Постанова № 27834052, 19.11.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2012 р. Справа № 2a-1870/7272/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О. розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Торгово-комерційна фірма "Тополя" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003681502/21051 від 08.06.2012 року,-

В С Т А Н О В И В:

Торгівельно-комерційна фірма "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі по тексту – позивач, ТКФ ТОВ "Тополя") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Сумах, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Сумах від 08.06.2012р. №0003681502/21051, яким позивачу визначено суму грошового зобов’язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в загальному розмірі 4541грн.60коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що актом перевірки №1014/152/21100272 від 22.05.2012 року встановлено порушення п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, в результаті чого 08.06.2012 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0003681502/21051, яким зроблений розрахунок грошових зобов'язань, у зв’язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ТКФ ТОВ "Тополя" за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб" в загальному розмірі 4541,60грн. за травень-грудень 2011 року, в т.ч. за основним платежем 3302,25грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1239,35грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним, оскільки за своєю природою орендні відносини є договірними, тому умови договору, щодо розміру орендної плати можуть переглядатися лише за згодою сторін, яка в даному випадку становить 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Представник позивача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.23), в судове засідання не з’явився, про причини неявки, всупереч вимог ч.2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.24,25), в судове засідання не з’явився, про причини неявки, всупереч вимог ч.2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог на адресу суду не надсилав.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст.ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.07.1996 року між Сумською міською радою та ТКФ ТОВ "Тополя" укладено договір тимчасового користування землею №51, терміном на 25 років, предметом якого є земельна ділянка площею 515кв.м, що знаходиться за адресою: м.Суми, вул.Тополянська, 69.

Згідно з п. 2.1 Договору № 51 на право тимчасового користування землею ( в тому числі на умовах) "плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у вигляді орендної плати у розмірі середньомісячної ставки земельного податку" (а.с. 31).

Відповідно, мінімальний розмір орендної плати за використання земельної ділянки по вул. Тополянській, 69, площею 515 кв.м. для ТКФ "Тополя" у формі ТОВ становить 3 %. Нормативна грошова оцінка, станом на 01.01.2011 року становить 247668,65 грн. (а.с.8).

22.05.2012 року ДПІ у м. Сумах проведено перевірку даних, задекларованих в податковій декларації з плати за землю за 2012р. ТКФ ТОВ "Тополя", за результатами якої складно акт перевірки №1014/152/21100272 від 22.05.2012 року (а.с. 7-8), яким встановлено порушення п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, а саме, податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначене платником податків в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2012р. в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за травень-грудень 2011р. на 3302,25грн.

08.06.2012р. на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення №0003681502/21051, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТКФ ТОВ "Тополя" за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб" в загальному розмірі 4541,60грн., в т.ч. за основним платежем 3302,25грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1239,35грн. (а.с.5).

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.п.14.1.72, п.п. 14.1.73 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з ст. 81 Земельним кодексом України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з ст. 269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України.

Згідно ст. 270 Податкового Кодексу України зазначено, що об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Законом України "Про оренду землі" регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із статтею 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону .

Згідно з статтею 288 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі” однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельну ділянку Державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Згідно статті 288.5.1 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

Таким чином, з 01 січня 2011 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Крім того, суд, вважає за необхідне зазначити, що формами плати за землю виступають податок на землю та орендна плата. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов’язку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати диспозитивності.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв’язку з волевиявленням сторін договору, а у зв’язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення від 08.06.2012 року №0003681502/21051 ДПІ у м. Сумах прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення - рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Торгово-комерційної фірми "Тополя" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003681502/21051 від 08.06.2012 року –відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова