Постанова № 27833587, 18.07.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18 липня 2012 року Справа № 1170/2а-1763/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 11-15 год. адміністративну справу

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Світловодське кар'єроуправління»

до відповідача: Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

секретаря судового засідання -Тарасенко О.І.,

представників:

позивача -Бабаченка А.Г.,

відповідача -Плахотнього Ю.О.,

Товариство з додатковою відповідальністю «Світловодське кар'єроуправління»звернулося з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001282300 від 07.12.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 22 134,33 грн. основного платежу та 5 533,58 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним придбавався товар у ПП «Нафтобудком», що підтверджується належними первинними документами, а тому висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, укладених з ПП «Нафтобудком»є безпідставними.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою, на його думку, встановлено відсутність факту отримання товару, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 18.07.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 24.07.2012 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2011 року посадовою особою Світловодської ОДПІ проведено зустрічну звірку Товариства з додатковою відповідальністю «Світловодське кар'єроуправління»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Нафтобудком»їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2010 року по 31.05.2011 року, за результатами якої складено акт №335/2300/13749739 від 25.11.2011 року, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, ТДВ «Світловодське кар'єроуправління»:

- п.п.7.2.1, п.7.2, п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1, п.7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, в результаті чого товариством завищено податок на додану вартість за грудень 2010 року на суму 22 134,33 грн. по операції з ПП «Нафтобудком».

Світловодською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення (а.с.26).

ТДВ «Світловодське кар'єроуправління»податкове повідомлення-рішення оскаржило до ДПС в Кіровоградській області та ДПС України.

Рішенням ДПС у Кіровоградській області №446/10/10-2-08 від 24.02.2012 р. податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.29-30).

Рішенням ДПС України від 10.05.2012 року №8086/6/10-2115 залишено без змін рішення ДПС в Кіровоградській області №446/10/10-2-08 від 24.02.2012 р. та податкове повідомлення-рішення від 07.12.2011 року №0001282300, а скаргу без задоволення (а.с.31-33).

Судом встановлено, що 20 січня 2011 року до Світловодської ОДПІ позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2010 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 291 754,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 22 134,33 грн. за податковими накладними №22124 від 22.12.2010 року, №27124 від 27.12.2010 року, виданими ПП «Нафтобудком»за операціями по придбанню стрічки транспортерної, автошин Белаз, підшипників-304, коронок перфоратора, набивки сальникової, распіратора пелюстки, листів, храповика перфоратора, ударного механізму перфоратора, на підставі договору купівлі-продажу №82-2011 від 01.01.2010 р. (а.с.38, 40, 35, 128-134).

В судовому засіданні встановлено, що позивач перевозив придбаний товар самостійно власними транспортними засобами, в обґрунтування чого суду надано копії подорожніх листів вантажного автомобіля (а.с.158, 157).

Також в судовому засіданні встановлено, що ТДВ «Світловодське кар'єроуправління»здійснило поставку ПП «Нафтобудком»бетону, залізобетонних виробів, щебеню, дорожньої суміші, каменю згідно договору №16-11 від 04.01.2012 року на загальну суму 132 843,00 грн. у тому числі ПДВ 22 140,51 грн.

За даними двома поставками здійснено взаємозалік (а.с.35-37, 41-68).

Світловодська ОДПІ вважає, що податкові накладні №22124 від 22.12.2010 р. та №27124 від 27.12.2010 року на загальну суму 132 806,00 грн. в т.ч. ПДВ -22 134 ,33 грн., видані ПП «Нафтобудком»за господарською операцією, яка не носила реального характеру та не відбулася в об'єктивній дійсності.

Згідно п.п.7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги -мають вартісний характер і цінове вираження.

В судовому засіданні встановлено, що у позивача спискова чисельність працюючих станом на 01.07.2012 року складає 150 чоловік (а.с.159).

Відповідно до п. 4. статуту ТДВ «Світловодське кар'єроуправління», предметом діяльності позивача є, зокрема, добування декоративного та будівельного каменю, добування піску, гравію, розвідувальне буріння тощо (а.с.160-164).

При цьому суду повідомлено, що шини, придбані у ПП «Нафтобудком», використані для автомобілів, які позивач має у власності, що підтверджується технічними паспортами та свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу, та які використовує у здійсненні підприємницької діяльності. Інші ж ТМЦ використані при здійсненні статутної діяльності (а.с.143-156).

Згідно п.п.7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформленої податкової накладної, виданої йому контрагентом у зв'язку з передачею ПП «Нафтобудком»товарів у перевіряємому періоді. При цьому ПП «Нафтобудком»на момент її виписки було зареєстроване платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мав обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Окрім цього, Світловодська ОДПІ під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ПП «Нафтобудком»є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне -з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки Світловодської ОДПІ в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Світловодська ОДПІ не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій, обізнаності позивача щодо діяльності свого постачальника, зокрема щодо створення його із протиправною метою і несплатою ним податків, наявність зговору на вилучення коштів державного бюджету шляхом безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ тощо.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні отриманих товарів (робіт, послуг), одержав податкові накладні, складені належним чином, суд погоджується з позицією Товариства з додатковою відповідальністю «Світловодське кар'єроуправління»щодо правомірності віднесення до податкового кредиту таких сум податку на додану вартість, а тому суд приходить до висновку про підтвердження факту реальності господарської операції між позивачем і ПП «Нафтобудком». Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту у грудні 2010 р. позивач сформував правомірно, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001282300 від 07 грудня 2011 року, винесене Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Товариству з додатковою відповідальністю «Світловодське кар'єроуправління» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 22 134,33 грн. основного платежу та 5 533,58 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан