Постанова № 27833073, 24.09.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

24 вересня 2012 року Справа № 1170/2а-2521/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 12-15 год. адміністративну справу

за позовом: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Казавчин-Агро»

до відповідача: Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

секретаря судового засідання -Канюки І.І.,

представників:

позивача -Насипайко Т.С., Стус О.М.,

відповідача -Морозової О.М., Настенко Н.О.,

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Казавчин-Агро»звернулося з позовом, в подальшому уточненим, до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000512200 від 23.05.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 114 301,22 грн. основного платежу та 20 022,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.111-114 Т.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним придбавався товар у ТОВ «Олерон», що підтверджується належними первинними документами, який в подальшому використаний в господарській діяльності, а тому висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, укладених з даним підприємством, є безпідставними.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою, на його думку, встановлено відсутність факту отримання товару, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 24.09.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 01.10.2012 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

За період з 06 лютого 2012 року по 10 лютого 2012 року посадовою особою Гайворонської МДПІ проведено невиїзну позапланову перевірку ПОСП «Казавчин-Агро»з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Олерон»за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт №10/2310/31143549 від 10.02.2012 року, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, ст.198.2, ст.198.3, п.209.1, п.209.2, ст.209, п.30.8 ст.30 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року №11 «Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках»ПОСП «Казавчин-агро»включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 114 301,22 грн. з вартості отриманих товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Олерон», задекларованих в податковій декларації з податку на додану вартість (скороченій), в рамках, на думку відповідача, укладання нікчемних угод, що призвело до неправомірного перерахування сум податку на додану вартість внаслідок застосування податкової пільги в сумі 114 301,22 грн., в.т.ч. в розрізі звітних періодів за січень 2011 року в сумі 25 330,38 грн., за червень 2011 року в сумі 8 888,50 грн., за липень в сумі 15 487,50 грн., за серпень 2011 року в сумі 15 333,50 грн., за вересень 2011 року в сумі 49 261,34 грн. (а.с.35 Т.1).

Гайворонською МДПІ на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №00000192310 від 23.02.2012 р. а сумі 114 301,22 грн. основного платежу та 20 022,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.16 Т.1). Дане рішення позивачем оскаржене до ДПА в Кіровоградській області (а.с.44-46 Т.1)

Рішенням ДПА в Кіровоградській області №1454/10/10-208 від 14.05.2012 р. податкове повідомлення-рішення в частині застосування 1 грн. штрафної санкції скасоване, в іншій частині залишене без змін (а.с.50-54 Т.1).

Позивачем подано повторну скаргу до ДПА України (а.с.55-57 Т.1). Рішенням ДПС України №10931/6110-2115 від 21.06.2012 р. податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.58-61 Т.1).

Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00000512200 від 23.05.2012 р. на суму 114 301,22 грн. основного платежу та 20 022,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), яке і оскаржується в даному провадженні.

Судом встановлено, що:

- 21 лютого 2011 року до Гайворонської МДПІ позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 69 873,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 25 330,38 грн. за податковою накладною №32 від 25.01.2011 р., виданою ТОВ «Олерон»з операцій по придбанню дизельного пального, на підставі договору №14 від 25.01.2011 р. (а.с.62, 85, 125-133 Т.1);

- 19 липня 2011 року до Гайворонської МДПІ позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 17 139,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 8 888,50 грн. за податковою накладною №29 від 16.06.2011 р., виданою ТОВ «Олерон»з операцій по придбанню дизельного пального, на підставі договору №14 від 25.01.2011 р. (а.с.62, 86, 134-143 Т.1);

- 19 серпня 2011 року до Гайворонської МДПІ позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 26 031,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 15 487,50 грн. за податковою накладною №40 від 15.07.2011 р., виданою ТОВ «Олерон»з операцій по придбанню дизельного пального, на підставі договору №14 від 25.01.2011 р. (а.с.62, 87, 144-154 Т.1);

- 19 вересня 2011 року ПОСП «Казавчин-агро»подано до Гайворонської МДПІ податкову декларацію з ПДВ за серпень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 38 145,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 15 333,50 грн. за податковою накладною №13 від 11.08.2011 р., виданою ТОВ «Олерон» з операцій по придбанню дизельного пального, на підставі договору №14 від 25.01.2011 р. (а.с.62, 88, 155-165 Т.1);

- 12 жовтня 2011 року до Гайворонської МДПІ позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 123 539,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 49 261,34 грн. за податковими накладними №8 від 09.09.2011 р. та №16 від 14.09.2011 року, виданими ТОВ «Олерон»з операцій по придбанню дизельного пального, на підставі договору №14 від 25.01.2011 р. (а.с.62, 89-90, 167-180 Т.1).

Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (а.с.79-84 Т.1). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ «Олерон»в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та випискою по рахунку(а.с.63-71 Т.1).

В обґрунтування транспортування придбаного товару до суду надані копії товарно-транспортних накладних (а.с.91-96 Т.1).

Гайворонська МДПІ вважає, що податкові накладні видані ТОВ «Олерон»за господарськими операціями, які не носили реального характеру та не відбулася в об'єктивній дійсності.

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Згідно п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги -мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ одним із основних видів діяльності ПОСП «Казавчин-Агро»за КВЕД є, зокрема, вирощування зернових та технічних культур (а.с.97 Т.1). Позивач перебуває на фіксованому податку (а.с.98 Т.1).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ПОСП «Казавчин-Агро»має у користуванні автозаправку, комбайни та трактори згідно договору оренди майна від 04.04.2008 року, які задіяні у обробітку ґрунту для вирощування сільськогосподарських культур та збиранні врожаю (а.с.189-193 Т.1).

В судовому засіданні встановлено, що придбане дизельне пальне використовувалось для заправки комбайнів та тракторів, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями, шляховими листами та іншими документами на списання (а.с.181, 194-254 Т.1, 1-149 Т.2).

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом у зв'язку з передачею ТОВ «Олерон»товарів у перевіряємому періоді. При цьому ТОВ «Олерон»на момент її виписки було зареєстроване платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мав обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Окрім цього, Гайворонська МДПІ під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ТОВ «Олерон»є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне -з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки Гайворонської МДПІ в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Гайворонська МДПІ не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ позивачем, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000512200 від 23 травня 2012 року, винесене Гайворонською міжрайонною державною податковою інспекцією, яким Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству «Казавчин-Агро»збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 114 301,22 грн. основного платежу та 20 021,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан