Постанова № 27833131, 05.10.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

05 жовтня 2012 року Справа № 1170/2а-2452/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 11-50 год. адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Віатекс»

до відповідача: Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

секретаря судового засідання -Ярошук Т.О.,

представників:

позивача -Запорожець В.В.,

відповідача -не з'явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віатекс»звернулося з позовом, в подальшому уточненим, до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про:

1) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000112310 від 10.01.2012 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 51 458,00 грн. основного платежу та 10 678,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- №0000032310 від 10.01.2012 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 34 167,00 грн. основного платежу та 8 541,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

2) визнання незаконними податкових повідомлень-рішень №1001042310 та №1001032310 від 25.10.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ТОВ «Віатекс»надані роботи (послуги) ТОВ «Астелікс-2007», ПП «Маркап», ТОВ «Інвестсоюзсервіс», що підтверджується податковими накладними, а тому дані операції є реальними.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі оскільки ТОВ «Астелікс-2007», ПП «Маркап»та ТОВ «Інвестсоюзсервіс»створені без наміру здійснення господарської діяльності та мають ознаки фіктивності, а господарські операції позивача з ними не носять реального характеру.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, що підтверджується судовою розпискою, про причини неявки суд не повідомляв (а.с.144).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 05.10.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 11.10.2012 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 13 жовтня 2011 року по 17 жовтня 2011 року посадовою особою Олександрійської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Віатекс»з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ПП «Маркап», ПП «Астелікс-2007»та ТОВ «Інвестсоюзсервіс»за період з 01.06.2008 р. по 31.10.2011 р., за результатами якої складено акт №495/23-10/33992131 від 17.10.2011 р., висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, ТОВ «Віатекс»:

- ст.3, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 51 458,00 грн., у тому числі:

- за ІІІ квартал 2009 року в сумі 25 000,00 грн.;

- за ІІІ квартал 2010 року в сумі 17 708,00 грн.;

- за I квартал 2011 року в сумі 8 750,00 грн. по угодах визнаних нікчемними;

- ст.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість за рахунок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по угодах визнаних нікчемними в сумі 34 167,00 грн., в тому числі:

- серпень 2009 року -20 000,00 грн.;

- вересень 2010 року -14 167,00 грн.

25.10.2011 р. Олександрійською ОДПІ на підставі акту перевірки №495/23-10/33992131 від 17.10.2011 р. винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №1001032310 та №1001042310 від 25.10.2011 року (а.с.12-13). Дані рішення позивачем оскаржені до ДПС в Кіровоградській області.

Рішенням ДПС в Кіровоградській області від 05.01.2012 р. №40/10/25-014 податкові повідомлення-рішення скасовано частково та за результатами прийняті нові:

- №0000032310 від 10.01.2012 року, на суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість 34 167,00 грн. основного платежу та 8 541,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- №0000112310 від 10.01.2012 р., на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток 51 458,00 грн. основного платежу та 10 678,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.105-106).

Як встановлено в судовому засіданні, податкове зобов'язання (основний платіж), за податковим повідомленням-рішенням №0000112310 від 10.01.2012 р. в сумі 51 458,00 грн. визначено, на думку відповідача, у зв'язку з завищення позивачем валових витрат за період з 01.06.2008 року по 13.10.2011 р. в сумі 51 458,00 грн., а саме:

- 100 000,00 грн. у зв'язку з включенням у ІІІ кварталі 2009 року до складу валових витрат операцій з придбання робіт у ПП «Маркап»;

- 70 835,00 грн. у зв'язку віднесенням у ІІІ кварталі 2010 р. до складу валових витрат операцій з придбання робіт у ПП «Астелікс-2007»;

- 35 000,00 грн. у зв'язку з віднесенням у І кварталі 2011 р. до складу валових витрат операцій з придбання робіт у ТОВ «Інвестсоюзсервіс»(а.с.61-63,69-70,123-128).

Згідно п.5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно до п.11.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Статтею 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Частина 2 ст. 9 вказаного закону висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Разом з тим, підставою для включення до валових витрат будь-яких витрат є пов'язаність таких витрат із господарською діяльністю, згідно пункту 5.1 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, вказані правові норми визначають, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.

В обґрунтування позовних вимог позивачем до суду надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-3009-46 від 30.09.2010 р. та №ОУ-3108-13 від 31.08.2009 р., в яких зазначено, що ПП «Маркап»та ПП «Астелікс-2007»«виконані роботи»(а.с.76-77). Оплату на користь ПП «Маркап»та ПП «Астелікс-2007»позивач не здійснював.

У відповідності до діючого законодавства саме на платника податків покладається обов'язок щодо складання документів первинного бухгалтерського обліку, які, згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повинні містити не тільки вид предмету продажу як то товар, чи послуги, але й назву операції щодо якої складено документ, та її зміст, ціну, кількість.

Згідно із приписами п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що у зазначених актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) сторонами зазначено лише про виконані роботи без вказання їх назви, змісту, зокрема не вказано їх конкретного переліку, розрахунків обсягу та ціни кожної з них в розрізі їх кількості та видів.

Суд вважає, що валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

В судовому засіданні представник позивача не зміг суду пояснити перелік робіт, обсяги та ціну кожної з них. Тож на підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивачем до складу валових витрат за ІІІ квартал 2009 р., ІІІ квартал 2010 р. безпідставно віднесено витрати за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-3009-46 від 30.09.2010 р. та №ОУ-3108-13 від 31.08.2009 р. (а.с.122, 151).

Судом встановлено, що позивачем до складу валових витрат за І квартал 2011 р. віднесено суму 35 000,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Інвестсоюзсервіс».

Ухвалою про відкриття провадження у справі судом від позивача витребувано копії договорів та первинних документів за взаємовідносинами з ТОВ "Інвестсоюзсервіс" в березні 2011 року, документальні докази оплати товару (послуг), придбаного у ТОВ «Інвестсоюзсервіс»(а.с.1). Натомість вимог ухвали позивачем не виконано, доказів в обґрунтування наявності документальних підстав для віднесення до валових витрат 35 000,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Інвестсоюзсервіс»не надано.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, а тому віднесення до валових витрат позивачем 35 000,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Інвестсоюзсервіс»є безпідставним.

20 жовтня 2010 року до Олександрійської ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 20 105,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 14 166,67 грн. за податковою накладною №300946 від 30.09.2010 р., виданою ПП «Астелікс-2007»(а.с.78, 129-131).

Також до податкового органу подано податкову декларацію за серпень 2009 року, в якій задекларовано податковий кредит до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 20 000,00 грн., за податковою накладною №3108.13 від 31.08.2009 р., виданою ПП «Маркап»(а.с.139).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

При цьому в підпункті 7.5.1 пункту 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з матеріалів справи, що податкові накладні видані ТОВ «Віатекс»не містять назви (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм), ціну кожної із них.

Оскільки судом вже встановлено обґрунтованість висновків податкового органу щодо безпідставності віднесення позивачем до складу валових витрат за господарськими операціями з ПП «Маркап», ПП «Астелікс-2007»та ТОВ «Інвестсоюзсервіс», суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000032310 від 10.01.2012 р., з урахуванням вищевикладеного, не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що штрафні (фінансові) санкції застосовані відносно ТОВ «Віатекс» за податковими повідомленнями-рішеннями згідно ч.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що Олександрійською ОДПІ правомірно визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 51 458,00 грн. та з податку на додану вартість в сумі 34 167,00, то, відповідно до змісту п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у податкового органу були підстави для застосування штрафних санкцій на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан