Постанова № 27831349, 27.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
27.11.2012
Номер справи
2а/0570/13261/2012
Номер документу
27831349
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13261/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14.55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі Мангуш З.В.

за участю

представника позивача Сороки С.С.

представників відповідача Кривець Д.А., Середа Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000582342/2 від 23.11.2006 ,-

В С Т А Н О В И В

Позивач, Державне підприємство "Селидіввугілля", звернувся до суду з позовною заявою до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000582342/2 від 23.11.2006р.

Постановою господарського суду Донецької області від 19 березня 2009 року позовні вимоги Державного підприємства "Селидіввугілля"до Красноармійської об*єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення №0000582342/2 від 23 листопада 2006 року, предметом якого визначено суму податкового зобов*язання з податку на прибуток загальною сумою 3737778грн, в частині основного платежу на суму 1689781грн. та 1599501грн.- штрафних (фінансових) санкцій задоволено. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення №0000582342/2 від 23 листопада 2006 року, предметом якого визначено суму податкового зобов*язання з податку на прибуток загальною сумою 3737778грн, в частині основного платежу на суму 1689781грн. та 1599501грн.- штрафних (фінансових) санкцій.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2009 року апеляційну скаргу Красноармійської об*єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову господарського суду донецької області від 19 березня 2009 року у справі №29/94а/5006 було залишено без задоволення та постанову господарського суду донецької області від 19 березня 2009 року у справі №29/94а/5006 залишено без змін.

17 вересня 2012 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу Красноармійської об*єднаної державної податкової інспекції Донецької області було задоволено частково, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2009 року та постанову Господарського суду Донецької області від 19 березня 2009 року скасовано. Справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

04 жовтня 2012 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду справу №2а/0570/13261/2012 було призначено до судового розгляду.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки акту перевірки № 35/23-6-/33426253/315 від 27.07.2006 року, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, про порушення позивачем п.п. 1.22.1 п. 1.22. ст. 1, п.п. 5.2.1. п. 5.2., п. 5.1. ст. 5, п.п. 8.1.11, п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", зроблені без урахування норм податкового законодавства.

Так відповідачем було зроблено висновки про те, що позивачем були завищені валові витрати шляхом віднесення до валових витрат вартості придбаних товарів на суму списаної кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності. Проте, виходячи з норм и. 3.1. ст. З, ст. 5, п. 11.2. ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", підстави для коригування валових витрат звітного періоду, в якому здійснено включення до складу доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, відсутні як такі, що не передбачені діючим законодавством. Зазначені витрати були віднесені до складу валових витрат у 2002-2003 роках за правилами формування валових витрат, визначених наведеним законом і до валових витрат спірних періодів не мають відношення. Позивач стверджує, що закінчення строку позовної давності не припиняє зобов'язань сторін у договорі, статус оплатного договору не змінюється на безоплатний та при отриманні продукції за договором купівлі-продажу, яким передбачено здійснення покупцем розрахунку за товар, такий товар не вважається безоплатно наданим.

Позивачем також зазначено, що висновки податкового органу про те, що позивачем були завищені амортизаційні відрахування, а саме, не були відкориговані амортизаційні відрахування на основні фонди, які отримані як безповоротна фінансова допомога, не узгоджуються з приписами законодавства, оскільки, з урахуванням ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", для основних фондів 1 групи нарахування амортизації здійснюється з наступного кварталу після введення їх в експлуатацію, а для основних фондів груп 2, 3, 4 з кварталу, наступного за кварталом оприбуткування матеріальних цінностей, що входять до складу цих груп незалежно від фактичного здійснення розрахунків за такі основні фонди.

Позивач стверджує, що підпунктом 8.4. ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", який регламентує порядок збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів, не передбачено коригування балансової вартості груп основних фондів та амортизаційних відрахувань в податковому періоді, в якому здійснено включення до складу доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності.

