Постанова № 27831992, 12.11.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2012 року (11 год. 35 хв.) Справа № 0870/9407/12

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»

до Комунарського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції

про визнання протиправними дій та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад» (далі - ЗДП «Радіоприлад», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Комунарського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі - Комунарський ВДВС Запорізького МУЮ, відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення адміністративного позову просить:

1. Визнати дії заступника начальника Комунарського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції неправомірними при прийнятті вимоги від 07.09.2012 № 43508/1.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу від 07.09.2012 № 43508/1, винесену заступником начальника Комунарського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Говіною Л.В.

3. Визнати дії Комунарського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції в частині вимагання виплати коштів, які надійдуть у вересні та жовтні 2012 року від Державного концерну «Укроборонпром» на погашення нарахованої, але не сплаченої заробітної плати за рішеннями суду неправомірними.

В адміністративному позові та заяві про уточнення адміністративного позову (вх. № 45703 від 25.10.2012) зазначає, що згідно наказу Державного концерну «Укроборонпром» від 05.09.2012 № 122 «Про поповнення статутних капіталів підприємств - учасників Державного концерну «Укроборонпром» призначено поповнити статутний капітал ЗДП «Радіоприлад» у вересні та жовтні 2012 року із використанням коштів в межах статутної діяльності підприємства на виплату заробітної плати працівникам. У зв'язку з чим позивача також зобов'язано надати документи про цільове використання коштів, які фактично виділені з бюджетних призначень. Вказує, що 07.09.2012 заступником начальника Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ винесено вимогу, відповідно до якої від керівника ЗДП «Радіоприлад» вимагається виплатити кошти, які надійдуть у вересні та жовтні 2012 року від Державного концерну «Укроборонпром» на погашення нарахованої, але не сплаченої заробітної плати за рішеннями суду. Представник позивача вказує, що вимога від 07.09.2012 № 43508/1 не відповідає Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), оскільки в порушення пп. 1.8.1. Інструкції не містить дату відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження (його резолютивна частина у разі потреби); прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця; перелік дій, які необхідно вчинити боржнику, а не його директору, який не є учасником виконавчого провадження. Крім того, в порушення пп.1.8.2. вимога підписана не державним виконавцем, а заступником начальника відділу Говіною Л.В. Вказує, що вимогою від 07.09.212 № 43508/1 посадовою особою виконавчої служби фактично оголошено заборону боржнику розпоряджатися майном, обмежено право користування майном. Зазначає, що позивач не має законодавчого права змінювати цільове призначення коштів, а саме повинен направити ці кошти на виплату заробітної плати працівникам, а не на погашення заборгованості за рішеннями суду. Вказує, що чинним законодавством, як і Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено умов, згідно із якими посадова особа державної виконавчої служби має право приймати вимогу, якою фактично зобов'язує змінити порядок спрямування та використання видатків бюджету, черговість виплати заробітної плати працівникам, а також ця особа, як власно і сам відділ не відносяться до органів, уповноважених здійснювати контроль за справлянням надходжень до бюджету. На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 12.11.2012 надав суду клопотання (вх. № 48103) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте 13.11.2012 надав суду пояснення (вх. № 48456), в яких зазначає, що на виконанні Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ перебувало зведене виконавче провадження № 68/1, боржником за яким є ЗДП «Радіоприлад» . Вказує, що відповідно до доручення Державної виконавчої служби від 05.09.2012 № 12-0-26-3381/3.4 виконавчі провадження про стягнення коштів, боржниками за якими є державні підприємства, а також юридичні особи, примусова реалізація яких забороняється відповідно до законодавства, підлягають передачі на виконання до відділів примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції. На виконання вказаного доручення 01.10.2012 було винесено постанову про передачу матеріалів зведеного виконавчого провадження № 68/1 про стягнення боргу з ЗДП «Радіоприлад» до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Згідно з ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад» (ідентифікаційний код 14313317) є юридичною особою та зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 02.06.1993, що підтверджується Довідкою АА № 659084 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.07.2009 по справі № 26/48/09 порушено провадження у справі про банкрутство відносно ЗДП «Радіоприлад», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2011 по справі № 26/48/09, з урахуванням ухвали Господарського суду Запорізької області від 14.12.2011 по справі №26/48/09, заборонено Комунарському відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції накладати арешт будь-яким способом на р/р 26001301000754/643/840/978/980 в ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», м. Запоріжжя, МФО 313957, код ЄДРПОУ 14313317, який належить ЗДП «Радіоприлад».

Із матеріалів справи вбачається, що постановою заступника начальника Головного управління юстиції у Запорізькій області - начальника відділу державної виконавчої служби від 03.02.2011 передано матеріали зведеного виконавчого провадження № 68/1, боржником за яким є ЗДП «Радіоприлад», до складу якого входять 1345 виконавчих документів про стягнення заборгованості на користь фізичних та юридичних осіб на загальну суму 19 967 179,54 грн., в тому числі 387 виконавчих документів про стягнення заборгованості із заробітної плати на загальну суму 3 663 034,77 грн., яке перебуває на виконанні у підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області на виконання до Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.

Судом встановлено, що згідно наказу Державного концерну «Укроборонпром» від 05.09.2012 № 122 «Про поповнення статутних капіталів підприємств - учасників Державного концерну «Укроборонпром» (далі - Наказ від 05.09.2012 № 122), відповідно до Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 993 «Деякі питання Державного концерну «Укроборонпром» (зі змінами) та від 03 вересня 2012 року № 814 «Про перерозподіл деяких видатків та передачу бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на 2012 рік, та внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для формування статутного капіталу Державного концерну «Укроборонпром», на виконання протоколу наради від 29 серпня 2012 року під головуванням Прем'єр-міністра України Азарова М.Я. призначено поповнити статутний капітал ЗДП «Радіоприлад» у вересні 2012 року на суму 3 500 000,00 грн. та жовтні 2012 року на суму 3 500 000,00 грн. (п. 2, 3 Наказу від 05.09.2012 № 122).

