише в судовому порядку. Необхідність оформити всі належні документи дасть можливість повністю розпоряджатися майном як власником на свій розсуд.

Згідно з частиною 1 статті 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України.

Починаючи з весни 2000 року по теперішній час позивачка, як власник вказаного нежитлового приміщення, здійснює догляд за останнім, проводить як поточні, так і капітальні ремонти у вказаній будівлі.

Враховуючи, що вказаним майном ОСОБА_1 заволодів добросовісно, протягом всього часу користується ним відкрито та безперервно, суд вважає можливим визнати її особою, яка набула право власності на зазначене майно за набувальною давністю.

Право власності на вказану будівлю ніким не оспорювалось, та остання не перебуває під арештом, заставою чи забороною.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 1 ч.2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не виплаває з закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оформлення всіх належних документів дасть можливість позивачу повністю розпоряджатися придбаним майном, враховуючи усі права, що належать власнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,37,60,209,212,218 ЦПК України, ст.ст. 15,16,328,391,392,344 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_1 до Веселівської селищної ради про визнання права власності за набувальною давністю -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 -ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на гараж, розташований по АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

СУДДЯ _______ С.О. Кравцов

21.11.2012