Позивачем також вказано, що відповідно до висновків акту перевірки від 21.04.2005 року № 78-23-0/001 75254. ДВАТ шахта їм. Д.С. Корогченко при реорганізації повинно було відкоригувати суму від'ємного значення з урахуванням суми зменшеного від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, із з урахуванням наведеного актом перевірки № 35/23-6-/33426253/315 від 27.07.2006 року встановлено завищення загальної суми валових витрат за 2005 рік у розмірі 2690500 грн.. у тому числі за періодами: за 4 квартал 2005 року на суму 1690500 гри. Позивач стверджує, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 21.04.2005 року № 78-23-0/00175254, щодо порушення позивачем п.п. 1.22.1 її. 1.22., її. 1.25. ст. 1, н.и. 4.1.6. її. 4.1. ст. 4 не відповідають дійсності, оскільки, по-перше, відповідачем не списувалась заборгованість по підприємствам, що наведені в таблиці 5 акту, по-друге, по підприємствам, зазначеним в таблиці 6 акту, перевіряючими невірно встановлено період, в якому минув строк позовної давності, в подальших періодах ці суми кредиторської заборгованості списувались та враховувались у складі валового доходу.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з наступних підстав.

З питання завищення загальної суми валових витрат на суму кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, відповідачем зазначено, що якщо по закінченню терміну позовної давності, загальний термін якого складає три роки, боржник не розрахувався за отримані раніше товари (роботи, послуги та ін.), сума його заборгованості за ці товари вважається безповоротною фінансовою допомогою, тобто, заборгованість за товари, відвантажені згідно договору купівлі-продажу, отримує статус безповоротної фінансової допомоги у податковому періоді, па який припадає закінчення терміну позовної давності і підпадає під дію п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України ..Про оподаткування прибутку підприємств" та вартість цих товарів вважається доходом із інших джерел і оподатковується згідно діючого законодавства, при цьому, платник податків повинен одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованих товарів.

З питання правильності визначення та нарахування амортизаційних відрахувань, відповідачем зазначено, що, з урахуванням п. 1.22. ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та у зв'язку з тим, що позивач не здійснював витрати па придбання таких основних фондів, а кредиторська заборгованість по них є списаною, вони вважаються безоплатно отриманими, та. виходячи з того, що вартість безоплатно отриманих основних фондів не змінює балансову вартість груп основних фондів та не амортизується, платник податку має зменшити залишкову вартість основних фондів та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих протягом терміну їх використання.

Вищий адміністративний суд України, в ухвалі від 17.09.2012 про скасування постанови Господарського суду Донецької області та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду та направлення справи на новий судовий розгляд зазначив, що при новому розгляді справи суду слід взяти до уваги, що судами попередньої інстанцій не досліджено правомірності включення до складу валового доходу простроченої кредиторської заборгованості, не надано правової оцінки висновку судово-економічної експертизи, факту правонаступництва від ДВАТ «Шахта ім.Д.С.Коротченко» до ДП «Селідіввугілля», висновкам, викладеним в акті перевірки позивача від 27.07.2006 № 35/23-6-33426253/315.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, беручи до уваги зауваження Вищого адміністративного суду України суд встановив наступне:

Фахівцями Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області проведено виїзну позапланову перевірку Державного підприємства "Селидіввугілля" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.06.2005р. по 31.03.2006 року.

За результатами перевірки відповідачем, зокрема, зроблені висновки про порушення позивачем:

- пп. 1.22.1, пп. 1.22.2 п. 1.22. ст. 1; пп. 4.1.1., пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4; п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9., пп. 5.3.5 п. 5.З., пп. 5.6.1., пп. 5.6.2. п. 5.6., пп. 5.7.1. пп. 5.7. ст. 5, пп. 8.1.1., пп. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8; пп. 11.3.1, п. 11.3 ст. 11; пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого: занижено податок на прибуток за 2005 рік у розмірі 2342639 грн., у тому числі по періодам: 3 квартал 2005 року на суму 125746 грн., 4 квартал 2005 року на суму 2216893 грн., завищено податок на прибуток за 1 квартал 2006 року на суму 167838 грн.;

- п. 6.1. ст. 6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем неправомірно відображено у Декларації з податку на прибуток підприємства за 2005 рік суму від'ємного значення попереднього року у розмірі 2690500 грн. Зазначені порушення та висновки відображені відповідачем у акті від 27.07.2006 року № 35/23-6-33426253/315 (надалі - акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки та після оскарження в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень від 07.08.2006 року, 23.11.2006 року та їх часткового скасування, відповідачем було складено та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000582342/2 від 23.11.2006р. з податку на прибуток на загальну суму 3737778 грн.