Відповідно до п. 4 Наказу від 05.09.2012 № 122 керівникам підприємств-учасників Державного концерну «Укроборонпром», зазначеним у пунктах 2 та 3 цього наказу необхідно забезпечити використання отриманих коштів на поповнення статутних капіталів підприємств в межах статутної діяльності підприємств лише на виплату заробітної плати працівникам та у тижневий строк після отримання коштів на поточні рахунки підприємств надати до Державного концерну «Укроборонпром» підтверджуючі документи щодо отримання коштів на поповнення статутних капіталів підприємств та їх цільове використання.

07.09.2012 заступником начальника Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Говіною Л.В. прийнята вимога № 43508/1, в якій зазначено, що на виконанні перебуває зведене виконавче провадження ЗДП «Радіоприлад» № 68/1, до складу якого входять виконавчі документи по стягненню заробітної плати на користь фізичних осіб. З метою виконання рішень суду щодо стягнення заборгованості з ЗДП «Радіоприлад» по виконавчим документам з заробітної плати, зобов'язано ЗДП «Радіоприлад» виплатити кошти, які надійдуть у вересні та жовтні 2012 року від Державного концерну «Укроборонпром» на погашення нарахованої, але несплаченої заробітної плати за рішеннями суду.

Із матеріалів справи вбачається, що 03.10.2012 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Юлдашевим А.А. прийнято до виконання зведене виконавче провадження № 68/1 щодо стягнення з ЗДП «Радіоприлад» заборгованості на користь юридичних осіб та фізичних осіб

Не погоджуючись з прийнятою вимогою від 07.09.2012 № 43508/1 позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 1.5. Інструкції з організації примусового виконання, затвердженої Наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція) під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, установ, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України (п. 1.7. Інструкції).

Вимога державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення (п. 1.8. Інструкції).

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Статтею 52 Закону № 606-XIV встановлено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Статтею 57 Закону № 606-XIV визначено момент набуття права державним виконавцем оголосити заборону боржнику розпоряджатися майном, обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, тобто таким моментом законодавцем визначено час проведення опису й арешту майна боржника.

Відповідно до п. 1 Статуту Запорізького державного підприємства «Радіоприлад», затвердженого наказом Державного концерну «Укроборонпром» від 21.02.2012 № 73, ЗДП «Радіоприлад» (далі - Підприємство) є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності. Регулювання, контроль та координація діяльності Підприємства здійснюється Державним концерном «Укроборонпром» як уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі (п. 2 Статуту).

Джерелом формування статутного фонду державного підприємства є кошти, які належать державі. Вони виділяються або з державного бюджету, або за рахунок інших державних підприємств - у порядку внутрішньогалузевого і міжгалузевого перерозподілу фінансових ресурсів - за розпорядженням державних органів, що виконують функції по управлінню державним майном (Фонд державного майна, міністерства і відомства України) на правах повного господарчого відання.

Як вбачається з наказу Державного концерну «Укроборонпром» від 05.09.2012 № 122 «Про поповнення статутних капіталів підприємств - учасників Державного концерну «Укроборонпром» призначено поповнити статутний капітал ЗДП «Радіоприлад» у вересні 2012 року на суму 3 500 000,00 грн. та жовтні 2012 року на суму 3 500 000,00 грн. та забезпечити використання отриманих коштів на поповнення статутних капіталів підприємств в межах статутної діяльності підприємств лише на виплату заробітної плати працівникам та у тижневий строк після отримання коштів надати до Державного концерну «Укроборонпром» підтверджуючі документи щодо отримання коштів на поповнення статутних капіталів підприємств та їх цільове використання.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456- VI видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування;

Одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (п. 38 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Пунктом 39 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України встановлено перелік органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, - органи державної влади, а також органи місцевого самоврядування, уповноважені здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), інших надходжень бюджету.

Пунктом 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України встановлений принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення (ч. 10 ст. 23 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до ч. 24 ст. 116 Бюджетного кодексу України нецільове використання коштів є порушенням бюджетного законодавства.

Таким чином, позивач не має законодавчого права змінювати цільове призначення коштів, а саме повинен направити отримані кошти на виплату заробітної плати працівникам, а не на погашення заборгованості за рішеннями суду.

Судом встановлено, що винесеною відповідачем вимогою від 07.09.2012 № 43508/1 фактично оголошено заборону позивачу розпоряджатися майном та обмежено право користування коштами, які призначені на виплату заробітної плати працівникам, а не на виконання виконавчих документів по стягненню заробітної плати на користь фізичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як встановлено ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність винесеної вимоги, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії заступника начальника Комунарського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції при прийнятті вимоги від 07.09.2012 № 43508/1.

Визнати протиправною та скасувати вимогу від 07.09.2012 № 43508/1, винесену заступником начальника Комунарського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Говіною Л.В.

Визнати протиправними дії Комунарського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції в частині вимагання виплати коштів, які надійдуть у вересні та жовтні 2012 року від Державного концерну «Укроборонпром» на погашення нарахованої, але не сплаченої заробітної плати за рішеннями суду.

Присудити на користь Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 32,19 (тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) І.В. Батрак

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В. Батрак