Предметом спірного податкового повідомлення-рішення є визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2014941 грн. та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1722837 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0000582342/2 від 23.11.2006р. оскаржуєтся позивачем частково в частині основного платежу на суму 1(689781 грн. та 1599501 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято згідно з пп. „б" пп. 4.2.2. ст. 4, п. 17.1.3., п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на підставі встановленого актом перевірки порушення відповідачем пп. 1.22.1, пп. 1.22.2 п. 1.22. ст. 1; пп. 4.1.1., пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4; п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.З.9., пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5, п. 6.1. ст. 6, пп. 8.1.1., пп. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8; пп. 11.3.1, п. 11.3 ст. 11; пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

З акту перевірки, пояснень відповідача та наданого відповідачем розрахунку донарахованих сум та штрафних санкцій за актом перевірки позивача від 27.07.2006 року №35/23-6-33426253/315 вбачається, що спірна сума основного платежу за наведеним податковим повідомленням рішенням (1689781 грн.) складається з наступних сум донарахувань податку на прибуток:

- 1484016 гри. - донарахування податку внаслідок встановлення податковим органом порушення пп. 1.22.1 п. 1.22. ст. 1; пп. 5.2.1. п. 5.2., п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" через завищення позивачем загальної суми валових витрат на суму кредиторської заборгованості за придбані товари, по якій минув строк позовної давності у розмірі 5936065,55 грн.;

- 14839,00 грн. - донарахування податку внаслідок встановлення податковим органом порушення пп. 8.1.1., пп. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", яке полягало у завищенні амортизаційних відрахувань, а саме, не відкоригування амортизаційних відрахувань на основні фонди, які отримані як безповоротна фінансова допомога (по структурному підрозділу „ВП Ш. Курахівська");

- 672625,00 грн. - донарахування податку внаслідок встановлення податковим органом порушення п. 6.1. ст. 6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" через неправомірне відображення у Декларації з податку на прибуток підприємства за 2005 рік суми від'ємного значення попереднього податкового року у розмірі 2690500,00 грн., внаслідок чого встановлено завищення у цій сумі загальної суми валових витрат за 2005 рік.

Актом перевірки встановлено завищення позивачем суми валових витрат в частині придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг, які фактично отримані безоплатно на загальну суму 5936065,55 грн.

Розрахунком донарахованих за актом перевірки сум податку підтверджується донарахування податку на прибуток внаслідок списання кредиторської заборгованості за придбані товари, по якій минув строк позовної давності, в загальному розмірі 1484016 грн.

Актом перевірки, зокрема, встановлено порушення пп. 1.22.1 п. 1.22. ст. 1; пп. 5.2.1. п. 5.2., п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", що полягало у наступному.

По Відокремленому підрозділу „Шахта ім. Д.С. Коротченко" відповідачем встановлено, що при складанні Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2006 року позивач завищив суму витрат на придбання товарів по рядку 04.1 вищевказаної Декларації на суму списаної кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності у розмірі 727746,00 грн. Відповідачем зазначено, що ВП „Шахта ім. Д.С. Коротченко" списує кредиторську заборгованість, по якій минув строк позовної давності (у бухгалтерському обліку зроблено проводку Дт 631 („Розрахунки з вітчизняними постач&пьниками") Кт 717 („Дохід від списання кредиторської заборгованості"). В період утворення заборгованості згідно п. 11.2. ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" на вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей, робіт (послуг) збільшувались валові витрати. Фактично товарно-матеріальні цінності, роботи (послуги) шахтою отримані безкоштовно. При списанні кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, не відкориговані ватові витрати в частині придбання товарно-матеріальних цінностей, які фактично отримані безоплатно на суму 727746,00 грн.. у тому числі у березні 2006 року на суму 727746,00 грн.

По Відокремленому підрозділ}' „Автобаза" відповідачем встановлено, що у зв'язку із закінченням терміну позовної давності у грудні 2005 року при списанні кредиторської заборгованості (безнадійна заборгованість) ТОВ „Торговий Дім Вуглеснабзбут", повинно було зменшити валові витрати в 4 кварталі 2005 року в частині придбання ТМЦ та послуг, які отримано фактично безоплатно, а тому їх вартість не відноситься до валових витрат, як та, що не відповідає визначенню валових витрат в понятті Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" - всього на суму 172569,39 грн.

Відповідачем у акті перевірки зазначено, що якщо на дату отримання товарів, робіт та послуг ВП „Автобаза" ДП „Селидіввугілля" збільшувало валові витрати по першому з подій згідно з пп. 11.22.1 п. 11.22. ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а після закінчення терміну позовної давності кредиторська заборгованість за отримані товари, роботи, послуги вважається безповоротною фінансовою допомогою, то попередньо сформовані валові витрати повинні бути відкориговані на суму списаної кредиторської заборгованості.

По Відокремленому підрозділу „Шахта „Росія" перевіряючими встановлено, що у зв'язку із закінченням терміну позовної давності у періоді з 08.06.2005 року по 31.03.2006 року при списанні кредиторської заборгованості (безнадійна заборгованість), не зменшені валові витрати в частині придбання ТМЦ та послуг, які отримано фактично безоплатно, а тому їх вартість не відноситься до валових витрат, як та, що не відповідає визначенню валових витрат в понятті Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" всього на суму 57245,00 гри., у т.ч. по періодам: за 9 місяців 2005 року - 3889,00 грн., за 2 квартал 2006 року 53456,00 грн. ПДВ до податкового кредиту не віднесено.

По Відокремленому підрозділу „Шахта „Україна" податковим органом встановлено, що у зв'язку із закінченням терміну позовної давності у періоді з 08.06.2005 року по 31.03.2006 року при списанні кредиторської заборгованості (безнадійна заборгованість), не зменшені валові витрати в частині придбання ТМЦ та послуг, які отримано фактично безоплатно, а тому їх вартість не відноситься до валових витрат, як та, що не відповідає визначенню валових витрат - всього на суму 30430,00 грн., у т.ч. по періодам: за 9 місяців 2005 року - 30430,00 грн. У акті перевірки зазначено, що у періоді, що перевірявся, було списано прострочену кредиторську заборгованість по підприємствах, від яких було отримано ТМЦ, послуги, а саме: ТОВ „Нафтоторг" - матеріали на загальну суму 6636 грн., ТОВ „Селидівський ЗЗБВ" - матеріали на загальну суму 8640 грн., МГШ „Мідас" - матеріали на загальну суму 20820 грн., 8-й ВГСО - матеріали на загальну суму 420 грн.

По Відокремленому підрозділу „Шахта „1-3 Новогродівська" в ході перевірки встановлено, що при складанні Декларацій з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2005 року, за 2005 рік, за 1 квартали 2006 року позивачем було завищено суму витрат на придбання товарів по рядку 04.1 вищевказаних декларацій з податку на прибуток підприємства (подані до ДП „Селидіввугілля" на вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей, робіт (послуг), які фактично були отримані безкоштовно у розмірі 4592868,64 грн.). Встановлено також, що ВП „Шахта „1-3 Новогродівська" списує кредиторську заборгованість, по якій минув строк позовної давності, при цьому, при списанні такої кредиторської заборгованості, не відкориговані валові витрати в частині придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг, які фактично отримані безоплатно на суму 4592868,64 грн., у тому числі: 3 квартал 2005 року - 131003,41 грн., 4 квартал 2005 року -4343911,33 грн., 1 квартал 2004 року - 117953,9 грн.

По Відокремленому підрозділу „Шахта „Курахівська" в ході перевірки встановлено, що при списанні кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності (безнадійна заборгованість), не відкориговані валові витрати в частині придбання ТМЦ та послуг, які отримані фактично безоплатно . Зазначено, що якщо на дату отримання товарів, робіт та послуг ВП „Шахта „Курахівська" ДП „Селидіввугілля" збільшувало валові витрати по першій з подій згідно з пп. 11.22.1 п. 11.22. ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а після закінчення терміну позовної давності кредиторська заборгованість за отримані товари, роботи, послуги вважається безповоротною фінансовою допомогою, то попередньо сформовані валові витрати повинні бути відкориговані на суму списаної кредиторської заборгованості на загальну суму 260690,42 грн., у тому числі по періодах: 3 квартал 2005 року у розмірі 194251,64 грн., 4 квартал 2005 року у розмірі 66338,78 грн., 1 квартал 2006 року у розмірі 100 грн.

Зазначено також, що ВП „Шахта „Курахівська" у періоді, що перевірявся, було списано прострочену кредиторську заборгованість по підприємствах, від яких було отримано ТМЦ, послуги, а саме: ТОВ „Донспецпром" - 7754,25 грн., ТОВ „Вуглепром" - 2539,02 грн., ДВАТ „Шахта ім. Д.С. Коротченко" - 75777 грн., ПП „Азовпроменерго" - 12750 грн., ТОВ «»Промсервіз" - 27380 грн., ТОВ „Укрвторпром" - 1276,23 грн., ДВАТ УПТС - 113186,02 грн., ТОВ „Гормашвуглезбагачення" - 20027,90 грн.

По Відокремленому підрозділу „Виробниче управління теплофікації" відповідачем встановлено, що при списанні кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності (безнадійна заборгованість), не відкориговані валові витрати в частині придбання ТМЦ та послуг, які отримані позивачем фактично безоплатно, а тому і не вправі відносити їх вартість до валових витрат, бо їх вартість не відповідає визначенню валових витрат на суму 94417.00 грн., у тому числі по періодам: за 3 квартали 2005 року - 8417 грн., за 4 квартал 2005 року - 86000 грн. В акті перевірки зазначено, що якщо на дату отримання товарів, робіт та послуг ВП „Шахта „Курахівська" ДП „Селидіввутілля" збільшувало валові витрати по першому з подій згідно з пп. 11.22.1 п. 11.22. ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а після закінчення терміну позовної давності кредиторська заборгованість за отримані товари, роботи, послуги вважається безповоротною фінансовою допомогою, то попередньо сформовані валові витрати повинні бути відкориговані на суму списаної кредиторської заборгованості. Зазначено також, що ВП „Виробниче управління теплофікації" у періоді, що перевірявся, було списано прострочену кредиторську заборгованість по ТОВ „Красноармійський машзавод" у розмірі 92723,58 грн., яка виникла за договором від 28.07.2002 року № 4, а також, у грудні 2005 року списано кредиторську заборгованість на суму 10476,20 грн., у зв'язку з припиненням діяльності ТОВ „Віадук".

Таким чином, в ході перевірки податковим органом щодо спірної суми донарахувань зроблені висновки, які полягають у тому, що якщо сума кредиторської заборгованості платника податків по якій минув строк позовної давності перед іншою юридичною особою залишилась несплаченою після закінчення терміну позовної давності, то вона підпадає під визначення терміну "безповоротної фінансової допомоги", повинна бути включена до складу валових доходів податкового періоду, у який закінчився строк позовної давності, а крім того, платник податків зобов'язаний відкоригувати суму валових витрат шляхом зменшення суми валових витрат такого податкового періоду на суму кредиторської заборгованості по якої закінчився строк позовної давності.

На підставі наведених висновків відповідачем зроблені висновки про завищення позивачем валових витрат перевіреного періоду, внаслідок чого донарахований податок на прибуток в сумі 1484016 грн.

Зазначені висновки податкового органу на думку суду відповідають чинному на той час податковому законодавству.

Так згідно з п.3.1. ст. З Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3. ст..4 цього закону на суму валових витрат, визначених ст.5 даного закону та суму амортизаційних відрахувань, визначену згідно зі ст. 8, 9 Закону.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) такими платниками податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.1.1 п.5.1 ст.5 даного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажам продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених п.5.3.-5.8. цієї статті.

При цьому, згідно з пп.5.2.8 п.5.2 ст.5 даного Закону до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

Відповідно до п 1.22. ст. Закону «Про оподаткування підприємств» фінансова допомога - безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога.

Підпункт 1.22.1. п.1.22 ст. 1 зазначеного Закону встановлює, що безповоротна фінансова допомога - сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Отже сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою у розумінні п. 1.22 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

З огляду на зазначене Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств" після прийняття рішення позивачем про списання безнадійної заборгованості останній повинен був зменшити суми валових витрат періоду, у якому відбувається закінчення строку позовної давності, тому висновки відповідача про завищення позивачем валових витрат перевіреного періоду та донарахування податку в цій частині є правомірними.

Крім того, з акту перевірки та наданого відповідачем розрахунку донарахованих за актом перевірки сум податку вбачається, що, внаслідок невідкоригування позивачем амортизаційних відрахувань на основні фонди, які отримані як безповоротна фінансова допомога по структурному підрозділу „ВП Ш. Курахівська", відповідачем було донараховано податок на прибуток в розмірі 14839,00 грн.

Актом перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем пп. 8.1.1., пп. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств", що полягало у наступному.

Позивачем не відкориговано балансову вартість основних фондів та амортизаційні відрахування на основні фонди, які були отримані як безповоротна фінансова допомога відповідно до п. 1.22. ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств":

по Відокремленому підрозділу „Шахта „Росія" - у розмірі 251 грн., у т.ч. по періодах: З квартал 2005 року у розмірі 220 грн., 4 квартал 2005 року у розмірі 16 грн., 1 квартал 2006 року у розмірі 15 грн.

По Відокремленому підрозділу „Шахта „Курахівська" - у розмірі 59105,00 грн., у т.ч. по періодах: 3 квартал 2005 року у розмірі 2751 грн., 4 квартал 2005 року у розмірі 39765 грн., 1 квартал 2006 року у розмірі 16589 грн.

Відповідачем зроблений висновок, що перевіркою правильності визначення суми амортизаційних відрахувань встановлено завищення суми амортизації перевіреного періоду на основні фонди, які були отримані як безповоротна фінансова допомога, в загальному розмірі 59356,00 грн.

Підпунктом 8.1.1. п.8.1 ст.8 Закону визначено, що під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Виходячи з того, що вартість безоплатно отриманих основних фондів не змінює балансову вартість груп основних фондів та не амортизується, суд вважає, що платник податку зобов'язаний був відкоригувати залишкову вартість основних фондів та зменшити суму амортизаційних відрахувань, нарахованих протягом терміну їх використання, починаючи з дати вводу в експлуатацію таких основних фондів.

Отже наведені твердження податкового органу узгоджуються з приписами законодавства, яке регулює правовідносини щодо оподаткування прибутку підприємств (1.22.1. п.1.22 ст. 1, пп.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Стосовно неправомірного відображення у декларації з податку на прибуток підприємства за 2005 рік суми від'ємного значення попереднього податкового року у розмірі 2690500,00 грн. суд зазначає наступне.

Перевіркою, результати якої оформлено актом перевірки, встановлено, що на порушення п. 6.1. ст. 6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем неправомірно відображено у Декларації з податку на прибуток підприємства за 2005 рік суму від'ємного значення попереднього податкового року у розмірі 2690500.00 грн.

Зазначені висновки про порушення позивачем законодавства зроблені відповідачем на підставі того, що згідно з наказом від 06.09.2005 року № 454 Міністерства палива та енергетики України, ДВАТ шахта ім. Д.С. Коротченко ДХК „Селидіввугілля" припинило діяльність шляхом реорганізації: приєднання до ДП „Селидіввугілля". Згідно з п. 6 наведеного наказу позивач є правонаступником усіх прав та обов'язків ДВАТ шахта ім. Д.С. Коротченко після завершення процедури припинення діяльності цієї юридичної особи відповідно до чинного законодавства.

Також відповідач у акті перевірки зазначає, що у 2005 році було проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ДВАТ шахта ім. Д.С. Коротченко ДХК „Селидіввугілля" за період з 01.04.2004 року по 31.12.2004 року, за результатами якої складено акт від 21.04.2005 року № 78-23-0/00175254. Документальною перевіркою при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток були встановлені порушення податкового законодавства, в результаті чого було зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2004 рік у розмірі 5918014,60 грн., у тому числі: зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2004 рік на суму 2690500 грн., зменшено балансових збитків попередніх податкових періодів, не компенсованих прибутками на суму 3227514,60 грн.

ДВАТ шахта ім. Д.С. Коротченко ДХК „Селидіввугілля" у 2004 році відповідно до наданих до відділення по м. Селидове та м. Новогродівка ОДПІ декларацій задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 8267500,00 грн., у тому числі: балансові збитки не компенсовані прибутками на суму 5577000,00 грн. та від'ємне значення об'єкту оподаткування 2004 року на суму 2690500 грн. Таким чином, ДВАТ шахта ім. Д.С. Коротченко при реорганізації повинно було відкоригувати суму від'ємного значення з урахуванням суми зменшеного від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток відповідно до акту перевірки від 21.04.2005 року № 78-23/0/00175254.

Таким чином перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення загальної суми валових витрат за 2005 рік у розмірі 2690500 грн., у тому числі по періодам: за 4 квартал 2005 року на суму 2690500 грн.

Як вбачається з акту перевірки про порушення позивачем наведених норм законодавства та правомірність донарахувань спірним податковим повідомленням-рішенням податку на прибуток базуються на тому, що позивач повинен був врахувати при складанні зазначених декларацій висновки акту перевірки № 78/23-0/00175254 від 21.04.2005 року по ДВАТ „Шахта ім. Д.С. Коротченко" ДП „Селидіввугілля".

Відповідно до п. 6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Суд бере до уваги, що згідно наказу від 06.09.2005 року № 454 Міністерства палива та енергетики України, позивач є правонаступником прав і обов'язків ДВАТ шахта ім. Д.С. Коротченко в повному обсязі. Отже з моменту реорганізації всі витрати ДВАТ шахта ім. Д.С. Коротченко і всі дії щодо відповідного їх обліку як в цілях господарської діяльності, так і в цілях оподаткування фактично є витратами ДП "Селідіввугілля" і відповідним чином повинні бути відображені як у бухгалтерському так і у податковому обліку.

Таким чином, ДВАТ шахта ім. Д.С. Коротченко, правонаступником якої є позивач, була зобов'язана зменшити суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, оскільки актом перевірки від 21.04.2005 року № 78-23/0/00175254 встановлено неправомірність визначення у декларації ДВАТ шахта ім. Д.С. Коротченко від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2004 рік на суму 2690500 грн. та балансових збитків попередніх податкових періодів не компенсованих прибутками на суму 3227514,60 грн.

В ході провадження по справі судом призначалась судово-бухгалтерська експертиза.

Висновок судово-економічної експертизи від 23.10.2008р. № 2918/25 доданий до матеріалів справи.

Як вбачається з експертного висновку, в ході проведеного експертом дослідження матеріалів справи та додатково наданих документів, ним встановлено, що на підставі декларацій з податку на прибуток підприємства ДВАТ «Шахта імені Д.С.Коротченко» ДП «Селидіввугілля» за 1 квартал, півріччя, 3 квартали 2005р., та ВП „шахта ім. Д.С.Коротченко" ДП „Селидіввугілля" за 2005рік, підтверджується висновок акту перевірки №35/23-6-33426253/315 від 27.07.2006р., на підставі якого прийняте податкове повідомлення рішення №000058234/2 від 23.11.2006р. про порушення позивачем п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо неправомірного відображення у декларації з податку на прибуток за 2005рік суми від'ємного значення попереднього податкового періоду у розмірі 2690500грн.

Підтверджується документально порушення позивачем п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо неправомірного відображення у декларації з податку на прибуток за 2005рік суми від'ємного значення попереднього податкового періоду у розмірі 2690500грн., що спричинило завищення загальної суми валових витрат за 2005 рік в розмірі 2690500грн., у т.ч. по періодам: за 4 квартал 2005р. на суму2690500грн., яке зазначено у акті перевірки №35/23-6-33426253/315 від 27.07.2006р. '

Сума заниження податку на прибуток в результаті порушення п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» складає 672625грн. (2690500*25%). Сума штрафної санкції 201788грн.

Оскільки висновки експертизи відповідають встановленим податковим органом обставинам, які були підтверджені в судовому засіданні, суд вважає, що підстав для неприйняття до уваги зазначеного судового висновку у суду не має.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання недійним податкового повідомлення-рішення № 0000582342/2 від 23,11.2006р., в частині основного платежу в сумі 1689781 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1599501 грн. є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000582342/2 від 23.11.2006 щодо визначення суми податного зобов'язання з податку на прибуток на суму 3737778 грн. - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 27 листопада 2012 у присутності представників сторін.

Повний текст постанови буде виготовлений 30 листопада 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.

Попередній документ : 27831335
Наступний документ : 27831350